Справа № 562/25/21
"02" грудня 2021 р.
Здолбунівський районний суд Рівненської області
у складі: головуючого судді Кушніра О.Г.,
секретар судового засідання Парфенюк Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Здолбунів Рівненської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІГ-АНТ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У поданій в суд позовній заяві представник позивача просить стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІГ-АНТ» суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 18893,26 доларів США та судові витрати.
В обґрунтування своїх вимог позивач покликається на те, що 23 червня 2006 року між ВАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_5 укладено кредитний договір №7/2306/06-2, за яким остання отримала кредитні кошти в сумі 22000 доларів США на 360 місяців зі сплатою 10% відсотків річник за користуванням кредитом. Відповідно до укладених договорів поруки фінансовими поручителями є ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , які несуть солідарну відповідальність перед кредитором на рівні з боржником за повернення сум кредиту. 16 січня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ГІГ-АНТ» укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №GL3N014029, за яким право грошової вимоги за вказаним вище кредитним договором відступлено позивачу. Отримавши кредит, відповідач ОСОБА_5 належним чином не виконувала взяті по договору зобов'язання, графік погашення кредиту не дотримувалася, що призвело до утворення заборгованості. Невиконання умов договору надають позивачу право стягнути з відповідачів заборгованість за кредитом.
Ухвалою суду від 28 січня 2021 року у відкритті провадження в цій цивільній справі за позовом ТОВ "ГІГ-АНТ" до ОСОБА_6 , який знятий з реєстраційного обліку у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , яка знята з обліку 02 квітня 2008 року, про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено, а щодо решти відповідачів позов прийнято до розгляду в загальному позовному провадженні.
У відзиві на позов відповідач ОСОБА_9 просить у задоволені позову відмовити, мотивуючи тим, що позивач не надав суду розрахунку заборгованості, кредит надано терміном на 360 місяців, тобто до 2036 року і цей термін ще не настав, тому відсутні підстави для стягнення всієї суми кредиту. Останню проплату за кредитним договором вона здійснювала 08 грудня 2014 року та з цього часу минули строки позовної давності, які просить застосувати, а порука є припиненою.
Інші відповідачі відзиву на позов не подавали.
У відповіді на відзив позивач з доводами про припинення поруки та застосування позовної давності не погодився, вказуючи на те, що за чинною редакцією ст.559 ЦК України, яка підлягає до застосування, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання. Строк виконання основного зобов'язання за кредитним договором 23 червня 2006 року не настав, а до його закінчення за правовою позицією Верховного Суду суд не може застосувати його за заявою боржника, навіть якщо клієнт впродовж трьох років не здійснював платежі по договору.
Заперечень на викладені у відповіді на відзив аргументи відповідачі не подавали.
Сторони у судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, клопотань про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю прибуття з поважних причин не надходило. Згідно поданого представником позивача клопотання позовні вимоги підтримує повністю та просить розглянути справу без його участі.
З'ясувавши обставини та вивчивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Установлено, що 23 червня 2006 року між ВАТ «КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра», та ОСОБА_5 , яка змінила своє прізвище на « ОСОБА_10 », укладено кредитний договір №7/2306/06-2, за яким остання отримала кредитні кошти в сумі 22000 доларів США строком на 360 місяців з кінцевим терміном повернення кредиту 22 червня 2036 року, зі сплатою 10% відсотків річник за користуванням кредитом (п.1.1 - 1.4, 3.3.4 договору).
Банк виконав свої зобов'язання, видавши вказані кошти відповідачу ОСОБА_9 , що останньою не заперечується.
16 січня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ГІГ-АНТ» укладено договір №GL3N014029 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за вказаним вище кредитним договором №7/2306/06-2 від 23 червня 2006 року, що свідчить про заміну кредитора у спірних правовідносинах.
У відповідності до пунктів 4.3.7 кредитного договору відповідач зобов'язана сплачувати мінімально необхідні платежі у розмірі та порядку, визначених п.3.3.2 та п.3.3.3, а саме шляхом перерахування мінімально необхідного платежу у валюті кредиту, який складає 266,47 доларів США, щомісячно до 20 числа поточного місяця, починаючи з липня 2006 року.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то відповідно до ст.530 ЦК України воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач ОСОБА_9 порушила свої зобов'язання за кредитним договором, грошові зобов'язання по кредитному договору належним чином та в строк, передбачений договором, не виконувала, що нею не заперечується, вказуючи на здійснення проплати востаннє 08 грудня 2014 року, внаслідок чого виникла заборгованість по платежах.
Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом строк.
Згідно п.4.2.4 кредитор має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, інших платежів, якщо позичальник не вніс черговий мінімальний платіж у термін, визначений п.3.3.3 цього договору.
Відповідно до 2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) та у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.ст.610, 611 ЦК України).
Відповідно до ст.1054 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредит.
Заборгованість за тілом кредиту за кредитним договором №7/2306/06-2 від 23 червня 2006 року становить 18893,26 доларів США, що еквівалентно 533932,96 грн. за офіційним курсом гривні станом на день подачі позову.
Вказану сума боргу узгоджується із зазначеними сумами боргу в додатках до укладеного між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ГІГ-АНТ» договору №GL3N014029 від 16 січня 2020 року про відступлення прав вимоги та правильність розміру заборгованості відповідачами належними доказами не спростовано.
Згідно укладених 23 червня 2006 року договорів поруки №7/2306/06-2-1-п, №7/2306/06-2-4-п та №7/2306/06-2-5-п, поручителями за зобов'язаннями ОСОБА_9 є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , які відповідно до п.1.2, п.1.4 несуть солідарну відповідальність перед кредитором на рівні з боржником у повному об'ємі всім належним їм на праві власності майном та грошовими коштами.
Дія зазначених договорів поруки закінчується належним виконанням позичальником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору чи виконанням поручителем своїх зобов'язань, згідно з умовами цього договору (п.5.3 договору поруки).
Згідно ч.1 ст.559 ЦК України в редакції Закону України №2478-VІІІ від 03 липня 2018 року порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання.
Загальна позовна давність (зокрема, до вимог про стягнення заборгованості за кредитом і процентів) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України),
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України.
Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України). А за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята цієї статті).
Оскільки кредитний договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов'язок відповідача повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право позивача вважається порушеним з моменту порушення відповідачем терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов'язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.
У разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України кредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зі статтею 1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду, процентів, а також попередніх невнесених до такого моменту щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів.
Невнесені до моменту звернення кредитора до суду щомісячні платежі підлягають стягненню у межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо залежно від настання терміну сплати кожного з цих платежів.
Така правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі №444/9519/12.
Отже, оскільки за умовами договору відповідач мав виконувати зобов'язання, зокрема, з повернення кредиту та зі сплати процентів до 20 числа кожного місяця впродовж строку кредитування (360 місяці), перебіг позовної давності для стягнення заборгованості за кожним з цих щомісячних платежів починається з наступного дня після настання терміну внесення чергового платежу.
А тому встановлення строку кредитування у договорі, який передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а, насамперед, для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів.
Відтак, за наведених умов початок перебігу позовної давності для погашення щомісячних платежів за договором визначається за кожним таким черговим платежем з моменту його прострочення.
Розмір мінімально необхідного платежу, який підлягає сплаті щомісячно до 20 числа поточного місяця, за умовами договору складає 266,47 доларів США, а кінцевий термін повернення кредиту визначено 22 червня 2036 року.
Тобто з дня подачі позову 30 грудня 2020 року і до завершення строку кредитування залишається 186 місяців сплати щомісячного мінімально необхідного платежу, в який також входить тіло кредиту, яке позивач просить стягнути, та 36 місяців цих платежів до подання позову, позовна давність щодо яких не сплила та їх розмір за цей період значно перевищує спірну суму.
Доказів про час здійснення останніх платежів в рахунок погашення заборгованості відповідач суду не надала, що позбавляє визначити строки позовної давності щодо кожного чергового платежу.
А відповідно до положень ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За таких обставин підстави для застосування строків позовної давності відсутні.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими.
При постановлені рішення відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідачів в рівних частках підлягає до стягнення на користь позивача понесені ним судові витрати у розмірі 8008,99 грн., тобто по 2002,25 грн. з кожного.
Керуючись ст.ст.258-273, 280-284, 351 - 355 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІГ-АНТ» задоволити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрована по АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрована по АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрована с.Бродівське Рівненського району Рівненської області), ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстрований в с.Тесів Рівненського району Рівненської області) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІГ-АНТ» (46010, м.Тернопіль, вул.Текстильна, 24А, код ЄДРПОУ 40473841) заборгованість за кредитним договором №7/2306/06-2 від 23 червня 2006 року в сумі 18893 (вісімнадцять тисяч вісімсот дев'яносто три) доларів США 26 центів.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІГ-АНТ» по 2002 (дві тисячі дві) грн. 25 коп. судових витрат з кожного.
Рішення суду може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанціїпротягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: