Справа № 2-а-194/11
"10" грудня 2021 р. Підгаєцький районний суд
Тернопільської області
в складі :
головуючого судді Горуц Р.О.
за участю:
секретаря судового засідання Дармограй Т.І.
заінтересованої особи ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за заявою ОСОБА_1 до Бережанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про заміну сторони виконавчого провадження, -
ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником.
В судовому засіданні заінтересована особа ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав та з підстав викладених у заяві просить задовольнити.
В судове засідання представники Бережанського міжрайонного відділу ДВС, Бережанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області та відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, що згідно ч.2 ст.379 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали поданої заяви про заміну сторони виконавчого провадження, встановив наступні обставини.
Адміністративна справа №2-а-194/11 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі Тернопільської області про здійснення перерахунку пенсії та стягнення невиплаченої доплати дітям війни - знищена.
Постановою Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 14 лютого 2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 - задоволено.
Визнано дії управління Пенсійного фонду України у Підгаєцькому районі Тернопільської області щодо невиплати позивачу ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірах, що передбачені ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” - неправомірними.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Підгаєцькому районі Тернопільської області провести нарахування і виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з 03 серпня 2010 року по 14 лютого 2011 року із врахуванням проведених виплат за вказаний період. Вказану постанову суду звернуто до негайного виконання.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2013 року апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі Тернопільської області та ОСОБА_2 - задоволено частково.
Постанову Підгаєцького районного суду від 14 лютого 2011 року у справі №2-а-194/11 - змінено, а саме: четвертий абзац резолютивної частини вказаної постанови, викладено в наступній редакції: “Постанову в межах стягнення на користь позивачки суми підвищення до пенсії за один місяць допустити до негайного виконання”. В решті постанову залишено без змін.
Відповідно до ч.1 ст.379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Судом встановлено, що 07 жовтня 1971 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у Сокальському районному відділі реєстрації актів громадянського стану Львівської області, було зареєстровано шлюб, актовий запис №93, у зв'язку з чим остання змінила прізвище із дошлюбного на прізвище чоловіка ОСОБА_2 .
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що пітверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 30 жовтня 2015 року, виданим виконавчим комітетом Сільцівської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у Законі України «Про виконавче провадження» органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно зі статтею 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі статті 379 КАС України зокрема у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
З аналізу наведеного можна зробити висновок про те, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи.
Встановлено, що ОСОБА_1 не подано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що на підставі вищезазначених судових рішень, відкрито виконавче провадження.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч.2 ст.9 КАС України).
У зв'язку з наведеним, суд, враховуючи те, що ОСОБА_1 звернувся із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, вимог щодо заміну стягувача у виконавчому листі не заявляв, вважає за необхідне вийти за межі заявлених, заінтересованою особою, вимог, так як це необхідно для ефективного захисту прав та інтересів ОСОБА_1 від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, при цьому вказане буде відповідати принципу диспозитивності адміністративного судочинства.
В оцінці вимог заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження - стягувача у виконавчому листі, суд застосовує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 03 листопада 2020 року у справі №916/617/17 (провадження № 12-48гс20), відповідно до яких на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. З огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Відповідно до відкриття виконавчого провадження можливою є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі.
Суд, зазначає, що заміна стягувача у виконавчому листі, може бути здійснена незалежно від того, чи такий видавався, при цьому суд застосовує правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 2-а-3494/11 та від 27 серпня 2020 року у справі № 804/536/18, відповідно до яких заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво), можлива на будь-якій стадії судового процесу, як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того, чи виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред'явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.
У таких висновках необхідно керуватися принципом обов'язковості судового рішення та тим, що виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду та завершальною стадією судового провадження, а незабезпечення виконання рішення суду призведе до порушення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд наголошує, що сам лише факт правонаступництва у матеріальних правовідносинах, без відповідного судового рішення про процесуальне правонаступництво, не забезпечує повної реалізації прав такої особи з виконання судового рішення, адже лише стягувач має право на отримання виконавчого листа та пред'явлення його до виконання. Таким чином, у правовій ситуації, коли у матеріальних правовідносинах відбулося правонаступництво, проте суд відмовляє у заміні у виконавчому листі сторони стягувача його правонаступником відбувається порушення принципу обов'язковості судового рішення та нівелюється правова мета звернення особи до суду, адже завдання адміністративного судочинства - справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Сама лише відсутність виконавчого листа не є та не може бути перешкодою у матеріальному правонаступництві у спірних правовідносинах.
До відкриття виконавчого провадження відсутні підстави для заміни сторони виконавчого провадження, оскільки виконавче провадження триває з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Відповідно, можливо замінити лише стягувача чи боржника у виконавчому листі, при цьому відсутність виконавчого листа не може бути перешкодою у процесуальному правонаступництві стягувача, оскільки без процесуального правонаступництва правонаступник у матеріальних правовідносинах позбавлений можливості отримати виконавчий лист на виконання рішення суду та здійснити захист своїх порушених прав шляхом виконання рішення суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 0417/7776/2012.
У статті 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За змістом ч.ч.1, 2 ст.14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
За наведених вище обставин, суд, приходить до переконання, що заява ОСОБА_1 до Бережанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником, підлягає до часткового задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ст.379 КАС України, Законом України “Про виконавче провадження”, суд, -
Заяву ОСОБА_1 до Бережанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником - задовольнити частково.
Замінити стягувача у виконавчому листі з виконання постанови Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 14 лютого 2011 року та постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2013 року у адміністративній справі № 2-а-194/11, з ОСОБА_2 у зв'язку з її смертю, на її правонаступника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 Сільцівського старостинського округу Тернопільського району Тернопільської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
В задоволенні вимог ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.
Суддя: Р. О. Горуц