Справа № 567/1377/21
07 грудня 2021 року м. Острог
Суддя Острозького районного суду Рівненської області Венгерчук А.О., при секретарі Самолюку А.В., за участю захисника Бойка В.Ф., розглянувши матеріали справи, які надійшли від ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, посвідчення водія серії НОМЕР_1 видане 19.06.2012,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
(права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України ОСОБА_1 роз'яснені)
встановила:
10.10.2021 близько 00:50 год. в м.Острог по вул.Красногірська,14 Рівненської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом "Opel Corsa 14", реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння та від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі відмовився.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення не визнав. Вказав, що працівники поліції помилково вважали, що він керував транспортним засобом, перебуваючи у стані наркотичного сп'яніння, та запропонували пройти тест на визначення стану наркотичного сп'яніння. Вказує, що у нього були розширені зіниці ока в зв'язку з застосуванням лікарських препаратів та в стані наркотичного сп'яніння він не перебував.
В подальшому, в судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином. ОСОБА_1 скористався своїм правом на отримання правової допомоги, обравши своїм захисником адвоката Бойка В.Ф. для представництва своїх інтересів у суді, та вжив заходів для явки обраного ним захисника з метою участі у судовому засіданні, який скористався правом викласти свої доводи в письмових запереченнях проти протоколу на спростування обставин правопорушення, вчинення якого ставиться у провину ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не є обов'язковою, а відтак суд не вбачає перешкод та вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 .
Захисник Бойко В.Ф. в судовому засіданні вважає, що справа про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що вина ОСОБА_1 в судовому засіданні не доведена, оскільки протокол про адміністративне правопорушення містить ряд недоліків, а матеріали справи не містять достатньо доказів наявності його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Окрім того посилається на те, що в порушення п.12 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, ОСОБА_1 була видано направлення на огляд водія з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння до закладу охорони здоров'я КЗ "Рівненський обласний центр психічного здоров'я населення", який не є найближчим.
Заслухавши пояснення захисника, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, надавши оцінку всім доказам в їх сукупності та взаємозв'язку, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП з огляду на наступне.
За змістом ст.ст. 251, 280 КУпАП доказуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення належними та допустимими доказами підлягає подія щодо вчинення адміністративного правопорушення, вина особи у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року №1452/735.
Згідно з ч. 2, 3, 4 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Відповідно до п.12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 розділу I цієї Інструкції (наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість), поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Отже, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп'яніння, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
В судовому засіданні встановлено, що стосовно водія ОСОБА_1 зазначені вимоги закону поліцейськими було виконано.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, а також іншими документами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена протоколом про адміністративне правопорушення від 10.10.2021 серії ААБ №036032 в якому зазначені ознаки наркотичного сп'яніння наявні в ОСОБА_1 (розширені зіниці, що не реагують на світло, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці) та зафіксовано факт його відмови від проходження огляду для визначення стану наркотичного сп'яніння, а також іншими доказами.
З матеріалів справи вбачається, що 10.10.2021 щодо ОСОБА_1 було видано направлення на огляд водія з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції виданого щодо ОСОБА_1 , встановлено що 10.10.2021 він відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі.
Водночас, з відеозапису з нагрудної відеокамери (відеореєстраторів) працівників поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 , вбачається, що 10.10.2021 ОСОБА_1 від проходження огляду для визначення наркотичного сп'яніння в медичному закладі відмовився і підстав піддавати сумніву зміст даного відеозапису немає.
Під час розгляду справи судом з'ясовано обставини вчиненого правопорушення на підставі зібраних доказів в їх сукупності, що узгоджуються між собою і не мають протиріч.
Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Пояснення ОСОБА_1 про невизнання вини суд вважає необґрунтованими та такими, що спрямовані на уникнення від відповідальності, оскільки спростовуються матеріалами справи.
В ході судового розгляду не встановлено підстав вважати, що поліцейські відділення поліції №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, перебуваючи при виконанні службових обов'язків, діяли упереджено по відношенню до ОСОБА_1 , переслідуючи інші цілі, аніж передбачені законодавством у випадку виявлення у водія ознак алкогольного сп'яніння.
ОСОБА_1 не навів суду будь-яких доводів та не надав жодних доказів, які б спростовували обставини, встановлені поліцейськими та зафіксовані у процесуальних документах, зібраних у матеріалах справи, які було досліджено судом.
Отже, факт скоєння вказаного правопорушення за обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних доказів, які повністю узгоджуються між собою, підстав вважати їх недопустимими суд не вбачає. Будь-яких доказів на спростування вказаних обставин стороною захисту не надано.
За таких підстав, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 було належним чином забезпечено проходження огляду для визначення стану сп'яніння.
При цьому суд враховує, що ОСОБА_1 в законному порядку було надано можливість реалізації його обов'язків, встановлених Правилами дорожнього руху, однак останній їх не використав.
З огляду на викладене, суддя критично відноситься до пояснень ОСОБА_1 про те, що він не вчиняв даного правопорушення, оскільки вони є непослідовними, повністю спростовуються відеозаписом, не підтверджуються матеріалами справи та іншими доказами, а тому суддя розцінює ці пояснення як захисну позицію з метою уникнення адміністративної відповідальності.
Згідно п.9, 16, 17 Інструкції визначено, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Також слід зазначити, що відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння є окремою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від тверезості водія.
Таким чином, з досліджених доказів вбачається, що ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, яким передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, однак ОСОБА_1 таких дій не вчинив.
Водночас, п.7 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначено, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини при проведенні такого огляду обов'язкове. Таким чином, проведення лабораторних досліджень під час процедури виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є обов'язковим етапом такого огляду, а отже відмова від здачі біологічного середовища водієм транспортного засобу є відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння.
Крім того, слід зазначити, що процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103.
Згідно з п.10 Порядку огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби за методикою та із застосуванням приладів, дозволених для використання Міністерством охорони здоров'я України.
Відповідно до пункту 12 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє, цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Порушень працівниками поліції вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», а також вимог чинного законодавства, які б могли стати підставою для закриття справи, не встановлено.
Відповідно до довідки ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області від 19.10.2021 №5242/202/01/10-2021, згідно електронної бази даних ОСОБА_1 30.01.2021 притягувався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122, ст.125 КУпАП, 10.10.2021 - за ч.6 ст.121 КУпАП, 19.06.2012 отримав посвідчення водія НОМЕР_1 .
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п.21-22 рішення у справі «Надточій проти України», п.33 рішення у справі «Гурепка проти України»), що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку у цій справі представляє особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумніві щодо доведеності вини обвинуваченого.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростованих презумпцій.
Всебічно, повно і об'єктивно дослідивши матеріали справи, вважаю за необхідне визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки його вина повністю підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, та в судовому засіданні з досліджених доказів встановлено, що ОСОБА_1 , як особа, яка керувала транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Таким чином, з досліджених в судовому засіданні доказів, підтверджені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
За загальним визначенням транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, а тому на водія покладається відповідальність не тільки за своє життя, а й за життя пішоходів та цілісність майна інших громадян.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілем є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі. Так, згідно правового поля України (п.2.9 «а» ПДР України, ст.16 Закону України «Про дорожній рух») водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, та згідно ст.130 КУпАП у разі порушення встановлених заборон - водій несе встановлену відповідальність.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , не зважаючи на загально прийняті норми поведінки та співжиття в суспільстві, вчинив грубе порушення правил дорожнього руху, а тому суд вбачає фактичні та правові підстави для застосування щодо нього адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що буде необхідним і достатнім для виховання ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових правопорушень, що буде відповідати характеру вчиненого правопорушення та меті адміністративного стягнення.
При накладенні адміністративного стягнення береться до уваги те, що ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, до адміністративної відповідальності притягується не вперше, обставин, які пом'якшують його вину, не встановлено.
Враховуючи характер та ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, обставини справи, з урахуванням санкцій ч. 1 ст. 130 КУпАП, приходжу до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у межах санкції, визначеної ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка є безальтернативною.
Крім того, згідно ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 24, 221, 276, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір"
постановила:
визнати ОСОБА_1 таким, що вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір, що становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.
У разі несплати штрафу в 15-ти денний термін, штраф підлягає примусовому стягненню з ОСОБА_1 в порядку ст.308 КУпАП у подвійному розмірі, а саме: в сумі 34000 грн.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Повний текст постанови складено 10.12.2021.
Суддя Острозького районного судуВенгерчук А.О.