Справа № 635/5743/21
Провадження № 2-о/635/147/2021
08 грудня 2021 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Даниленко Т.П.,
за участі секретаря судового засідання Шевченко В.С.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
представник заявника: ОСОБА_2 ,
заінтересована особа - Департамент соціального захисту населення Харківської обласної адміністрації,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Департамент соціального захисту населення Харківської обласної адміністрації про встановлення факту, що має юридичне значення, -
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з заявою, заінтересована особа: Департамент соціального захисту населення Харківської обласної адміністрації, в якій просить встановити факт участі ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 28.05.1987 по 27.06.1987 у 30-ти кілометровій зоні Чорнобильської АЕС протягом 30 днів.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що він приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі військової частини № НОМЕР_2 в період з 28.05.1987 по 27.06.1987. На підставі поданих до Харківської обласної державної адміністрації документів заявнику було видане посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 р. категорія 2, серія НОМЕР_3 від 09.02.1992. У 1998 році заявником було отримано повідомлення № 32 від Харківської районної комісії по роботі з потерпілими внаслідок Чорнобильської катастрофи про те, що рішенням обласної тимчасової комісії по перевірці правильності видачі посвідчень «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» заявнику відмовлено у статусі учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС (протокол № 840 від 30.09.1998) та витребувано посвідчення І-А категорії № НОМЕР_4 до районної комісії Харківської районної державної адміністрації. Враховуючи вищевикладене заявник не має можливості користуватися соціальними гарантіями, передбаченими ст. 21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» через відсутність відповідних документів, на підставі яких можливо було б встановити дні виїздів заявника у зону відчуження за період з 28.05.1987 по 26.06.1987. З метою захисту своїх невизнаних прав заявник звернувся з цією заявою про встановлення факту участі заявника у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС протягом 30 днів до суду.
Ухвалою судді Харківського районного суду Харківської області Даниленко Т.П. від 27.07.2021 відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження.
В судове засідання ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином. Представник ОСОБА_1 адвокат Журавель Д.М. подав до суду заяву від 08.12.2021 року, у якій просив проводити розгляд справи за відсутності заявника і його представника, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник заінтересованої особи - Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної адміністрації, в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, однак засобами поштового зв'язку надіслали письмові пояснення відповідно до яких просили у позові відмовити, оскільки особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою - на підставі довідки медико- соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з Чорнобильською катастрофою. Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний строк з дня надходження необхідних документів до уповноважених органів. Такої підстави для встановлення статусу ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС як рішення суду про встановлення факту роботи у зоні відчуження в певний період, указаним Порядком не передбачено. Тобто, законом визначено інший порядок, який дає змогу особі підтвердити факт участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, в тому числі підтвердити факт роботи в певний період чи час.
У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд вивчивши матеріали справи, надані докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи вважає заяву ОСОБА_1 такою, що підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
За змістом п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 травня 1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" (далі - Постанова), в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є, зокрема, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків.
Відповідно до ст.10 Закону України «Про статусі соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
Відповідно до статей 15, 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами. Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Для отримання статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, Заявник звернувся з клопотанням до Харківської регіональної міжвідомчої експертної ради по встановленню причинного зв'язку захворювань та інвалідності з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і їх професійного характеру та на засіданні вищевказаної ради № 163 від 07.07.1993 було розглянуто зазначене клопотання на надано експертний висновок від 08.07.1993 № 6265. Цим висновком підтверджується, що наявне захворювання у Заявника пов'язано з впливом іонізуючих та інших шкідливих чинників при виконанні робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Так, матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі військової частини № НОМЕР_2 в період з 28.05.1987 (наказ № 148 від 28.05.1987) по 27.06.1987 (наказ № 177 від 26.06.1987), що підтверджується, довідкою з архівного штабу від 17.12.1992 вих. № 4277, довідкою від 12.11.1992 та інформацією, що міститься у військовому білеті НОМЕР_5 .
На підставі поданих до Харківської обласної державної адміністрації документів заявнику було видане посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 р. категорія 2, серія НОМЕР_3 від 09.02.1992.
У вересні 1992 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у Пісочинській лікарні (копія виписки з історії хвороби № 653), звертався до полікліничного відділення обласної студентської лікарні у м. Харкові, що підтверджується копією виписки з історії хвороби № 3995, до обласного спеціалізованого диспансеру радіаційного захисту населення, до Харківського науково-дослідницького інституту неврології та психіатрії, а також з 1993 більш ніж півроку перебував у Пісочинській лікарні та обласному спеціалізованому диспансері радіаційного захисту населення, що підтверджується відповідними довідками.
Відповідно до експертного висновку від 08.07.1993 № 6265 Харківської регіональної міжвідомчої експертної ради по встановленню причинного зв'язку захворювань та інвалідності з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і їх професійного характеру підтверджується, що наявне захворювання у ОСОБА_1 пов'язано з впливом іонізуючих та інших шкідливих чинників при виконанні робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
ОСОБА_1 було встановлено 3-ю групу інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням викликаних захворюванням на ЧАЕС, що підтверджується довідкою № 168928 від 16.09.1993 виданою Міжрайонною радіологічною медико-соціальною експертною комісією № 2.
Згідно військового квитка серії НОМЕР_5 на ім'я « ОСОБА_1 », ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме з аркуша 13 вказаного документу, він проходив військову службу в складі військової частини у 1987 році протягом 180 років, а згідно з запису за підписом начальника штабу в/ч НОМЕР_2 капітана Чернова, посвідчений гербовою печаткою, ОСОБА_1 з 28.05.1987 по 26.06.1987 виконував службові обов'язки з ліквідації наслідків аварії у 30-ти кілометровій зоні Чорнобильської АЕС.
Відповідно до архівної довідки № 51/1/14461 від 13 листопада 2000 року, виданої Галузевим державним архівом Міністерства оборони України зазначено, що згідно наказів № 148 від 28.05.1987, № 177 від 26.06.1987 ОСОБА_1 у складі військової частини№ 93632 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 28.05.1987 по 27.06.1987.
Отримавши усі необхідні для встановлення інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням пов'язаним з ЧАЕС, 23.09.1993 ОСОБА_1 звернувся до Представника Президента України у Харківській області Масельського О.С. із заявою про видачу посвідчення 1 А категорії та останньому було видане посвідчення 1-А категорії № НОМЕР_4 .
У 1998 році ОСОБА_1 було отримано повідомлення № 32 від Харківської районної комісії по роботі з потерпілими внаслідок Чорнобильської катастрофи про те, що рішенням обласної тимчасової комісії по перевірці правильності видачі посвідчень «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» Заявнику відмовлено у статусі учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС (протокол № 840 від 30.09.1998) та витребувано посвідчення І-А категорії № НОМЕР_4 до районної комісії Харківської районної державної адміністрації.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є:
1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;
2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт;
4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.
Згідно ст.10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно примітки до зазначеної статті, до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.
Відповідно ст.15 Закону №796-ХІІ, підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
Відповідно до ст.65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
Зазначені вище документи належним чином підтверджують статус ОСОБА_1 , як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та настання інвалідності у зв'язку з тим, що він брав участь у таких заходах.
Відповідно до інформації від 18.05.2021, наданої Департаментом соціального захисту населення ДСЗН ХОДА в оперативній довідці Галузевого державного архіву Міністерства оборони України про проходження ОСОБА_1 військових зборів у складі в/ч НОМЕР_2 у період з 28.05.1987 по 26.06.1987 не відображено дні виїздів у зону відчуження.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч.1ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч.1ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно роз'яснень, викладених у п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 №5, при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і, що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
При цьому судом враховується, що ОСОБА_1 є інвалідом третьої групи та відповідно є особою, яка першочергово та невідкладно потребує судового захисту, який має бути ефективним та результативним, отже суд зазначає, що заявник обрав належний спосіб захисту порушеного права.
Крім того, суд зазначає, що в даному конкретному випадку позивач звернувся до суду із заявою про встановлення саме факту участі його у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а не надання йому статусу ліквідатора ЧАЕС.
Відтак, оцінивши повно всебічно та об'єктивно докази надані заявником, суд приходить до беззаперечного висновку про можливість встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: участі ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 28.05.1987 по 27.06.1987 у 30-ти кілометровій зоні Чорнобильської АЕС.
Водночас, суд позбавлений можливості встановити кількість днів участі ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у вказаний період, оскільки такі дані в матеріалах справи відсутні.
На підставі вищевикладеного та керуючись ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ, постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», ст. ст.2, 4, 13, 293, 315, 319 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 заінтересована особа: Департамент соціального захисту населення Харківської обласної адміністрації про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити частково.
Встановити факт участі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період з 28.05.1987 по 26.06.1987 у 30-ти кілометровій зоні Чорнобильської АЕС.
В решті заяви - відмовити.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості, що не проголошуються:
заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 ;
представник заявника: Адвокат АО «ГАРДІУМ» Журавель Денис Миколайович, адреса: 62454, Харківська область, Харківський район, с.Кринична,8;
заінтересована особа - Департамент соціального захисту населення Харківської обласної адміністрації, код ЄДРПОУ: 03491286, місце реєстрації: м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3-й під'їзд, 7-й поверх.
Суддя Т.П. Даниленко