09 грудня 2021 рокум. ПолтаваСправа № 440/12249/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 /далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 / звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області /далі - відповідач, ГУ ДПС у Полтавській області/ про визнання протиправною та скасування податкової вимоги Головного управління ДПС у Полтавській області №Ф-22 від 02 вересня 2021 року щодо нарахування ОСОБА_1 недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 34214,74 грн /а.с.1-6/.
Позов обґрунтований тим, що позивач перебуває на податковому обліку як особа фізична особа-підприємець та з 2014 року є особою з інвалідністю 3 групи, а тому відповідно до положень статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" звільняється від сплати за себе єдиного внеску. Таким чином, вимога №Ф-22 від 02 вересня 2021 року про сплату боргу (недоїмки) у сумі 34214,74 грн винесена відповідачем протиправно та підлягає скасуванню.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, витребувано докази.
Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 27-29/ зазначив, що позивач перебувала на обліку в податковому органі як фізична особа-підприємець у період з 07 березня 2006 року по 14 липня 2020 року та перебуває з 03 вересня 2021 року (повторна реєстрація). В ідентифікаційних даних ІТС «Податковий блок» по платнику є ознака «інвалід», відмітка про інвалідність в базах даних з 10 квітня 2015 року по 01 серпня 2020 року. В ІК платника станом на 31 грудня 2015 року рахувався борг в сумі 16351,73 грн за попередні періоди з січня 2013 року по квітень 2015 року, коли позивач була платником єдиного внеску. У зв'язку з наявністю у платника пільг по сплаті єдиного соціального внеску у 2016-2017 роках мінімальний страховий внесок не нараховувався, але у відповідності до підпункту 2 пункту 11, пункту 10 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 456,41 грн та нарахована пеня в сумі 3526,59 грн. За рахунок стягнення в межах виконавчих проваджень сплачено за вказаний період 5648,12 грн. В результаті заборгованість по єдиному соціальному внеску на кінець звітного періоду (станом на 31 грудня 2017 року) становила 14686,61 грн. У 2018 році згідно поданої декларації платником самостійно нарахований єдиний соціальний внесок за 2017 рік в сумі 8448,00 грн по строку сплати 09 лютого 2018 року. Контролюючим органом нараховані штрафні санкції в сумі 698,66 грн та пеню в сумі 11290,20 грн. За рахунок стягнення в межах виконавчого провадження погашено у 2018 році 4298,44 грн. В результаті заборгованість по єдиному соціальному внеску на кінець звітного періоду (станом на 31 грудня 2018 року) становила 30825,03 грн. В подальшому за рахунок стягнення в межах виконавчого провадження погашено борг за період 01 січня 2019 року - 01вересня 2021 року в сумі 10927,19 грн. Також у 2020 році боржнику нараховані штрафні санкції в сумі 953,88 грн та пеня в сумі 12484,93 грн, а у 2021 році (станом на 17 вересня 2021 року) - штрафні санкції в сумі 83,69 грн та пеня в сумі 781,04 грн. Залишок боргу станом на 31 серпня 2021 року складає 34201,38 грн, в тому числі борг з основного платежу - 7908,98 грн, несплачені штрафні санкції - 1736,23 грн, пеня - 24556,17 грн. Таким чином, позивачем протягом 2012-2015 років несвоєчасно перераховувався єдиний внесок по граничних термінах сплати, в результаті чого за несвоєчасне перерахування єдиного внеску застосовано штрафні санкції та нараховано пеню відповідно до рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0006381303 від 06 червня 2016 року, №0015341303 від 16 серпня 2021 року, №0017871303 від 21 вересня 2016 року, №0073241308 від 21 серпня 2018 року, №0041285533 від 03 лютого 2020 року, №0077525533 від 28 серпня 2020 року, №508/16-31-24-10/ НОМЕР_1 від 12 квітня 2021 року, а тому вимога №Ф-22 від 02 вересня 2021 року винесена правомірно.
У відповіді на відзив /а.с. 85-88/ позивач зазначила, що вона, будучи суб'єктом господарювання, не приймала добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Крім того, вона є особою з інвалідністю 3 групи з 2014 року, а тому нарахування їй ЄСВ за спірний період є протиправним.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12, статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі приписів частини четвертої статті 229 КАС України.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 зареєстрована фізичною особою-підприємцем у період з 07 березня 2006 року по 14 липня 2020 року та з 03 вересня 2021 року, а також перебуває на обліку як платник єдиного внеску в Миргородській ДПІ, що підтверджується відповідними записами в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с. 33-35/.
Відповідно до довідок до акта огляду МСЕК серії АВ №0470239 від 05 травня 2015 року /а.с.14/, серії АВ №0490336 від 30 травня 2016 року /а.с.13/, серії АВ № 0562284 від 31 травня 2020 року /а.с. 11-12/ та серії 12 ААБ № 712384 від 29 липня 2020 року /а.с. 10/ ОСОБА_1 встановлено 3 групу інвалідності з 10 квітня 2015 року (на строк до 1 травня 2016 року), з 25 квітня 2016 року (на строк до 01 травня 2017 року), з 01 травня 2017 року (на строк до 01 червня 2020 року) та з 01 червня 2020 року безтерміново, про що в ідентифікаційних даних ІТС «Податковий блок» по ОСОБА_1 , яка віднесена до категорії страхувальників - фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування - єдиний податок, є ознака «інвалід» з 10 квітня 2015 року /а.с. 32/.
02 вересня 2021 року Головним управлінням ДПС у Полтавській області сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-22 від 02 вересня 2021 року, якою ГУ ДПС у Полтавській області вимагало від ОСОБА_1 сплатити недоїмку за платежем з єдиного внеску у загальній сумі 34214,74 грн, в тому числі недоїмку в сумі 7908,98 грн, штраф в сумі 1736,23 грн, пеню в сумі 24569,53 грн (24556,17 грн + 13,36 грн) /а.с. 36/.
Відповідно до розрахунку суми заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску /а.с.37/ ОСОБА_1 проведено нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування:
у сумі 8448,00 грн як нарахована платником самостійно згідно декларації №12152218 від 17 січня 2018 року по терміну сплати 09 лютого 2018 року (погашено в межах виконавчого провадження 939,02 грн);
у сумі 698,66 грн згідно рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску №0073241308 від 21 серпня 2018 року /а.с. 44-46/ по терміну сплати 05 листопада 2018 року;
у сумі 11290,20 грн згідно рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску №0073241308 від 21 серпня 2018 року /а.с. 44-46/ по розрахунку фінансових санкцій та пені за несвоєчасну сплату ЄСВ №002954/16-31-13-08/2756711504 від 21 серпня 2018 року по терміну сплати 05 листопада 2018 року;
у сумі 506,59 грн згідно рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску №0041285533 від 03 лютого 2020 року /а.с. 47-49/ по терміну сплати 17 березня 2020 року;
у сумі 8397,96 грн згідно рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску №0041285533 від 03 лютого 2020 року /а.с. 47-49/ по розрахунку фінансових санкцій та пені за несвоєчасну сплату ЄСВ №122 від 03 лютого 2020 року по терміну сплати 17 березня 2020 року;
у сумі 447,29 грн згідно рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску №0077525533 від 28 серпня 2020 року /а.с. 50-52/ по терміну сплати 12 листопада 2020 року;
у сумі 4086,97 грн згідно рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску №0077525533 від 28 серпня 2020 року /а.с. 50-52/ по розрахунку фінансових санкцій та пені за несвоєчасну сплату ЄСВ №000921/16-31-55-33/2756711504 від 28 серпня 2020 року по терміну сплати 12 листопада 2020 року;
у сумі 83,69 грн згідно рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску /а.с. 53-54/ по терміну сплати 02 червня 2021 року;
у сумі 781,04 грн згідно рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску /а.с. 53-54/ по терміну сплати 02 червня 2021 року.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-22 від 02 вересня 2021 року направлена ГУ ДПС у Полтавській області ОСОБА_1 та вручена адресату 07 вересня 2021 року /а.с. 36-зворот/.
З вимогою про сплату боргу (недоїмки) №Ф-22 від 02 вересня 2021 року позивач не погодилася та звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини одночасно урегульовані як нормами Податкового кодексу України (в частині відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальності за порушення податкового законодавства) /далі - ПК України/, так і нормами Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року №2464-VI (в частині умов та підстав справляння ЄСВ) /далі - Закон № 2464-VI (у відповідних редакціях Закону)/.
Згідно із положеннями частини першої статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця; недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 2 Закону № 2464-VI дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
Платників єдиного внеску перелічено у статті 4 Закону № 2464-VI.
Пунктом 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI до платників єдиного внеску віднесено також фізичних осіб - підприємців, в тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування.
Згідно з частиною четвертою статті 4 Закону № 2464-VI особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Судовим розглядом встановлено, що з 10 квітня 2015 року позивачу встановлено 3 групу інвалідності та в подальшому строк дії інвалідності продовжувався /а.с. 10-14/, про що в ідентифікаційних даних ІТС «Податковий блок» стосовно позивача є ознака «інвалід» з 10 квітня 2015 року /а.с. 32/.
У відзиві на позовну заяву відповідачем визнано, що з 10 квітня 2015 року нарахування позивачу мінімального страхового внеску в автоматизованому порядку контролюючим органом не здійснювалось, оскільки їй встановлено інвалідність 3 групи, однак на момент встановлення їй інвалідності за нею рахувалася несплачена заборгованість по єдиному соціальному внеску в сумі 16351,73 грн. Крім того, в подальшому у 2018 році згідно поданої декларації позивачем самостійно нарахований єдиний соціальний внесок за 2017 рік в сумі 8448,00 грн по строку сплати 09 лютого 2018 року.
Таким чином, позивач мала обов'язок зі сплати єдиного соціального внеску до моменту встановлення їй 3 групи інвалідності, тобто до 10 квітня 2015 року, та після самостійного узгодження нею єдиного соціального внеску за 2017 рік в сумі 8448,00 грн при поданні декларації №12152218 від 17 січня 2018 року.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, а згідно із частинами третьою та четвертою цієї статті обов'язки, передбачені частиною другою цієї статті, поширюються на платників, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, та у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов'язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою - підприємцем.
Відповідно до абзацу третього частини восьмої статті 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Згідно з положеннями частин другої - четвертої статті 25 Закону № 2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Частиною шостою статті 25 Закону № 2464-VI встановлено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Пунктом 2 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464-VI визначено, що податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Відповідно до положень частин тринадцятої - шістнадцятої статті 25 Закону № 2464-VI нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа податкового органу у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску або на єдиний рахунок. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до податкового органу вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це податкового органу, яким прийнято це рішення.
Суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в такому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску. Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.
Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Судовим розглядом встановлено, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-22 від 02 вересня 2021 року сформована внаслідок несплати позивачем самостійно визначеної суми єдиного внеску та донарахованих їй сум штрафів та пені відповідно до рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0073241308 від 21 серпня 2018 року, №0041285533 від 03 лютого 2020 року, №0077525533 від 28 серпня 2020 року /а.с. 44-54/.
В матеріалах справи відсутні докази оскарження та скасування вказаних рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, а мотив щодо неподання нею декларації №12152218 від 17 січня 2018 року позивачем не заявлявся.
Оскільки позивачем не сплачено борг (недоїмку) з єдиного внеску на загальну суму 34214,74 грн /а.с. 55-72/, то відповідачем правомірно сформовано вимогу про сплату такого боргу №Ф-22 від 02 вересня 2021 року.
Суд відхиляє довід позивача про відсутність у неї обов'язку зі сплати боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальну суму 34214,74 грн у зв'язку із встановленням їй інвалідності, адже вказана сума боргу складається із самостійно нарахованої позивачем суми єдиного соціального внеску та із штрафів та пені, які нараховані позивачу за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у період, коли інвалідність їй ще не була встановлена, та від сплати яких особа з інвалідністю відповідно до положень Закону № 2464-VI не звільняється.
Враховуючи викладене, у задоволенні позову про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДПС в Полтавській області №Ф-22 від 02 вересня 2021 року слід відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код ВП 44057192) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.І. Слободянюк