Дата документу 10.12.2021 Справа № 336/7085/14-ц
Єдиний унікальний №336/7085/14-ц
Провадження №22-з/807/273/21
10 грудня 2021 року місто Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Кочеткової І.В.,
суддів: Гончар М.С., Маловічко С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у справі заяву правонаступника відповідача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: департамент архітектури та містобудування Запорізької міської ради про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, виділ в натурі частки в справі спільної часткової власності на нерухоме майно,
У вересні 2014 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, який в ході розгляду справи неодноразово уточнювала і доповнювала. Зазначала, що їй на праві власності належить Ѕ частка житлового будинку АДРЕСА_1 , який розташований на приватизованій земельній ділянці площею 465 кв.м. Співвласником іншої Ѕ частки будинку є відповідачка ОСОБА_3 , яка не впускає її до входу на горище спірного будинку для обслуговування даху її частини будинку, труби теплопостачання та газопроводу, який знаходиться на фасаді будинку. Відповідач встановила металевий паркан висотою у три метра. Між сторонами виник спір з приводу порядку користування будинком і надвірними спорудами.
Посилаючись на зазначені обставини, просила, остаточно уточнивши позовні вимоги, відповідно до запропонованого нею варіанту виділу, який складений судовим експертом Гіріч І.М. у експертному висновку № 12-16 від 10 жовтня 2016 року, виділити їй в натурі Ѕ частку житлового будинку під літерою А, яка складається з житлової кімнати 2-5 площею 7,9 м2, житлової кімнати 1-2 площею 6,2 м2, житлової кімнати 2-4 площею 12,7 м2; в прибудові під літерою А1: коридор 2-1 площею 2,3 м2, коридор 2-2 площею 2,7 м2, гардероб 2-3 площею 0,8 м2, кухню 2-6 площею 4,5 м2, котельню 2-7 площею 3,1 м2, а також ганок до літ. А1, сходи, козирок до літ. А1, зливну яму № 4, 1/2 частину паркану № 1, паркан № 7, 1/2 частину паркану № 8, замощення Ш, замощення ІУ.
Крім того, просила усунути їй перешкоди в доступі до горища та газопроводу шляхом демонтування паркану № 8 від прибудови під літерою А1 до теплиці під літерою Г. Стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору та інші судові витрати.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22 листопада 2016 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Зобов'язано ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_2 у доступі до горища і газопроводу у будинку АДРЕСА_1 . У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 22 лютого 2017 року рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22 листопада 2016 року скасовано у частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про виділ в натурі частки у праві спільної часткової власності на нерухоме майно та ухвалено у цій частині нове рішення про його задоволення. Виділено ОСОБА_4 в натурі Ѕ частку житлового будинку АДРЕСА_1 , під літерою А, яке складається з: житлової кімнати 2-5, площею 7,9 кв. м, житлової кімнати 1-2, площею 6,2 кв. м, житлової кімнати 2-4, площею 12, 7 кв. м; у прибудові під літерою А1: коридор 2-1, площею 2,3 кв. м, коридор 2-2, площею 2,7 кв. м, гардероб 2-3, площею 0,8 кв. м, кухню 2-6, площею 4,5 кв. м, котельню 2-7, площею 3,1 кв. м, ґанок до літ. А1, сходи, козирок до літ. А1, зливну яму № 4, 1/2 частину паркану № 1, паркан № 7,1/2 частину паркану № 8, замощення Ш, замощення IV. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Апеляційного суду Запорізької області від 22 лютого 2017 року скасовано в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про виділ в натурі частки у праві спільної часткової власності на нерухоме майно, справу у цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 20 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22 листопада 2016 року залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постановою Верховного суду від 02.03.2020 року у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду заяву ОСОБА_6 про заміну позивача його процесуальним правонаступником задоволено.
Залучено ОСОБА_6 , як правонаступника позивача ОСОБА_2 , до участі у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: департамент архітектури та містобудування Запорізької міської ради про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, виділ в натурі частки в справі спільної часткової власності на нерухоме майно.
Відмовлено правонаступнику ОСОБА_6 у задоволенні клопотання про зупинення дії рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22.11.2016 р.
Касаційну скаргу ОСОБА_2 , правонаступником якої є ОСОБА_6 , залишено без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22 листопада 2016 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 20 березня 2019 року залишені без змін.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 01 квітня 2020 року задоволено заяву ОСОБА_1 про заміну сторони правонаступником, а саме: замінено сторону відповідача у цій справі ОСОБА_3 на правонаступника ОСОБА_1
23 листопада 2021 року правонаступник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 звернулася до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, оскільки судом не вирішено питання про компенсацію судових витрат зі сплати судового збору, які були сплачені в касаційну інстанцію відповідачем по справі у розмірі 484,08 грн.
02 грудня 2021 року матеріали вищезазначеної справи за запитом надійшли до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За роз'ясненнями п. 20 постанови Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених ст. 220 ЦПК (нова редакція 270 ЦПК); воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.
Згідно до частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Статтею 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Частиною 13 ст. 141 ЦПК України визначено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України.
Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд встановив, що при подачі касаційної скарги до Верховного суду ОСОБА_3 понесла витрати зі сплати судового збору у розмірі 484, 08 грн., що підтверджується відповідним платіжним документом - квитанцією від 16 травня 2017 (т.4 а.с.70).
За результатами розгляду касаційної скарги Верховний Суд ухвалив рішення про її часткове задоволення і передачу справи на новий апеляційний розгляд в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділ в натурі частки у праві спільної часткової власності на нерухоме майно, справу у цій частині передано на новий розгляд до Апеляційного суду Запорізької області.
За результатами повторного розгляду апеляційної скарги постановою Запорізького апеляційного суду від 20 березня 2020 апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22.11.2016 року залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.
Проте питання про розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не було вирішено.
Зважаючи на викладене, апеляційний суд вважає ухвалити додаткову постанову про повернення судових витрат, понесених ОСОБА_3 у зв'язку з розглядом цивільної справи в суді касаційної інстанції.
Керуючись ст.270 ЦПК України, апеляційний суд,-
Заяву правонаступника відповідача по справі ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
Прийняти у цій справі додаткову постанову про розподілу судових витрат у вигляді судового збору, сплаченого ОСОБА_3 в зв'язку з розглядом цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: департамент архітектури та містобудування Запорізької міської ради про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, виділ в натурі частки в справі спільної часткової власності на нерухоме майно в касаційній інстанції.
Стягнути з ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн: НОМЕР_1 ) як правонаступника ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , іпн: НОМЕР_2 ) як правонаступника ОСОБА_3 , судовий збір сплачений при звернені до суду касаційної інстанції в розмірі 484,08 гривень (чотириста вісімдесят чотири гривні 08 копійок) за квитанцією №ПН239137 від 16.05.2017.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий І.В. Кочеткова
судді: М.С. Гончар
С.В. Маловічко