08 грудня 2021 року м. Рівне №460/9129/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дудар О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доУправління Служби безпеки України в Рівненській області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовом до Управління Служби безпеки України в Рівненській області (далі - відповідач), за змістом якого просила суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо неправильного нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2014 по 28.09.2019 із встановленням базового місяця січень 2008 року та березень 2018 року;
- зобов'язати відповідача донарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2014 по 28.09.2019 із встановленням базового місяця січень 2008 року та березень 2018 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у період з 01.01.2014 по 28.09.2019 нарахування відповідачем індексації грошового забезпечення здійснювалося у занижених розмірах, оскільки було неправильно встановлено базовий місяць.
Ухвалою суду від 07.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
27.09.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень вказано, що виплата індексації здійснена відповідно до вимог чинного законодавства, а тому просив повністю відмовити у задоволенні позову.
04.10.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив, за змістом якої просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Розглянувши позовну заяву та відзив, відповідь на відзив, дослідивши та оцінивши письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с.12).
Відповідно до архівної довідки від 23.09.2021 №29/9341, виданої Управлінням Служби безпеки України в Рівненській області, ОСОБА_1 проходила військову службу з 01.11.2006 по 31.07.2015 в Управлінні Служби безпеки України в Рівненській області , з 31.07.2015 по 31.08.2018 - в 6 управлінні Головного управління військової контррозвідки Департаменту контррозвідки СБ України, з 31.08.2018 по 28.09.2019 - в Управлінні Служби безпеки України в Рівненській області (а.с.48).
02.06.2021 ОСОБА_1 звернулася до Управління Служби безпеки України в Рівненській області із заявою про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення з 01.01.2014 по 28.09.2019 із встановленням базового місяця - січень 2008 року та березень 2018 року (а.с.16).
Листом від 09.06.2021 №17/М-2/п Управління Служби безпеки України в Рівненській області повідомило позивача про те, що підстави для нарахування та виплати індексації в період з січня 2014 року по грудень 2015 року та жовтня 2018 року по 28.09.2019 були відсутні. В період з грудня 2015 року по жовтень 2018 року з питання щодо нарахування та виплати індексації слід звернутися до органу за місцем проходження військової служби в цей період часу (а.а.с.17-18).
Вважаючи дії відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення протиправними, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Спеціальним законом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-ХІІ).
Частинами 2, 3 статті 9 Закону №2011-ХІІ встановлено, що до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до Закону.
Згідно з ч.1 ст.2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон №1282-XII) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, оплата праці (грошове забезпечення).
Частиною 6 статті 2 Закону №1282-XII передбачено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Підстави для проведення індексації визначені ст.4 Закону №1282-XII, відповідно до якої індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Статтею 5 Закону №1282-XII врегульовано, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 №2017-III визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці, складовою частиною грошового забезпечення та підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078).
Відповідно до п.2 Порядку №1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Згідно з п.4 Порядку №1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується оплата праці (грошове забезпечення).
Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
З наведених правових норм слідує, що базовим місяцем при обчисленні індексу для проведення індексації грошового забезпечення слід вважати саме місяць підвищення розміру грошового забезпечення за рахунок зростання його постійних складових, зокрема, тарифних ставок (окладів) та якщо сума підвищення грошового забезпечення за рахунок постійних складових менша від суми індексації, нарахованої відповідно до Порядку №1078, то місяць такого підвищення не вважається базовим і індексація продовжується. У разі ж порівняння суми підвищення заробітної плати та суми індексації при визначенні базового місяця береться грошове забезпечення в частині постійних складових в розрахунку за повний відпрацьований місяць.
Розрахунком індексації заробітної плати ОСОБА_1 , підтверджено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення позивачу з 01.10.2018 по 27.09.2019, з визначенням базового місяця - березень 2018 року. Індексація за період з 01.01.2014 по серпень 2015 року не розраховувалася у зв'язку із відсутністю відповідного механізму та фінансування (а.с.47).
Згідно зі ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути, позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У справі "Кечко проти України" Європейський суд з прав людини зауважив, що реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням коштів і базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5- рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
З огляду на викладене, обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у відповідача обов'язку щодо нарахування індексації грошового забезпечення позивачу.
Щодо визначення базового місяця індексації грошового забезпечення позивача, то суд виходить з такого.
Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 №1294 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Перелік одноразових додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил затверджено Додатком 25 до вказаної постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294.
У свою чергу, схема посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України затверджена постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 №1294, яка набрала чинності з 01 січня 2008 року.
Відповідачем підтверджено, що з 01.01.2008 проведено підвищення посадових окладів згідно з наказом Голови Служби безпеки України від 23.01.2008 №35/ДСК "Про затвердження Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовців Служби безпеки України" (застосовувалася до 28.02.2018).
З урахуванням наведеного та враховуючи необхідність дотримання стабільності відносин щодо встановлених державою розмірів посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року є базовим місяцем для перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення позивача за відповідний період.
У подальшому, після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.
Наказом Центрального управління Служби безпеки України від 10.04.2018 №515/ДСК затверджено Інструкцію про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовців Служби безпеки України (застосовується з 01.03.2018).
З січня 2008 року по березень 2018 року розміри посадових окладів військовослужбовців не змінювались, що виключало підстави для встановлення іншого (відмінного від січня 2008 року) базового місяця при проведенні індексації грошового забезпеченні у згаданий період.
Суд зазначає, що період з 31.07.2015 по 31.08.2018 позивач проходила військову службу в 6 управлінні Головного управління військової контррозвідки Департаменту контррозвідки СБ України.
Відтак, у вказаний період в Управління Служби безпеки України в Рівненській області був відсутній обов'язок здійснювати нарахування та виплату позивачу грошового забезпечення, в тому числі індексації грошового забезпечення.
З огляду на викладене, враховуючи наявність правових підстав для отримання позивачем індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2014 по 30.07.2015 у відповідному розмірі, враховуючи при цьому як базовий місяць січень 2008 року, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині та наявність підстав для їх задоволення.
Щодо перерахунку позивачу індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року по день її звільнення з військової служби - 27.09.2019, то такі позовні вимоги до задоволення не підлягають, оскільки у вказаний період відповідачем здійснено відповідне нарахування та виплату, з урахуванням березня 2018 року як базового місяця, що підтверджується довідками фінансового відділу Управління Служби безпеки України в Рівненській області від 24.09.2021 №17/546, №17/549, №17/548 та доданим до них розрахунком індексації (а.а.с.46-47).
Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача
Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України у суду відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління Служби безпеки України в Рівненській області щодо неправильного нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2014 по 30.07.2015.
Зобов'язати Управління Служби безпеки України в Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2014 по 30.07.2015, з урахуванням січня 2008 року як базового місяця.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Управління Служби безпеки України в Рівненській області (вул.Відінська, буд.4, м.Рівне, 33023, ідентифікаційний код юридичної особи: 20001668).
Рішення складено 08 грудня 2021 року.
Суддя О.М. Дудар