Справа №597/1026/21
Провадження №1-кп/597/106/2021
"10" грудня 2021 р. Заліщицький районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисників обвинуваченого ОСОБА_5 , ОСОБА_6
представника потерпілого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Заліщики кримінальне провадження №12021211110000141 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із професійно-технічною освітою, працюючого ФГ “Агротехнік”, розлученого, військовозобов'язаного, раніше несудимого, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 Кримінального кодексу України,
10 травня 2021 року близько 2 години у ОСОБА_4 , який знаходився неподалік входу у розважальний заклад “Матриця”, що в м.Заліщики по вул.С.Бандери 66 Тернопільської області, на грунті раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_8 , виник злочинний умисел направлений на спричинення тяжких тілесних ушкоджень останньому.
Реалізуючи свій вищевказаний злочинний умисел, свідомо передбачаючи наслідки таких дій та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 знаючи, що здоров'я та життя людини охороняється законом і протиправне посягання на нього є кримінально-караним, діючи цілеспрямовано та рішуче, з прямим умислом направленим на заподіяння тілесних ушкоджень, наніс один удар кулаком в живіт ОСОБА_8 , внаслідок чого заподіяв останньому тяжке тілесне ушкодження у вигляді закритої травми живота з розривом петлі тонкого кишківника, який ускладнився розвитком розлитого гнійно-фіброзного перитоніту, яке за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень.
Відповідальність за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , передбачена ст.121 ч.1 КК України, а саме: умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Обвинувачений ОСОБА_4 своєї вини у вчиненні даного кримінального правопорушення не визнав і пояснив, що в ніч з 9 на 10 травня 2021 року стояв біля входу у нічний клуб “Матриця” з Навізівським Петром. Навпроти них стояв ОСОБА_9 і сказав йому “чого втикаєш?”, на що отримав відповідь “маю очі і втикаю”. Після цієї словесної перепалки, ОСОБА_9 нецензурно виражаючись пішов в його сторону розмахуючи руками і зачепив його, на що він відштовхнув ОСОБА_10 від себе. Останній не впав, а пішов за будинок культури. Стверджує, що потерпілий був в неадекватному стані, тому він на цей інцидент особливої уваги не звернув. В лікарню до потерпілого ходив для того, щоб дізнатися навіщо він його звинувачує в тому, чого він не робив.
Хоча обвинувачений ОСОБА_4 своєї вини у вчиненні даного кримінального правопорушення не визнав, його вина стверджується показами потерпілого ОСОБА_8 , який пояснив, що в ніч з 9 на 10 травня відпочивав з друзями в нічному клубі “Матриця”, де випив 100-150 грам горілки. В приміщенні клубу ОСОБА_11 не бачив, а зустрівся з ним вже надворі, коли той до нього причепився, навіщо він крутить сигарети. Потім ОСОБА_12 завдав йому удар, від якого він втратив свідомість. Прийшов до тями лежачи на лавці біля будинку культури, думав що біль в животі пройде, але боліти не переставало. Потім до нього підійшла ОСОБА_13 і допомогла добратися додому. На наступний день мама давала ліки, однак нічого не допомагало, тому його доставили до лікарні. Коли лежав в лікарні приходили друзі і розповідали, що його вдарив ОСОБА_14 , з яким він до того інциденту знайомий не був. Потім також до нього в лікарню приходив ОСОБА_4 .
Стверджується вина обвинуваченого показами свідка ОСОБА_15 , який пояснив, що 09 травня 2021 року, майже весь день, з друзями, в тому числі з ОСОБА_16 , відпочивали на березі річки Дністер. Близько 23 години вирішили поїхати в нічний клуб “Матриця”, їх було троє, він, ОСОБА_9 і ОСОБА_13 . Близько 2 години до нього підійшов ОСОБА_17 і сказав, що на дворі в його друга з кимось проблеми. Він вийшов на двір, але ОСОБА_10 там не зустрів. Шукав його скрізь, але його ніде не було. Потім до пошуків залучив ОСОБА_18 , якій вдалося знайти ОСОБА_10 , який сидів ззаді будинку культури. Сказав, що його вдарив ОСОБА_19 і йому дуже погано, однак “швидкої допомоги” не хотів. Тоді вони взяли таксі і відвезли ОСОБА_10 додому.
Винність обвинуваченого стверджується показами свідка ОСОБА_20 , яка пояснила, що пів на першу ночі 10 травня 2021 року вона з друзями - ОСОБА_8 та ОСОБА_21 приїхали в клуб “Матриця”, де сиділи за столиком та відпочивали. Бачила ОСОБА_22 , який сидів зі своїми друзями за сусіднім столиком. Цепін підходив до них і вітався зі ОСОБА_23 . Потім ОСОБА_24 вийшов на вулицю, а за ним вийшов ОСОБА_10 . Через деякий час ОСОБА_12 повернувся і сказав Скафарику “забери свого друга, бо він мене шарпав і я його вдарив”. Після цих слів ОСОБА_25 вибіг на вулицю, а вона пішла слідом за ним. Шукали ОСОБА_10 , коли знайшли він скаржився на сильну біль в животі і повідомив, що його вдарив “той високий, що підходив до їх столика”. На її запитання чи має він на увазі ОСОБА_12 , відповів ствердно. ОСОБА_10 в лікарню їхати відмовлявся, казав що біль пройде сама. Тоді вони з ОСОБА_26 викликали таксі і всі разом поїхали додому.
Вина обвинуваченого стверджується показами свідків ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , які є батьками потерпілого і пояснили, що син приїхав додому у відпустку з ОСОБА_29 , де працює. 09.05.2021 року ОСОБА_10 пішов з друзями відпочити на берег річки Дністер. Коли повернувся додому вони не чули, однак на наступний день 10.05.2021 року син дуже скаржився на болі в животі. Того ж дня в лікарні ОСОБА_10 признався, що його вдарив в живіт незнайомець біля “Матриці”.
Стверджується вина обвинуваченого показами свідка ОСОБА_30 , який пояснив, що йому батько обвинуваченого повідомив, що його син ОСОБА_24 побив потерпілого. Він також був свідком розмови батьків, під час якої матір потерпілого запросила 20000 доларів США компенсації.
Вина обвинуваченого ОСОБА_4 стверджується крім вищезазначеного також іншими дослідженими та перевіреними в судовому засіданні належними та допустимими доказами, зокрема матеріалами кримінального провадження:
рапортом старшого інспектора-чергового СРПП №3 відділення поліції №4 (м.Заліщики) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_31 про отримання повідомлення від чергового лікаря про те, що до лікарні доставлено ОСОБА_8 з тілесними ушкодженнями;
витягом з ЄРДР №12021211110000141 від 11.05.2021 року про внесення відомостей щодо вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України;
протоколом огляду від 12.05.2021 року та фототаблицею до нього, яким зафіксовано огляд місця події - території біля міського будинку народної творчості м.Заліщики та входу в нічний клуб “Матриця”;
протоколом про прийняття від ОСОБА_8 заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 21.05.2021 року;
протоколом проведення слідчого експерименту від 27.05.2021 року із свідком ОСОБА_32 , який показав яким чином відбувся конфлікт 10.05.2021 року біля нічного клубу “Матриця” між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 ;
протоколом проведення слідчого експерименту від 27.05.2021 року із потерпілим ОСОБА_8 та фототаблицею до нього, який показав яким чином відбувся конфлікт 10.05.2021 року біля нічного клубу “Матриця” між ним та ОСОБА_4 ;
постановою про визнання речових доказів та здачу їх на зберігання від 24.06.2021 року, якою надану ОСОБА_4 куртку визнано речовим доказом та здано на зберігання в камеру зберігання речових доказів СВ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області;
постановою про визнання речових доказів та здачу їх на зберігання від 28.06.2021 року, якою медичну карту №1459/192 стаціонарного хворого ОСОБА_8 визнано речовим доказом та повернуто на зберігання до КНП “Заліщицька центральна міська лікарня” ЗМР;
висновком судово-медичної експертизи №67 від 24.06.2021 року, відповідно до якого у потерпілого ОСОБА_8 виявлено закриту травму живота з розривом петлі тонкого кишківника, який ускладнився розвитком розлитого гнійно-фіброзного перитоніту. Дане тілесне ушкодження характерне для виникнення внаслідок дії тупого предмету і могло утворитися при нанесенні удару кулаком. За ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння, дане тілесне ушкодження належить до категорії тяжких тілесних ушкоджень і могло утворитися 10.05.2021 року.
Вина ОСОБА_4 також стверджується: висновком судово-медичної експертизи №64 від 13.05.2021 року, відповідно до якого у ОСОБА_4 виявлено садно синець на лівому передпліччі, який належить до категорії легких тілесних ушкоджень, який міг утворитися 10.05.2021 року; письмовою заявою ОСОБА_4 від 13.05.2021 року, якою останній надав для огляду кофту, в якої пошкоджений рукав; протоколом огляду та фототаблицею до нього від 13.05.2021 року, яким зафіксовано огляд наданої ОСОБА_4 кофти з розірваним рукавом, з яких вбачається наявність сутички між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_8 10.05.2021 року.
Зважаючи на вищенаведене, суд, всебічно, повно й неупереджено дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 та кваліфікує його дії за ст.121 ч.1 КК України так, як він умисно наніс тяжке тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_8 .
При призначенні покарання обвинуваченому суд виходить із загальних принципів призначення покарання, що передбачені ст.65 КК України.
Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, наявність обтяжуючих та пом'якшуючих покарання обставин.
Відповідно до ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно зі ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Призначаючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує те, що скоєне ним кримінальне правопорушення, відповідно до положень ст.12 ч.5 КК України, є тяжким злочином.
Особу обвинуваченого, а саме те, що він позитивно характеризується за місцем проживання, є особою молодого віку, вперше притягується до кримінальної відповідальності.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд не вбачає.
До обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує думку потерпілого, який не наполягає на суворій мірі покарання для обвинуваченого, та обставини, що характеризують його особу.
А, тому, суд приходить до переконання, що міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити в межах санкції ст.121 ч.1 КК України у виді позбавлення волі.
Одночасно суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливе без відбування покарання та ізоляції від суспільства, тому його слід звільнити від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк.
Суд також вважає, що на ОСОБА_4 слід покласти обов'язки, передбачені ст.76 ч.1 п.1, п.2, ч.3 п.2 КК України - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вирішуючи заявлений цивільний позов у даному кримінальному провадженні про стягнення з обвинуваченого на користь потерпілого завданої кримінальним правопорушенням моральної шкоди в розмірі 100000 гривень та матеріальної шкоди в розмірі 98447,09 гривні та відшкодування понесених витрат на правову допомогу в розмірі 15000 гривень, суд вважає, що він підлягає до повного задоволення, виходячи з наступного:
Відповідно до ст.1166 ч.1 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно доданих до позовної заяви чеків на придбання медикаментів, необхідних для лікування потерпілого від заподіяної йому обвинуваченим травми, ОСОБА_8 поніс витрати на лікування в розмірі 20142,98 гривні.
Відповідно до положень ст.1195 ч.1 ЦК України фізична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності.
Згідно ст.1197 ч.1 ЦК України розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності - загальної працездатності.
Відповідно до довідки про оплату та вирахування, виданої ОСОБА_8 . ФНВ Лімітед, Лондон, перекладеної з англійської мови на українську, потерпілий працює в ФНВ Лімітед на посаді робочого будівельника на постійній основі і його заробітна плата з відрахуваннями з 06.04.2020 року до 05.04.2021 року становить 22711 фунтів стерлінгів, що становить 1892,58 фунтів стерлінгів в місяць і відповідно до довідки №046-015 від 29.07.2021 року виданої філією-Тернопільського обласного управління АТ “Ощадбанк”, офіційний курс фунту стерлінгів Великобританії на 29.07.2021 року становить 37,2681 гривень за 1 фунт, що складає 70532,99 гривні.
Крім цього, суд також враховує те, що потерпілий вимушений був понести витрати на вартість квитка - 184,37 фунтів стерлінгів, що становить відповідно до вищевказаної довідки 6871,12 гривні на переліт з Великої Британії в Україну 27.07.2021 року для участі в судовому засіданні та витрати на проведення тестування на визначення антигену коронавірусу - 900 гривень.
А, тому, суд вважає, що з обвинуваченого ОСОБА_4 слід стягнути в користь потерпілого ОСОБА_8 заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 98447,09 гривні.
Відповідно до положень ст.1167 ч.1 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно приписів ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
При вирішенні цивільного позову в частині відшкодування потерпілому моральної шкоди, суд виходить з того, що потерпілим повністю доведено те, що внаслідок спричинення йому обвинуваченим тяжкого тілесного ушкодження він зазнав сильного фізичного болю та душевних страждань, а також переніс неабиякий страх за своє життя і здоров'я, значний період часу перебував в лікарні та була загроза його життю.
Суд вважає, що заявлений потерпілим розмір заподіяної йому моральної шкоди 100000 гривень є достатнім, співмірним і відповідає обставинам справи та понесеним ним стражданнями та не призведе до надмірного та безпідставного збагачення за рахунок обвинуваченого.
Що стосується відшкодування потерпілому понесених витрат на отримання правової допомоги в розмірі 15000 гривень, суд враховуючи договір про надання правової допомоги №40 від 29.07.2021 року, квитанцію №34 від 02.08.2021 року видану адвокатом ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_8 , розрахунок витрат на правову допомогу складений адвокатом ОСОБА_7 та акт виконаних робіт у даному кримінальному провадженні, як представника потерпілого, та вважає, що понесені потерпілим витрати на правову допомогу в розмірі 15000 гривень підлягають відшкодуванню йому за рахунок обвинуваченого ОСОБА_4 .
Вирішуючи питання речових доказів по даному кримінальному провадженні, суд вважає доцільним речовий доказ - куртку ОСОБА_4 , яка знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів СВ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області після набрання вироком суду законної сили повернути обвинуваченому ОСОБА_4 , а медичну карту №1459/192 стаціонарного хворого ОСОБА_8 , яку повернуто на зберігання до КНП “Заліщицька центральна міська лікарня” ЗМР, слід вважати переданою за належністю.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Керуючись ст.ст.50, 65-67, 75, 76 Кримінального кодексу України, ст.ст.23, 1166, 1195, 1197 Цивільного кодексу України, ст.ст.84-86, 91, 92, 98, 100, 128, 129, 368, 370, 371, 373, 374, 376, 392, 393, 395 Кримінального процесуального кодексу України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України та призначити йому покарання за даною статею у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання, встановивши йому іспитовий строк 2 (два) роки.
На підставі ст.76 ч.1 п.1, п.2, ч.3 п.2 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної, моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням та відшкодування понесених витрат на правову допомогу задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя с.Дзвиняч Заліщицької міської територіальної громади Чортківського району Тернопільської області в користь ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_2 213447 (двісті тринадцять тисяч чотириста сорок сім) гривень 09 копійок завданої кримінальним правопорушенням матеріальної та моральної шкоди та відшкодування понесених витрат на правову допомогу.
Речовий доказ у даному кримінальному провадженні - куртку ОСОБА_4 , яка зберігається у камері зберігання речових доказів СВ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області після набрання вироком суду законної сили повернути ОСОБА_4 .
Речовий доказ у даному кримінальному провадженні - медичну карту №1459/192 стаціонарного хворого ОСОБА_8 , яка зберігається у КНП “Заліщицька центральна міська лікарня” ЗМР вважати переданою за належністю.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Заліщицький районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя: Степан ДУДЯК