Справа № 569/19680/21
08 грудня 2021 року
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді - Тимощука О.Я.,
при секретарі - Ковальчука О.Б.,
за участю представника позивача - адвоката Петришина А.М.,
провівши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне заочний розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства «Альфа-Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного Товариства «Альфа-Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарасом Володимировичем 21 січня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 159 про стягнення з нього на користь відповідача заборгованість в розмірі 33 653,69 доларів США.
Представник позивача - адвокат Петришин А.М. в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав повністю, просить їх задоовлити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, повідомлявся про час та дату розгляду справи належним чином, причину неявки суду не повідомив. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Третя особа - приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В. в судове засідання не з'явився, повідомлявся про час та дату розгляду справи належним чином, причину неявки суду не повідомив. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
За таких обставин, в зв"язку із повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого відповідача на підставі ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Заслухавши думку представника позивача - адвоката Петришина А.М., дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В. 21 січня 2021 року було видано виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь Акціонерного Товариства «Альфа-Банк» в сумі 33 653,69 доларів США.
Приватним виконавцем виконавчого округу Рівненської області Ярмошевич Н.О. на підставі виконавчого напису № 159 від 21 січня 2021 року, відкрито виконавче провадження ВП № 64625833 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь Акціонерного Товариства «Альфа-Банк».
Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України "Про нотаріат" (надалі - Закон) та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (надалі - «Порядок»).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону та Глава 16 розділу ІІ Порядку.
Так, згідно зі ст. 87 Закону, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (надалі - «Перелік»).
Статтею 88 Закону визначені умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті, нотаріус вчиняє виконавчі написи:
- якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;
- за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 (далі - Перелік).
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. При цьому цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі та Порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Третейського суду при Асоціації українських банків від 24.03.2011 року справа № 134/11 стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість по кредитному договору № 174А від 21.04.2008 року в сумі 172 419, 16 грн.
Зазначене рішення Третейського суду було виконане 28.11.2017 року, що підтверджується квитанцією № 177310022 від 28.11.2017 року.
Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 16.03.2020 року справа № 564/1819/19 стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Альфа Банк" заборгованість по 3% річних на прострочену заборгованість на суму тіла кредиту (відповідно до приписів ст. 625 ЦК України) у розмірі 5 699,76 грн.
Відповідно Постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 62926277 від 21.09.2021 року Костопільського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 16.03.2020 року в справі № 564/1819/19 виконане.
Отже, як вбачається банк надав нотаріусу документи, з яких неможливо було встановити наявність безспірної заборгованості.
Тобто, фактично нотаріус з таких документів не міг встановити чи дійсно боржником допущено прострочення платежів та чи дотримано кредитором (стягувачем) строки звернення за вчиненням виконавчого напису.
При цьому слід зазначити, що нотаріус, який дотримується вимог Закону та Порядку, у разі якщо йому необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Однак, приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В. не зважаючи на вимоги Закону та Порядку, яких він має неухильно дотримуватися при вчиненні виконавчого напису, за відсутності достовірної та повної інформації щодо заборгованості боржника, все ж таки вчиняє оспорюваний виконавчий напис.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що не можна вважати безспірною зазначену у виконавчому написі нотаріуса заборгованість за кредитним договором.
26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».
Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами" та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин".
Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року було відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.
Отже, на сьогоднішній день, редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.
Суд звертає увагу на те, що Кредитний договорів № 174А від 21.08.2008 року з усіма додатками та додатковими угодами, укладений між АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» правонаступником за вказаним договором якого є АТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 , на основі якого було вчинено виконавчий напис, нотаріально не посвідчений.
З вказаного випливає, що станом на 21.01.2021 року були відсутні правові підстави для вчинення нотаріусом виконавчого напису № 159 за кредитним договором, оскільки постанова Кабінету Міністрів України, якою було встановлено таку можливість, визнана в цій частині незаконною та нечинною.
Разом з цим, це не єдине порушення, яке вчинив приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 при вчиненні оспорюваного виконавчого напису.
Як визначено в ст. 88 ЗУ «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги до боржника минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 02.07.2019 року в справі № 916/3006/17 зробила висновок, що строк для звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису безпосередньо пов'язаний із позовною давністю, встановленою Цивільним кодексом України. Таким чином, загальний строк для такого звернення становить три роки незалежно від суб'єктного складу сторін правовідносин, а якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено іншу позовну давність, виконавчий напис видається у межах цього строку.
З огляду на те, що рішенням Третейського суду при Асоціації українських банків від 24.03.2011 року справа№ 134/11 достроково стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості по кредитному договору № 174А від 21.04.2008 року в сумі 172 419, 16 грн., а тому вчинений виконавчий напис № 159 приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Личука Тараса Володимировича 21 січня 2021 року є таким, який вчинений тоді коли з дня виникнення права вимоги у АТ «АЛЬФА-БАНК» що до ОСОБА_1 минуло вже більше трьох років.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно ч.ч. 1,3 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач і треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - разом з поданням відзиву або письмових пояснень третіми особами.
Відповідачем по справі у відповідності до ч. 4 ст. 83 ЦПК України не було повідомлено про неможливість подання доказів у встановлений законом строк.
Суд вважає, що кожна із сторін та учасників по даній справі була належним чином поінформована про право надати суду будь-які докази для встановлення наявності або відсутності обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а також прокоментувати їх. Крім того, сторони по справі не були позбавлені можливості повідомити суду й інші обставини, що мають значення для справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦК України особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд.
Згідно із ч. 2 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В даному випадку, суд позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.
Відповідно до ч. 2 і ч. 3 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд, дослідивши долучені позивачем докази та оцінивши, відповідно до ст. 89 ЦПК України, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів, наявних в справі, у їх сукупності, враховуючи вищевикладене, прийшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, а також ст. 16 ЦК України, згідно з якою суд може захистити цивільне право або інтерес у спосіб, що встановлений договором або законом, суд приходить до висновку, що в даному випадку існують підстави та необхідність для захисту прав позивача, шляхом визнання виконавчого напису приватного нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки такі вимоги є обґрунтованими.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У зв'язку з тим, що позов підлягає задоволенню повністю, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати, що складаються із судового збору у розмірі 908 грн. 00 коп. за подання позовної заяви до суду та 454 грн. судового збору за подання заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 81, 133, 141, 223, 258, 259, 264, 265, 273, 280, 281, 282, 284, 289, 352, 354ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства «Альфа-Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити повністю.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 21 січня 2021 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Тарасом Володимировичем зареєстрований в реєстрі за № 159 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «Альфа-Банк» заборгованість в розмірі 33 653, 69 доларів США.
Стягнути з Акціонерного Товариства «Альфа-Банк» (03150, м. Київ, вул. Васильківська, 100, код ЄДРПОУ - 23494714) на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви до суду в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок та 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривень 00 копійок за подання заяви про забезпечення позову.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Рівненського апеляцiйного суду через Рiвненський мiський суд.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 ).
Відповідач: Акціонерне Товариство «Альфа-Банк» (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Васильківська, 100, код ЄДРПОУ - 23494714).
Третя особа - Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович (76014, м. Івана-Франківськ, вул. Коновальця, 433, кім. 28-29).
Суддя Рівненського
міського суду Тимощук О.Я.