43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а
"02" жовтня 2007 р.
Справа № 5/122-64А.
за позовом Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Росія»
про стягнення 3537грн.04коп.
Суддя Слупко В.Л.
Представники сторін:
від позивача: Чередніченко Н.Д. -гол.спеціаліст (дов.№06/10-25 від 06.08.2007р.)
В судовому засіданні 25.09.2007р. оголошувалась перерва до 02.10.2007р. для представлення позивачем доказів про звернення відповідача у 2006 році до районного центру зайнятості з інформацією про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів.
Суть спору: Позивач - Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі -Відділення) просить стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Росія» 3537грн.04коп. боргу, в тому числі: 3412грн.60коп. адміністративно-господарських санкцій за непрацевлаштування в 2006 році 4-х інвалідів згідно визначеного ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі -Закон) нормативу та 124грн.44коп. пені, нарахованої за порушення термінів сплати санкцій.
Відповідач позову не оспорив, пояснень з приводу заявлених позовних вимог суду не надав, представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання (повідомлення про вручення поштового відправлення №117950).
Суд вважає за можливе справу розглянути за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
Статтею 19 Закону визначено норматив працевлаштування інвалідів для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання в розмірі 4% від загальної чисельності працюючих.
Відповідно до ст.20 Закону підприємства (об'єднання), установи і організації незалежно від форм власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
Згідно звіту відповідача форми №10-П І наданого відділенню Фонду інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників в СВК «Росія»в 2006 році становила 111 осіб, відповідно чисельність інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до 4% нормативу становить 4 особи.
Відповідно до ч.3 ст.18 Закону підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Фактично у відповідача в 2006 році не було працевлаштовано жодного інваліда. Однак як вбачається з вищевказаного звіту форми №10-П І та листа Ратнівського районного центру зайнятості №04-3/930 від 28.08.2007р. відповідач в 2006 році щомісячно подавав звіти форми №3-ПН про наявність 5 вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках, де може використовуватись праця інвалідів.
Відповідно до ч.1 ст.241 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.
Враховуючи викладені вище обставини, суд не вбачає вини СВК «Росія»у непрацевлаштуванні в 2006 році 4-х інвалідів і відповідно підстав для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій за невиконання визначеного ст.19 Закону нормативу працевлаштування інвалідів.
Враховуючи вищевикладене та керуючись Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,
В позові відмовити.
Постанову може бути оскаржено у строк і порядку, передбачені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.Л.Слупко