662/2459/21
3/662/1395/2021
10 грудня 2021 року Новотроїцький районний суд
Херсонської області
в складі головуючого судді Решетова В.В.
за участю секретаря судового засідання Борисенко Н.С.
прокурора Чорної А.С.
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Новотроїцьке Херсонської області матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Херсонській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання та реєстрації за адресою АДРЕСА_1 ,лікаря-кардіолога КНП Новотроїцької ЦРЛ, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.172-6 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №207/2021 від 30.11.2021, ОСОБА_1 , будучи присяжним Новотроїцького районного суду Херсонської області, відповідно до рішення ХХХІХ сесії Новотроїцької ради VІІ скликання від 22.11.2019 №1029, залученою у 2020 році до здійснення правосуддя у вищевказаному суді, та відповідно до підпункту «ґ» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII, являючись суб'єктом відповідальності на якого поширюється дія зазначеного Закону, в порушення вимог ч. 1 ст. 45, несвоєчасно, без поважних причин, після встановленого терміну подання декларації (до 00 годин 00 хвилин 01 квітня 2021 року), а саме 06.05.2021 о 11:47 годині, подав на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію за 2020 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину визнав та просив закрити кримінальне провадження, у зв'язку із закінченням строків притягнення його до відповідальності.
В судовому засіданні прокурор просив визнати винним та притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зазначивши, що ним несвоєчасно подано щорічну декларацію, крім того вважає, що днем виявлення правопорушення вчиненого ОСОБА_1 є день складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Вислухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, обґрунтування прокурора, дослідивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо, так і в їх сукупності, всебічно, повно і об'єктивно, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 127 Конституції України правосуддя здійснюють судді, а у визначених законом випадках правосуддя здійснюється за участю присяжних.
Згідно зі ст. 63 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя.
Як визначено ч. 1 ст. 64 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» для затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням до відповідних місцевих рад, які формують і затверджують у кількості, зазначеній у поданні, список громадян, які постійно проживають на територіях, на які поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, відповідають вимогам статті 65цього Закону і дали згоду бути присяжними.
Рішенням ХХХІХ сесії Новотроїцької ради VІІ скликання від 22.11.2019 №1029 «Про затвердження списку присяжних Новотроїцького районного суду Херсонської області» затверджено список присяжних Новотроїцького районного суду Херсонської області, до якого включено ОСОБА_1 (а.с. 25-26).
Відповідно до підпункту «ґ» пункту 1частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» присяжні (під час виконання ними обов'язків у суді) є суб'єктами на яких поширюється дія цього Закону.
Згідно з абзацем 14 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єкти декларування особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» і «в» пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Частиною 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік заформою, що визначається Національним агентством.
Частина 1 ст. 172-6 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави.
Згідно із ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимогст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частинами першою та другою статті 7 КУпАП регламентовано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку із адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Статтею 247 КУпАП, визначені обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Зокрема, згідно із п. 7ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо закінчилися на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строки, передбачені ст. 38 КУпАП.
Відповідно до ч. 4ст.38КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язаного з корупцією, складеного оперуповноваженим 3-го відділу УСР в Херсонській області ДСР Національної поліції України Громовик Павлом за № 207/2021 від 30.11.2021, ОСОБА_1 ставиться у провину, те, що він виконуючи обов'язки присяжного Новотроїцького районного суду Херсонської області, являючись суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, відповідно до п. 1 ч. 1ст. 3 Закону «Про запобігання корупції» та примітки до ст. 172-6 КУпАП, на яку поширюється його дія, будучи ознайомленим з обов'язком подати щорічну електронну декларацію особи, яка виконує функції держави або місцевого самоврядування за звітний період, в порушення вимог ч. 1ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», без поважних причин, несвоєчасно подав декларацію особи, яка виконує функцій держави або місцевого самоврядування за звітний період, а саме, подав декларацію за звітний період 2020 року, саме 06.05.2021 року об 11 год. 47 хв., чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 1ст. 172-6 КУпАП.
У протоколі про адміністративне правопорушення № 207/2021 від 30.11.2021 зазначено, що датою вчинення адміністративного правопорушення пов'язаного з корупцією, є 11 год. 47 хв. 06.05.2021 року, датою виявлення є дата складення протоколу, а саме 30.11.2021.
Проте, з доданих до протоколу про адміністративне правопорушення матеріалів судом встановлено наступне.
Додатками до протоколу, серед іншого, є довідка АТ КБ «Приват Банк» про отримання ОСОБА_1 сертифікату, термін дії 02.10.2021 (а.с.338), та відомості дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» ОСОБА_1 в період з 01.01.2021 до 06.05.2021, відповідно до яких саме 06.05.2021 об 11:47 ОСОБА_1 подав документ та підтвердив його ЕЦП (а.с.34-35).
Доказів поважності причин пропуску строку, встановленого законом для подання декларації за 2020 рік, матеріали справи не містять і ОСОБА_1 не надавались.
Листом керівника апарату Новотроїцького районного суду Карецькою І.М. від 05.04.2021 №03-02/43/21 вих., повідомлено Національне агентство з питань запобігання корупції про виявлення факту неподання присяжним ОСОБА_1 декларації за 2020 рік.
Вказаний лист отримано НАЗК 09.04.2021 року за вхідним №05/23995/21.
Разом з тим, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про запобігання корупцію» №1700-VII, НАЗК забезпечує ведення Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тобто НАЗК як орган, який зобов'язаний здійснювати перевірки своєчасності подання декларацій адмініструє даний ресурс та має до нього повний доступ.
Згідно з ч. 1 ст. 255 КУпАП протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтями 172-4 - 172-9 КУпАП, мають право складати уповноважені на те посадові особи Національного агентства з питань запобігання корупції.
Тобто, всі обов'язкові дії по проведенню контролю та перевірки, у тому числі після встановлення, що суб'єкт декларування несвоєчасно подав декларацію чи не повідомив про суттєві зміни в майновому стані, уповноважені здійснювати виключно працівники НАЗК, у тому числі на підставі листа отримати пояснення від такої особи і вирішувати питання щодо її притягнення до відповідальності, а органи Національної поліції позбавлені контролюючої функції.
Такий висновок узгоджується з висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеним у постанові від 11.04.2018 року (справа №814/886/17), де суд зазначив, що НАЗК здійснює повну перевірку декларацій у порядку, передбаченому статтею 50 Закону №1700-V11. Здійснення контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема щодо достовірності і повноти відомостей, зазначених суб'єктом декларування у декларації, належить до виключної компетенції НАЗК.
Таким чином, інформація про несвоєчасне подання декларацій ОСОБА_1 була у розпорядженні НАЗК (як суб'єкта, який відповідно до ст. 255 КУпАП уповноважений складати протоколи за ст. 172-6 КУпАП) 06 травня 2021, тобто в день публікації декларацій в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і саме зазначена дата є датою виявлення правопорушення та з цього часу почався перебіг строку накладення адміністративного стягнення, передбачений ч. 4 ст. 38 КУпАП, та з якого слід рахувати 6-ти місячний строк, протягом якого можливо притягнути особу до відповідальності за корупційне правопорушення.
Тобто, наведені обставини свідчать, що суб'єкт, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення, був обізнаний про факт невчасного подання ОСОБА_1 декларації за 2020 рік ще 06.05.2021 року.
Доводи прокурора про те, що днем виявлення адміністративного правопорушення є дата складання протоколу, не приймається судом до уваги, оскільки протокол - це документ, складанням якого завершується формування адміністративної справи для подальшого направлення справи до суду, з метою розгляду її по суті.
За таких обставин, фактичним моментом виявлення вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1ст. 172-6 КУпАП, є 06.05.2021 року.
Разом з тим, володіючи вказаними даними, працівники державного органу, які проводили збирання та перевірку доказів порушення ОСОБА_1 вимог антикорупційного законодавства, своєчасно оцінку зазначеному факту не надали, при цьому протокол № 207/2021 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 1ст. 172-6 КУпАП, щодо ОСОБА_1 складено лише 30.11.2021 року, тобто більш ніж через пів року після виявлення факту несвоєчасного неподання ОСОБА_1 щорічної декларації.
Більше того, адміністративна справа стосовно ОСОБА_1 була передана на розгляд до місцевого суду лише 06.12.2021 року, тоді як правопорушення було виявлено 06.05.2021 року, тобто фактично після спливу строку накладення адміністративного стягнення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП, що є неприпустимим.
Отже, дослідженими матеріалами встановлено, що датою фактичного виявлення правопорушення передбаченого ч. 1ст.172-6КУпАП, вчиненого ОСОБА_1 , є 06.05.2021 року, відповідно строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення, пов'язане з корупцією, сплинув 06.11.2021 року.
Також, судом враховується, що при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного правопорушення.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11 липня 2018 року (справа № 308/8763/15-а).
Крім того, відповідно до частини 1статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов'язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
При розгляді даного адміністративного матеріалу суд враховує практику Європейського Суду з прав людини, а саме, рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11, пункт 137) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.
Вимоги, які пред'являються до правового регулювання відповідальності за адміністративне правопорушення, в повній мірі розповсюджуються і на строки давності притягнення до адміністративної відповідальності, що являють собою встановлені законодавством про адміністративні правопорушення періоди, за закінченням яких особи, які здійснили адміністративне правопорушення, не можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності через закінчення строків давності, що є однією із підстав, яка виключає провадження у справі або тягне за собою його закриття.
Європейський Суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що строк давності передбачене законом правопорушника уникнути від переслідування або притягнення до суду за закінченням певного строку після скоєння правопорушення. Строки давності, які характерні для національних правових систем держав-учасниць, відповідають кільком цілям, в числі яких забезпечення правової визначеності та остаточності,попередження порушень прав обвинувачених,які могли б бути зменшені, якби судам доводилося розглядати їхні справи на основі доказів, що могли бути неповними за спливом часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
Таким чином, встановивши межі для адміністративного переслідування, держава захищає особу, яка підозрюється в здійсненні адміністративного правопорушення від необмеженого в часі публічного переслідування, що не узгоджується з повагою до гідності особистості та права на особисту недоторканність.
Враховуючи викладене, провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 7 ч.1ст. 247 КУпАПу зв'язку із закінченням на початок розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Керуючись ч. 4 ст.38, п. 7 ч.1 ст. 247, п. 3 ч. 8 ст.294 КУпАП, -
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП - у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її винесення до Херсонського апеляційного суду через Новотроїцький районний суд Херсонської області.
Суддя В.В. Решетов