Харківський районний суд Харківської області
08 грудня 2021 року
смт Покотилівка Харківської області
Справа № 635/2470/21
Провадження № 3/635/1025/2021
Суддя Харківського районного суду Харківської області Карасава І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю особи, яка притягується адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності Саламахи В.Р, матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі- КУпАП) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
До Харківського районного суду Харківської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії БД №016246 від 29 квітня 2021 року відносно ОСОБА_1 щодо скоєння правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Згідно вищевказаного протоколу, 29 квітня 2021 року о 10 годині 20 хвилин на 3 км. автодороги М-29 Харків-Перещепино-Дніпро керував транспортним засобом ВАЗ-21124, реєстраційний номер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння за допомогоюгазоаналізатора Drager Alcotest 6620, а також огляду на стан сп'яніння у медичному закладі відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП.
У судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 свою вину не визнав та пояснив, що він не керував транспортним засобом в той день. Зазначив, що дійсно працівники поліції запропонували на місці зупинки транспортного засобу пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6620, а також огляду на стан сп'яніння у медичному закладі, повідомив, що він відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, оскільки не був за кермом вказаного автомобіля, а лише перебував в автомобілі в якості пасажира.
Представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, просив винести постанову, якою закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП, у зв'язку з відсутністю подіїї та складу адміністративного правопорушення. Також зазначив, що виклав свою позицію у письмових поясненнях, які долучені до матеріалів справи.
Встановлені обставини, застосовані норми права та мотиви суду
Суд дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень статті 252 КУпАП, а саме: оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Згідно з частини 2 статті 7 КУпАП передбачено, що провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР).
Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 2.9 а наведених Правил, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Положеннями частини 1 статті 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, щодо керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В розумінні статті 280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи підлягає особа адміністративній відповідальності за адміністративне правопорушення, яке ставлять йому у провину, тобто перевірити правильність кваліфікації дій.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пунктів 2, 3, 6, 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09листопада 2015 року за № 1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно вимог статті 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається не дійсним.
Під час розгляду справи судом встановлені наступні обставини: 29 квітня 2021 року о 10 годині 20 хвилин на 3 км. автодороги М-29 Харків-Перещепино-Дніпро керував транспортним засобом ВАЗ-21124, реєстраційний номер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6620, а також огляду на стан сп'яніння у медичному закладі відмовився у присутності двох свідків.
Так, у судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що він вину не визнає, оскільки автомобілем у той день керував його знайомий ОСОБА_4 , а сам ОСОБА_1 їхав в автомобілі в якості пасажира. Зазначив, що після зупинки їх транспортного засобу та певного конфлікту з працівниками поліції вони запропонували, саме йому, а не водію ОСОБА_5 на місці зупинки транспортного засобу пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest або у медичному закладі.
З огляду на те, що я не керував транспортним засобом я дійсно та свідомо відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння. Вищевказані події може підтвердити свідок - водій ОСОБА_4 , який дійсно був за кермом.
Так, допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 пояснив, що 29.04.2021 року повертався з роботи додому зі своїм знайомим та був зупинений працівниками поліції. Пояснив, що дійсно саме він керував транспортним засобом, а ОСОБА_1 , відносно якого був складений протокол про притягнення до адміністративної відповідальності знаходився на пасажирському сидінні автомобіля.
Крім того, в судовому засіданні ОСОБА_6 допитаний в якості свідка пояснив, що працівниками поліції був запрошений засвідчити факт відмови від проходження освідування на стан алкогольного сп'яніння водієм ОСОБА_1 . Разом з тим зазначив, що у його присутності працівники поліції не роз'яснювали права та обовязки ОСОБА_1 , також не пропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest або у медичному закладі. Свідок факт відмови від проходження водієм ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння та факт керування транспортним засобом підтвердити не зміг.
Представник особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначив, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки він не керував транспортним засобом. Зазначене підтверджується відеозаписом, долученим до матеріалів справи, на якому не відображені відомості про вчинення адміністративного правопорушення.
Судом досліджено відеозапис, наданий працівниками патрульної поліції до протоколу про адміністративне правопорушення та досліджено в судовому засіданні. Встановлено, що на диску міститься папка з відеофайлами. На файлі не зафіксований рух автомобіля та його зупинка, працівниками поліції. Процедура проведення медичного освідування в повному обсязі відсутня. Наданий відеозапис унеможливлює встановлення дотримання працівниками поліції вимог щодо проведення процедури огляду на стан алкогольного сп'яніння, а також подальші обставини справи.
Таким чином, аргументи сторони захисту, щодо відсутності безперервної відеофіксації знайшли своє підтвердження під час дослідження доказів під час судового засідання, оскільки суд дійшов висновку, що файли з відеозаписами, досліджені в судовому засіданні не є послідовними, логічними та повними.
За таких обставин, з урахуванням показів свідків, які є логічними та послідовними, наявна в матеріалах справи відеофіксація подій не в повній мірі відображує увесь процес проходження процедури освідування водія ОСОБА_1 .
Відповідно до частини 1 статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а згідно частини 2 цієї статті обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до вимог статті 252 КУпАП, суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких й узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).
Відповідно до статті 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Суд наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи, що обсяг наданих суду доказів в своїй сукупності не доводить винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та дійсність самого факту вчинення ним такого правопорушення, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини1 статті 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
З огляду на закриття провадження у справі без накладення на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення, судовий збір в порядку статті 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 130, 248, 251, 252, 268, 277, 280, 283, 287, 288, 289 КУпАП, суд
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення такої постанови.
Суддя І.О. КАРАСАВА