05.12.2021 Справа №607/22380/21
(провадження № 1-кс/607/7282/2021)
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі клопотання старшого слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021211040001714 від 03.12.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, з середньою спеціальною освітою, зареєстрований: АДРЕСА_1 , проживає: АДРЕСА_2 , одружений, офіційно не працює, раніше не судимий,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -
Слідчий, за погодженням з прокурором, звернулась до слідчого судді із вказаним клопотанням, у якому просить застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб. У разі задоволення клопотання, визначити розмір застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 181 600 гривень та у випадку сплати визначеного ухвалою слідчого судді розміру застави, покласти на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: з'являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання органу досудового розслідування свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В обґрунтування клопотання зазначено, що 03 грудня 2021 року близько 13 год. 20 хв. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із невстановленою досудовим розслідуванням особою, шляхом підбору ключа проникли у приміщення квартири, за адресою: АДРЕСА_3 , звідки викрали грошові кошти у сумі 1600 гривень, 675 доларів США, 120 євро, 20 ювелірних виробів, чим спричинили матеріальну шкоду на загальну суму 223 053,91 гривень. Відомості про дане кримінальне правопорушення, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021211040001714 від 03 грудня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. Процесуальні повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні здійснюються групою прокурорів у складі прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_7 (старший групи), прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_8 , прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_9 та прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Як вказала слідчий, 04 грудня 2021 року повідомлено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України - тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у житло, що завдала значної шкоди потерпілому. Досудовим розслідуванням встановлено, що у ОСОБА_4 , який 03 грудня 2021 року близько 13 години 20 хвилин, перебуваючи у приміщенні будинку АДРЕСА_4 , виник злочинний умисел, спрямований на таємне, викрадення чужого майна, поєднаний з проникненням у житло, без згоди на це законного власника. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою із, на даний час невстановленою, групою осіб, 03 грудня 2021 року близько 13 години 20 хвилин, перебуваючи у будинку АДРЕСА_4 , всупереч волі законного володільця, усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи свої суспільно-небезпечні наслідки, будучи впевненим, що його дії носять таємний характер, переконавшись, що його дії не будуть помічені сторонніми особами, діючи умисно та з корисливих мотивів, спрямованих на досягнення злочинного результату, з метою особистого збагачення, шляхом підбору ключа до вхідних дверей проник в приміщення квартири АДРЕСА_4 , де знаходились особисті речі потерпілого ОСОБА_10 , з яких таємно викрав грошові кошти у сумі 1 600 гривень, 675 доларів США (що згідно курсу НБУ становить 17 740, 65 грн.), 120 євро (що згідно курсу НБУ становить 3 713, 26 грн.), золоті та срібні прикраси загальною вартістю 200 000 гривень. Із викраденим майном ОСОБА_4 покинув місце вчинення злочину, чим спричинив ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 223 053, 91 грн., що є значною шкодою. Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у житло, що завдала значної шкоди потерпілому. Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, на думку слідчого, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Слідчий зазначила, що відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою до застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, що узгоджується із вимогами п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин». Так, наявна у даному клопотанні інформація доводить, ОСОБА_4 міг вчинити злочин, в якому підозрюється. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного. Запобігти переліченим ризикам шляхом застосуванням більш м'яких запобіжних заходів не видається можливим з огляду на наступне: застосування домашнього арешту чи застави щодо ОСОБА_4 не є можливим, оскільки він, зважаючи на відсутність у нього соціальних зв'язків, постійного місця роботи (джерел до існування) не буде виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки та продовжуватиме злочинну діяльність; застосування особистого зобов'язання та особистої поруки щодо ОСОБА_4 не є можливим, оскільки перебуваючи на волі, він може ухилятися від явки до органів досудового розслідування та суду, а також вчиняти нові злочини, адже на даний час його поведінка є асоціальною, він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти власності, вчиненого не на території його проживання. Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, наявність перелічених ризиків, застосування менш суворих запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також для запобігання виникненню вищевказаних ризиків. З урахуванням вищенаведених ризиків, тяжкості злочинів, санкції, яка загрожує підозрюваному у разі визнання його винним, даних про особу підозрюваного, а також з огляду на розмір встановлених збитків потерпілому, розмір застави, який забезпечить його належну поведінку та буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, визначених КПК, повинен становити 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 181 600 гривень. У випадку задоволення клопотання, внесення застави, визначеної судом, ОСОБА_4 буде вважатися підозрюваним, стосовно якого обрано запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, а тому з метою забезпечення належної поведінки підозрюваного та виконання ним процесуальних рішень, запобігання можливому переховуванню підозрюваного (обвинуваченого) від органу досудового розслідування, вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконному впливу на потерпілого, свідків та інших підозрюваних у вказаному кримінальному провадженні, на ОСОБА_4 необхідно покласти обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримала з підстав, наведених у ньому, та просила його задовольнити.
Захисник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечив. Вказав, що підозра необґрунтована, ризики, зазначені у клопотанні, відсутні, а також прокурором не доведено неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу. Крім того, подав скаргу на незаконне затримання ОСОБА_11 , яку обґрунтовував тим, що підстави його затримання були відсутні, оскільки потерпілий вказав на нього не безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення, а за сплином певного часу, що виключає можливість потерпілого переконатись у тому, що саме ОСОБА_11 причетний до кримінального правопорушення. Також підтримав усі інші мотиви, викладені у скарзі, просив визнати затримання ОСОБА_11 незаконним, забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження. У разі встановлення слідчим суддею обґрунтованості підозри та відповідних ризиків застосувати щодо ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Скаргу на незаконне затримання ОСОБА_11 просив розглянути в нарадчій кімнаті разом із клопотанням про застосування запобіжного заходу.
У письмовій скарзі в порядку ст. 206 КПК України, окрім наведених усно мотивів, зазначено, що у протоколі затримання не вказано ознак злочину, за яким затримано особу; час складання протоколу затримання, вказаний у протоколі, не відповідає фактичному моменту затримання, яке згідно слів затриманого відбулось близько 13:30 3.12.2021р.; права затриманого перед затриманням та станом на 13:30 3.12.2021р. не роз'яснені; підозрюваного неодноразово обшукували під час затримання; підозрюваного не було повідомлено про підстави затримання зрозумілою мовою; мали місце безпідставні зволікання із доставкою до органу досудового розслідування; фотографування проведено без згоди затриманого; право на захист в момент затримання о 13:30 3.12.2021р. не забезпечено; у особи наявні тілесні ушкодження, які не описані в протоколі.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши пояснення, дослідивши копії матеріалів, якими обґрунтовано клопотання, слідчий суддя дійшла до такого висновку:
Встановлено, що СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021211040001714 від 03 грудня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
03 грудня 2021 року о 13 год. 40 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
Доводи скарги захисника щодо незаконного затримання ОСОБА_4 свого підтвердження не знайшли. Оцінку цим доводам надано нижче.
04 грудня 2021 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На думку слідчого судді, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами та даними, що містяться у них, а саме: протоколом огляду місця події від 03 грудня 2021 року; показами потерпілого ОСОБА_10 , які містяться у протоколі допиту потерпілого від 03 грудня 2021 року та у протоколі додаткового допиту потерпілого від 04 грудня 2021 року; протоколом огляду предмету від 03 грудня 2021 року; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками із потерпілим ОСОБА_10 від 03 грудня 2021 року; протоколом огляду предмету із потерпілим ОСОБА_10 від 04 грудня 2021 року;
показами свідків, які містяться у протоколі допиту свідка ОСОБА_12 від 03 грудня 2021 року, протоколі допиту свідка ОСОБА_13 від 03 грудня 2021 року; протоколом огляду предмету від 04 грудня 2021 року; протоколом огляду місця події від 04 грудня 2021 року; протоколом огляду відеозапису від 04 грудня 2021 року; протоколом огляду предмету із потерпілим ОСОБА_10 від 04 грудня 2021 року; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 03 грудня 2021 року.
З урахуванням зазначених доказів у їх сукупності, доводи захисту зазначених висновків слідчого судді про обґрунтованість підозри не спростовують.
Згідно з вимогами ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
На даній стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті. Суд не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для вини особи у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження, одним із яких є запобіжний захід, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграф 1 (с) Конвенції, передбачає «наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин». Існування «обґрунтованої підозри» розглядається як необхідна, а при первісному обранні навіть іноді неодмінна і достатня підстава для арешту.
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
З урахуванням зазначених доказів у їх сукупності, доводи захисту зазначених висновків слідчого судді про обґрунтованість підозри не спростовують.
Окрім наявної обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні існують ризики, наведені слідчим у клопотанні про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та доведені прокурором у судовому засіданні, а саме підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні .
Висновок про наявність зазначених ризиків обумовлюється тяжкістю покарання у разі визнання ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, і яке полягає у позбавленні волі на строк від трьох до шести років, а також тим, що ОСОБА_4 проживає у Харкові, а кримінальне правопорушення вчинене на території м. Тернополя, де у нього немає жодних соціальних зв'язків. Також ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а доказове значення їх показання матимуть лише ті, які отримані під час судового розгляду або в порядку ст. 225 КПК України.
З урахуванням зазначених обставин у їх сукупності, доводи захисту зазначених висновків слідчого судді про наявність указаних ризиків не спростовують.
Разом із тим, на переконання слідчого судді, ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, прокурором не доведений. Так, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 раніше не судимий. Чому, на переконання слідчого та прокурора, підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема які обставини свідчать про таку можливість, у клопотанні не обґрунтовано. Відтак, на думку слідчого судді, цей ризик є малоймовірним.
Вивченням особи ОСОБА_4 встановлено, що він одружений, офіційно не працює, має місце проживання в м. Харкові, раніше не судимий.
Слідчий суддя враховує доводи захисту щодо характеризуючих даних ОСОБА_4 , які повідомила в судовому засіданні його дружина ОСОБА_14 , будучи допитаною як свідок, зокрема те, що він неофіційно працює, надаючи допомогу у продажу машин, в Тернополі перебував саме з цією метою, має певні проблеми зі здоров'ям, які потребують періодичного лікування, а також надані захисником письмові докази щодо перебування ОСОБА_4 на лікуванні у жовтні й листопаді 2019 року та документи про право власності на квартиру, в якій підозрюваний проживає, однак, на переконання слідчого судді, зазначені обставини не можуть нівелювати вищевказаних ризиків.
Враховуючи вищенаведені обставини, у тому числі вагомість доказів, тяжкість покарання, обставини вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.
За встановлених обставин слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого в частині застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтоване і доведене, а застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в даному випадку відповідатиме його особі, обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує таке втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.
Крім того, слідчому судді не надано беззаперечних доказів, які б свідчили, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, зможе належним чином усунути ризики, які передбачені ст. 177 КПК України.
Посилання сторони захисту на можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, з урахуванням вищевказаних обставин, слідчий суддя вважає безпідставним.
Менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, а тому, враховуючи вимоги ст. 178 КПК України, та з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Заперечення захисту зазначених висновків не спростовують.
Докази, які б свідчили про негативний стан здоров'я підозрюваного, який би унеможливлював перебування ОСОБА_4 в умовах СІЗО, слідчому судді не надані.
Крім цього, згідно з вимогами ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, особу ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, розмір завданої шкоди, його матеріальний та сімейний стан, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність визначення застави в межах, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, який достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, та не буде завідомо непомірним для нього, - в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90800 (дев'яносто тисяч вісімсот) грн.
У зв'язку з наведеним клопотання слідчого слід задовольнити частково, у задоволенні клопотання захисника про застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання - відмовити.
З приводу скарги захисника на незаконне затримання підозрюваного ОСОБА_4 в порядку ст. 206 КПК України, вивчивши її доводи, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити таке.
Згідно з ч. 1 ст. 207 КПК України ніхто не може бути затриманий без ухвали слідчого судді, суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 208 КПК України уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках: 1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; 2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин; 3) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України; 4) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого статтями 255, 255-1, 255-2 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ч. 4 цієї статті уповноважена службова особа, що здійснила затримання особи, повинна негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз'яснити право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування відповідно до положень статті 213 цього Кодексу, вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
З протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 03 грудня 2021 року, складеного з 19 год. 36 хв. по 21 год. 10 хв., вбачається, що 03 грудня 2021 року о 13 год. 40 хв. поблизу перехрестя вул. Є. Коновальця та просп. С.Бандери у м. Тернополі затримано особу, підозрювану у вчиненні злочину, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Підстави затримання: 2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.
Також у протоколі зазначено, що 03 грудня 2021 року близько 13 год. 20 хв. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із невстановленою досудовим розслідуванням особою, шляхом підбору ключа проникли у приміщення квартири, за адресою: АДРЕСА_3 , звідки викрали грошові кошти у сумі 1600 гривень, 675 доларів США, 120 євро, 20 ювелірних виробів, чим спричинили матеріальну шкоду на загальну суму 223 053,91 гривень. Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України.
У протоколі зазначено про повідомлення ОСОБА_4 згідно з ч. 4 ст. 208 КПК України підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз'яснено право отримувати медичну допомогу, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування відповідно до положень ст. 213 КПК України та інші процесуальні права, передбачені КПК України. Українська мова є зрозумілою для підозрюваного, що будо встановлено слідчим суддею під час розгляду його клопотання про залучення перекладача, і викладено в мотивах відповідної ухвали про відмову в задоволенні зазначеного клопотання.
Згідно з ч. 3 ст. 208 КПК України уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених частиною сьомою статті 223 і статтею 236 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Так, у протоколі затримання зазначено про проведення особистого обшуку затриманої особи, під час якого виявлено та вилучено: кільце із візерунком у вигляді «листочків» та підвіску у вигляді «квітки», які упаковано у спеціальне упакування №KIV2117705; кросівки чорного кольору, які упаковано у спеціальне упакування №KIV5122132. Крім цього, проведено фотографування, яке долучено як додаток до протоколу (таблиця ілюстрацій).
При цьому відповідно до копії доручення № 1515 від 03 грудня 2021 року ОСОБА_4 для надання вторинної правової допомоги 03 грудня 2021 року о 19 год. 10 хв. було залучено захисника - адвоката ОСОБА_15 , тобто під час складання протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.
Наведене підтверджується підписами підозрюваного ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_15 , понятих ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , які проставили свій підпис на цьому протоколі затримання, та витягом з ЄРДР у даному кримінальному провадженні.
04 грудня 2021 року о 13 год. 30 хв. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
За наведених обставин слідчий суддя вважає, що затримання ОСОБА_4 відбулося відповідно до вимог ст. 208 КПК України.
Доводи захисту щодо фактичного часу затримання о 13 годині 30 хвилин грунтуються лише на словах підозрюваного, з протоколу затримання вбачається, що фактичний час затримання 03 грудня 2021 року 13 год. 40 хв., а жодних доказів про те, фактичне затримання відбулося 03 грудня 2021 року о 13 годині 30 хвилин, слідчому судді не надано.
Доводи захисту про те, що затримання відбулось не безпосередньо після вчинення злочину, а за сплином певного часу, оскільки потерпілий втрачав із поля зору осіб, яких вважав причетними до вчинення кримінального правопорушення, спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_10 , які містяться у протоколі допиту потерпілого від 03 грудня 2021 року.
На відміну від порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльність слідчого або прокурора, передбаченого статтями 303-308 КПК України, ст. 206 КПК України встановлює загальні обов'язки судді щодо захисту прав людини, які в частині перевірки підстав позбавлення особи свободи реалізуються виключно у передбачений цією статтею спосіб.
При цьому, положення ст. 206 КПК України не передбачають розгляду питань законності затримання особи, а передбачають розгляд питання незаконності утримання без наявності відповідного судового рішення.
Отже, ст. 206 КПК України надає слідчому судді специфічні повноваження щодо перевірки наявності підстав позбавлення особи свободи (зокрема наявності судового рішення та ін.) та звільнення такої особи, якщо за результатами такої перевірки відповідних підстав не буде встановлено, або забезпечення проведення у найкоротший строк розгляду клопотання прокурора, слідчого про застосування запобіжного заходу.
Таким чином, наведені вище положення ст. 206 КПК мають на меті забезпечення процесуального механізму звільнення слідчим суддею будь-якої особи, яка позбавлена свободи за відсутності судового рішення, та застосовуються саме в таких випадках.
При цьому, вказаний механізм не включає процедур оскарження рішень, дій чи бездіяльності працівників правоохоронних органів, пов'язаних із затриманням особи в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України, post factum, оскільки відповідні заперечення особа може висловити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу та/або під час підготовчого судового засідання й судового розгляду кримінального провадження по суті.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27 травня 2019 року у справі №766/22242/17.
За таких обставин слідчий суддя вважає недоведеними викладені у скарзі доводи про незаконне затримання ОСОБА_4 .
Разом з цим, щодо доводів скарги про виявлені у підозрюваного тілесні ушкодження, які можуть бути наслідком застосованого щодо підозрюваного ОСОБА_4 насильства під час його затримання, слідчий суддя вважає за необхідне доручити перевірку зазначених фактів Державному бюро розслідувань та зобов'язати слідчого забезпечити невідкладне проведення ОСОБА_4 медичного обстеження, у зв'язку із чим у цій частині скаргу слід задовольнити частково.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 193, 194, 198, 205, 206, 309,369-372, 375, 376, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90800 (дев'яносто тисяч вісімсот) грн. для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Тернопільській області (Код отримувача/код за ЄДРПОУ 26198838; Отримувач ТУ ДСА в Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; номер рахунку /IBAN/: UA358201720355219001000003454; призначення платежу - «застава за ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12021211040001714 за ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 грудня 2021 року»).
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
-з'являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утриматися від спілкування з потерпілим і свідками у кримінальному провадженні;
-здати на зберігання в орган досудового розслідування свої паспорти та інші документи, які надають право виїзду за межі території України.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у випадку невиконання покладених на нього обов'язків, внесена сума застави буде звернута в дохід держави.
Скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах захисту ОСОБА_4 , в порядку вимог ст. 206 КПК України щодо незаконного затримання - задовольнити частково.
Зобов'язати старшого слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 забезпечити невідкладне проведення ОСОБА_4 медичного обстеження.
У задоволенні решти вимог скарги - відмовити.
Доручити Державному бюро розслідувань (Територіальне управління, розташоване у м. Львові, вул. М. Кривоноса, 6 м. Львів) та Тернопільській обласній прокуратурі провести перевірку та дослідження фактів, повідомлених ОСОБА_5 у скарзі від 05 грудня 2021 року щодо неправомірних дій відносно ОСОБА_4 з боку працівників Тернопільського РУП ГУПН в Тернопільській області.
Виконання ухвали в частині проведення перевірки та дослідження фактів, повідомлених ОСОБА_5 щодо неправомірних дій відносно ОСОБА_4 з боку працівників Тернопільського РУП ГУПН в Тернопільській області, направити у Державне бюро розслідувань (Територіальне управління, розташоване у м. Львові, вул. М. Кривоноса, 6, м. Львів) та Тернопільську обласну прокурату (вул. Листопадова, 4, м. Тернопіль).
У задоволенні клопотання захисника про застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання - відмовити.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 .
Датою закінчення дії ухвали вважати 23 год. 59 хв. 31.01.2022р.
Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_4 негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1