Справа № 522/15033/21
Провадження № 1-кс/522/11185/21
08 грудня 2021 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №12021162510000945 від 28.07.2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 388 КК України,
В провадження слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 надійшло клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №12021162510000945 від 28.07.2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 388 КК України, накладеного ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 26.08.2021 року.
На думку заявника, вона не є учасником кримінального провадження, однак її права порушуються, на теперішній час жодній особі в рамках кримінального провадження про підозру не повідомлено, отже станом на теперішній час відпала необхідність у застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження.
ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, у якій клопотання підтримала, просила задовольнити.
Прокурор ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про проведення судового засідання за його відсутності, у якій проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на те, що зазначене майно є речовим доказом у вищевказаному кримінальному провадженні, отже потреба у накладенні арешту на майно на теперішній час не відпала.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом, в зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути клопотання за відсутності заявника та прокурора.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження, не здійснювалось, у зв'язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Дослідивши матеріли кримінального провадження в рамках заявленого клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Стаття 41 Конституції України визначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя встановив, що в провадженні СВ ВП№2 ОРУП №1 ГНУП в Одеській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021162510000945 від 28.07.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 388 КК України, за фактом незаконних дій із заставним майном.
Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 26.08.2021 року було задоволено клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 , та накладено арешт із забороною відчуження та розпорядження об'єктами нерухомості та майновими правами на об'єкти, зокрема і на майно ОСОБА_3 .
У судовому засіданні встановлено, що майно, на яке накладено арешт зазначеною вище ухвалою слідчого судді, а саме: частини апартаментів трьохповерхового зблокованого дачного котеджу за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 109377451237, належить на праві власності ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 19.07.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу ОСОБА_6 , зареєстрованого за р/н НОМЕР_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №6486682 від 19.07.2013 року.
Відповідно до вищевказаної ухвали, у зв'язку з тим, що об'єкти нерухомого майна є об'єктами кримінально-протиправних дій, тобто відповідають критеріям, зазначеним в ст. 98 КПК України, є доказом злочину, з метою виключення ризиків подальшої реалізації нерухомого майна, було накладено арешт на майно із забороною відчуження та розпорядження ним, з клопотанням про скасування якого звертається заявник.
Згідно з постановою слідчого від 09.08.2021 року вищевказане майно було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12021162510000945 від 28.07.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 388 КК України, за фактом незаконних дій із заставним майном.
Викладене, на думку слідчого судді, свідчить про те, що арешт майна в рамках кримінального провадження було накладено обґрунтовано.
Доводи заявника в частині того, що власнику майна про підозру не повідомлено в рамках кримінального провадження, не є беззаперечною підставою для скасування арешту, оскільки, відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Слідчий суддя враховує, що кінцеве рішення в рамках кримінального провадження №12021162510000945 від 28.07.2021 року ще не прийняте, на даний час здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, а майно, з клопотанням про скасування арешту якого звертається заявник, є речовим доказом у даному кримінальному провадженні, у зв'язку з чим, не було встановлено, що потреба в подальшій дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна відпала.
Тому, слідчий суддя вважає подане клопотання про скасування арешту на майно ОСОБА_3 є передчасним та задоволенню не підлягає.
При цьому, слідчий суддя роз'яснює, що заявник не позбавлений процесуальної можливості повторно ініціювати питання скасування арешту майна, попередньо долучивши відповідні матеріали, якими правова позиція заявника буде підтверджуватися.
Керуючись ст.ст. 170-174, 309, 369-372 КПК України,
У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №12021162510000945 від 28.07.2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 388 КК України, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1