Справа № 127/33026/21
Провадження №11-сс/801/822/2021
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції:
Доповідач: ОСОБА_1
09 грудня 2021 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
Головуючого: судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
зі секретарем: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 01.12.2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № № 12021020030000529 внесеного до ЄРДР 01.12.2021 року відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, с.Скоморошки, Оратівського району Вінницької області, громадянин України, українець, з середньою освітою, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження
прокурора: ОСОБА_7 ,
захисника: ОСОБА_5
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 03.12.2021 року клопотання слідчого слідчого відділення відділення поліції №1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 задоволено.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання ОСОБА_6 , тобто до 15 години 30 хвилин 29 січня 2022 року.
Визначено ОСОБА_6 заставу в розмірі 181 600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень, які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі внесення застави на ОСОБА_6 , будуть покладено наступні обов'язки: прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатись з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; утриматись від спілкування із особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні; носити електронний засіб контролю.
Якщо ОСОБА_6 не виконає покладені на нього обов'язки, то застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
У разі внесення застави та покладення обов'язків на підозрюваного ОСОБА_6 визначено термін їх дії відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України, тобто в межах строку досудового розслідування на час покладення обов'язків.
Згідно клопотання слідчого ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_9 у невстановлену досудовим розслідуванням дату та час усно домовились між собою про спільне вчинення таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, розподіливши при цьому ролі, вступивши таким чином у попередню змову.
Реалізуючи зазначену попередню змову та спільний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи відповідно до попередньо узгодженого плану та розподілених між собою ролей, 01.12.2021 приблизно о 15:00 год., ОСОБА_6 та ОСОБА_9 приїхали на автомобілі марки «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 до багатоповерхового житлового будинку АДРЕСА_2 , де зупинили автомобіль неподалік від будинку. Далі ОСОБА_9 вийшов з автомобіля та зайшов до під'їзду № 1 вказаного будинку, а ОСОБА_6 залишився в автомобілі та почав спостерігати за будинком та перехожими, створюючи таким чином належні умови для реалізації його спільного з ОСОБА_9 злочинного умислу та забезпечуючи можливість повідомлення спільника в разі викриття їх злочинних дій.
Після того, як ОСОБА_9 залишив автомобіль «Daewoo Lanos» та зайшов до будинку, ОСОБА_6 продовжив спостерігати за людьми та подіями навколо, убезпечуючи себе та спільника від викриття. У цей час, ОСОБА_9 піднявся на 3-й поверх вказаного будинку та діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, розуміючи протиправність своїх дій та настання суспільно небезпечних наслідків, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою відмичок відчинив вхідні двері та проник до квартири АДРЕСА_3 , звідки вчинив крадіжку золотої каблучки вагою 1,83 г, вартістю 1930 грн.; золотої підвіски у вигляді букви «А», вартістю 3000 грн.; золотої підвіски, вартістю 1500 грн.; парфуми чоловічі марки «AVON, X-SERJES RECHARGE»; біжутерії, а саме: три сережки, ланцюжок із підвіскою сірого кольору, ланцюжок із підвіскою у вигляді жінки; павербанку марки «Avantis» та грошових коштів в сумі 500 грн. і 36 доларів США.
Після цього, ОСОБА_9 вийшов із будинку та разом із викраденим майном сів з ОСОБА_6 до автомобіля марки «Daewoo Lanos» та поїхали в невідомому напрямку, залишивши таким чином місце злочину та заподіявши потерпілому ОСОБА_10 матеріальної шкоди на загальну суму 6930 грн.
Захисник ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, просив скасувати ухвалу від 01.12.2021 року, постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задоволити частково та застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Вимоги апеляційної скарги захисника мотивовано тим, що згідно повідомлення про підозру ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК, в той же час доказів його безпосередньої участі у вчиненні крадіжки до клопотання не додано та стороною обвинувачення не доведено.
Захисник вказує, що жодних ризиків відносно ОСОБА_6 прокурором не доведено.
Також суд в оскаржуваній ухвалі прийшов до помилкового висновку, що у
ОСОБА_6 відсутні стійкі соціальні зв'язки, оскільки згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно ОСОБА_6 з 2002 року займається підприємницькою діяльністю, має офіційне джерело доходів, раніше не судимий, має постійне місце проживання АДРЕСА_1 та реєстрації АДРЕСА_4 , має на утриманні неповнолітнього сина - ОСОБА_11 2004 року народження.
Також, при розгляді клопотання про застосування виключного запобіжного заходу слід врахувати стан здоров'я підозрюваного, який має ряд хронічних захворювань, які потребують дороговартісної діагностики та лікування.
За таких обставин захисник вважає, що судом помилково обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою який є занадто суворим та підлягає скасуванню.
Заслухавши доповідача, думку прокурора ОСОБА_7 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги захисника, зазначила, що підозра належним чином обгрунтована, наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу, суд вірно обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, захисника ОСОБА_5 , який просив скасувати ухвалу, застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Відповідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу .
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021020030000529 від 01.12.2021 року ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.
02.12.2021 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Обгрунтованість підозри слідчим суддею перевірено належним чином.
В апеляційній скарзі захисник вказував на те, що матеріали клопотання слідчого не вказують про вчинення підозрюваним ОСОБА_6 кримінального правопорушення.
Однак, колегія суддів не приймає дані твердження захисту, оскільки на етапі розгляду клопотання про обрання міри запобіжного заходу слідчий суддя не повинен перевіряти належність та допустимість доказів, оскільки ці обставини повинні бути перевірені в ході розгляду кримінального провадження по суті.
Відповідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя належним чином, в дотримання вимог ст.ст.177,178 КПК України перевірив та ретельно дослідив наявність підстав для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та дійшов до вірного висновку, що прокурором доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Приймаючи рішення, щодо доцільності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя врахував особу підозрюваного ОСОБА_6 , зокрема його вік, стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання, відсутність у нього соціально стримуючих факторів та дійшов обґрунтованого висновку, що підозрюваний ОСОБА_6 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити свою злочинну діяльність, незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
З висновками слідчого судді погоджується апеляційний суд, оскільки більш м”який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_6 та не зможе запобігти існуючим ризикам.
Посилання захисника ОСОБА_5 на те, що ОСОБА_6 займається підприємницькою діяльністю, має офіційне джерело доходів, раніше не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_11 2004 року народження суд апеляційної інстанції не приймає, оскільки слідчим суддею перевірено вказані обставини та надано належну оцінку в сукупності з іншими .
Вказуючи про доцільність застосування іншого запобіжного заходу, захисник ОСОБА_5 фактично погоджується з наявністю ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи те, що ОСОБА_6 своїми діями показав свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки, вчиняючи кримінальне правопорушення, проявив самовпевненість у безкараності за свої вчинки, перебування його на волі може призвести до можливості переховування від органів досудового розслідування та суду, що в подальшому ускладнить проведення судового розгляду, вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" зазначив що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
Суд апеляційної інстанції вважає, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Слідчий суддя застосував відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід, який є співмірним кримінальному правопорушенню, у вчиненні якого підозрюється останній.
Відповідно до п.3 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Слідчий суддя визначив розмір застави підозрюваному ОСОБА_6 у розмірі 181 600 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
З вказаними висновками слідчого судді погоджується і суд апеляційної інстанції.
Керуючись ст.422 КПК України, суд апеляційної інстанції.
Відмовити в задоволенні апеляційної скарги захисника.
Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 03.12.2021 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_6 залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді :
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3