Справа № 420/16671/21
09 грудня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши, в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Андрухіва В.В. у справі №420/16671/21 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,-
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, в якому просить:
- визнати протиправними дії Офісу Генерального прокурора з ненадання достовірної та повної інформації з Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно кримінальних проваджень, в яких значиться його прізвище;?
- зобов'язати Офіс Генерального прокурора надати достовірну та повну інформацію з Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно кримінальних проваджень, в яких значиться його прізвище;
- стягнути з відповідача на користь позивача 50000 гривень моральної шкоди, спричиненої йому відповідачем.
Ухвалою судді Андрухіва В.В. від 20.09.2021 року відмовлено у відкритті провадження в даній адміністративній справі, роз'яснено позивачу, що даний спір в частині оскарження дій Офісу Генерального прокурора та зобов'язання його вчинити певні дії підлягає розгляду в порядку кримінального судочинства за правилами, встановленими КПК України, а в частині відшкодування моральної шкоди - в порядку цивільного судочинства за правилами, встановленими ЦПК України.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2021 року ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року по справі №420/16671/21 скасовано. Справу №420/16671/21 направлено до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду зі стадії відкриття провадження.
Справа надійшла до Одеського окружного адміністративного суду із суду апеляційної інстанції 03.12.2021 року.
Ухвалою судді від 06.12.2021 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
07.12.2021 року електронною поштою від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід головуючого судді Андрухіва В.В.
ОСОБА_1 заяву обґрунтував тим, що в результаті відмови у відкритті провадження позивачу прийшлося звернутись до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року, про відмову у відкритті провадження. Це призвело до додаткових фінансових затрат та спричинило позивачу багато незручностей.
Також заявник вказує на те, що за цей період часу, а саме з дня відмови у відкритті провадження (20 вересня 2021 року), суд першої інстанції вже б розглянув дану адміністративну справу, та ухвалив би рішення.
Також ОСОБА_1 додав, що 24 вересня 2021 року ним була відправлена Дисциплінарна скарга на суддю Андрухіва В. В. до Вищої ради правосуддя з проханням, щоб суддя Андрухів В. В. був притягнутий до дисциплінарної вiдповідальності та звiльнений з посади судді, в такому випадку, на думку заявника, суддя Андрухів В. В. не повинен розглядати дану адміністративну справу, крім того позивач наполягає на відводі.
Ухвалою суду від 07.12.2021 року відвід ОСОБА_1 , заявлений судді Андрухіву В.В. - визнано необґрунтованим, справу № 420/16671/21 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди - передано до Відділу з надання судово-адміністративних послуг та аналітичної роботи Одеського окружного адміністративного суду для визначення судді в порядку, встановленому ч.1 ст.31 КАС України, для вирішення питання про відвід судді Андрухіва В.В.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями 12.07.2021 року (17:55:34), заяву про відвід судді Андрухіва В.В. у справі №420/16671/21 передано на розгляд судді Корой С.М.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 КАС України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Дослідивши заяву про відвід, суд зробив висновок щодо її розгляду в порядку письмового провадження.
Так, вирішуючи заяву ОСОБА_1 про відвід судді Андрухіва В.В. у справі №420/16671/21, суд зазначає.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно з ч. 4 ст. 39 КАС України, встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Проаналізувавши наведені позивачем у заяві про відвід судді, доводи, суд дійшов висновку щодо відсутності передбачених приписам КАС України підстав для відводу судді, оскільки доводи позивача є необґрунтованими.
Так, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У Рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Piersack vs Belgium (заява №8692/79), Grieves vs UK (заява № 57067/00) зазначено, що в конкретній справі повинно існувати яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, відповідно до принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Le Compte, Van Leuven and De Meyere, заява № 7238/75, суд має бути неупередженим і безстороннім.
Згідно з п.43 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Веттштайн проти Швейцарії" (заява №33958/96), та п.50 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (заява №33949/02) особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Загальною декларацією з прав людини (ст.10), та Міжнародним пактом про громадянські і політичні права (ч.1 ст.14) гарантовано право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення, згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.
Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не лише у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (Розділ ІІ показник: Об'єктивність. Бангалорські принципи поведінки суддів).
Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.
Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.
У справі "Білуха проти України" (заява №33949/02, рішення від 09.11.2006р.) Європейським судом з прав людини зазначено, що з урахуванням об'єктивного критерію слід визначитися чи існують переконливі факти, які б могли свідчити про безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні питання того чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що суддя був небезсторонній вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Так, підставою за яких заявник просить відвести суддю Андрухіва В.В. у справі №420/16671/21 є його незгода з процесуальним рішенням суду по даній справі.
Однак, вказані обставини, на переконання суду, не є такими, що викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, з огляду на наступне.
Так, згідно з ч. 4 ст. 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Тобто, незгода ОСОБА_1 з процесуальними рішеннями ОСОБА_2 не може бути підставою для відводу.
В свою чергу, посилання ОСОБА_1 на відправлення дисциплінарної скарги на суддю Андрухіва В. В. до Вищої ради правосуддя також відповідно до вищевказаних приписів КАС України не є підставою для відводу судді Андрухіва В.В. у справі №420/16671/21.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на положення ч. 4 ст. 36 КАС України, суд вважає, що зазначені позивачем обставини в обґрунтування відводу є необґрунтованими, в зв'язку з чим, заява позивача про відвід судді не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 248, 294 КАС України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Андрухіва В.В. у справі №420/16671/21 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Корой С.М.