Справа № 420/1419/21
30 листопада 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Вовченко O.A.,
секретар судового засідання Іщенко С.О.,
за участю:
представника позивача - Матюшенка І.М. (за довіреністю),
розглядаючи за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за позовом приватного акціонерного товариства сільськогосподарського підприємства «ЧОРНОМОРСЬКА ПЕРЛИНА» до Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, Тузлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання протиправним та нечинним рішення, -
До Одеського окружного адміністративного суду 01 лютого 2021 року надійшов позов приватного акціонерного товариства сільськогосподарського підприємства «ЧОРНОМОРСЬКА ПЕРЛИНА» до Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, в якому позивач просить суд визнати протиправним та нечинним рішення LXII сесії першого скликання Тузлівської сільської ради від 13 липня 2020 року за №941-1 «Про встановлення ставок земельного податку пільг зі сплати земельного податку та ставок орендної плати за землю на території Тузлівської сільської ради на 2021 рік» в частині встановлення 12 відсотків від нормативної грошової оцінки для земель з категорією рекреаційного призначення та цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення.
Позовні вимоги приватне акціонерне товариство сільськогосподарського підприємства «ЧОРНОМОРСЬКА ПЕРЛИНА» обґрунтовує тим, що відповідачем прийнято рішення про встановлення ставок земельного податку та пільг зі сплати земельного податку та ставок орендної плати за землю, відповідно до якого орендна плата для позивача збільшується у 4 рази у порівнянні з тією, що була встановлена укладеним договором, тобто, відповідач вийшов за межі повноважень та в односторонньому порядку змінив умови укладеного договору. Крім того, відповідач не здійснив оприлюднення аналізу регуляторного впливу проекту та самого тексту проекту регуляторного акту на своєму офіційному сайті.
Ухвалою від 08 лютого 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву приватного акціонерного товариства сільськогосподарського підприємства «ЧОРНОМОРСЬКА ПЕРЛИНА», відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з викликом учасників процесу.
07 квітня 2021 року ухвалою суду закрито підготовче провадження по справі та призначено справу №420/1419/21 до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 22 квітня 2021 року клопотання представника позивача задоволено. Зупинено провадження по справі за позовом приватного акціонерного товариства сільськогосподарського підприємства «ЧОРНОМОРСЬКА ПЕРЛИНА» до Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про визнання протиправним та нечинним рішення - до 12:00 год. 19 травня 2021 року.
19 травня 2021 року ухвалою суду поновлено провадження у справі.
Ухвалою від 19 травня 2021 року залучено до участі у справі в якості другого відповідача Тузлівську сільську раду Білгород-Дністровського району Одеської області та розпочато спочатку розгляд справи №420/1419/21.
22 липня 2021 року ухвалою суду закрито підготовче провадження по справі та призначено справу №420/1419/21 до судового розгляду по суті
Ухвалою суду від 16 вересня 2021 року апеляційну скаргу представника Тузлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/1419/21 від 08 лютого 2021 року про відкриття провадження у справі повернуто заявнику та відкладено розгляд справи.
28 вересня 2021 року усною ухвалою суду, внесеною до протоколу судового засідання було викликано у судове засідання для допиту в якості свідків працівників Тузлівської сільської ради ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 07 жовтня 2021 року у задоволенні клопотань ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення «EasyCon» з використанням власних технічних засобів - відмовлено.
28 жовтня 2021 року ухвалою суду у задоволенні клопотання представника Тузлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про зупинення провадження у справі відмовлено.
Ухвалою суду від 03 листопада 2021 року з метою повного та об'єктивного розгляду справи, з'ясування всіх обставин справи суд ухвалив доручити приватному підприємству «МЕТАСТУДІЯ» надати до Одеського окружного адміністративного суду інформацію з доказами на її підтвердження щодо дати, коли на веб сайті Тузлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (https://tuzlivska-gromada.gov.ua/) у підрозділі «Архів документів» розділу «Рада» (https://tuzlivska-gromada.gov.ua/docs/) було опубліковано проект рішення від 08.06.2020 «Про встановлення ставок земельного податку, пільг зі сплати земельного податку та ставок орендної плати за землю на території Тузлівської сільської ради на 2021 рік», розміщений за електронною адресою https://tuzlivska-gromada.gov.ua/docs/848461/ - протягом п'яти днів з дати отримання даної ухвали.
Зупинити провадження по справі №420/1419/21 до 30.11.2021 року.
10 листопада 2021 року до суду (вх.№62610/21) від приватного підприємства «МЕТАСТУДІЯ» надійшли витребувані судом документи.
30 листопада 2021 року усною ухвалою суду, внесеною до протоколу судового засідання, провадження у справі було поновлено.
Відповідач своїм правом на надання відзиву не скористався, а відтак суд вирішує справу на підставі ч.6 ст.162 КАС України за наявними матеріалами.
Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою, дослідивши обставини, якими позивач обґрунтовує вимоги та перевіривши їх наданими доказами, судом встановлено наступне.
Відповідно до витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1 а.с.76-79), основним видом діяльності приватного акціонерного товариства сільськогосподарське підприємство «ЧОРНОМОРСЬКА ПЕРЛИНА» є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (01.11).
Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №7641629 від 30.06.2005 (т.1 а.с.57), відкрите акціонерне товариство сільськогосподарське підприємство «ЧОРНОМОРСЬКА ПЕРЛИНА» є власником комплексу бази відпочинку «Жемчужина-1», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності ЯЯЯ357948 від 30.06.2005 (т.1 а.с.56).
Рішенням господарського суду Одеської області від 26.05.2009 по справі №30/57-09-1466 (т.1 а.с.22-37), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.07.2009 по справі №30/57-09-1466 (т.1 а.с.40-45) та постановою Вищого господарського суду України від 17.11.2009 по справі №30/57-09-1466 (т.1 а.с.46-55) у цій частині, суд вирішив вважати укладеним договір оренди земельної ділянки для експлуатації та обслуговування бази відпочинку «Жемчужина-1» за адресою: АДРЕСА_1 та відкритим акціонерним товариством «Сільськогосподарське підприємство «ЧОРНОМОРСЬКА ПЕРЛИНА», у редакції, яку підписано відкритим акціонерним товариством сільськогосподарське підприємство «ЧОРНОМОРСЬКА ПЕРЛИНА», а земельну ділянку переданою на умовах, визначених договором.
Відповідно до зазначеного договору оренди земельної ділянки, Тузлівська сільська рада передає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для експлуатації, обслуговування, реконструкції бази відпочинку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (п.1.1.).
Договір укладено на 49 років (п.3.1.).
Розмір орендної плати складає: три відсотки від нормативної оцінки даної земельної ділянки, що складає 298456,45 гривень на рік або 24870,54 грн на місяць (п.4.2.).
Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії (п.4.3.).
Розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі:
зміни умов господарювання, передбачених договором;
зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;
погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;
в інших випадках, передбачених законом.
Перегляд розміру орендної плати оформлюється додатковою угодою, новий розмір орендної плати починає діяти з моменту державної реєстрації додаткової угоди (п.4.5.).
Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін (п.12.1).
Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 12.01.2021 (т.1 а.с.75), нормативна грошова оцінка земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 становить 21695873,94 грн.
Тузлівська сільська рада Татарбунарського району Одеської області на LXII сесії першого скликання прийняла рішення від 13 липня 2020 року №941-1 «Про встановлення ставок земельного податку пільг зі сплати земельного податку та ставок орендної плати за землю на території Тузлівської сільської ради на 2021 рік» (т.1 а.с.13-19), відповідно до якого рада вирішила встановити на 2021 рік на території Тузлівської сільської ради ставки земельного податку пільги зі сплати земельного податку для фізичних та юридичних осіб та ставки орендної плати за землю згідно з відповідними додатками.
Відповідно до зазначеного рішення, ставки оренди землі (відсотків нормативної грошової оцінки) за земельні ділянки нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження) для земель рекреаційного призначення для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення встановлено на рівні 12,0000 відсотків.
Тузлівська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області на адресу приватного акціонерного товариства сільськогосподарського підприємства «ЧОРНОМОРСЬКА ПЕРЛИНА» (далі - ПАТ СП «ЧОРНОМОРСЬКА ПЕРЛИНА») надіслала лист від 21.01.2021 №78/02-15 (т.1 а.с.10) у якому зазначила, що доводить до відома позивача, що на черговій сесії 13.07.2020 Тузлівської сільської радо прийнято рішення «Про встановлення ставок земельного податку пільг зі сплати земельного податку та ставок орендної плати за землю на території Тузлівської сільської ради на 2021 рік». Відповідно до даного рішення був встановлений відсоток ставки орендної плати відповідно до нормативної грошової оцінки, який стосовно товариства становить 12 відсотків. Відповідно до пункту 4.2 договору оренди земельної ділянки між товариством та Тузлівською сільською радою від 26.05.2009, розмір орендної плати складає 3 відсотки від нормативно-грошової оцінки даної земельної ділянки. Також, відповідач просив у якомога найближчий час приїхати до Тузлівської сільської ради щодо вирішення питання внесення змін до договору оренди земельної ділянки.
Матеріали справи містять роздруківку з сайту Тузлівської територіальної громади, а саме розділ «Архів документів» критерій пошуку «Проекти рішень», що надана до суду позивачем та копія якої засвідчена 01.02.2021 (т.1 а.с.69-70), у якій серед проектів рішень відсутній проект рішення №941-1 «Про встановлення ставок земельного податку пільг зі сплати земельного податку та ставок орендної плати за землю на території Тузлівської сільської ради на 2021 рік».
У розділі сайту відповідача «Офіційні документи» «Регуляторна політика» (т.1 а.с.70) та «Документація» (т.1 а.с.71), що надана до суду позивачем, взагалі відсутні будь-які документи станом на 01.02.2021.
У наданій позивачем роздруківці сайту, на сторінці «Архів документів» за критеріями пошуку рішення сесії №941-1 станом на 01.02.2021 - не знайдено жодного документа, що відповідають критеріям пошуку (т.1 а.с.72) та серед оприлюднених документів з сайту (т.1 а.с.73-74) станом на 01.02.2021 - відсутні проект рішення чи рішення №941-1.
Попри це, 24.06.2021 представником відповідача до суду (вх.№33084/21) надані копії скріншотів з офіційного сайту Тузлівської територіальної громади.
Відповідно до наданого відповідачем скріншоту з сайту, виготовленого 23.06.2021 (т.1 а.с.160), на сайті Тузлівської територіальної громади у розділі «Регуляторна політика» «Регуляторні акти» наявний документ «Про встановлення ставок земельного податку пільг зі сплати земельного податку та ставок орендної плати за землю на території Тузлівської сільської ради на 2021 рік».
Також, представник відповідача адвокат Попова Оксана Вячеславівна 22.09.2021 надала до суду (вх.№ЕП/25635/21) пояснення (т.1 а.с.218-220) у яких, окрім іншого, зазначила:
«Як вбачаєтьсч із листа Тузлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 23.07.2021 року №02-01-20/890, підготовленого на відповідь на адвокатський запит адвоката Танасогло О.М., 08.06.2020 року на сайті Тузлівської сільської ради у розділі «Архів документів» - «Проекти рішень» за посиланням https://tuzlivska-gromada.gov.ua/docs//?type=249&cony=0&sess=0&number=&from_date=&title=&filter=y оприлюднено проект рішення «Про встановлення ставок земельного податку пільг зі сплати земельного податку та ставок орендної плати за землю на території Тузлівської сільської ради на 2021 рік».
Варто зауважити, що даний файл по цей час доступний для ознайомлення за наведеним посиланням, при цьому, дата оприлюднення - 08.06.2020 року.
Наведеним спростовується твердження позивача про те, що проект оскаржуваного рішення не було оприлюднено на офіційному сайті Тузлівської сільської ради».
Допитана у судовому засіданні 11.10.2021 у якості свідка ОСОБА_2 , яка працює головним спеціалістом Тузлівської сільської ради, дала суду показання, у яких зазначила, що вона на початку червня 2020 року розробляла проект спірного рішення та подала його для висвітлення ОСОБА_3 . Після висвітлення проекту спірного рішення ОСОБА_3 повернула їх та ОСОБА_2 віднесла їх секретарю для подальшої роботи. Після сесії вона ці рішення бачила на дошці оголошень. На сайт вона не заходила і не дивилась.
Допитана у судовому засіданні 11.10.2021 у якості свідка ОСОБА_3 , яка у 2020 році працювала головним спеціалістом Тузлівської сільської ради та з її слів вела сайт Тузлівської сільської ради, дала суду показання, у яких зазначила, що усі рішення та проекти, які їй надавали, вона висвітлювала на сайті. Спірне рішення вона на сайті бачила. Вказує, що публікувала проект спірного рішення на сайті ради. Зазначає, що у відповідача був один сайт та інформація з нього нікуди не переносилась. У період її роботи збоїв роботи сайту чи втрати документів з нього вона не пам'ятає. Проект спірного рішення свідку надавала ОСОБА_4 . Потім вже публікувала рішення, яке надав їй секретар після сесії. Вказує, що їй надали пароль та вона публікувала проекти рішень та рішення. Після публікації вона перевіряла їх на сайті. Проект спірного рішення вона публікувала у розділі «Архів документів», а рішення публікувала у розділі «Рішення сесії». Була відповідальна за ведення сайту з лютого 2020 року та звільнилась з Тузлівської сільської ради у жовтні 2020 року. Неодноразово повторювала, що вона публікувала усі проекти рішень та рішення, які їй надавали.
Допитана у судовому засіданні 11.10.2021 у якості свідка ОСОБА_1 , яка працює головним спеціалістом Тузлівської сільської ради, дала суду показання, у яких зазначила, що на момент спірних правовідносин (у 2020 році) вона не працювала у раді, а з лютого 2021 року веде сайт Тузлівської сільської ради. Вказує, що голова громади наказала їй робити відповідь на адвокатський запит шляхом надання роз'яснення у частині, що їй відома відносно змін на сайті та розміщення проекту спірного рішення. Зазначає, що вкладка «Архів документів» була створена до початку її роботи з сайтом. Станом на лютий 2021 року вкладка «Архів документів» була заповнена та документів там було багато. Свідок зазначила, що створювала тільки інші вкладки у 2021 році.
Проте, 10 листопада 2021 року до суду (вх.№62610/21) від приватного підприємства «МЕТАСТУДІЯ», яке є адміністратором сайту Тузлівської сільської ради, на виконання ухвали суду від 03.11.2021 надійшов лист №42 від 04.11.2021 (т.2 а.с.102), у якому зазначено, що дата створення сторінки https://tuzlivska-gromada.gov.ua/docs/848461/: 2021-07-20, а дата завантаження файлу https://rada.info/upload/users__fi-les/04378876/docs/89b67f002b9e5e837c4c275ff8af09d2.docs: 2021-07-21.
Вважаючи, що рішення Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області від 13 липня 2020 року за №941-1 «Про встановлення ставок земельного податку пільг зі сплати земельного податку та ставок орендної плати за землю на території Тузлівської сільської ради на 2021 рік» є протиправним, позивач звернувся до суду з позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно положень Земельного кодексу України землекористування в Україні є платним.
Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст.1 Закону України «Про оренду землі»).
Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендною платою за землю є платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
З 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який, відповідно до п.1.1 ст.1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, і, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
За змістом пп.9.1.10 п. 9.1 ст.9 Податкового кодексу України плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Підпунктом 14.1.136 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Справляння плати за землю, в тому числі й орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХIII Податкового кодексу України.
Як визначено п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою за розмір земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Відповідно до п.269.1 ст.269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст пп.14.1.73 п.14.1 ст.14 цього Кодексу, це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності. Отже, Податковий кодекс України визначив обов'язок й орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп.14.1.136. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).
Подібне визначення міститься й у ст.21 Закону України «Про оренду землі».
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України).
Підпунктом 288.5.1 п.288.5 ст.288 зазначеного Кодексу встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХIII ПК; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати, зокрема, для інших земельних ділянок, наданих в оренду, 12 % нормативної грошової оцінки (підпункт 288.5.2 зазначеного пункту).
Отже, законодавець визначив граничні межі річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.
Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відтак, з набранням чинності Податкового кодексу України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.
Суд зазначає, що норми Податкового кодексу України є пріоритетними над нормами інших актів у разі їх суперечності, що закріплено у п.5.2 ст.5 Податкового кодексу України.
Отже доводи позивача щодо односторонньої зміни умов договору, судом до уваги не приймаються, а сума, яка нарахована відповідно до законодавства, підлягає сплаті незалежно від моменту внесення до договору змін розміру плати.
Статтею 1 Протоколу першого Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Суд зазначає, що принцип стабільності у податкових правовідносинах є складовою частиною процедури запровадження змін до елементів податків і зборів, що впливає на податковий період, з якого застосовуватимуться відповідні зміни, однак, не впливає на право прийняття оскаржуваного рішення.
Податковим кодексом України норма, яка врегульовує право відповідача на встановлення орендної плати у розмірі до 12% від нормативної грошової оцінки, закріплена підпунктом 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 та діє з дня набрання чинності Податковим кодексом України, а саме - з 01.01.2011 року, отже, непередбаченість для позивача в частині можливого збільшення розміру орендної плати у даному випадку відсутня.
При цьому суд зазначає наступне.
Приписами статті 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (в редакції на час прийняття спірного рішення) встановлено, що регуляторний акт - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання.
Згідно із пунктом 12.5 статі 12 Податкового кодексу України офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.
Приписами частини 12 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Приписами частин 1-2 статті 8 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» встановлено, що стосовно кожного проекту регуляторного акту його розробником готується аналіз регуляторного впливу.
Аналіз регуляторного впливу готується до оприлюднення проекту регуляторного акту з метою одержання зауважень та пропозицій.
Приписами частини 4 статті 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» визначено, що проект регуляторного акту разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніше п'яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акту.
Приписами частини 2 статті 13 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» передбачено, що повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акту з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акту та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акту в мережі Інтернет.
При цьому, відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» для висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування їх інформаційні служби мають право використовувати такі форми підготовки та оприлюднення інформації:
випуск і поширення бюлетенів (спеціальних бюлетенів), прес-релізів, оглядів, інформаційних збірників, експрес-інформації тощо;
проведення прес-конференцій, брифінгів, організація інтерв'ю з керівниками органів державної влади та органів місцевого самоврядування для працівників вітчизняних і зарубіжних засобів масової інформації;
підготовка і проведення теле- і радіопередач;
забезпечення публікацій (виступів) у засобах масової інформації керівників або інших відповідальних працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
створення архівів інформації про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
інші форми поширення офіційної інформації, що не суперечать законодавству України.
Згідно з п.5 ч.3 ст.50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» секретар сільської, селищної, міської ради забезпечує своєчасне доведення рішень ради до виконавців і населення, організує контроль за їх виконанням, забезпечує оприлюднення рішень ради відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», забезпечує офіційне оприлюднення рішень ради, які відповідно до закону є регуляторними актами, а також документів, підготовлених у процесі здійснення радою регуляторної діяльності, та інформації про здійснення радою регуляторної діяльності
Відповідно до п.2 ч.1 ст.15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньо-організаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.
За правилами ч.2 ст.15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» інформація, передбачена частиною першою цієї статті, підлягає обов'язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.
Під час розгляду справи відповідачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів, що Тузлівська сільська рада Татарбунарського району Одеської області дотрималась приписів Закону України «Про місцеве самоврядування» та Закону України «Про доступ до публічної інформації» (проект регуляторного акту не оприлюднювався та не наведено доказів складання та оприлюднення аналізу регуляторного впливу).
При цьому, суд, дотримуючись позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом», критично оцінює показання свідка ОСОБА_3 щодо розміщення проекту спірного рішення на сайті відповідача у червні 2020 року, тим більш без зазначення дати оприлюднення документа.
Європейський суд з прав людини, ухвалюючи рішення у справах «Шенк проти Швейцарії» від 12.07.1988 року, «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, «Яллог проти Німеччини» від 11.07.2006 року, «Шабельник проти України» від 19.02.2009 року, зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією.
Європейський суд з прав людини у рішеннях від 07.11.2002 року по справі «Лавентес проти Латвії» та від 08.02.2011 року по справі «Берктай проти Туреччини» наголосив, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумцій».
Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.2 ст.73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
В даному випадку суд вважає належним доказом інформацію, що надана розробником офіційного сайту відповідача приватним підприємством «МЕТАСТУДІЯ» у листі від 04.11.2021 №42 (т.2 а.с.102), відповідно до якої проект спірного рішення був завантажений до сайту лише у липні 2021 року.
Суд зазначає, що право бути почутим - складова частина принципу верховенства права. Суб'єкт владних повноважень повинен застосовувати його, приймаючи рішення, що матиме вплив на права, свободи чи інтереси особи, особливо, якщо це рішення може мати несприятливі наслідки для особи. Особа, щодо якої приймають рішення, має право бути вислуханою суб'єктом владних повноважень: вона може наводити обставини та докази на їх підтвердження, правові аргументи тощо.
Разом з тим, сам по собі цей принцип не є формальним. Порушення права особи бути вислуханою, має наслідком протиправність ухваленого суб'єктом владних повноважень рішення, у тому разі, якщо особа мала повідомити інформацію чи надати пояснення.
У даному випадку не оприлюднення відповідачем аналізу регуляторного впливу та проекту спірного рішення є порушенням принципу верховенства права.
Приписами частини 1 статті 36 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» встановлено, що регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акту не був оприлюднений.
З огляду на встановлені судом обставини, спірне рішення не мало бути схваленим.
Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Відповідно до ч.2 ст.7 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, проте, судом не встановлено належних та достатніх доказів відповідності спірного рішення критеріям, що зазначені у ч.2 ст.2 КАС України.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з позовною заявою позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 2270 грн (т.1 а.с.9), а відтак ця сума підлягаю стягненню на користь приватного акціонерного товариства сільськогосподарського підприємства «ЧОРНОМОРСЬКА ПЕРЛИНА» з Тузлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області за рахунок її бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 9, 139, 241- 246, 250, 255, 264, 265, 295 КАС України, суд, -
Позов приватного акціонерного товариства сільськогосподарського підприємства «ЧОРНОМОРСЬКА ПЕРЛИНА» - задовольнити.
Визнати протиправним та нечинним рішення LXII сесії першого скликання Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області від 13 липня 2020 року №941-1 «Про встановлення ставок земельного податку пільг зі сплати земельного податку та ставок орендної плати за землю на території Тузлівської сільської ради на 2021 рік» в частині встановлення ставки оренди землі 12 відсотків від нормативної грошової оцінки для земель з категорією рекреаційного призначення та цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення.
Стягнути з Тузлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області за рахунок Тузлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області на користь акціонерного товариства сільськогосподарського підприємства «ЧОРНОМОРСЬКА ПЕРЛИНА» 2270,00 грн. судового збору.
Зобов'язати Тузлівську сільську раду Білгород-Дністровського району Одеської області опублікувати резолютивну частину даного рішення суду про визнання протиправним та нечинним рішення LXII сесії першого скликання Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області від 13 липня 2020 року №941-1 «Про встановлення ставок земельного податку пільг зі сплати земельного податку та ставок орендної плати за землю на території Тузлівської сільської ради на 2021 рік» в частині встановлення ставки оренди землі 12 відсотків від нормативної грошової оцінки для земель з категорією рекреаційного призначення та цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення у виданні, в якому таке рішення було або мало бути офіційно оприлюднене та надати докази на підтвердження опублікування такого оголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - приватне акціонерне товариство сільськогосподарського підприємства «ЧОРНОМОРСЬКА ПЕРЛИНА» (вул.Шевченка, 37, с.Базар'янка, Татарбунарський р-н., Одеська обл., 68162, код ЄДРПОУ 04413446).
Відповідачі:
- Тузлівська сільська рада Татарбунарського району Одеської області (вул.Завгороднього, буд.29, с.Тузли, Татарбунарський р-н., Одеська обл., 68160, код ЄДРПОУ 04878876);
- Тузлівська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області (вул. Завгороднього, буд. 29, с. Тузли, Татарбунарський р-н, Одеська обл., 68160, код ЄДРПОУ 04378876).
Повний текст рішення складено ат підписано 09.12.2021.
Суддя О.А.Вовченко