Справа № 442/3884/21 Головуючий у 1 інстанції: Медведик Л.О.
Провадження № 22-ц/811/3074/21 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.
09 грудня 2021 року м.Львів
Справа № 442/3884/21
Провадження № 22ц/811/3074/21
Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Приколоти Т.І.,
суддів : Левика Я.А., Савуляка Р.В.,
секретар Іванова О.О.
розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області, ухвалене у м. Дрогобичі 20 липня 2021 року у складі судді Медведика Л.О., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки через заборгованість по аліментах, -
встановив:
24 травня 2021 року ОСОБА_2 звернулася з цим позовом. Просить стягнути з відповідача на її (позивача) користь неустойку (пеню) у зв'язку з простроченням сплати аліментів в розмірі 18 649,68 грн. В обгрунтування позову посилається на те, що перебувала з відповідачем у шлюбі з 22 червня 2016 року. Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21 січня 2020 року шлюб між ними розірвано. Вказує, що вони (сторони) є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10 лютого 2020 року вирішено стягувати з відповідача на її користь аліменти на доньку в твердій грошовій сумі в розмірі 2 000 грн. з усіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 50% встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи із 23 грудня 2019 року, до досягнення дитиною повноліття. Зазначає, що стягнення аліментів з відповідача проводиться у примусовому порядку у межах виконавчого провадження №61753480. Стверджує, що станом на 1 квітня 2021 року відповідач допустив заборгованість по аліментах у розмірі 18 649, 68 грн., яку відповідач сплачувати у добровільному порядку відмовляється. Просить позов задовольнити.
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20 липня 2021 року позов задоволено.
Стягнуто з відповідача на користь позивача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в сумі 18 649, 68 грн. Вирішено питання судових витрат.
Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 . Вважає рішення незаконним та необґрунтованим, таким що порушує його законні права та інтереси, винесеним з порушенням норм матеріального права. Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Вказує, що позивач не працює. Зазначає, що він (відповідач) матеріально забезпечує дитину, бере участь у її вихованні, у додаткових витратах, необхідних для забезпечення її належного розвитку. Стверджує, що крім аліментів, кожного місяця надає позивачу кошти для доньки. Заперечує свою вину у виникненні заборгованості по аліментах за період з 23 грудня 2019 року по 29 лютого 2020 року, оскільки у цей період часу відбувався розгляд справи судом про стягнення аліментів і цей період розгляду справи не може бути віднесений до його (відповідача) протиправних дій. Зазначає, що рішення суду про стягнення аліментів прийняте 10 лютого 2020 року. 18 березня 2020 року державним виконавцем Дрогобицького відділу державної виконавчої служби Західного управління Міністерства юстиції (м. Львів) відкрито виконавче провадження ВП №61753480. Вказує, що кошти по аліментах він ( ОСОБА_1 ) перераховував на рахунок позивача, про що повідомляв державного виконавця і надав квитанції. Зазначає, що квитанції про оплату не враховані, оскільки в них не зазначено цілі платежу - аліменти. Після набрання рішенням суду законної сили, він (відповідач) належним чином сплачував аліменти на користь позивача. Посилається на те, що на даний час він є безробітним, на обліку у центрі зайнятості не перебуває.
Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до частин 4,5 ст.268 ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.
Рішення суду першої інстанції мотивовано наступним.
Встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , 22 червня 2016 року було зареєстровано шлюб, про що Дрогобицьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області було зроблено актовий запис за №211.
Сторони є батьками - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно Свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 від 1 лютого 2018 року.
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21 січня 2020 року по справі № 442/7307/19 шлюб між сторонами розірвано.
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10 лютого 2020 року по справі № 442/8668/19 вирішено стягувати з ОСОБА_1 в користь позивача аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн. з усіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 50% встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи із 23 грудня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнення аліментів з відповідача відбувається у примусовому порядку - відкрито виконавче провадження №61753480 у Дрогобицькому міськрайонному ВДВС Західного МУМЮ (м. Львів).
З розрахунку заборгованості по аліментах, виконаного Державним виконавцем Дрогобицького міськрайонного відділу ВДВС Західного МУМЮ (м. Львів) - Гапуняк Х.Б., станом на 1 квітня 2021 року утворилась заборгованість по аліментах у розмірі 18 649,68 грн.
Згідно ч.3 ст.195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
У відповідності до ст.196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Згідно п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосуванням судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.За правовою природою аліментні зобов'язання - це періодичні платежі, які боржник зобов'язаний сплачувати щомісяця і несвоєчасна сплата яких передбачає настання негативних наслідків матеріального характеру у вигляді стягнення неустойки (пені).
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки.
Оскільки неустойка у виді пені обчислюється у відсотках від суми невиконаних або неналежно виконаних зобов'язань, які виникають у боржника щомісяця, то й пеня має триваючий характер і обчислюється за прострочення кожного зобов'язання окремо.
З урахуванням правової природи пені як дієвого стимулу належного виконання обов'язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.
При цьому сума заборгованості зі сплати аліментів за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.
Тобто неустойка (пеня) за один місяць рахується так: заборгованість зі сплати аліментів за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен з прострочених платежів (за кожен місяць).
Саме такою правовою позицією керувався Верховний Суд України у своїй постанові від 16 березня 2016 року по справі № 6-300цс16.
Зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Судом встановлено, що відповідач станом на 1 квітня 2021 року має заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 18 649,68 грн.
Розмір пені складає 21 312,43 грн.
Оскільки, розмір пені не може перевищувати 100 відсотків заборгованості, то з відповідача слід стягнути пеню, що дорівнює розміру заборгованості, тобто з відповідача в користь позивача підлягає стягненню 18 649,68 грн.
Посилання відповідача у відзиві про те, що борг виник у період коли рішення суду про стягнення аліментів ще не набрало законної сили не заслуговують на увагу, так як з моменту набрання рішенням законної сили та з моменту подання позову пройшов тривалий час, а заборгованість ним не погашалася. Стосовно квитанцій, які відповідачем долучено до відзиву, то такі враховувалися державним виконавцем при розрахунку його заборгованості. Оскільки, такий розрахунок відповідачем не оскаржений, то такий вважається дійсним і суд вірно взяв його до уваги.
З висновками суду, які відповідають матеріалам справи, належить погодитися.
Судом правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи.
Підстави для скасування рішення суду відсутні.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20 липня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено 9 грудня 2021 року.
Головуючий______________________Т. І. Приколота
Судді: ________________ Я.А. Левик __________________ Р.В. Савуляк