Справа № 3/593/581/2021
Бережанський районний суд Тернопільської області
"03" грудня 2021 р. м.Бережани Тернопільської області
Суддя Бережанського районного суду Тернопільської області Німко Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 та ст.122-2 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , протягом року до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП не притягувався,-
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №465839 від 01 жовтня 2021 року вбачається, що «01.10.2021 року 20 год. 13 хв. в м.Бережани по вул.Тихій водій ОСОБА_1 керував автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження медичного огляду на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер ALCOTEST 6810, а також їхати в лікарню для визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, відмовився».
Також, як вбачається із протоколу серії ДПР18 №465840 від 01 жовтня 2021 року вбачається, що «01.10.2021 року 20 год. 14 хв. в м.Бережани по вул.Тихій водій ОСОБА_1 керував автомобілем та не здійснив зупинки на вимогу поліції».
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано інспектором поліції за ч.1 ст.130 та ст.122-2 КУпАП.
Згідно ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи. Подав заяву-клопотання, в якій просив визнати його невинним і справу закрити, оскільки тоді алкогольних напоїв він не вживав, п'яним не був, транспортним засобом не керував, вини своєї не визнає, оскільки ні від чого він не відмовлявся. Справу просив розглянути за його відсутності.
Суд вважає за можливе розглянути справу й прийняти рішення, виходячи із наявних у справі доказів.
Дослідивши та перевіривши докази по справі на їх належність, допустимість й достатність у логічному взаємозв'язку, суд прийшов до висновку про недоведеність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи з такого.
Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
Відповідно ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За змістом ст. 279 КУпАП ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, згідно ст. 251 КУпАП на співробітників поліції, як на осіб, що в силу ст. 255 КУпАП уповноважені на складання протоколів про адміністративні правопорушення, в тому числі й за ст.130 КУпАП, покладено імперативний обов'язок щодо збирання доказів, які в силу системного аналізу вимог ст.ст. 251 та 256 КУпАП мають бути додані до протоколу та/або посилання на які повинні міститися в самому протоколі.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, як за керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного сп'яніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
У матеріалах справи є два протоколи, складені відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 та ст.122-2 КУпАП, а також акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів.
Свідки вчинення ОСОБА_1 вказаних вище правопорушень - відсутні.
На дослідженому у судовому засіданні оптичному диску, долученому до матеріалів справи відсутня будь-яка інформація (диск порожній).
Як вбачається із акту, складеного секретарем судового засідання, помічником судді та спеціалістом з інформаційних технологій від 03 грудня 2021 року, при огляді диску по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 та с.122-2 КУпАП, виявлено відсутніть на ньому будь-якого запису.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №465839 від 01 жовтня 2021 року, ОСОБА_1 надав письмові пояснення по суті порушення: «я нічого не пив, а то що вони говорять то неправда...».
Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складений відносно ОСОБА_1 не містить дати його складання.
Суд констатує, що до матеріалів адміністративної справи не додано належних, допустимих та достатніх у їх логічному взаємозв'язку доказів вчинення ОСОБА_1 за обставин, вказаних у згаданих протоколах, правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 та ст.122-2 КУпАП.
Таким чином, враховуючи положення ст. 62 Конституції України, відповідно до яких, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а також відсутність в матеріалах адміністративної справи належних та допустимих доказів вчинення громадянином ОСОБА_1 інкримінованого протиправного діяння, суд приходить до висновку про недоведенність в діях останнього складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ст.122-2 КУпАП, а тому справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КупАП.
Відповідно до ст. 247 п. 1 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд, -
Закрити провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 та ст.122-2 КУпАП у зв?язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 та ст.122-2 КУпАП.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Тернопільського апеляційного суду через Бережанський районний суд Тернопільської області.
Суддя Бережанського районного суду
Тернопільської області Н.П.Німко