Справа № 585/2538/21
Провадження № 2-а/581/9/21
10 грудня 2021 року сел. Липова Долина
Липоводолинський районний суд Сумської області в складі: головуючого - судді Бутенка Д.В., за участю секретаря судового засідання - Бочкун Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Липова Долина в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту Патрульної поліції, Поліцейського взводу № 2 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Єрмоленка Дениса Олеговича про визнання дій протиправними, скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Стислий виклад заявлених вимог
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, який мотивував тим, що постановою поліцейського взводу № 2 роти № 4 батальйону № 4 УПП в Сумській області Єрмоленком Д.О. (серія БАА № 139172) від 05 серпня 2021 року, на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. за вчинене ним адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме, за те, що він порушив пункт 12.4. ПДР України 05 серпня 2021 року о 10 год. 10 хв. на автодорозі Н-12 285 км. с. Симонівка, керуючи транспортним засобом в межах населеного пункту позначеного дорожнім знаком 5.45, рухаючись зі швидкістю 79 км/год, що на 29 км/год перевищує максимальну допустиму швидкість. Із постановою позивач не погодився, оскільки уважає, що на ділянці дороги перед наближенням до місця розташування автомобіля поліції та поліцейських, які здійснювали фіксацію руху технічними засобами, був відсутній дорожній знак 5.70 «Фото, відеофіксація порушень Правил дорожнього руху», чим порушено вимоги ч. 2 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію»; прилад ТruСаm, яким здійснювалася фіксація руху його транспортного засобу, не був жодним чином закріплений, як того вимагають вимоги ст.40 Закону України «Про національну поліцію», а поліцейський тримав цей прилад у руках, при наданні позивачу для огляду запису на даному приладі поліцейський не повідомив про наявність повірки (експертизи) зазначеного приладу і не показав наявності пломбування на ньому; відстань від місця розташування знаку «Початок населеного пункту» до місця знаходження працівника поліції, який здійснював фіксацію, становила близько 100 метрів, а на записі з приладу, який йому надано на ознайомлення, не було видно що його автомобіль рухається зі швидкість 79 км/год саме в межах населеного пункту, про що він повідомляв працівнику поліції, але його зауваження в постанові поліцейський не спростував. Так як доказів руху керованого ним транспортним засобом в населеному пункті з перевищенням швидкості поліцейський йому не надав, позивач зазначав, що фіксація руху його автомобіля була здійснена не в межах населеного пункту, а на деякій відстані перед знаком. Оскільки всі сумніви щодо винуватості особи тлумачаться на корить особи, сама ця підстава може бути визнана судом достатньою для скасування постанови поліцейського. До цього, зазначав, що поліцейський порушив його право на справедливий розгляд справи і право на захист, оскільки прийняв рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на нього стягнення ще до фактичного розгляду справи по суті, навіть не запропонувавши йому надати пояснення щодо його бачення наявності в його діях правопорушення та причин його вчинення і лише за його наполяганням він отримав можливість надати письмові пояснення щодо суті справи, але поліцейський навіть не вважав за потрібне з ними ознайомитися, оскільки він почав складати постанову ще до того як він прийняв рішення надати письмові пояснення і в час, коли він звернувся з проханням надати йому можливість викласти письмові пояснення, вже складав оскаржувану постанову, намагаючись вручити йому оскаржувану постанову до часу поки позивач не закінчив викладати пояснення. Також в описовій частині постанови при викладенні об'єктивної сторони, поліцейський не вказав який саме водій та яким транспортним засобом керував, а в резолютивній частині не вказав повністю його ім'я та по батькові. Крім цього, визначаючи вид стягнення та його розмір, поліцейський не врахував, що санкція ч.1 ст.122 КУпАП не містить чітко визначеної суми штрафу, а стягнення визначається в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що поліцейським дотримано не було, оскільки в постанові відсутнє визначення розміру стягнення у відповідності до прожиткових мінімумів доходів громадян. До цього, місцем події поліцейський у постанові визначив автодорогу Н-12 (запис першої частини номера виконано нерозбірливо) у той час як автодорога, по якій позивач рухався згідно з даних отриманих з мережі Інтернет, та знаків на обочині даної дороги, є дорогою Н-07 «Київ-Суми-Юнаківка». Проте, згідно з даними отриманими з мережі Інтернет автодорога Н-12 це автошлях «Суми-Полтава», по якому він у той день не рухався. Зазначене також уважав підставою для визнання оскаржуваної постанови незаконною через точне невстановлення фактичних обставин справи та неправильне викладення об'єктивної сторони адміністративного проступку. Також зазначав, що він кілька разів пропонував поліцейським обмежитися попередженням не тому, що визнавав себе винуватим, а тому що розумів, що оскарження постанови в суді буде тривалим процесом, призведе до матеріальних та моральних витрат, займе час не лише його та поліцейського, а і час працівників управління патрульно-постової поліції із урахуванням часу на розгляд справи безпосередньо в суді. Тому, з метою запобігання невиправданих витрат, він намагався уникнути необхідності оскаржувати постанову до суду. Просив суд визнати дії відповідача ОСОБА_2 протиправними та скасувати постанову цього суб'єкта владних повноважень від 05 серпня 2021 року про накладення на нього адміністративного стягнення за ч.1 ст. 122 КУпАП.
Позиція позивача, співвідповідачів по даній справі
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання 09 грудня 2021 року не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовільнити та надав письмові пояснення в яких зазначив, що з отриманого відеозапису Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту Патрульної поліції ГУНП в Сумській області, який розпочинається о 10:10:58, і при цьому на приладі з самого початку відтворення, жовтим кольором, вказана цифра 79 км/год і дана обставина лише підтверджує його доводи щодо фіксації працівниками поліції швидкості руху керованого ним автомобіля ще до в'їзду в населений пункт, оскільки швидкість руху автомобіля відображається ще до початку відтворення відео, тобто вона вже була зафіксована. Також, із відеозапису вбачається, що на час початку його відтворення, автомобіль перебуває на ділянці дороги, де на обочині зустрічної полоси руху встановлений знак 5.46 «Кінець населеного пункту». На відеозаписі точно видно, що на перших 5 секундах відеозапису даний знак взагалі відсутній й з'являється на відео лише на 6 секунді, а вже на 7 секунді відеозапис на приладі, яким вимірювалася швидкість, припиняється. На його переконання на 2-4 секундах відео зафіксовано момент наближення керованого ним автомобіля до знаку «Кінець населеного пункту» і перебування транспортного засобу за межами населеного пункту, на 5-6 секундах відео зображено автомобіль, який проїздить знак «Кінець населеного пункту» і далі відеозапис припиняється. На думку позивача, це підтверджує його доводи про те, що фіксація швидкості руху автомобіля здійснена у той період, коли автомобіль перебував за межами населеного пункту, і лише наближався до його межі. Крім цього, уважав необхідним відмітити, що на відеозаписі проглядається знак «Кінець населеного пункту» і відсутній знак «Початок населеного пункту», який розташований на обочині смуги руху, по якій рухався позивач, а саме в напрямку м. Суми. Відповідач не надав даних про встановлення таких знаків на даній ділянці дороги із зазначенням їх точного місця розташування, тому він не виключав того, що знак «Початок населеного пункту» встановлений ближче до населеного пункту, а ніж знак «Кінець населеного пункту», та те, що у межах населеного пункту швидкість автомобіля не була перевищена. Уточняв, що на першій секунді відеозапису видно частину обочини його смуги руху і знак «Початок населеного пункту» на ній відсутній. Окремо зауважив на тому, що відповідач у відзиві зазначає на несправність у роботі лазерного вимірювача швидкості, що говорить про те, що даний прилад був несправним і на час фіксації руху його автомобіля, а відповідно показники даного приладу не можуть вважати правильними й такими, що підтверджують факт перевищення швидкості керованого ним автомобіля. Окремо зазначав, що такий запис, може бути розпочатий і закінчений за бажанням особи, яка робила цей запис, тобто розпочатий з того моменту який ця особа вважає зручним для себе, і закінчити таке відтворення на зручному для себе моменті. Просив суд також урахувати, що додатково поданий відеозапис не може вважатися допустимим, достовірним і самодостатнім доказом вчинення правопорушення, оскільки він отриманий не шляхом зняття (копіювання) інформації безпосередньо з першоджерела - носія такої інформації, а шляхом здійснення відеозапису зображення, яке відтворюється на моніторі першоджерела, а тому такий доказ не може бути взятий до уваги судом. Доводи відповідачів, викладені у відзивах, прохав суд не брати за основу при винесенні постанови у справі, оскільки вони не підтверджені належними, достовірними і допустимими доказами. Також письмово пояснював про те, що відповідачі точно не виклали в оскаржуваній постанові об'єктивну сторону проступку, допустили описку в її тексті, що є недопустимим, а наявні у справі докази підтверджують те, що відповідач ОСОБА_2 діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені ст.19 Конституцією та Законами України.
Представник відповідача за дорученням Бережна Ю.П., юрисконсульт сектору правового забезпечення управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту Патрульної поліції в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлена. На адресу суду 22 листопада 2021 року від представника відповідача за дорученням Бережної Ю.П. надійшов відзив на позов, в якому зазначила, що вимоги позивача є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Просила суд залишити без змін постанову серії БАА № 139172 від 05 серпня 2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену поліцейським взводу № 2 роти № 4 батальйону управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції молодшим лейтенантом поліції Єрмоленком Денисом Олеговичем, а позовну заяву ОСОБА_1 без задоволення. До відзиву також додано диск із відеозаписом фіксації вчиненого адміністративного правопорушення ОСОБА_1 та додатки на 27 аркушах.
Відповідач ОСОБА_2 , поліцейський взводу № 2 роти № 4 батальйону управління патрульної поліції в Сумській області в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений. На адресу суду 22 листопада 2021 року від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позов в якому зазначив, що вимоги позивача є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Просив суд залишити без змін постанову серії БАА № 139172 від 05 серпня 2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену поліцейським взводу № 2 роти № 4 батальйону управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції молодшим лейтенантом поліції Єрмоленком Денисом Олеговичем, а позовну заяву ОСОБА_1 без задоволення. До відзиву також додано диск із відеозаписом фіксації вчиненого адміністративного правопорушення ОСОБА_1 та додатки на 26 аркушах.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України у зв'язку із неявкою сторін по справі у судове засідання фіксування засідання з використанням звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Процесуальні дії суду у даній справі
01 вересня 2021 року позивач подав до Роменського міськрайонного суду Сумської області вищезазначений адміністративний позов. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року дану справу передано за підсудністю до Липоводолинського районного суду Сумської області. 08 листопада 2021 року від суду апеляційної інстанції матеріали даної справи надійшли до місцевого суду. Ухвалою Липоводолинського районного суду Сумської області від 09 листопада 2021 року у даній справі відкрито провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 17 листопада 2021 року на 13 год. 30 хв. 17 листопада 2021 року судове засідання відкладено до 01 грудня 2021 року до 13 год. 40 хв. у зв'язку з ненадходженням первинно витребуваних матеріалів від відповідачів. 01 грудня 2021 року судове засідання відкладено до 09 грудня 2021 року до 16 год. 00 хв. для витребування додаткової інформації по справі. 10 грудня 2021 року ухвалено рішення суду по суті спору.
Установлені судом обставини даної справи
Із тексту фотокопії постанови серії БАА № 139172 від 05 серпня 2021 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складеної поліцейським взводу № 2 роти № 4 батальйону управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції, молодшим лейтенантом поліції Єрмоленком Д.О., вбачається те, що о 10 год. 10 хв. 05 серпня 2021 року на автодорозі Н-12 на 285 км. в с. Симонівка Сумського району водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом автомобілем марки Toyota RAV4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у межах населеного пункту позначеного дорожнім знаком 5.45 «Початок населеного пункту», рухався зі швидкістю 79 км/год, що на 29 км/год перевищує максимально допустиму швидкість, чим порушив вимоги п. 12.4 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП. Швидкість руху автомобіля зафіксована приладом TruCam II LTI 20/20 008384. Згідно з оскаржуваною постановою на водія ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень (а.с.5,6,126,128).
ОСОБА_1 на місці складання матеріалів про адміністративне правопорушення 05 серпня 2021 року в с. Симонівка Сумського району Сумської області надані особисті письмові пояснення на місці зупинки, де він заперечив порушення ним Правил дорожнього руху (щодо недотримання ним швидкісного режиму в населеному пункті) та прохав не притягувати його до адміністративної відповідальності, обмежившись попередженням (а.с.76,112).
Прилад LTI 20/20 ТruСаm II отримав: сертифікат відповідності зареєстрований за № UA.TR.001 22 054-20 від 23 грудня 2020 року; сертифікат відповідності зареєстрований за № UA.TR.001 22 3-19 від 09 січня 2019 року, сертифікат перевірки типу «LTI 20/20 TruCAM II» зареєстрованого за №UA.TR.001 241-18, виданий від 26 грудня 2018 року, підтверджують відповідність зазначеного пристрою технічному регламенту радіообладнання і телекомунікаційного обладнання ООВ Укрчастотнагляду та проведеним випробуванням. Із технічного опису та витягу з інструкції по користуванню приладу у виді вимірювача швидкості транспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCamII вбачається те, що останній призначений для вимірювання швидкості руху транспортних засобів (далі-ТЗ) в ручному або в автоматичному режимах і він відноситься до мобільних або ручних дистанційних приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху. У ручному режимі оператор сам обирає транспортний засіб, швидкість руху якого буде виміряна, при цьому можливий режим відеофіксації, а в автоматичному режимі за перевищення встановленого обмеження швидкості руху транспортного засобу проводиться вимірювання швидкості та фотофіксація. Результати вимірювань швидкості ТЗ, відповідна фото-і відеоінформація та додаткова інформація (напрямок руху, дата час, геодезичні координати вимірювача тощо) формуються в один інформаційний файл і зберігаються у цьому файлі, а також відображаються на екрані вимірювача; похибка при діапазоні вимірювання швидкості руху ТЗ від 0 до 100 км/год дорівнює +-2 км/год, пристрій має Wi-fi, Ethernet, RS 232, карту пам'яті SD USB та інші з'єднувальні інтерфейси, інформація на носіях цього пристрою захищається окремо, пристрій має стікер маркування щодо законодавчо- дозволеного регульованого засобу вимірювальної техніки за українськими стандартами (а.с.53-65,91,92,93-101).
Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України виданий експертний висновок від 24 грудня 2020 року за № 04/05/02-3562, експертний висновок лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів LTI 20/20 TruCAM II від 24 грудня 2020 року за № 04/05/02-3561, експертний висновок лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів LTI 20/20 TruCAM II від 24 грудня 2020 року за № 04/05/02-3560, які підтверджують про правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування AES відповідно до ДСТУ ISO/IES 18033-3:2015 та забезпечення конфіденційності, цілісності та автентичності зареєстрованих даних (в них констатована правильна реалізація криптографічного алгоритму шифрування АЕS за відповідним ДСТУ й довжиною ключа) (а.с.66,67,68,102,103,104).
Відповідно до листа ДП «Укрметртестстандарт» від 21 грудня 2020 року № 28-10/139 міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями затверджені Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 13 жовтня 2016 року № 1747 становить 1 рік. Відповідно до п. 57 Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 2016 року № 94 (далі - Технічний регламент), у якому викладені вимоги і для вимірювачів швидкості транспортних засобів, відповідність засобів вимірювальної техніки цьому Технічному регламенту повинна засвідчуватися шляхом нанесення на них знаку відповідності та додаткового метрологічного маркування, передбачених у пунктах 58-70 цього Технічного регламенту. Згідно з пунктом 62 Технічного регламенту додаткове метрологічне маркування повинно складатися із знаку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, форма та розміри якого наведені в додатку 5 і двох останніх цифр року його нанесення, оточених прямокутником. Із огляду на зазначене, відрахування терміну, коли треба проводити періодичну повірку здійснюється від року, зазначеного у додатковому метрологічному маркуванні. Тобто, якщо дві останні цифри року нанесення додаткового метрологічного маркування 20, то для засобів вимірювальної техніки з міжповірочним інтервалом 1 рік періодичну повірку необхідно провести у 2021 році. Даний лист має роз'яснювальний, інформаційний характер та не встановлює правових норм (а.с.69,105). Із зовнішнього вигляду маркування вимірювача швидкості вбачається, те що у листопаді 2020 року вказаний пристрій пройшов технічний регламент за національними стандартами, лазерному вимірювачу швидкості транспортних засобів LTI 20/20 TruCAM II визначено серійний номер ТС008384 (а.с.72,108).
Відповідно до фотокопії Журналу обліку видачі та повернення лазерних вимірювачів швидкості та записів до них, 05 серпня 2021 року інспектору взводу № 1 роти № 4 батальйону управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції лейтенанту поліції Москаленку В.С. видано прилад LTI 20/20 ТruСаm II (серійний номер ТС008384) для фіксації порушень ПДР (а.с.70,71,106,107)..
Відповідно до роздруківки схеми розташування пристроїв вимірювання швидкості TruCAM із офіційного сайту Національної поліції, з 22 березня 2021 року розпочато забезпечення контролю на автодорозі Сумської області з індексом Н-07 Київ-Суми-Юнаківка 280-285 км. пристроєм вимірювання швидкості TruCAM (а.с.73,74,109,110).
Сектором зв'язку та телекомунікацій Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції виявлено несправність в роботі лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів LTI 20/20 TruCAM II (серійний номер ТС008384), що виражається в неможливості перетворення створених приладом закодованих файлів у загальноприйняті формати відео та тексту з описом зафіксованого перевищення швидкості позивачем, про несправність надано інформацію в управління інформаційної підтримки та зв'язку ДПП і до сервісної організації, сам прилад передано до ДПП, про що складено довідку від 17 листопада 2021 року за підписом начальника СЗТ УПП в Сумській області ДПП, капітаном поліції Машковим В. (а.с.75,111).
03 вересня 2021 року постанова серії БАА № 139172 від 05 серпня 2021 року про накладення адміністративного стягнення направлена до Роменського міськрайонного відділу Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) для примусового виконання (а.с.77,113).
Із відтворених відеофайлів на компакт-диску, який доданий до відзиву на позов співвідповідача ОСОБА_2 , без скріплення їх електронним цифровим підписом відповідної особи, вбачається нижченаведене: відеофайл «..0333».MOV відображає спілкування поліцейського з водієм ОСОБА_1 відразу після зупинки керованого ним автомобіля із роз'ясненням причин зупинки та виявлених ознак порушення правил дорожнього руху, відеофайл «..0334».MOV відображає подальше спілкування поліцейського із водієм, відтворення із приладу фіксації порушення, роз'яснення поліцейським прав водію під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, відеофайл «..0335».MOV відображає складання водієм пояснень, поліцейський з'ясовував чи потрібна водію копія постанови, відеофайл «..0336».MOV відображає оголошення тексту постанови та усну заяву водія на отримання копії запису із приладу, на що поліцейський повідомив про відсутність такої технічної можливості і про можливість отримання такої інформації за запитом в управлінні поліції, вручення копії постанови та фотографування водієм оригіналу цієї постанови (а.с.78).
Із відтворених відеофайлів «1256».МР.4, «1854».МР.4, «1254».МР.4, «2751».МР.4, «3050».МР.4, «3349».МР.4 записаних на компакт-диск з автомобільного відеореєстратора позивача сукупно вбачаються обставини складання матеріалів по справі про адміністративне правопорушення, спілкування водія із поліцейськими, складання водієм пояснень та інші відомості, які також відображені на відеоматеріалах із нагрудної камери поліцейського (а.с.132).
Сектором зв'язку та телекомунікацій Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції раніше виявлена несправність в роботі лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів LTI 20/20 TruCAM II (серійний номер ТС008384), що виражається в неможливості перетворення створених приладом закодованих файлів у загальноприйняті формати відео та тексту з описом зафіксованого перевищення швидкості позивачем, не є усунутою, зазначена несправність виявлена у липні 2021 року, про неї проінформовано управління інформаційної підтримки та зв'язку ДПП і сервісна організації, єдиним способом відтворити відео файл, який на ньому збережено, є відтворення цього файлу на екрані приладу TruCAM II (серійний номер ТС008384) з наступним записом відео на службовий нагрудний відеореєстратор DMT-1, вказаний відеофайл записано на DVD-R, про що складено фотокопію довідки від 08 грудня 2021 року за підписом начальника СЗТ УПП в Сумській області ДПП, капітаном поліції Машковим В. (а.с.144, 148).
Із відтвореного файлу «Відеозапис правопорушення до справи № 585-2538-21».MOV тривалістю 09 секунд, створеного за допомогою відтворення записаного файлу безпосередньо на екрані самого приладу лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів LTI 20/20 TruCam II (серійний номер ТС008384) із наступним записом відео зафіксованого перевищення швидкості на службовий нагрудний відеореєстратор DMT-1 (цей файл надісланий в електронному вигляді на електронну скриньку суду), вбачається рух автомобіля марки «Тойота», темного кольору кузова, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , по автодорозі, швидку появу та зникнення хрестоподібного курсора на зображенні цього автомобіля, надалі, через 2 секунди, проглядається проїзд цього автомобіля на автошляху паралельно із розташованим на протилежній частині дороги знаком 5.46 «Кінець населеного пункту», при цьому як відео починається, так і завершується на екрані зазначеного пристрою вже із зафіксованою (незмінною) швидкістю руху автомобіля - 79 км/год без відображення геоданих місця проведення зазначеного запису (а.с.147-148). Відеореєстратор персональний мобільний моделі DMT-1 з GPS-приймачем отримав сертифікат дослідження конструкції із Додатком від 19 серпня 2015 року за № UA.TR.052.295-15 (а.с.53,54,89,90,142-150).
Норми права, які підлягають застосуванню у даній справі
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно зі ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
При цьому відповідно до ч.1 цієї ж статті кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до ч.1 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, зокрема, частини перша, друга, четверта статті 126 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Як визначено диспозицією та санкцією ч.1 ст.122 КУпАП за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, передбачена адміністративна відповідальність у виді накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.1.3. Правил дорожнього руху (далі-ПДР), учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно з пп. а) п. 2.1 Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно з пунктом 12.4 ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. Відповідно до підпункту «ґ» п.12.6 ПДР поза населеними пунктами на всіх дорогах дозволяється рух із швидкістю не більше 90 км/год.
За змістом п.1.10 ПДР населений пункт - забудована територія, в'їзди на яку і виїзди з якої позначаються дорожніми знаками 5.45, 5.46, 5.47 та 5.48.
Наведені нижче інформаційно-вказівні знаки ПДР маю таке значення:
5.45 «Початок населеного пункту». Найменування і початок забудови населеного пункту, в якому діють вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах.
5.46 «Кінець населеного пункту». Місце, з якого на даній дорозі втрачають чинність вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах.
Знаки 5.45 і 5.46 установлюються на фактичній межі забудови, яка прилягає до дороги.
5.47 «Початок населеного пункту». Найменування і початок забудови населеного пункту, в якому на даній дорозі не діють вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах.
5.48 «Кінець населеного пункту». Кінець населеного пункту, позначеного знаком 5.47.
5.49 «Покажчик загальних обмежень швидкості». Інформує про загальні обмеження швидкості на території України.
5.70 «Фото-відеофіксування порушень Правил дорожнього руху» інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч.1 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Статтею 248 КУпАП визначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Статтею 249 також передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці.
Частиною 1 ст. 276 КУпАП визначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Статтею 279 КУпАП визначено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення: Розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Відповідно ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Висновки суду по суті заявлених двох вимог
Зі змісту оскаржуваної постанови поліцейського Єрмоленка Д.О. від 05 серпня 2021 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (серія БАА № 139172), вбачається фіксація факту порушення п. 12 Правил дорожнього руху позивачем, який 05 серпня 2021 року о 10 год. 10 хв. на автодорозі Н-12 285 км. в с. Симонівка, в якості водія, керував легковим автомобілем в межах населеного пункту, позначеним дорожнім знаком 5.45, та рухався зі швидкістю 79 км/год, що на 29 км/год перевищує максимально допустиму швидкість, швидкість зафіксована приладом TruCAM II LTI 20/20 008384.
Перевіряючи законність та обґрунтованість прийнятої постанови співвідповідача судом витребовувалися копії відповідних документів та електронних засобів доказування у підтвердження доказової основи прийнятого рішення. Так, суду співвідповідачем надані копії письмових доказів та електронних доказів, які враховувалися при прийнятті оскаржуваного процесуального рішення. Зокрема, суду надано відеофайл створений із використанням нагрудного відеореєстратора при роботі якого, відтворювався на екрані самого приладу TruCAM безпосередньо записаний (сформований) цим пристроєм відеофайл із одночасним записом відео на вказаний відеореєстратор. Аналізуючи зміст самого відеозапису із приладу TruCAM на предмет його належності в якості доказу, суд виходить з чіткого невідображення на 9-секудному відео від самого початку руху автомобіля «Тойота» під керуванням позивача саме у зоні дії знаку 5.45. із перевищеною швидкістю руху на 29 км/год у населеному пункті з геоприв'язкою до відповідної місцевості та візуалізацією розташування указаного дорожнього знаку на фоні руху чи поряд із зазначеним вище транспортним засобом. Відеоматеріал відображає лише рух автомобіля марки «Тойота», темного кольору кузова, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , по автодорозі, швидку появу та зникнення хрестоподібного курсора червоно-білого кольору на зображенні цього автомобіля, надалі, через 2 секунди, проглядається проїзд цього автомобіля на автошляху паралельно із розташованим на іншій частини автодороги знаком 5.46 «Кінець населеного пункту», при цьому на відео, від самого його початку та до завершення, зафіксована незмінна швидкість руху автомобіля зі сталим показником швидкості - 79 км/год. Проте, із цього відео не проглядається обставина достовірної фіксації співвідповідачем ОСОБА_2 перевищення швидкості руху автомобілем під керуванням позивача первинно саме в межах населеного пункту і відповідно в зоні дії знаку 5.45, що однозначно й беззаперечно не підтверджує порушення ОСОБА_1 п.12.4 Правил дорожнього руху і відповідно вчинення ним адміністративного проступку, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП. Також відтворений відеофайл із урахуванням розташування зазначеного спецпристрою на місці події та його використання поліцейським саме у ручному режимі не дозволяє суду сформулювати висновок про належну фіксацію співвідповідачем перевищення швидкості руху керованим позивачем автомобілем саме на ділянці автошляху Н-12 «Суми-Полтава» без прив'язки пристрою до відповідних геоданих.
Із урахуванням наведеного, суд, відповідно до ст. 90 КАС України, визначає зазначений відеоматеріал неналежним доказом у даній справі, оскільки в його змісті відсутні достовірні відомості у підтвердження порушення позивачем швидкісного режиму під час керування 05 серпня 2021 року о 10 год 10 хв. легковим автомобілем у населеному пункті.
Крім цього, представником співвідповідача ОСОБА_3 надіслано на адресу місцевого суду через електронну скриньку лист із проставленням цифрового підпису із відеофайлом під назвою «Відеозапис правопорушення до справи № 585/2538/21», який у подальшому спеціалістом суду був записаний на оптичний диск для його відтворення та приєднання до матеріалів даної справи (а.с.146-148).
При цьому, відповідно до ч.1 ст.99 КАС України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), вебсайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Із урахуванням наведеного суд уважає, що наданий представником співвідповідача відеоматеріал підпадає під визначення електронного доказу, встановленого ст. 99 КАС України, але при цьому до відео запису не додано цифрового підпису як особи, яка його створила (особи, яка використовувала прилад TruCam у ручному режимі в с. Симонівка 05 серпня 2021 року), так і особи, яка є уповноваженою на виготовлення таких копій електронних доказів в УПП в Сумській області ДПП ГУНП в Сумській області (відповідного техніка-спеціаліста тощо). До цього, на думку суду, відеозапис із нагрудного відеореєстратора, на який зафіксовано відтворення єдиного створеного приладом TruCam, під час його роботи в ручному режимі відеофайлу по події 05 серпня 2021 року за участі автомобіля під керуванням позивача, не є за своєю сутністю копією електронного доказу в розумінні ч.1,2 ст. 99 КАС України, такий доказ міг бути виготовлений відповідним спеціалістом при наявності мережевих та інших інтерфейсів перенесення (копіювання) електронної інформації із зазначеного частково несправного пристрою з перетворенням створених закодованих файлів у загальноприйняті на інші носії інформації чи справні аналогічні пристрої із подальшим декодуванням відповідної інформації та зняття із неї відповідного захисту. Також до матеріалів даної справи не надано носій або його копія, на який безпосередньо був здійснений відеозапис виявлених поліцейським ознак правопорушення за ч.1 ст. 122 КУпАП із наявною на ньому декодованою інформацією по даній справі, не повідомлено суд про те, на який первинний носій проводилося збереження відеозапису, створеного приладом TruCam і такі документальні відомості відсутні у матеріалах даної справи (у даному випадку носій електронних даних або його належно сформована копія із приладу TruCam, або інші документально підтверджені відомості про нього).
Отже, вищенаведений доказ зібрано співвідповідачем не у визначеному чинним законодавством порядку, та із урахуванням наведених вище норм права суд визнає наданий відеозапис відтворення відеоматеріалу із приладу ТruCAM недопустимим доказом згідно зі ст.74, 90 КАС України.
Надані суду 4 відеозаписи із нагрудної відеокамери поліцейського Єрмоленка Д.О. також не оформлені в якості копії електронних доказів відповідно до вимог ст. 99 КАС України, проте у своєму змісті не є доказами в підтвердження факту вчинення порушення правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 , а вони лише відображають виявлення ОСОБА_1 на місці водія в салоні зупиненого легкового автомобіля, подальше оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, складання пояснень позивачем, вручення оскарженої постанови позивачу відповідачем ОСОБА_2 (а.с.78).
На думку суду, сама лише постанова про накладення адміністративного стягнення не є доказом наявності всіх елементів складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, а також події самого правопорушення та винуватості позивача у його вчиненні, оскільки зазначене процесуальне рішення співвідповідача ОСОБА_2 не грунтувалося на належних та допустимих доказах.
Із урахуванням вищенаведеного суд уважає за необхідне не перевіряти доказами та не оцінювати інші доводи позивача та заперечення співвідповідачів із приводу оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення, оскільки установлених суду обставин та досліджених доказів із наведеними вище обґрунтуваннями, є достатньо для скасування оскаржуваної постанови, оскільки першим співвідповідачем, в порушення вимог ч.1,2 ст.77 КАС України, не надано суду доказів, які б доводили наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, оскаржувана постанова винесена за відсутністю належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт порушення позивачем Правил дорожнього руху, а позивача слід уважати протиправно притягнутим до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.
Подібні за своєю сутністю правові позиції, сформульовані Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду, у постановах від 20 травня 2020 року по справі №524/5741/16-а, від 11 грудня 2019 року по справі №761/41786/16-а, від 08 липня 2020 року по справі № 177/525/17.
У заявленому адміністративному позові позивач просив визнати протиправними дії співвідповідача ОСОБА_2 по його притягненню до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП.
Разом із цим, відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Оскільки положеннями ст.286 КАС України не передбачено такого способу захисту порушеного права як визнання протиправними дій будь-яких суб'єктів владних повноважень, тому суд уважає, що в цій частині позовних вимог до двох відповідачів слід відмовити у зв'язку з його безпідставністю.
Крім того, суд звертає увагу на те, що позивачем також заявлено позов до поліцейского взводу № 2 роти № 4 батальйонну Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції Єрмоленка Дениса Олеговича.
Згідно із статтею 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення органи Національної поліції та їх службові особи розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч.1 статті 122 цього кодексу.
При розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених статтею 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, поліцейські відповідного органу діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку - Національної поліції.
Отже, відповідний поліцейський не може набувати статусу самостійного співвідповідача у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема, за положеннями статті 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення щодо порушення правил дорожнього руху, передбачені частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому, обов'язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності.
Із цього випливає висновок про те, що суд за результатами розгляду справи відмовляє у задоволенні позову до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
За таких обставин, оскільки адміністративний позов заявлено також до поліцейского взводу № 2 роти № 4 батальйонну Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції Єрмоленка Д.О., який є неналежним відповідачем у даній справі, то суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог саме до цього відповідача, а позов в частині скасування оскаржуваної постанови до Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції підлягає задоволенню як обґрунтований, проте суд уважає за необхідне відмовити у задоволенні позову в іншій частині до цього відповідача у зв'язку з безпідставністю заявленої вимоги.
Розподіл судових витрат по справі
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908 грн. 00 коп., а також комісію за проведення платежу судового збору в розмірі 09 грн. 08 коп., 24 грн. 00 коп. витрат на надсилання копій доказів позивачем співвідповідачу у даній справі, як витрати, пов'язані з підготовкою справи до судового розгляду та вчинення певних процесуальних дій, оскільки сплата судового збору, банківські витрати по його перерахуванню державі є обов'язковою підготовчою процесуальною дією перед подачею адміністративного позову до суду, а поштові витрати по надсиланню доказів одній стороні іншій є за змістом ч.9 ст.79 КАС України процесуальною дією сторони (а.с.125,130,131).
Зважаючи на викладене, відповідно до ст. 138, частини 1 статті 139 КАС України з Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту Патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір у розмірі 908 грн. 00 коп., 09 грн. 08 коп. комісії по сплаті судового збору, 24 грн. 00 коп. поштових витрат по надсиланню позивачем доказів іншій стороні.
Керуючись ст.ст. 36, 38, 126, 245-246, 251, 268, 283-284, 288 КУпАП, ст.ст. 2, 8, 9, 20, 72-77, 241-246, 250, 286 КАС України, суд,
Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними, скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Скасувати постанову серії БАА18 № 139172 від 05 серпня 2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену поліцейським взводу № 2 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Єрмоленком Денисом Олеговичем, за 122 ч.1 КУпАП щодо ОСОБА_1 , а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 122 ч. 1 КУпАП закрити у зв'язку відсутністю складу зазначеного в постанові адміністративного правопорушення.
Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними.
Відмовити повністю у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до поліцейського взводу № 2 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Єрмоленка Дениса Олеговича про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (м. Суми, вул. Білопільський шлях, 18/1) на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 941 грн. 08 коп.
Рішення суду може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Липоводолинський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Липоводолинський районний суд Сумської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 (зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків НОМЕР_2 ).
Відповідач: Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту Патрульної поліції (адреса місцезнаходження: м. Суми, вул. Білопільський шлях, 18/1, код ЄДРПОУ 40108646).
Відповідач: поліцейський взводу № 2 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Єрмоленко Денис Олегович (адреса місцезнаходження: м. Суми, вул. Білопільський шлях, 18/1).
Повне рішення суду складено 10 грудня 2021 року.
Суддя Д. В. Бутенко