10 грудня 2021 року м. Рівне №460/10128/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України надзвичайних ситуацій у Рівненській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідач), в якому просить суд: 1) визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати позивачу нарахованої індексації грошового забезпечення в сумі 35002,91грн; 2) зобов'язати відповідача виплатити позивачу нараховану індексацію грошового забезпечення в сумі 35002,91грн. Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що позивач проходив військову службу у відповідача. При звільненні зі служби, позивачу не було виплачено нараховану індексацію грошового забезпечення, у зв'язку з чим, позивач звернувся із заявою щодо виплати індексації грошового забезпечення, однак у вказаному йому було відмовлено. Такі дії відповідача позивач уважає протиправними та просить позов задовольнити повністю.
Відповідач подав відзив на позовну заяву в якому заперечує проти позову. Свої заперечення аргументує тим, що у провадженні суду вже розглядалася аналогічна справа і обставини щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення встановлені рішенням суду, яким у позові позивачу відмовлено. Отже, є підстави для закриття провадження у справі. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.
Позивач подав відповідь на відзив в якому наводить доводи та аргументи тотожні наведеним у змісті позову.
Ухвалою від 14.09.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Розглянувши заяви по суті, з'ясувавши обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд враховує наступне.
Обставини справи.
З 1996 року по 27 вересня 2017 року позивач проходив службу у Головному управлінні Державної служби України надзвичайних ситуацій у Рівненській області.
Наказом № 250 від 27.09.2021 року позивача звільнено зі служби цивільного захисту у відставку з правом носіння форменого одягу, припинено контракт за пунктом 176 підпунктом 3 (за станом здоров'я) відповідно до Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року та виключений з кадрів ДСНС України, з усіх видів забезпечення.
11.05.2021 позивач звернувся із заявою до відповідача щодо невиплаченої індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2015 по 27.09.2017.
Листом від 08.06.2021 (вих. № 6202-2959/6208), Головне управління повідомило, що вже надавало таку інформацію позивачу на його запит на отримання публічної інформації від 01.07.2020 щодо нарахування і нарахування індексації за період з січня 2014 року по вересень 2017 року зі встановленим базовим місяцем червень 2013 року. Так, Головне управління листом від 04.08.2020 надало інформацію про нарахування та часткову виплату індексації за період з 01.01.2014 по 31.12.2015 з встановленням базового місяця - червень 2013 року.
Листом від 07.09.2020 Головне управління повідомило позивача про нарахування індексації за період з 01.01.2015 по 27.09.2017, однак її не виплачено у зв'язку з відсутністю передбачених коштів.
Позивач не погодився з встановленням базового місяця при нарахуванні індексації за період з 01.01.2014 по 27.09.2017 та невиплатою такої індексації, у зв'язку із чим звернувся до адміністративного суду з позовними вимогами - «визнати протиправними дії Головного управління щодо неправильного нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.01.2014 року по 27.09.2017 року з встановленням базового місяця січень 2008 року; та зобов'язати Головне управління донарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2014 року по 27.09.2017 року з встановленням базового місяця січень 2008 року».
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 23.11.2020 у справі № 460/6865/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України надзвичайних ситуацій у Рівненській області позовні вимоги задоволено повністю.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2021 у справі № 460/6865/20, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23.11.2020 у справі № 460/6865/20 скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Судом встановлено та визнається учасниками справи, що нарахована, але не виплачена індексація грошового забезпечення позивача станом на час звернення останнього до суду із цим позовом, складає 35002,91грн.
За правилами ч. 1 ст. 78 КАС України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Відповідно до ст. 21 Конституції України, усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Згідно із ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан.
Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється.
Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Правовий статус позивача, як особи начальницького складу служби цивільного захисту, визначений Кодексом цивільного захисту України (далі - Кодекс ЦЗ), Законом України «Про затвердження Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту», Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2013 № 593 (далі - Постанова № 593).
Статтею 125 Кодексу ЦЗ визначено, що держава гарантує достатнє грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з метою створення умов для належного та сумлінного виконання ними службових обов'язків. Порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», наказом МНС України від 10.06.2008 № 447 та наказом МВС України від 23.04.2015 № 475, затверджені Інструкції про виплату грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - Інструкція № 447, Інструкція № 475, відповідно), діючі в період нарахування та виплати індексації позивача.
Отже, позивач, при проходженні служби був особою, статус якої визначено та регулюється відповідно до положень Кодексу ЦЗ та інших спеціальних нормативно-правових актів в сфері цивільного захисту.
Згідно пункту 1.4. Інструкції № 447, (п. 4 Інструкції № 475), грошове забезпечення виплачується особам рядового і начальницького складу, які займають посади осіб рядового і начальницького складу, передбачені штатами, зокрема в територіальних органах, державних пожежно-рятувальних підрозділах (частинах).
Грошове забезпечення виплачується особам рядового і начальницького складу за місцем їх постійної служби (п.1.6 Інструкції № 477 та п. 10 Інструкції № 475).
Пунктами 1.2, 1.3. Інструкції № 447 та пунктами 2, 3 Інструкції № 475 визначено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу визначається залежно від посади, спеціального звання, тривалості та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання.
Грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін (статті 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 № 2017-III)
Статтею 19 цього Закону визначено, що державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Поняття індексації грошових доходів наведене у Законі України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII, де зазначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг
Так, згідно із статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їхніх сімей і пенсій, які індексуються відповідно до закону за цими видами страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.
Кабінет Міністрів України може встановлювати інші об'єкти індексації, що не передбачені частиною першою цієї статті.
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів (стаття 9 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).
Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації, у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) - є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Як наведено вище по тексту, за період з 01.01.2015 по 27.09.2017 року позивачу нарахована індексація грошового забезпечення у розмірі 35002,91грн, однак станом на час звернення позивача до суду із цим позовом, така не виплачена з огляду на відсутність коштів на зазначені цілі у відповідача.
Посилання відповідача на відсутність коштів для виплати індексації, судом не береться до уваги, оскільки індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов'язань, шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.
Суд також не погоджується з доводами відповідача, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах наявних фінансових ресурсів бюджетів на відповідний рік, як на підтвердження правомірності своїх дій по не виплаті позивачу індексації грошового забезпечення, оскільки невиплата індексації є обмеженням права позивача на оплату праці, яка не може залежати від наявності або відсутності фінансових ресурсів бюджету. Суд також вважає за необхідне зазначити, що відмова відповідача у виплаті нарахованої індексації грошового забезпечення порушує гарантоване ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право мирно володіти своїм майном.
Зокрема, Європейський Суд з прав людини у справі «Кечко проти України» з цього приводу зазначив, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Таким чином, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Суд звертає увагу також на правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у п. 23 справи «Сук проти України» від 10.03.2011 року, заява № 10972/05, де зазначено, що держава на власний розсуд визначає, які доплати надавати своїм працівникам із державного бюджету. Держава може ввести, призупинити або припинити їх виплату, вносячи відповідні законодавчі зміни. Однак, якщо законодавча норма, яка передбачає певні доплати, є чинною, а передбачені умови - дотриманими, державні органи не можуть відмовляти у їх наданні, доки законодавче положення залишається чинним.
Посилання відповідача на те, що предмет даного спору та його обставини встановлювались в ході розгляду іншої справи за позовом позивача є неприйнятними, зважаючи на те, що у адміністративній справі № 460/6865/20 спірним було питання правильності визначення базового місяця для нарахування індексації грошового забезпечення. А у даному спорі спірним є питання виплати вже нарахованої, але не отриманої позивачем індексації грошового забезпечення. Тобто, обставини справи та предмет спору є різними.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підсумовуючи вищевикладене в його сукупності, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, тому належать до задоволення.
Підстави для відшкодування судових витрат у порядку ст. 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України надзвичайних ситуацій у Рівненській області щодо невиплати ОСОБА_1 нарахованої індексації грошового забезпечення в сумі 35002,91грн.
Зобов'язати Головне управління Державної служби України надзвичайних ситуацій у Рівненській області виплатити ОСОБА_1 нараховану індексацію грошового забезпечення в сумі 35002,91грн (тридцять п'ять тисяч дві гривні,91коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області (вул. Гетьмана Полуботка, 37, м. Рівне, 33028. ЄДРПОУ/РНОКПП 38610634)
Повний текст рішення складений 10 грудня 2021 року
Суддя Т.О. Комшелюк