07.12.2021 Справа №607/22413/21
провадження № 1-кс/607/7288/2021
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_4 , законного представника ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_7 погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12020210010000454 від 14 лютого 2020 року про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання щодо:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, студента І курсу ЗУНК, раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, -
Слідчий СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_7 за погодженням із прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12020210010000454 від 14 лютого 2020 року за ознаками за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.304, ч.2, 3 ст.307, ч.2 ст.317 КК України звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання щодо підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання мотивоване тим, що групою слідчих із числа СВ Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області та СУ ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені №12020210010000454 від 14 лютого 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.304, ч.2, 3 ст.307, ч.2 ст.317 КК України.
Як зазначає слідчий, на початку 2019 року точної дати досудовим слідством не встановлено, у ОСОБА_8 , спільно із ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на отримання незаконних доходів на постійній основі, шляхом придбання, зберігання з метою збуту та збуту особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу (марихуани), - смоли канабісу та особливо небезпечної психотропної речовини - ЛСД (9,10-дидегідро-N,N-діетил-6-метилерголін-8b-лізергінової кислоти) у м. Тернополі особам, схильним до їх вживання.
Усвідомлюючи незаконність такої злочинної діяльності та небезпеку її викриття правоохоронними органами, ОСОБА_8 , спільно із ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_4 , вступивши у злочинну змову, бажаючи отримувати власну матеріальну вигоду, керуючись корисливим мотивом, вирішили здійснювати безконтактний збут особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу (марихуани), - смоли канабісу та особливо небезпечної психотропної речовини - ЛСД (9,10-дидегідро-N,N-діетил-6-метилерголін-8b-лізергінової кислоти) із використанням мережі Інтернет, а саме так званого інтернет магазину з продажу наркотичних засобів, який має назву « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за посиланнями, а саме сайту ІНФОРМАЦІЯ_3 та месенджера «Telegram», псевдонімів у ньому « ОСОБА_16 » ОСОБА_17 », « ОСОБА_16 » ОСОБА_17 », « ОСОБА_18 » ОСОБА_19 », « ОСОБА_20 » ОСОБА_21 », « ОСОБА_20 » ОСОБА_22 », та чату у месенджері «Telegram» для споживачів наркотичних засобів та психотропних речовин під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 ».
Також з метою реалізації свого злочинного умислу останні, в мережі Інтернет почали купувати вказані наркотичні засоби та психотропні речовини з метою збуту у групи невстановлених осіб, які постачали їх за допомогою послуг ТОВ «Нова Пошта» у місто Тернопіль з інших населених пунктів України, з метою їх подальшого збуту споживачам. Безконтактний спосіб придбання, зберігання з метою збуту та збуту особливо небезпечного наркотичного засобу та психотропних речовин полягав у залишенні його в певному місці шляхом так званих «закладок», а обмін інформацією у виді текстових повідомлень та графічних файлів між учасниками групи, а також із замовником наркотичного засобу, здійснювався за допомогою мережі Інтернет та месенджера «Telegram». Зокрема, особам, які виявили бажання придбати особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс (марихуану), - смолу канабісу чи особливо небезпечну психотропну речовину - ЛСД (9,10-дидегідро-N,N-діетил-6-метилерголін-8b-лізергінової кислоти), у месенджері «Telegram» надсилались текстові повідомлення у яких містилась інформація про те, що для придбання наркотичного засобу чи психотропної речовини необхідно відправити грошові кошти на номера системи прийому платежів «EasyPay». Після цього, споживачі наркотичних засобів та психотропних речовин оплативши вартість наркотичного засобу чи психотропної речовини, надсилали у месенджері «Telegram» користувачам під псевдонімом « ОСОБА_16 » ОСОБА_17 », « ОСОБА_16 » ОСОБА_17 », « ОСОБА_18 » ОСОБА_19 », за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 , номер «pay-зазначення номеру гаманця системи прийому платежів «EasyPay» дати, часу та суми зарахування коштів», а саме дані які зазначені в чеку, як підтвердження зарахування грошових коштів на вказані номера системи прийому платежів «ІНФОРМАЦІЯ_5 », і після цього, споживачам наркотичного засобу чи психотропної речовини від користувачів месенджеру «Telegram» під псевдонімами « ОСОБА_16 » ОСОБА_17 », « ОСОБА_16 » ОСОБА_17 », « ОСОБА_18 » ОСОБА_19 », за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_6 » надсилалась інформація із місцем, де можна отримати особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс (марихуану), - смолу канабісу чи особливо небезпечну психотропну речовину - ЛСД (9,10-дидегідро-N,N-діетил-6-метилерголін-8b-лізергінової кислоти) у вигляді «закладки», тобто вказувалась адреса - геолокація Google maps та додавались фото з конкретним місцем «закладки». Дані «закладки» містили в собі особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс (марихуану) - смолу канабісу чи особливо небезпечну психотропну речовину - ЛСД (9,10-дидегідро-N,N-діетил-6-метилерголін-8b-лізергінової кислоти), яка розміщалась у поліетиленовому пакеті із застібкою, магнітом (або без нього) та обмотувалась клейкою стрічкою різного кольору відповідно до виду наркотичного засобу чи психотропної речовини.
Таким чином, в період часу з початку 2019 року, точний час досудовим розслідування не встановлено, по 24 липня 2021 року ОСОБА_8 , спільно із ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_4 , всупереч Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" № 60/95-ВР від 15.02.1995, в редакції від 28.12.2015, порушуючи вимоги Порядку провадження діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №589 від 03.06.2009 та Наказу Міністерства охорони здоров'я України №188 від 01.08.2000 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.08.2000 за №512/4733 в редакції від 19.06.2015 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» здійснювали збут особливо небезпечного наркотичного засобу та психотропної речовини особам схильним до їх вживання
З огляду на наведене слідчий вважає, що у кримінальному провадженні №12020210010000454 від 14 лютого 2020 року наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
02 грудня 2021 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018), а саме у незаконному, придбанні, перевезенні, зберіганні з метою збуту, а також у незаконному збуті особливо небезпечних наркотичних засобів та психотропних речовину, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Слідчий зазначає, що із урахуванням здобутих в ході досудового розслідування даних, особи підозрюваного, в органу досудового розслідування виникла необхідність у обрані стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, оскільки вказаний запобіжний захід забезпечить належну його поведінку та виконання ним процесуальних обов'язків, виходячи з наступного.
Так, метою застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам передбачених ст.177 КПК України, а саме: п.1 переховуватись від органів досудового розслідування та суду; п.3 незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні; п.5 вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підставами застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, є те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.307 КК України, а також встановлені обставини, які виправдовують даний запобіжний захід і підтверджують наявністю зазначених ризиків.
Ризиком того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у виді виключно позбавлення волі, на строк до 10 років. Відповідно альтернативної міри покарання немає. Усвідомлюючи тяжкість вчинених злочинів та розмір покарання, яке йому загрожує, може умисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду як на території України так і поза її межами з метою уникнення від відповідальності.
Ризиком того, що ОСОБА_4 , може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні є те, що на даний час свідки відомі останньому. Водночас, ОСОБА_4 , як особисто так і через третіх осіб може незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань, ненадання ними показів чи надання показів в його користь або умисного ухилення ними від явки до суду для надання показань, що може негативно вплинути на стан судового розгляду та його результати.
Окрім цього слідчий звертає увагу, що ОСОБА_4 , не працює, немає постійного законного заробітку, на утриманні особи не перебувають, що свідчить про слабку міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його проживання.
Вказані обставини на думку слідчого в цілому свідчать про наявність вищезазначених ризиків, необхідності у застосуванні до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Слідчий також вказує, що 03 грудня 2021 року прокурор визнав, що зібрані під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020210010000454 від 14.02.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.304, ч.2, 3 ст.307, ч.2 ст.317 КК України, за підозрою ОСОБА_8 за ч.2 ст.307 КК України, ОСОБА_10 за ч.2 ст.307, ч.1 ст.304 КК України, ОСОБА_23 за ч.2 ст.307 КК України, ОСОБА_12 за ч.2 ст.307 КК України, ОСОБА_11 за ч.2 ст.307, ч.2 ст.317 КК України, ОСОБА_13 за ч.2 ст.307 КК України, ОСОБА_4 за ч.2 ст.307 КК України, ОСОБА_15 за ч.2, 3 ст.307 КК України, ОСОБА_14 за ч.2, 3 ст.307 КК України, докази є достатніми для складання обвинувального акту у кримінальному провадженні та прийняв рішення, а саме доручив слідчому повідомити вказаним підозрюваним та їх захисникам про завершення досудового розслідування та про надання доступу до матеріалів досудового розслідування, які є в розпорядженні сторони обвинувачення та 03 грудня 2021 року стороні захисту повідомлено, що досудове розслідування завершено, а зібрані під час розслідування докази є достатніми для складання обвинувального акту.
Приймаючи до уваги значний об'єм матеріалів досудового розслідування, який надається для ознайомлення стороні захисту, кількістю підозрюваних та їх захисників, у органу досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні до ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
З врахуванням вищенаведеного, з метою забезпечення належної поведінки підозрюваного, запобігання ризикам передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, а також з метою створення необхідних умов для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, швидкого та неупередженого здійснення досудового розслідування, слідчий просить клопотання задовольнити та застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, строком на 60 діб, з покладенням на нього обов'язків: з'являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; не відлучатися з населеного пункту в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду; утриматися від спілкування з іншими підозрюваними особами, свідками; здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав подане клопотання, просив його задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Захисник - адвокат ОСОБА_6 не заперечив з приводу задоволення клопотання, проте просив не покладати на ОСОБА_4 обов'язок не відлучатися з населеного пункту в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду, оскільки останній проживає у с. Почапинці, а навчається у м. Тернополі на 1 курсі ЗУНК та кожен день змушений добирається із с. Почапинці у місто Тернопіль. Окрім цього звернув увагу, що ОСОБА_4 не документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон.
Підозрюваний ОСОБА_4 та законний представник ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримали позицію захисника.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими сторони обґрунтовують свою позицію, слідчий суддя приходить до наступного висновку:
Відповідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан.
Як вбачається з ст. 176 КПК України особисте зобов'язання є найбільш м'яким запобіжним заходом.
Виходячи зі змісту ст.179 цього ж Кодексу особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого відділу Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020210010000454 від 14 лютого 2020 року за ознаками за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.304, ч.2, 3 ст.307, ч.2 ст.317 КК України.
В ході здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні 02 грудня 2021 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018), тобто у незаконному, придбанні, перевезенні, зберіганні з метою збуту, а також у незаконному збуті особливо небезпечних наркотичних засобів та психотропних речовину, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб.
На думку слідчого судді, обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 та його можливу причетність до вчиненого кримінального правопорушення свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме: протокол огляду мобільного телефону марки «iPhone 8», який вилучено у ОСОБА_4 від 16 серпня 2021 року; протокол додаткового огляду від 03 серпня 2021 року; протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової дії) - спостереження за особою від 03 серпня 2021 року; протокол проведення огляду місця події від 24 липня 2021 року; висновок експерта №СЕ-19/120-21/7791-НЗПРАП від 27 жовтня 2021 року.
Надаючи оцінку наведеним доказам про обґрунтованість підозри, слідчий суддя зважає на практику Європейського суду з прав людини, згідно якої, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Зокрема, слідчий суддя, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення».
Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, а прокурор - при розгляді клопотання довели наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
Окрім наявної обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, на даний час існують ризики зазначенні у клопотанні слідчого, а саме: що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Так, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна без альтернативної міри покарання. Слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Відтак слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення, що такий ризик, має місце у даному випадку та усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину і розмір покарання, з метою уникнення відповідальності ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Також, з огляду на те, що згідно зі ст. 23 КПК України доказове значення матимуть показання осіб, отримані безпосередньо судом саме під час судового розгляду кримінального провадження, слідчий суддя вважає доведеним, що ОСОБА_4 якому відомі анкетні дані свідків та інших підозрюваних, може незаконно впливати на останніх, шляхом погрози він може схиляти останніх до дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до суду для надання показань, що може негативно вплинути на стан судового розгляду та його результати.
Окрім цього, встановлено, що ОСОБА_4 на даний час навчається, а відтак не працює та не має постійного джерела доходу, підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, який вчинений, з метою особистого збагачення. Відтак, беручи до уваги багатоепізодність вчинених кримінальних правопорушень та вищевикладені обставини, слідчий суддя вважає доведеним ризик того, що у випадку не застосування запобіжного заходу підозрюваний може вчинити інші кримінальні правопорушення.
Зважаючи на викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що органом досудового розслідування належним чином підтверджено у клопотанні та доведено в судовому засіданні прокурором наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, та є усі підстави для застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у відповідності до вимог ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя також бере до уваги, що 03 грудня 2021 року прокурор визнав, що зібрані під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020210010000454 від 14 лютого 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.304, ч.2, 3 ст.307, ч.2 ст.317 КК України, за підозрою ОСОБА_8 ОСОБА_10 ОСОБА_23 ОСОБА_12 ОСОБА_11 ОСОБА_13 ОСОБА_4 ОСОБА_15 ОСОБА_14 докази є достатніми для складання обвинувального акту у кримінальному провадженні та доручив слідчому повідомити вказаним підозрюваним та їх захисникам про завершення досудового розслідування та про надання доступу до матеріалів досудового розслідування, які є в розпорядженні сторони обвинувачення, про що стороні захисту повідомлено 03 грудня 2021 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 219 КПК України строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею або винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки досудового розслідування.
Слідчий суддя враховує значний об'єм матеріалів досудового розслідування ( 35 томів), який надався для ознайомлення стороні захисту, та вважає, що прокурором доведено, необхідність у застосуванні до ОСОБА_4 , запобіжного заходу, для забезпечення належної поведінки підозрюваного та запобігання встановленим ризикам передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вивченням особи підозрюваного ОСОБА_4 з'ясовано, що останній проживає за адресою: АДРЕСА_1 , навчається на І курсі ЗУНК, позитивно характеризується по місцю проживання, про що свідчить характеристика видана старостою с. Почапинці Пятковським І. №5-45 від 27 липня 2021 року, раніше не судимий.
Зважаючи на наведене вище, за наслідками встановлених обставин за результатами розгляду клопотання, враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_4 , його молодий вік, наявність постійного місця проживання, беручи до уваги, позитивні характеристики та те, що останній раніше не судимий, приходжу до висновку, що запобіжний захід у виді особистого зобов'язання забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а тому клопотання слідчого підлягає до задоволення.
В даному випадку слідчий суддя також враховує процесуальну позицію сторони захисту щодо згоди із вимогами клопотання про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, а тому, виходячи з принципу змагальності, відповідно до якого кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, приходить до висновку про доцільність задоволення даного клопотання.
Крім цього, на виконання вимог ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя покладає на підозрюваного обов'язки, визначені даною нормою закону. При визначенні обсягу таких обов'язків слідчий суддя вважає, що визначені у клопотанні обов'язки є достатніми для забезпечення належної поведінки ОСОБА_4 .
Разом з тим, враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_4 , зокрема те, що останній проживає у с. Почапинці, а навчається у м. Тернополі, слідчий суддя приходить до переконання про можливість розширення території, яку ОСОБА_4 заборонено покидати без дозволу слідчого, прокурора або суду, а саме заборонити ОСОБА_4 не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора або суду за межі Тернопільського району.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 193, 194, 199, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язки передбачені статтею 194 КПК України, а саме:
-прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;
-не відлучатися за межі Тернопільського району без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи навчання.
-утриматися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками в даному кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до Державної міграційної служби в Тернопільській області свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд і в'їзд в Україну, у випадку їх наявності.
Підозрюваному ОСОБА_4 письмово під розпис повідомити покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Встановити строк дії ухвали, в частині покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків до 23 год. 59 хв. 04 лютого 2022 року.
Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_4 негайно після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, прокурора у даному кримінальному провадженні.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1