29 листопада 2021 року справа № 480/6794/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бондаря С.О.
за участю секретаря судового засідання - Гонтаренко І.І.
позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Годонюк Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/6794/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в Сумській області) в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення від 28.01.2020 та від 28.08.2020 про відмову у призначенні пенсії за віком;
- зобов'язати зарахувати до стажу роботи періоди роботи з 2004 року на території Російської Федерації, а саме період з 01.01.2003 по 28.02.2006, мовою оригіналу: «Мурманское муниципальное унитарное предприятие “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, АДРЕСА_1 », період з 01.03.2006 до 29.12.2006 в «Обществе с ограниченной ответственностью “Первомайское” ЖЕУ №3, г.Мурманск», період з 03.07.2008 по 15.08.2008 в «Обществе с ограниченной ответственностью “Мурманремстрой” ЖУ №1, г.Мурманск, ул.Инженерная», період з 01.08.2009 по 26.09.2009 в «ООО “МеТиа” г.Мурманск», період з 15.06.2010 до 30.11.2010 «Государственного обласного образовательного учреждения дополнительного образования детей “Мурманская областная детско-юношеская спортивная школа», період з 24.06.2011 по 19.07.2011 в «ОАО “Комбинат стройконструкция” г. Мурманск», та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , призначивши пенсію за віком з дня звернення, тобто з 22.01.2020.
Вимоги мотивовані тим, що 22.01.2020 він звернувся із заявою до ГУ ПФУ в Сумській області про призначення пенсії за віком. Відповідач рішенням від 28.01.2020 відмовив у призначенні пенсії за віком та зазначив, що його страховий стаж складає 5 років 4 місяці 9 днів. Записи про роботу вказані у трудовій книжці відповідачем не прийняті до розрахунку у зв'язку з наявним дописуванням дати народження на титульній сторінці. Рішенням Недригайлівського районного суду від 21 липня 2020 року у справі №582/559/20 встановлено факт, що трудова книжка серії НОМЕР_1 заповнена 01.04.1986 на ім'я ОСОБА_1 належить ОСОБА_1 . Отримавши рішення суду, позивач повторно 21.08.2020 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах. Проте, рішенням від 28.08.2020 йому відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку відсутністю необхідного страхового стажу 25 років, страховий стаж складає 22 роки 27 днів (зарахований по 15.04.2014), в тому числі в районах Крайньої Півночі 16 років 8 місяців 18 днів. Не зараховано періоди роботи з 2004 року на території Російської Федерації, оскільки відсутні довідки про розмір заробітної плати помісячно та підтвердження сплати страхових внесків до Пенсійного Фонду Російської Федерації. На думку позивача, вказані рішення є протиправними, оскільки його трудовий стаж підтверджується записами у трудовій книжці.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує та зазначає, що позивач звертався із заявами про призначенням пенсії за віком 22.01.2020 та 21.08.2020. Позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Незараховані періоди роботи з 2004 року на території Російської Федерації, оскільки відсутні довідки про розмір заробітної плати помісячно та підтвердження сплати страхових внесків до Пенсійного фонду Російської Федерації. У зв'язку з відсутністю страхового стажу позивачу відмовлено призначенні пенсії та запропоновано для зарахування періодів роботи з 2004 року на території Російської Федерації надати довідки про розмір заробітної плати помісячно та підтвердження сплати страхових внесків до Пенсійного фонду Російської Федерації. Сервісним центром надавалась допомога у витребуванні необхідних документів, а саме: направлено запити від 24.02.2020 та від 22.09.2020 в компетентний орган Російської Федерації щодо підтвердження факту сплати внесків до Пенсійного фонду Російської Федерації за періоди роботи в Росії з 2004 по 2011 роки, довідок про роботу та заробітну плату. На дату звернення не отримано запитувану інформацію, що унеможливлює призначення пенсії позивачу.
Ухвалою суду від 13.08.2021 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з ухвалою від 01.10.2021 суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача Годонюк Ю.С. проти позову заперечувала з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, вивчивши письмові матеріали справи, суд встановив такі обставини.
Після досягнення 55-річного віку ОСОБА_1 22.01.2020 звернувся до ГУ ПФУ в Сумській області про призначення пільгової пенсії за віком.
Рішенням ГУ ПФУ в Сумській області від 28.01.2020 йому відмовлено у призначенні пенсії за віком, з тих підстав, що підтверджений страховий стаж складає 5 років 4 місяці 9 днів, оскільки записи про роботу зазначені в трудовій книжці № НОМЕР_1 від 01.01.1986 не прийняті до розрахунку у зв'язку з наявним дописуванням дати народження на титульній сторінці. Також не зараховані періоди роботи з 2004 року на території Російської Федерації у зв'язку з відсутністю підтвердження сплати страхових внесків до відповідних фондів Російської Федерації (а.с.10).
ОСОБА_1 погодившись з таким рішенням відповідача, звернувся до суду із заявою про встановлення факту належності йому трудової книжки.
Рішенням Недригайлівського районного суду від 21 липня 2020 року у справі №582/559/20 встановлено факт, що трудова книжка серії НОМЕР_2 заповнена 01.04.1986 на ім'я ОСОБА_1 належить ОСОБА_1 (а.с.23-24).
Отримавши рішення суду, позивач повторно 21.08.2020 звернувся із заявою до відповідача про призначення пільгової пенсії за віком (а.с.56).
Рішенням ГУ ПФУ в Сумській області від 28.08.2020 №1318 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пільгової пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 25 років. Відповідно до ст. 1 Тимчасової Угоди між урядом України та Урядом Ромійської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та міцевостях, прирівняних до районів Крайоньої Півночі, правом на призначення пенсії користуються чоловіки, які мають не менше 25 років страхового стажу, з них не менше 15 календарних років у районах Крайньої Півночі або не менше 20 календарних років у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Страховий стаж заявника складає 22 роки 27 днів (зарахований по 15.04.2014), у тому числі в районах Крайньої Півночі - 16 років 8 місяців 18 днів. Не зараховані періоди роботи з 2004 року на території Російської Федерації, оскільки відсутні довідки про розмір заробітної плати помісячно та підтвердження сплати страхових внесків до Пенсійного фонду Російської Федерації (а.с.63).
Не погодившись з рішенням відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі по тексту - Закон №1788) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі по тексту - Закон № 1058) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.
Статтею 8 Закону № 1058 закріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Так, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Пенсійне забезпечення осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, проводиться на підставі Тимчасової Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, в галузі пенсійного забезпечення від 15 січня 1993 року (далі - Тимчасова Угода).
Відповідно до статті 1 Тимчасової Угоди громадяни, які пропрацювали не менше 15 календарних років у районах Крайньої Півночі або не менше 20 календарних років у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, незалежно від місця їх проживання на території обох держав мають право на пенсію за віком, зокрема, чоловіки - по досягненню 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років.
З 01 січня 2004 року при призначенні пенсії відповідно до Закону органи Пенсійного фонду України використовують поняття страховий стаж.
За приписами ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (до 01.01.2004).
Тобто до 01.01.2004 страховий стаж зараховується на підставі записів у трудовій книжці, або на підставі документів, передбачених Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Зарахування до страхового стажу з 01 січня 2004 року періодів роботи на території держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав та врахування заробітної плати за періоди роботи держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав здійснюється за умови підтвердження сплати страхових внесків до відповідних фондів держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав, на території яких проводилась трудова діяльність.
З матеріалів справи вбачається, що ГУ ПФУ в Сумській області листом від 10.08.2021 повідомило ОСОБА_1 про те, що його страховий стаж становить 22 роки 27 днів. До страхового стажу зараховані періоди роботи згідно із наданими документами. Зокрема, згідно із записами трудової книжки, на території Російської Федерації, починаючи з 31.03.1986 по 31.12.2003. Крім того, зараховані періоди навчання з 01.09.1980 по 18.07.1983 та строкової військової служби з 29.10.1983 по 06.12.1985.
Разом з тим, періоди роботи у Мурманському муніципальному унітарному підприємстві “ЖИЛЭКСПЛУАТАЦИЯ” з 01.01.2004 по 28.02.2006, ООО “Первомайское ЖЭУ № З” з 01.03.2006 по 29.12.2006, ООО “Мурманремстрой ЖУ № 1” з 03.07.2007 по 15.08.2008, ООО “МеТиа” з 01.08.2009 по 26.09.2009, мовою оригіналу : «государственном обласном образовательном учреждении дополнительного образования детей “Мурманская обласная детско-юношеская спортивная школа” з 15.06.2010 по 30.11.2020, в ОАО “Комбинат Стройконструкция” г.Мурманск» з 24.06.2011 по 19.07.201, не зараховані до страхового стажу у зв'язку з відсутністю інформації про сплату вказаними організаціями страхових внесків (зборів) до Пенсійного фонду Російської Федерації. Для зарахування до страхованого стажу з 01.01.2004 відповідних періодів роботи на території Російської Федерації та врахування заробітної плати за такі періоди можливо при підтвердженні сплати страхових внесків (зборів) до відповідного фонду Російської Федерації або за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України. У зв'язку з цим, відділом обслуговування громадян №8 (сервісним центром) головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області до території обслуговування якого належить Недригайлівський район, були направлені відповідні запити до Державної установи - Пенсійного Фонду Російської Федерації про надання відповідної інформації про сплату внесків до Пенсійного фонду Російської Федерації та надання довідок про заробітну плату. Таким чином, до надходження відповідної інформації, періоди роботи на території Російської Федерації у вищезазначених організаціях (з 01.01.2004 по 19.07.2011) до страхового стажу не зараховані (а.с.103-104)
Згідно записів трудової книжки позивача, позивач працював з 2004 року на території Російської Федерації на наступних посадах:
- період з 01.01.2003 по 28.02.2006 слюсар-сантехнік по четвертому розряду в Мурманському муніципальному унітарному підприємстві “ЖИЛЭКСПЛУАТАЦИЯ”;
- з 01.03.2006 по 29.12.2006 (мовою оригіналу: Общество с ограниченной ответственностью “Первомайское ЖЕУ №3 г.Мурманск) слюсарем сантехніком четвертого розряду в порядку переводу з ММУП “Жилєксплуатация”;
з 03.07.2007 по 15.08.2008 (мовою оригіналу: Общество с ограниченной ответственностью “Мурманремстрой ЖУ №1, г.Мурманск) слюсарем-сантехником;
- з 01.08.2009 по 26.09.2009 слюсар (мовою оригіналу: в ООО “МеТиа” г.Мурманск);
- з 15.06.2010 по 30.11.2010 робітник по комплексному обслуговуванню приміщень, споруд та обладнання (мовою оригіналу: “Государственное обласное образовательное учреждение дополнительного образования детей “Мурманская областная детско-юношеская спортивная школа”);
- з 24.06.2011 до 19.07.2011 слюсар-сантехнік 4 розряду зі змішаною спеціальністю учень траспортерщика (мовою оригіналу: ОАО “Комбинат стройконструкция” г. Мурманск).
Відповідач, приймаючи рішення про відмову у призначенні пенсії, зазначив, що період роботи позивача в Російській Федерації (з 01.01.2004 по 19.07.2011), зазначений в трудовій книжці, неможливо зарахувати до загального страхового стажу, оскільки робота в Російській Федерації з 01.01.2004 зараховується за наявності підтвердження сплати страхових внесків в порядку, встановленому законодавством країни, де працювала особа.
На підставі наданих документів та враховуючи індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 , страховий стаж на момент звернення складав 22 роки 27 днів.
Відповідно до п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка (абз. 2 п. 20 Порядку).
Відповідно до ст. 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, яка підписана та набрала чинності 14.01.1993 року працівники Сторони виїзду, які працюють на території Сторони працевлаштування, користуються правами та виконують обов'язки, що встановлені трудовим законодавством Сторони працевлаштування (включаючи питання трудових відносин, колективних договорів, оплати праці, режиму робочого часу та часу відпочинку, охорони та умов праці та інші).
Трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами.
Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
Сторонами визнаються дипломи, свідоцтво та інші документи державного зразка про рівень освіти і кваліфікації, які видані відповідними компетентними органами Сторін, без легалізації.
Статтею 7 даної Угоди встановлено, питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року та двосторонніми угодами в цій галузі.
Відповідно до частини 2 статті 6 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, яка підписана та набрала чинності 13.03.1992, для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Статтею 11 цієї ж Угоди встановлено, що необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.
Відповідно до підпункту 2 пункту 6 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, за змістом яких Управління Фонду має право отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на управління Фонду завдань.
Згідно Додатку 2 до пункту 10 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1, рішення відповідної комісії про підтвердження періодів роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах повинно містити результати дослідження матеріалів заяви, перелік документів, які були взяті до уваги при його розгляді, висновки головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, заяви та докази, на яких ґрунтуються такі висновки, а також посилання на конкретні статті та пункти законів України та інших нормативно-правових актів, якими обґрунтовано висновок.
Судом встановлено, що на час звернення позивача із заявою про призначення пенсії від 22.01.2020 трудова книжка ОСОБА_1 не відповідала вимогам п.2 Інструкції ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, з чим погодився і сам позивач, у зв'язку з чим звернувся до суду із заявою про встановлення факту належності йому трудової книжки.
Також, на час звернення ОСОБА_1 до відповідача із заявами про призначення пільгової пенсії від 22.01.2020 та від 21.08.2020, позивачем не було надано органам Пенсійного фонду інформацію про сплату страхових внесків (зборів) до Пенсійного фонду Російської Федерації починаючи з 01.01.2004.
Враховуючи викладене, ГУ ПФУ в Сумській області правомірно прийняло рішення від 28.01.2020 та від 28.08.2020 про відмову у призначенні пільгової пенсії позивачу у зв'язку з відсутністю підтверджуючих документів за спірні періоди. При цьому, відповідачем були вчинені всі необхідні дії для витребування таких підтверджуючих документів.
Необхідно зауважити, що під час розгляду даної справи, ОСОБА_1 , отримавши довідки про заробітну плату та інформацію про сплату страхових внесків за спірні періоди із Російської Федерації, звернувся 15.11.2021 до ГУ ПФУ в Сумській області із заявою про призначення пільгової пенсії, приклавши отримані документи.
Рішенням від 24.11.2021 №183750001318 ГУ ПФУ в Сумській області призначило ОСОБА_1 пільгову пенсію з 15.11.2021, зарахувавши спірні періоди до страхового стажу.
Проте, позивач у судовому засіданні наполягав на скасуванні рішень від 28.01.2020 та від 28.08.2020 про відмову у призначенні пільгової пенсії.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
ОСОБА_1 не довів тих обставин, на яких ґрунтуються його вимоги.
У свою чергу, ГУ ПФУ в Сумській області довело правомірність своїх рішень від 28.01.2020 та від 28.08.2020 про відмову у призначенні пільгової пенсії ОСОБА_1 .
Таким чином, у суду відсутні підстави для визнання протиправними та скасування рішень Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 28.01.2020 та від 28.08.2020 про відмову у призначенні пенсії за віком та зобов'язання вчинити дії.
У зв'язку з тим, що у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат, понесених позивачем, відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправними та скасування рішень Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 28.01.2020 та від 28.08.2020 про відмову у призначенні пенсії за віком та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.О. Бондар
Повний текст рішення складений 09.12.2021.