справа № 380/23154/21
про залишення позовної заяви без руху
08 грудня 2021 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Потабенко В.А., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про визнання протиправною бездіяльності,-
ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Миколаївської міської ради, з такими вимогами:
-визнати протиправною бездіяльність Миколаївської міської ради (код ЄДРПОУ 26411657), а саме: несвоєчасне надання інформації на запит на отримання публічної інформації від 12.05.2021 року.
Відповідно до вимог ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує, чи:
- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
- позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір, за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” з 1 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2270 гривень.
Розмір судового збору за подання даної позовної заяви, яка містить вимогу немайнового характеру, складає 908,00 грн.
Інформацію про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (https://adm.lv.court.gov.ua) в розділі “Судовий збір”.
Такими реквізитами є: отримувач коштів: одержувач - ГУК Львів/Залізничний р-н/22030101; код ЄДРПОУ 38008294; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача: UA128999980313101206084013951; код класифікації доходів бюджету 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); відомча ознака: “84” Окружні адміністративні суди: призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа) або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону № 3674-VI суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною 2 ст. 8 Закону № 3674-VI передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами.
Для застосування судом ч.1 ст. 133 КАС України та Закону № 3674-VI повинні бути відповідні правові підстави.
В іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06. 2001 у справі “Креуз проти Польщі”, вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.ХІ.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Рзади Європи 14.05.1981 та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
Закон №3674-VI не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи звільнення від його сплати може бути, наприклад, довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, стипендію, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.
Наведення доводів, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на особу, яка подає позовну заяву.
Саме така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.04.2020 у справі № 640/22415/18.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, суд повинен встановити наявність у такої особи реального доходу без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі “Kniat v. Poland”; пункти 63 64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі “Jedamski and Jedamska v. Poland”).
На підтвердження обґрунтованості заявленого клопотання до матеріалів позовної заяви позивачем додано довідку-витяг щодо фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період першого кварталу 2020 року по четвертий квартал 2020 року, довідку-витяг щодо фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період першого кварталу 2021 року по другий квартал 2021 року, довідку АТ “ПриватБанк” щодо залишку коштів на кредитній картці, інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо відсутності права власності на нерухоме майно, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про те, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань записів щодо ОСОБА_1 не знайдено, довідку Управління соціального захисту населення Синельниківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 22.09.2021 №1167, про те, що він не перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення Синельниківської райдержадміністрації та не отримує жодного виду допомоги, а також довідку Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 08.09.1989, про те, що станом на 19.10.2021 не перебуває не обліку в органах Пенсійного фонду та розрахунок боргу станом на 03.11.2021, здійснений Акціонерним товариством «Ідея Банк».
Суд зазначає, що зазначені документи не є належними доказами, які підтверджують річний дохід особи та/або скрутне матеріальне становище, оскільки не містять відомостей про можливі доходи, які не оподатковуються страховими внесками (, надходження від прав на інтелектуальну власність, від виконання цивільно-правових угод, вклади, рухоме майно, грошові допомоги та компенсації, тощо). Окрім цього, суд зауважує, що позивач є особою працездатного віку, даних, щодо того, що за станом здоров'я він не може працювати у суду немає.
Таким чином, позивач не подав доказів на підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору.
Згідно з вимогами частин 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статей 160, 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене вище, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху, надавши строк для усунення виявлених недоліків шляхом долучення до матеріалів позовної заяви оригіналу оригіналу платіжного документу, що підтверджує сплату судового збору.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про визнання протиправною бездіяльності.
Позивачу встановити десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії вказаної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Потабенко В.А.