Справа № 500/7709/21
10 грудня 2021 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Тернопільській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Тернопільській області (далі - позивач) звернулось до суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій просить стягнути податковий борг по платежу єдиний податок з фізичних осіб в сумі 15821,83 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач зареєстрований суб'єктом господарювання, взятий на облік як платник податків у Головному управлінні ДПС у Тернопільській області, перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом строки. Станом на 20.10.2021 за відповідачем рахується заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 15821,83 грн. Податковий борг виник по узгоджених грошових зобов'язаннях, самостійно визначених платником податків у податкових деклараціях та нарахованих податковим органом податковими повідомленнями-рішеннями за результатами перевірки. Контролюючим органом вживались заходи для його стягнення, проте податковий борг відповідачем не погашено, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 12.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 10.12.2021.
На адресу суду 10.12.2021 надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника Головного управління ДПС у Тернопільській області. Позовні вимоги підтримує, просить задовольнити в повному обсязі.
Відповідачем 10.12.2021 подано заяву про розгляд справи без його участі. Заявлений до стягнення борг визнає, проте на даний час сплатити не може.
Враховуючи положення ч.3 ст.194, ч.1, 9 ст.205 та ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи та з'ясувавши всі обставини справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних міркувань.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 09.06.2005 зареєстрований як фізична особа - підприємець, знаходиться на обліку в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області як платник податків, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 20.10.2021 (а.с.6-8).
Згідно з довідкою Головного управління ДПС у Тернопільській області (а.с.9) за відповідачем станом на 20.10.2021 рахується податковий борг в сумі 15821,83 грн. (податкові зобов'язання - 15651,83 грн., штрафні санкції - 170,00 грн.), що підтверджується також розрахунком суми позовних вимог з податкового боргу (а.с.10).
Як слідує з матеріалів адміністративної справи, податковий борг виник у зв'язку з несплатою відповідачем узгодженого податкового зобов'язання, самостійно визначеного у податкових деклараціях платника єдиного податку за три квартали 2018 року, 2018 рік, півріччя 2019 року (а.с.13-15), та визначених податковим повідомленням-рішенням від 10.09.2019 №0044695205 (а.с.16), винесеного на підставі акта перевірки від 10.09.2019 №001290/19-00-52-05/ НОМЕР_1 .
Узгоджені суми грошових зобов'язань відповідачем своєчасно не сплачені та набули статусу податкового боргу. Заявлена до стягнення сума заборгованості відображена в інтегрованій картці платника податків по єдиному податку з фізичних осіб (а.с.17-19).
З метою погашення податкового боргу контролюючим органом була виставлена податкова вимога форми "Ф" від 22.02.2089 №6886-17, вручена 09.03.2018 відповідачу (а.с.12). Проте вжиті заходи не призвели до сплати податкового боргу платником податків. При цьому, з часу виставлення податкової вимоги податковий борг не переривався. Заперечень щодо суми податкового боргу або доказів його сплати відповідачем суду не надано.
До спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.
У ст.16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначені зобов'язання платників податків, один з яких зобов'язує, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В силу приписів пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Згідно з п.294.1 ст.294 ПК України, податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є квартал.
Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал. Сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси (п.295.3, 295.4 ст.295 ПК України).
Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (п.56.11. ст.56 ПК України).
Відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Як слідує з матеріалів справи, податкове зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб, нараховане відповідачем самостійно у податкових деклараціях та податковим органом податковим повідомленням-рішенням за результатами перевірки, є узгодженими у порядку і на умовах, визначених ПК України.
Податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України).
Оскільки податкове зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 15821,83 грн., відповідачем не сплачено в установлений строк, таке зобов'язання є податковим боргом.
Зокрема, згідно п.41.2 ст.41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Відповідно до п.87.11 ст.87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Встановлені судом обставини свідчать про те, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгодженні суми податкових зобов'язань по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 15821,83 грн., а тому даний податковий борг підлягає до стягнення в судовому порядку.
При цьому, суд звертає увагу, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку: встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених ПК України, тощо.
Питання правомірності застосованих контролюючим органом фінансових санкцій не охоплюється предметом даного позову. Оскільки податкове повідомлення-рішення суб'єкта владних повноважень, згідно з яким відповідні штрафи застосовано, не є предметом позову у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №826/18379/14 (№К/9901/8600/18), висновок якої суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин у відповідності до ч.5 ст.242 КАС України.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, не спростовані відповідачем, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.139, 205, 241-246, 250 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг по платежу єдиний податок з фізичних осіб в сумі 15821 (п'ятнадцять тисяч вісімсот двадцять одна) гривня 83 (вісімдесят три) копійки.
Позивач: Головне управління ДПС у Тернопільській області (46002, Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Білецька, будинок 1, код ЄДРПОУ ВП 44143637).
Відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 10 грудня 2021 року.
Головуючий суддя Мандзій О.П.