Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
09 грудня 2021 року № 520/16981/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бабаєва А.І.,
за участі:
секретаря судового засідання Муравської І.Ю.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, третя особа Головне управління державної казначейської служби України в Харківській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
03.12.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення, в якій просить суд змінити спосіб виконання рішення від 11.01.2021 у справі 520/16981/2020 та встановити спосіб виконання рішення шляхом стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (майдан Героїв Небесної Сотні, буд. 36, корпус 2, м. Харків, 61050, код ЄДРПОУ 26281249) на користь ОСОБА_1 нарахованої та невиплаченої суддівської винагороди за період з 01 травня 2020 року по 28 серпня 2020 року, у загальній сумі 179728 (сто сімдесят дев'ять тисяч сімсот двадцять вісім гривень) 62 коп. (номер банківського рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_1 відкритий в Акціонерному товаристві комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на ім'я ОСОБА_1 ).
В судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності прийшов до висновку про задоволення вказаної заяви з наступних підстав.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11 січня 2021 року по справі №520/16981/2020 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області (61050, м. Харків, м-н. Героїв Небесної Сотні, 36, корпус 2), третя особа Головне управління державної казначейської служби України в Харківській області (61166, м.Харків, вул.Бакуліна, буд.18) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року (за винятком днів відпустки) із застосуванням статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік». Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області провести нарахування та виплату судді Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року (за винятком днів відпустки), обчисливши її відповідно до статті 130 Конституції України та статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у розмірі 203397 (двісті три тисячі триста дев'яносто сім) грн. 79 коп. Звернуто рішення до негайного виконання в частині присудження виплати суддівської винагороди в межах стягнення суми за один місяць.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2021 року апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області залишено без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 січня 2021 року без змін.
На виконання вищезазначеного рішення суду Харківським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист.
Згідно листа Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області №06-15/2489/2021 від 30.07.2021, ТУ ДСА України у Харківській області добровільно виконало рішення ХОАС від 11.01.2021 в частині, яка підлягала негайному виконанню та здійснило нарахування та виплату недоотриманої суддівської винагороди 23669,17 грн. за квітень 2020 року судді Дзержинського районного суду м. Харкова Шишкіну О.В. Вказано, що загальна сума недоотриманої суддівської винагороди складає 179728,62 грн., з цієї суми - 32351,16 грн. податок з доходів фізичних осіб, та 2695,93 грн. військовий збір, які необхідно утримати. Зазначено, що сума недоотриманої суддівської винагороди складає: 144681,53 грн. Повідомлено, що ТУ ДСА України у Харківській області здійснює всі нарахування і виплати лише у межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом, який затверджує Державна судова адміністрація України. Крім того, зазначено, що на рівні головного розпорядника бюджетних коштів ДСА України відкрито бюджетну програму 0501150 “Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів” за рахунок якої здійснюється виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів. Також, повідомлено, що виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 січня 2021 року по справі №520/16981/2020 в повному обсязі можливе лише після зміни способу і порядку виконання судового рішення в порядку стягнення з бюджетної програми 0501150 “Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів”, розпорядником бюджетних коштів якої є Державна судова адміністрація України.
Відповідно до ч.1-3 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Положеннями ч.ч.2 та 3 ст. 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України (обов'язковість судових рішень).
Згідно зі ст. 2 Закону України від 05.06.2012 року №4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган; державні підприємство, установа, організація.
Відповідно до ч.1 ст. 7 вказаного Закону виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Зазначені приписи чинного законодавства свідчать, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Однак, у разі невиконання рішення суду в добровільному порядку існує механізм примусового виконання рішення.
Так, положеннями Закону України “Про виконавче провадження” визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Згідно із до ч.3 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Разом з тим, суд звертає увагу, що метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ст. 2 КАС України).
Згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути “ефективним” як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення від 15.10.2009 у справі “Юрій Миколайович Іванов проти України", п. 64).
Також, засіб юридичного захисту має бути “ефективним” в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення від 18.12.1996 року у справі “Аксой проти Туреччини” (Aksoy v. Turkey), п. 95).
Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.
Разом з тим у даній справі суд не здійснює вихід за межі позовних вимог та не вирішує питання, що не було предметом дослідження при розгляді справи, а лише конкретизує спосіб виконання рішення суду шляхом стягнення заборгованості.
Встановлення такого способу виконання направлено на своєчасне та повне виконання судового рішення, а також відповідає вимогам прямих норм ст. 124 Конституції України.
Судом також враховується, що згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно листа Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області №06-15/2489/2021 від 30.07.2021, що ТУ ДСА України у Харківській області добровільно виконало рішення ХОАС від 11.01.2021 в частині, яка підлягала негайному виконанню та здійснило нарахування та виплату недоотриманої суддівської винагороди 23669,17 грн. за квітень 2020 року судді Дзержинського районного суду м. Харкова Шишкіну О.В. Вказано, що загальна сума недоотриманої суддівської винагороди складає 179728,62 грн., з цієї суми - 32351,16 грн. податок з доходів фізичних осіб, та 2695,93 грн. військовий збір, які необхідно утримати. Зазначено, що сума недоотриманої суддівської винагороди, який підлягає до сплати складає 144681,53 грн.
З огляду на викладене, а також враховуючи відсутність доказів повного виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 січня 2021 року по справі №520/16981/2020, суд приходить до висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 248, ст. 256, ст. 293, ст. 295, ст. 297, ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, третя особа Головне управління державної казначейської служби України в Харківській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Змінити спосіб виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2021 у справі 520/16981/2020 та встановити спосіб виконання рішення шляхом стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (майдан Героїв Небесної Сотні, буд. 36, корпус 2, м. Харків, 61050, код ЄДРПОУ 26281249) на користь ОСОБА_1 (номер банківського рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_1 відкритий в Акціонерному товаристві комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на ім'я ОСОБА_1 ) невиплаченої суддівської винагороди у загальній сумі 179728 (сто сімдесят дев'ять тисяч сімсот двадцять вісім) грн. 62 коп., з якої після утримання податку з доходів фізичних осіб у сумі 32351,16 грн. та військового збору у сумі 2695,93 грн., до сплати підлягає суддівська винагорода у розмірі 144681 (сто сорок чотири тисячі шістсот вісімдесят одна) грн. 53 коп.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Бабаєв А.І.