03.12.2021 Справа №607/14245/21
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді - Сливки Л.М.
секретаря судового засідання - Бублінської О.Ю.,
за відсутності учасників справи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням,
Позивач ОСОБА_1 пред'явив до суду позов до відповідача ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , у якому просить визнати відповідача ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування квартирою АДРЕСА_1 . В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що йому належить на праві власності квартира АДРЕСА_1 . За вказаною адресою разом із ним зареєстровані: ОСОБА_3 - дружина, ОСОБА_2 - зять, ОСОБА_5 - онука, ОСОБА_6 - онук, ОСОБА_4 - дочка. Відповідач ОСОБА_2 , який є його колишнім зятем. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 жовтня 2015 року розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . При цьому, відповідач ОСОБА_2 не проживає у квартирі АДРЕСА_1 з 01 жовтня 2015 року, без поважних на те причин, його речі та майно у квартирі відсутні, участі в оплаті комунальних послуг та здійсненні поточних ремонтів він не приймає. Разом із цим, позивач вказує, що реєстрація відповідача у належній йому на праві власності квартирі порушує його права як власника даного житла. Посилаючись на наведене просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 серпня 2021 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Відзиву на позов відповідач ОСОБА_2 до суду не подавав.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 листопада 2021 року закрито підготовче провадження у вказаній цивільній справі та призначено її до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, однак, його представник - адвокат Скиба В.М. подав заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій вказав, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги підтримує та просив задовольнит у повному обсязі, не заперечив проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не подавав.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилися, не повідомивши про причини неявки, заяв про розгляд справи за їх відсутності чи відкладення розгляду справи до суду не подавали.
За вказаних обставин суд приходить до переконання, що згідно з ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України слід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки відповідач був належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, повторно не з'явився у судове засідання без повідомлення причин, не подав відзиву, а представник позивача не заперечив проти такого вирішення справи.
Судом установлено:
Згідно Свідоцтва про право власності на житло, виданого 04 квітня 1997 року Міським бюро технічної інвентаризації м. Тернопіль на підставі розпорядження №22323 від 27 лютого 1997 року, квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 .
Відповідно до Довідки № 112, виданої 23 червня 2021 року ПП «Сонячне», у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: заявник - ОСОБА_3 , її чоловік - ОСОБА_1 (власник особового рахунку житлової площі), ОСОБА_2 - зять, ОСОБА_5 - онука, ОСОБА_6 - онук, ОСОБА_4 - дочка.
Рішенням Апеляційного суду Тернопільської області від 21 жовтня 2015 року у справі №607/13292/15-ц задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та вирішено: скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 вересня 2015 року та ухвалити нове, яким розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області 22 липня 2006 року, актовий запис №1055.
Згідно Акту обстеження житлових умов, складеного 23 червня 2020 року комісією Приватного підприємства «Сонячне» у складі: головного інженера - Дедів Є.М., майстрів дільниці: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , в присутності сусідів: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , затвердженого директором ПП «Сонячне» М.І. Ленчишин при обстеженні квартири АДРЕСА_1 встановлено, що ОСОБА_2 за даною адресою зареєстрований, але не проживає з 01 жовтня 2015 року.
Проаналізувавши в сукупності досліджені докази, встановлені ними обставини та визначені відповідно до них правовідносини сторін, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.
Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.
Частиною першої статті 405 ЦК України визначено, що члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.
Частиною другою статті 405 ЦК України визначено, що член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
При цьому, таких домовленостей між сторонами спору не існувало.
У п.39 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07 лютого 2014 року № 5 роз'яснено, що члени сім'ї власника житла, які проживають разом із ним, мають право користування цим житлом відповідно до закону (особистий сервітут, частина перша статті 405 ЦК України). Суди повинні мати на увазі, що таким законом не може бути ЖК УРСР, а застосуванню підлягають норми, передбачені главою 32 ЦК України. З урахуванням зазначеного суди повинні виходити з того, що стосовно права членів сім'ї власника житлового приміщення на користування ним підлягають застосуванню положення статті 405 ЦК України. Оскільки інше не встановлено законом, договором чи заповітом, на підставі яких встановлено сервітут, то відсутність члена сім'ї понад один рік без поважних причин є юридичним фактом, що є підставою для втрати членом сім'ї права користування житлом.
При розгляді справ про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, необхідно розрізняти правовідносини, які виникають між власником та колишнім власником житла, і правовідносини, які виникають між власником житла та членами його сім'ї, колишніми членами його сім'ї, а також членами сім'ї колишнього власника житла.
З урахуванням того, що позивач - співвласник квартири, а відповідач ОСОБА_2 є його колишнім зятем (колишнім чоловіком дочки, шлюб між якими розірвано), який зареєстрований у даній квартирі, слід застосувати положення ст.405 ЦК України.
Наведена позиція узгоджується з практикою Верховного Суду, зокрема з позицією, викладеною у постанові від 10 травня 2018 року у справі № 509/1916/16-ц.
Судом установлено, що відповідач ОСОБА_2 , будучи зареєстрованим у квартирі АДРЕСА_1 , не проживає у вказаному помешканні з 2015 року, його речі та майно там відсутні, участі у сплаті комунальних послуг з утримання квартири не приймає.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень.
Жодних доказів на спростування викладених у позові обставин відповідачем суду не надано.
Проаналізувавши в сукупності досліджені докази, встановлені ними обставини та визначені відповідно до них правовідносини сторін, враховуючи вимоги закону, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення.
Також, вимогами ст.141 ЦПК України передбачено, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 81, 141 , 259, 263, 265, 268, 273, 280-282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування квартирою АДРЕСА_1 .
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 908 гривень судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем у загальному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Дата складення повного судового рішення 10 грудня 2021 року.
Реквізити учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована адреса місця проживання - АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрована адреса місця проживання - АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:
ОСОБА_3 , зареєстрована адреса місця проживання - АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
ОСОБА_4 , зареєстрована адреса місця проживання - АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Головуючий суддяЛ. М. Сливка