м. Миколаїв.
10 грудня 2021 р.справа № 400/2071/21
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, розглянув адміністративну справу
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт-2018", вул. Космонавтів, 61, корпус В, офіс 209, м. Миколаїв, 54034,
до відповідачіввідповідач 1: Головне управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, відповідач 2: Державна податкова служба України, Львівська площа, 8, м. Київ 53, 04053,
провизнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 10.03.21 р. № 2457337/41928673 та зобов'язання зареєструвати податкову накладну датою її фактичного подання
Товариство з обмеженою відповідальністю "Моноліт-2018" (надалі - позивач або ТОВ "Моноліт-2018") звернулось з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (надалі - відповідач 1 або ГУ ДПС у Миколаївській області) та Державної податкової служби України (надалі - відповідач 2 або ДПСУ), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 2 лютого 2021 р. № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10 березня 2021 р. № 2457337/41928673;
- зобов'язати ДПСУ зареєструвати податкову накладну від 2 лютого 2021 р. № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що спірне рішення містить лише загальні твердження про ненадання копій документів, без конкретизації документів, які, на думку контролюючого органу, не були надані. Одночасно позивач вказує, що ним подані всі документи на підтвердження реальності здійснення господарської операції відповідно до вимог законодавства.
Відповідачами поданий єдиний відзив, в якому вони заперечили проти задоволення позовних вимог, так як господарська операція ТОВ "Моноліт-2018" з ТОВ "Опт строй" не підтверджена первинними документами (а. с. 120-126).
Справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 113-114).
Під час розгляду справи судом замінено відповідача 1 його правонаступником.
Вирішуючи спір, суд враховує наступне.
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності ТОВ "Моноліт-2018" є виробництво інших виробів із бетону, гіпсу та цементу (а. с. 29-34).
Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, 20 березня 2019 р. позивач уклав з ТОВ "Опт строй" договір поставки № 675 на поставку цегли (а. с. 105-111).
На постачання послуг, обумовлених вищезазначеним договором, позивач склав і направив на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних податкову накладну від 2 лютого 2021 р. № 1, реєстрацію якої 19 лютого 2021 р. зупинено на підставі ст. 201 п. 201.16. Податкового кодексу України (надалі - ПК України), оскільки податкова накладна відповідає вимогам п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції, а саме товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх осяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній (а. с. 41, 42).
4 березня 2021 р. ТОВ "Моноліт-2018" надіслало пояснення, в яких зазначено, що на підставі договору з ТОВ "Опт строй" в лютому 2021 р. відвантажило покупцю партію цегли на загальну суму 85 290 грн. На підставі п. 5.5. договору, платіжним дорученням № 5 від 3 березня 2021 р. покупець частково оплатив товар на суму 45 290 грн. За першою подією, позивач склав податкову накладну від 2 лютого 2021 р. № 1 на суму 85 290 грн. та направив її на реєстрацію (а. с. 43-45).
10 березня 2021 р. Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Миколаївській області прийняте рішення про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ "Моноліт-2018" № 2457337/41928673 (а. с. 39-40).
Як вбачається з цього рішення, підставою для відмови в реєстрації податкової накладної послугувало ненадання документів, а саме первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.
15 березня 2021 р. ТОВ "Моноліт-2018" оскаржило таке рішення до ДПСУ, яка своїм рішенням від 23 березня 2021 р. № 12571/41928673/2 відмовила у задоволенні скарги (а. с. 46-50).
Статтею 201 п. 201.10 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
В свою чергу ст. 201 п. 201.16. ПК України визначає, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На момент зупинення реєстрації податкової накладної позивача діяв Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 (надалі - Порядок № 1165).
Відповідно до п. 5 Порядку № 1165, податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Як вбачається з квитанції про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, підставою для зупинення реєстрації податкової накладної ТОВ "Моноліт-2018", послугував п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, який є додатком 3 до Порядку № 1165.
Відповідно до цього пункту критерієм ризиковості платника податку є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Таким чином, для обґрунтованості відповідності господарської операції ТОВ "Моноліт-2018" з ТОВ "Опт строй" вищенаведеному пункту Критеріїв ризиковості здійснення операцій, відповідачі повинні були надати докази того що товар, який зазначений в податковій накладній, реєстрація якої зупинена (цегла), відсутній у таблиці позивача, як товар, який ним на постійній основі виготовляється (постачається) та обсяг постачання такого товару, вказаний у податковій накладній, є таким самим або більшим від залишку, який розраховується як різниця між обсягом придбаного платником податків товару помноженого на 1,5 та обсягом проданого (поставленого) товару, при цьому, одночасно, в залишку товару платника податків, який складає більше ніж 50% повинні переважати товари, які визначені спеціальним наказом ДПСУ.
За приписами ст. 77 ч. 1, 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд відзначає, що ані при прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10 березня 2021 р. № 2457337/41928673, ані під час судового розгляду відповідачі не подали будь-яких доказів, на підтвердження існування обставин, вказаних в п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, а відзив окрім наведення загальних норм законодавства, ніяких пояснень з цього приводу не містить.
Як передбачено п. п. 4, 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 р. № 520, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 р. за № 1245/34216 (надалі - Порядок № 520), у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства (п. 11 Порядку № 520).
Таким чином, рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10 березня 2021 р. № 2457337/41928673 містить лише загальне твердження ГУ ДПС у Миколаївській області про ненадання первинних документів, проте не вказано, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Крім того, в самій формі рішення про відмову в реєстрації податкової накладної зазначено про необхідність підкреслення тих документів, які не надані, але будь-яких підкреслень спірне рішення не містить.
Невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 4 грудня 2018 р. у справі № 821/1173/17 (рішення суду доступне за посиланням в Єдиному державному реєстрі судових рішень https://reyestr.court.gov.ua/Review/78326524).
Європейським Судом з прав людини у рішенні у справі "Суомінен проти Фінляндії" від 1 липня 2003 р. вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що оскаржене рішення не містить чіткого обґрунтування причин відмови в реєстрації податкової накладної.
З приводу вимоги позивача зареєструвати податкові накладні датою її фактичного подання, слід зазначити наступне.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 (надалі - Порядок № 1246) в редакції на час зупинення реєстрації податкової накладної, в п. 20 визначав - у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Аналогічна норма міститься і в нинішній редакції п. 20 Порядку № 1246.
Отже, Порядок № 1246 допускає визначення в рішенні суду конкретного дня, яким має бути зареєстрована податкова накладна і такий день може не збігатись із датою набрання судовим рішенням законної сили.
З урахуванням цього, на ДПСУ слід покласти обов'язок зареєструвати податкову накладну ТОВ "Моноліт-2018" датою її фактичного подання до Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до ст. 139 ч. 1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судовий збір позивачем сплачено в розмірі 2 270,0 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 477 від 29 березня 2021 р. (а. с. 1).
Позивачем заявлена вимога про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн.
На підтвердження таких витрат надані ордер на надання правничої (правової) допомоги від 1 квітня 2021 р., квитанція до прибуткового касового ордера № 03/21 від 1 квітня 2021 р., розрахунок суми гонорару за надані юридичні послуги та договір про надання правової допомоги від 29 березня 2021 р. (а. с. 9-12).
Як зазначено в розрахунку суми гонорару за надані юридичні послуги, позивачу надані такі правові послуги:
- попередня консультація з приводу характеру спірних правовідносин - 1 год., 250 грн.;
- вивчення і правовий аналіз матеріалів справи - 2 год., 250 грн.;
- аналіз судової практики - 2 год., 500 грн.;
- підготовка позовної заяви - 4,5 год., 2 000 грн.,
а всього 3 000 грн.
Як передбачено ст. 134 ч. 2 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до ст. 134 ч. 4 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ст. 134 ч. 5 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Положеннями ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У п. 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Lavents v. Latvia" зазначено, що згідно зі ст. 41 Конвенції, Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.
Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
В даному випадку, предмет спору у справі не є складним, обсяг доказів, які потребували подання позивачем досить обмежений, справа розглянута в письмовому провадженні, а тому сума витрат позивача, пов'язаних з оплатою послуг адвоката не може бути співмірною та пропорційною 3 000 грн., у зв'язку з чим суд проходить до висновку про наявність достатніх підстав для часткового задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1 000 грн.
Враховуючи, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної прийняло ГУ ДПС у Миколаївській області, а ДПСУ має обов'язок тільки технічно виконати рішення суду, спір виник виключно внаслідок неправомірних дій відповідача 1.
Стаття 139 ч. 8 КАС України визначає, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
На підставі цієї норми, суд покладає всі судові витрати на відповідача 1.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 КАС України, суд, -
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт-2018" (вул. Космонавтів, 61, корпус В, офіс 209, м. Миколаїв, 54034, ЄДРПОУ 41928673) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 44104027) Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ 53, 04053, ЄДРПОУ 43005393) задовольнити.
2. Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 2 лютого 2021 р. № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10 березня 2021 р. № 2457337/41928673, визнати протиправним та скасувати.
3. Зобов'язати Державну податкову службу України (Львівська площа, 8, м. Київ 53, 04053, ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 2 лютого 2021 р. № 1 датою її фактичного подання.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 44104027) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт-2018" (вул. Космонавтів, 61, корпус В, офіс 209, м. Миколаїв, 54034, ЄДРПОУ 41928673) судові витрати у виді судового збору в розмірі 2 270 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень) та судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1 000 грн. (одна тисяча гривень).
5. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням вимог розділу VI п. 3 "Прикінцеві положення" КАС України.
Суддя А. О. Мороз