10 грудня 2021 р. справа № 400/4737/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., у порядку спрощеного позовного провадження, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаУправління соціального захисту населення Очаківської міської ради Миколаївської області, вул. Старофортечна, буд. 10, м. Очаків, Миколаївська область, 57508,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (надалі - позивачка) звернулась в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 (надалі - ОСОБА_2 ) з позовом до Управління соціального захисту населення Очаківської міської ради Миколаївської області (надалі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_2 недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня, як члену сім'ї (сину) загиблого (померлого) учасника бойових дій, за 2021 рік відповідно до ст. 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на момент проведених виплат, з урахуванням раніше виплачених сум, що становить 7 879,0 грн.
В обґрунтування вимог позивачка зазначила, що ОСОБА_2 , як член сім'ї загиблого ветерана війни має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій, а отже має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Водночас, всупереч рішенню Конституційного Суду України від 27.02.2020 року № 3-р/2020, відповідач протиправно не виплатив ОСОБА_2 грошову допомогу в повному розмірі.
Відповідач надав відзив на позов, в якому в задоволенні вимог позивачки просить відмовити. У відзиві відповідач зазначив, що щорічна грошова допомога до 5 травня членам сімей загиблих виплачена правомірно у порядку та розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" від 08.04.2021 року № 325 (надалі - Постанова № 325). Отже, для здійснення донарахувань та доплати щорічної грошової допомоги до 5 травня ОСОБА_2 за 2021 рік, немає законних підстав.
Суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.
Вирішуючи спір, суд враховує наступне.
Як вбачається з довідки відповідача від 10.07.2015 року (довідка дійсна до 29.07.2028 року) ОСОБА_2 надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" відповідно до п. 1 ст. 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року № 3551-XII (надалі - Закон № 3551) (а. с. 12).
У 2021 році ОСОБА_2 виплачено щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі 966,0 грн., що підтверджується листом відповідача від 04.06.2021 року (а. с. 14).
Спір між сторонами виник у зв'язку з нарахуванням та виплатою відповідачем щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі, передбаченому Постановою № 325.
Статтею 291 КАС України визначено особливості провадження у типовій справі, зокрема, згідно з частиною третьою цієї статті при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Оскільки дана адміністративна справа є типовою до зразкової справи № 440/2722/20, суд розглядає її з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 13.01.2021 року за результатами розгляду зразкової справи.
Згідно з ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон № 3551 визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
01.01.1999 року набрав чинності Закон № 367-ХІV, яким статтю 15 Закону № 3551 доповнено частиною в такій редакції: "Щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, які не одружились вдруге, виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружились вдруге, щорічна разова грошова допомога виплачується в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком".
Підпунктом "б" пп. 4 п. 20 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 року № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст вказаної вище частини статті 15 Закону № 3551 викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, які не одружилися вдруге, та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом "б" пп. 4 п. 20 розділу ІІ Закону № 107, визнані неконституційними.
Протягом 2012-2014 років на підставі законів України про Державний бюджет України на відповідні роки норми і положення ст. 15 Закону України № 3551 застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України № 3551 фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.
Статтею 17-1 Закону № 3551 визначено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Законом України від 28.12.2014 року № 79 "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин", який набув чинності 01.01.2015 року, розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено п. 26, яким встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року № 3-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення п. 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Конституційний Суд України прийшов до висновку, що встановлення зазначеним п. 26 законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Бюджетного кодексу України та Закону № 3551, що суперечить принципу верховенства права, встановленому ст. 8 Конституції України.
При цьому, у п. 2.2 мотивувальної частини вказаного рішення зазначено, що Бюджетний кодекс України не може вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року № 3-р/2020 відновлено дію ст. 15 Закону № 3551 у редакції Закону № 367, згідно з якою щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, які не одружились вдруге, виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Водночас Кабінет Міністрів України у Постанові № 325 встановив, що у 2021 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом України № 3551, членам сімей загиблих і дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, - 966 гривень, тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено ст. 15 цього Закону.
Отже, на час виплати ОСОБА_2 у 2021 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон № 3551 і Постанова № 325.
Виходячи з визначених у ч. 4 статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, слід застосовувати не Постанову № 325, а Закон № 3551, який має вищу юридичну силу.
Разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році повинна виплачуватися особам, вказаним у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551, у розмірі, встановленому цими статтями у редакції Закону № 367.
На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку, що з 27.02.2020 року у ОСОБА_2 виникло право на соціальне забезпечення у редакції Закону № 3551.
Частина 1 ст. 28 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України від 15.12.2020 року "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2021 року 1769 гривень.
Отже, виплата ОСОБА_2 у 2021 році разової грошової допомоги до 5 травня в сумі 966,0 грн. з урахуванням приписів Постанови № 325, а не ст. 15 Закону № 3551, є неправомірною та свідчить про порушення його прав на отримання такої допомоги у належному розмірі.
Разом з цим, суд не вбачає підстав для зазначення у резолютивній частині рішення конкретної суми недоплаченої допомоги, оскільки рішення суду носить зобов'язальний характер, а визначення точної суми, що підлягає виплаті, відноситься до завдань відповідача на виконання покладеного судом обов'язку.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Належний спосіб захисту прав позивача визначено рішенням у зразковій справі № 440/2722/20.
Таким чином, позов підлягає задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат судом не вирішувалось, так як позивачка на підставі п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільнена від сплати судового збору, а доказів понесення інших судових витрат сторони суду не подали.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 263 КАС України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Управління соціального захисту населення Очаківської міської ради Миколаївської області (вул. Старофортечна, буд. 10, м. Очаків, Миколаївська область, 57508, ЄДРПОУ 24783001) задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Очаківської міської ради Миколаївської області (вул. Старофортечна, буд. 10, м. Очаків, Миколаївська область, 57508, ЄДРПОУ 24783001) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
3. Зобов'язати Управління соціального захисту населення Очаківської міської ради Миколаївської області (вул. Старофортечна, буд. 10, м. Очаків, Миколаївська область, 57508, ЄДРПОУ 24783001) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) щорічну разову грошову допомогу до 5 травня, як члену сім'ї загиблого (померлого) учасника бойових дій, за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.
4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А. О. Мороз