09 листопада 2021 року справа № 580/6466/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Руденко А.
за участю:
секретаря судового засідання - Чемерина І.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Демідової Т. (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу №580/6466/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення та припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил суд, -
встановив:
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати припис №7 від 19.07.2021 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;
- визнати протиправною та скасувати постанову №4 від 27.07.2021 у справі про адміністративне правопорушення.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав, що актом позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил встановлено будівництво позивачем капітальної стіни до існуючої господарської будівлі (гаража) та влаштування підвального приміщення за адресою: АДРЕСА_1 без повідомлення про початок будівельних робіт, які здійснюються на підставі будівельного паспорта, внаслідок чого порушено приписи п. 1 ч. 1 ст. 34, ч. 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» абз. 2 п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466, п. 7.2 ДБН А.3.1.-5:2016 «Організація будівельного виробництва».
За результатами перевірки відповідач видав припис №7 про усунення правопорушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, та виніс постанову №4 від 27.07.2021 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. за порушення, передбачене ч. 4 ст. 96 КУпАП.
Не погоджуючись з приписом та постановою про накладення штрафу, позивач зазначає, що відповідно до ст. 152, 179 Житлового кодексу України, п. 4 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинкових територій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 №45, та п. 1, 2 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №406, виконане ним будівництво не вимагає подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.
Зазначив, що будівництво здійснено з метою збереження майна позивача, а саме: сараю та електромобіля, від надлишкової вологи внаслідок стікання опадів з сараю сусідки ОСОБА_2 .
Позивач також вважає, що відповідач не встановив фактичні характеристики виявленої стіни, тому неможливо класифікувати її як капітальне будівництво, та не з'ясовані питання, які впливають на законність винесеного припису та постанови про накладення штрафу щодо того, чи здійснює позивач реконструкцію житлового будинку, чи знищує прибудова до гаража фундамент будинку та сараю по АДРЕСА_2 , належного сусідці ОСОБА_2 , за заявою якої проведено позапланову перевірку, чи робить неможливим під'їзд до будинку по АДРЕСА_2 прибудова до сараю по АДРЕСА_1 , яка відстань між будинками по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 .
Також не проведена незалежна будівельна експертиза стосовно як суті скарги ОСОБА_2 так і висновків відповідача, не вивчено питання про можливість узаконення і завершення будівництва стоянки з огляду на необхідність і доцільність для збереження електромобіля позивача.
Щодо припису про усунення виявлених порушень та розібрати капітальну стіну, то його виконання призведе до руйнування сусіднього аварійного сараю.
Відповідач проти позову заперечив. У відзиві на позовну заяву вказав, що підставою для проведення позапланової перевірки була скарга на незаконне будівництво від ОСОБА_3 , що проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності підтверджені актом перевірки від 19.07.2021 №22
Згідно з пунктом 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 будівельні роботи можуть виконуватись замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) та об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта. Проте згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відсутня інформація про наявність у позивача права користування земельною ділянкою. Отже відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України збудовані об'єкти є самочинним будівництвом
Посилання позивача на Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №406, є безпідставними, оскільки будівництво капітальної стіни до існуючої господарської будівлі (гараж літ. Н) та влаштування підвального приміщення не відноситься до робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку, нежилого будинку, будівель і споруд без втручання в огороджувальні та несучі конструкції.
Натомість Переліком об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 передбачено отримання будівельного паспорта на будівництво господарських будівель і споруд, зокрема гаражів, які розташовані на присадибних, дачних і садових земельних ділянках.
Вказує, що постанова про накладення штрафу підлягає оскарженню протягом 10 днів з дня її винесення. Позивач отримав постанову 27.07.2021, а з позовом звернувся 28.08.2021 з пропуском 10-денного строку на оскарження. Причини пропуску строку на оскарження, на які послався позивач, не є поважними, оскільки накази про відрядження не підтверджують фактичне перебування позивача у відрядженні; позивач відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України може брати участь у справі особисто та/або через представника, однак позивач не скористався правом подання позову через представника.
Щодо експлуатації будівель позивачем, то питання надлишкової сирості, експлуатація, зберігання та обслуговування автомобіля позивача та задана їм шкода не є предметом розгляду у справі.
Щодо посилання позивача, що виконання припису №4 від 19.07.2021 призведе до знищення майна сусіда по домоволодінню та створення небезпечних умов для життя і здоров'я мешканців, то воно є безпідставним.
З вказаних підстав у задоволенні позову просив відмовити.
Заслухавши позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником 13/50 часток житлового будинку по АДРЕСА_1 . Вказана обставина відповідачем визнається.
26.05.2021 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради надійшла скарга ОСОБА_2 , яка проживає в АДРЕСА_2 , на незаконне будівництво ОСОБА_1 підвального приміщення та гаражу.
Згідно направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 12.07.2021 №22 посадовими особами Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради була проведена позапланова перевірка щодо дотримання суб'єктом містобудування гр. ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
Актом від 19.07.2021 №22, складеним за результатами проведення планового (позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, встановлено, що гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 добудував капітальну стіну до існуючої господарської будівлі (гараж літ. Н) та влаштував підвальне приміщення без документів, що дають право на виконання будівельних робіт, а саме: повідомлення про початок виконання зазначених робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, чим було порушено приписи п. 1 ч. 1 ст. 34, ч. 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» абз. 2 п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466, п. 7.2 ДБН А.3.1.-5:2016 «Організація будівельного виробництва».
За результатами перевірки посадовою особою відповідача ОСОБА_4 був складений протокол про адміністративне правопорушення від 19.07.2021 та винесений припис №7 від 19.07.2021, яким відповідач з метою усунення виявлених порушень вимагає від позивача усунути порушення вимог чинного містобудівного законодавства (розібрати капітальну стіну, привести до вимог чинного законодавства) до 20 вересня 2021 року.
27.07.2021 начальником Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради винесено постанову №4 по справі про адміністративне правопорушення, згідно з якою за порушення п. 1 ч. 1 ст. 34, ч. 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» абз. 2 п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466, п. 7.2 ДБН А.3.1.-5:2016 «Організація будівельного виробництва» позивача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 96 КУпАП та накладено штраф у розмірі 5100 грн.
Не погодуючись з приписом №7 від 19.07.2021 та постановою про накладення штрафу від 27.07.2021 №4, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим фактичним обставинам, суд виходить з наступного.
Згідно ст. 1 Закон України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 №687-Х1V об'єктами архітектурної діяльності (об'єктами архітектури) є будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об'єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів
Ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 №687-Х1V передбачає, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Згідно ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-V1 (далі - Закон №3038-V1) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом шляхом проведення планових та позапланових перевірок.
Підставою для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил.
Суб'єкт господарювання має право звернутися до суду щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Судом встановлено, що позапланова перевірка дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил здійснена на підставі скарги гр. ОСОБА_2 , за направленням на проведення перевірки, за результатами якої складено акт від 19.07.2021 №22, протокол про адміністративне правопорушення від 19.07.2021, припис про усунення порушень №7 від 19.07.2021 та постанова про накладення штрафу №4 віл 27.07.2021.
Отже відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачених Законом №3038-V1.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону №3038-V1 замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
Ч. 2 ст. 36 Закону №3038-V1 передбачає, що виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.
Згідно ст. 27 Закону №3038-V1 забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт). Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.
Перелік об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 та включає господарські будівлі і споруди, зокрема гаражі, які розташовані на присадибних, дачних і садових земельних ділянках.
Порядком проведення технічного обстеження і прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, будівель і споруд сільськогосподарського призначення, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.07.2018 №158, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.08.2018 за №976/32428 (далі - Порядок №158) визначено:
господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо, та прибудови до них;
господарські (присадибні) споруди - земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій, до яких належать колодязі, вигрібні ями, огорожі, ворота, хвіртки, замощення тощо, та прибудови до них.
За змістом вказаних норм будівництво господарських будівель та споруд на присадибній ділянці здійснюється за умови отримання будівельного паспорта та повідомлення органу державного архітектурно-будівельного контролю про початок виконання будівельних робіт
З акта перевірки від 19.07.2019 вбачається, що позивач збудував капітальну стіну та облаштував підвал, які згідно Порядку №158, Переліку об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 та ст. 27 Закону №3038-V1 відносяться до господарських будівель і споруд та потребують отримання будівельного паспорта на їх будівництво.
Проте позивач будівельний паспорт не отримав та не повідомив відповідача про початок виконання будівельних робіт.
Вказане свідчить, що позивач порушив вимоги ч. 1 ст. 34 та ч. 2 ст. 36 Закону № №3038-V1.
Суд не погоджується з доводами позивача про те, що виконане ним будівництво не вимагає отримання будівельного паспорта.
Так, згідно пунктів 1, 2 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою від 07.06.2017 №406, отримання дозвільних документів, що дають право на їх виконання, не потребують роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними (СС1), з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками; заміна покрівлі будівель і споруд згідно з будівельними нормами без втручання в несучі конструкції.
Водночас будівництво капітальної стіни та влаштування підвалу є новим будівництвом, тому в даному випадку підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466, якою затверджений Перелік об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.
Згідно ч. 4 ст. 96 КУпАП виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот п'ятдесяти до трьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи, що позивач не повідомив відповідача про початок виконання будівельних робіт з будівництва капітальної стіни та влаштування підвалу, які потребують отримання будівельного паспорта, постанова про застосування штрафу №4 від 27.07.2021 винесена на законних підставах і скасуванню не підлягає.
Щодо посилання відповідача на звернення позивача до суду з пропуском 10-ти денного строку, то доводи відповідача про відсутність доказів фактичного перебування позивача у відрядженнях є необгрунтованими, оскільки накази про відрядження є належними та допустимими доказами.
Щодо посилання на ч. 2 ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає, що особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника, то вказана норма визначає право позивача мати представника, а не обов'язок.
Отже посилання відповідача на вказану обставину є необгрунтованим.
З огляду на зазначене заява відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду задоволенню не підлягає.
Щодо припису №7 від 19.07.2021 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил суд зазначає наступне.
Згідно з вказаним приписом позивача зобов'язано усунути порушення вимог чинного містобудівного законодавства шляхом розібрання капітальної стіни, привести до вимог чинного законодавства.
З відзиву на позовну заяву вбачається, що встановивши такий спосіб усунення порушення, відповідач виходив з того, що відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України будівництво є самовільним, оскільки позивач не має права власності чи користування земельною ділянкою.
Суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (ч. 2 вказаної статті).
Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно (ч. 3 вказаної статті).
Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (ч. 4 вказаної статті).
На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб (ч. 5 вказаної статті).
У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану (ч. 7 вказаної статті).
За змістом вказаних приписів знесення самочинного будівництва здійснюється у двох випадках:
- якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (ч. 4 статті 376 ЦК України);
- у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.
Відповідачем у відзиві на позовну заяву визнається, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна ОСОБА_1 належить об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 - житловий будинок з прибудовами А-1, А3-1, льох Г2, сарай Д, гараж Н, ворота №1,9, огорожа№9.
Згідно ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на дату винесення припису) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на дату винесення припису) передбачає, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Оскільки позивач є власником житлового будинку та господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , він набув право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться.
За вказаної обставини будівництво капітальної стіни та влаштування підвалу не є самовільним з тієї підстави, що здійснено на земельній ділянці, яка не знаходиться у користуванні позивача.
Інші підстави, з яких будівництво є самовільним, відповідачем не вказані.
Отже вказана підстав для знесення самовільного будівництва відсутня, тому припис №7 від 19.07.2021 про усунення порушень шляхом розібрання капітальної стіни винесений без законної підстави і підлягає скасуванню.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на позивача.
Враховуючи вищезазначене. відповідач не довів законність припису №7 від 19.07.2021, тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Інші обставини, на які посилаються сторони, не мають значення для справи, тому суд не надає їм правової оцінки.
Згідно ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі часткового задоволення позовних вимог судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно задоволених вимог.
Позивач сплатив судовий збір за дві позовних вимоги, тому витрати зі сплати судового збору у сумі 908 грн. за одну позовну вимогу покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.2-20 72-78, 132-139, 241-245, 250, 255 КАС України, суд,-
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради №7 від 19 липня 2021 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради (вул. Б.Вишневецького, 36, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 40950336) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 908 (дев'ятсот вісім) гривень) 00 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів від з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 7 грудня 2021 року.
Головуючий Алла РУДЕНКО