Справа № 594/1484/21
Провадження № 3/594/770/2021
09 грудня 2021 року м.Борщів
Суддя Борщівського районного суду Тернопільської області Губіш О.А., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, що надійшли від заступника начальника відділення поліції №1 (м.Борщів) Чортківського районного відділу поліції ГУНП України в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, фізичної особи підприємця,
за ч.1 ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
23 жовтня 2021 року о 10 год. 54 хв. ОСОБА_1 , будучи власником магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що в АДРЕСА_2 , допустила порушення умов карантину, а саме не забезпечила працівників засобами індивідуального захисту, зокрема захисними масками та респіраторами, що прикривають ніс та рот, чим порушила п.2-2 п.п.9 Постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 вину у вчиненому не визнала, при цьому пояснила, що в час та місці вказаному у протоколі, знаходилася в приміщенні магазину по АДРЕСА_2 , де здійснює підприємницьку діяльність. На той момент, коли в приміщення зайшли працівники поліції обслуговувала покупця. Проте, захисна маска у неї не була розташована так, щоб закрити ніс та рот. Так, вчинила, бо через стан здоров'я, з маскою на лиці важко дихати. Але, після того,як зайшли працівники поліції, маску оділа таким чином, щоб вона закривала ніс та рот. У покупця, якого обслуговувала маска теж була відсутня.
Поряд з тим, зазначила, що протокол відносно неї складений не у законний спосіб і вона не може бути притягнена до адміністративної відповідальності у зв'язку з відсутністю події адміністративного правопорушення. Крім того вважає, що постанова КМУ є підзаконним актом, яка звужує права та свободи громадян, суперечить нормам Конституції України та законам України, а поліцейські виконують незаконні вказівки, викладені у постанові КМУ №1236.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях останньої наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.44-3 КУпАП, відповідальність за цією статтею настає за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами".
Зазначена норма КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм та є обов'язковими для виконання.
Згідно п.п.9 п.2-2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09 грудня 2020 року №1236, в редакції чинній на час вчинення правопорушення, з 17 червня 2021 р. на території України встановлюється “зелений” рівень епідемічної небезпеки, відповідно до якого забороняється діяльність суб'єктів господарювання, у яких не забезпечено працівників засобами індивідуального захисту, зокрема захисними масками або респіраторами, та не здійснюється належний контроль за їх використанням.
З даних протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 №714114 від 04.11.2021 слідує, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 будучи власником магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що в АДРЕСА_2 , не забезпечила працівників засобами індивідуального захисту, зокрема захисними масками та респіраторами, що закривають ніс та рот.
Факт правопорушення зафіксовано відеозаписом з нагрудної камери, який було додано до протоколу.
При відтворенні такого судом, встановлено, що на ньому зафіксовано обстановку в середині магазину на момент події, де знаходиться продавець чоловічої статі, при цьому без засобів індивідуального захисту і здійснює обслуговування покупця, який також знаходиться без засобів індивідуального захисту. В цей час, заходять працівники поліції, а покупець, незважаючи на їх зауваження та пропозицію залишитись на місці, виходить. Під час зауваження продавцю, що він порушує правила карантину, а саме здійснює обслуговування покупця без захисної маски, останній відповідає, що він нічого не порушує, карантину не має, закону про карантин також не має, а постанова КМУ є незаконною, та такою, що порушує його конституційні права. Весь цей час він знаходиться без захисної маски і одягнути таку відмовляється, мотивуючи тим, що ніколи не одягав і одягати не буде. На вимогу працівників поліції надати документи, що посвідчують його особу, законність перебування в магазині та здійснення торгівлі, останній категорично відмовився, мотивуючи свою поведінку тим, що працівники поліції діють не у відповідності до своїх повноважень.
На вимогу працівників поліції пред'явити засоби індивідуального захисту та пояснити чому не здійснюється належний контроль за їх використанням, продавець, який обслуговував покупця, категорично заявив, що такі вимоги є незаконними, тому їх не виконує, оскільки останні суперечать Конституції України.
Крім того, зафіксовано як працівник поліції озвучує наявні в приміщенні магазину документи, з яких слідує, що в такому здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 .
Будь-яких доказів, які б спростовували дані обставини ОСОБА_1 суду надано не було.
А тому, суд не приймає та відхиляє твердження останньої в тій частині, що в приміщенні магазину, де здійснює підприємницьку діяльність, у час та місці вказаному у протоколі, саме вона обслуговувала покупця без захисної маски.
Такі твердження ОСОБА_1 свого підтвердження в ході судового розгляду не знайшли, були повністю спростовані дослідженими під час судового провадження доказами.
Заяву ОСОБА_1 про те, що на відеозаписі, доданому до протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, зафіксовано здійснення торгівлі її чоловіком, суд розцінює як той факт, що остання, як суб'єкт господарювання, допустила до здійснення пов'язаної з цим діяльності, особу, яка не була забезпечена засобами індивідуального захисту, зокрема захисними масками або респіраторами, та не здійснювала належний контроль за їх використанням.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин - адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.
Відповідно до ст. 29 вказаного Закону, карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за поданням головного державного санітарного лікаря України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.
На виконання вимог Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», прийнято Постанову КМ України № 1236 від 09 грудня 2020 року «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», згідно якої з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 28 лютого 2021 р. на території України продовжено дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).
Відповідно до п.п.9 п.2-2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09 грудня 2020 року №1236, в редакції чинній на час вчинення правопорушення, з 17 червня 2021 р. на території України встановлюється “зелений” рівень епідемічної небезпеки, відповідно до якого забороняється діяльність суб'єктів господарювання, у яких не забезпечено працівників засобами індивідуального захисту, зокрема захисними масками або респіраторами, та не здійснюється належний контроль за їх використанням.
Щодо інших доводів ОСОБА_1 , щодо порушення порядку встановлення карантину, суд звертає увагу, що зазначена постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», неконституційними не визнавалися, та, всупереч доводам такої на момент складання протоколу була зареєстрована та оприлюднена відповідно до вимог чинного законодавства, крім того є чинною і не скасованою.
Жодних конкретних доводів щодо обмеження конституційних прав ОСОБА_1 , які не можуть бути обмежені крім випадків, передбачених Конституцією України, нею не наведено.
Крім того, слід звернути увагу, що згідно ст. 3 Конституції України задекларовано як найвищу соціальну цінність здоров'я та безпеку людини, наявність у держави позитивного обов'язку охороняти життя людини та громадянина, у т.ч. з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом.
Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
За таких обставин, вбачаючи в діях ОСОБА_1 ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП, враховуючи характер вчиненого діяння, особу порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність та те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами, приходжу до висновку, що до неї слід застосувати адміністративне стягнення у відповідності до санкції ч.1 ст.44-3 КУпАП - у виді штрафу.
На підставі ч.1 ст.44-3 КУпАП та керуючись ст.ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», -
Накласти на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 - 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Скарга на постанову може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Борщівський районний суд.
Суддя: