Справа № 504/3803/21
Провадження № 2/504/2332/21
29.11.2021смт.Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
Головуючого судді - Барвенко В.К.,
секретаря- Сухіни Н.В., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 10, позовну заяву адвоката Тонкошкур Ігора Васильовича в інтересах ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права власності, зняття арешту з нерухомого майна, -
Адвокат Тонкошкур І.В. діючи в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, яку уточнив у листопаді 2021 року, і якою просив суд визнати право власності за ОСОБА_1 на чверть житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; скасувати арешт, який накладений ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 21.12.2018 року у справі № 523/17963/18, на чверть житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
На обгрунтування своїх доводів заявник вказує, що у провадженні Суворовського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошової суми за договором позики.
21.12.2018 року ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси вжито заходів забезпечення позову, накладено арешт на чверть житлового будинку, та чверть земельної ділянки, які розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 21.01.2020 року знято арешт з чверті земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Як стверджує заявник, в межах виконавчого провадження арештоване нерухоме майно боржника ОСОБА_3 не було реалізовано на електронних торгах, і тому майно боржника виконавцем було запропоновано стягувачам.
Стягувач- ОСОБА_2 відмовилась від отримання у власність непроданого з електронних торгів нерухомого майна боржника.
Стягувач за суміжним виконавчим провадженням - ОСОБА_1 прийняв у власність непродане з електронних торгів нерухоме майно боржника в рахунок погашення боргу.
Заявник стверджує, що в теперішній час наявний арешт на будинок істотно порушує його права як власника, і тому просить визнати за ним право власності та скасувати арешт.
ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, сповіщена належним чином про дату, час та місце його проведення.
ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився за місцем мешкання відсутній.
Адвокат Тонкошкур І.В. подав заяву про розгляд справи у свою відсутність.
При таких обставинах суд вважав що перешкод для розгляду справи не має.
Судом встановлено, що рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 01.08.2019 року у справі № 523/17769/18 стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики у сумі 37100 доларів США та судові витрати 9957,20 грн.
21.12.2018 року ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси вжито заходів забезпечення позову, накладено арешт на чверть житлового будинку, та чверть земельної ділянки, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 21.01.2020 року знято арешт з чверті земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
05.07.2021 року державний виконавець Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) склав акт про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу за виконавчим документом, а саме про передачу ОСОБА_1 в рахунок погашення боргу за виконавчим листом № 523/17769/18 який виданий 10.09.2019 року на виконання рішення від 01.08.2019 року, нерухомого майна належного боржнику - ОСОБА_3 , а саме, чверті житлового будинку, та чверті земельної ділянки, кадастровий номер 5122786400:02:001:0720, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .
В теперішній час ОСОБА_1 не має можливості зареєструвати своє право власності, і реалізовувати права власника.
Суд встановивши дійсні правовідносини, дійшов до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав:
Вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил судової юрисдикції позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту.
У такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах.
Таким чином, арешт майна, який не пов'язаний зі спором про право на це майно, а стосується порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, слід розглядати за правилами розділу VII ЦПК України 2004 року.
Звертаючись до суду із зазначеним позовом, позивач обґрунтував свої вимоги тим, що накладення арешту на майно порушує його права, як власника, захист якого передбачено статтею 41 Конституції України, статтями 317, 319, 321, 391 ЦК України.
В силу частини першої статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Суд вважає, що за змістом поданої позовної заяви між сторонами наявний спір про право власності (користування) на майно, на яке накладено арешт і таке право позивача порушене, тому заява адвоката Тонкошкур І.В. в інтересах ОСОБА_1 про визнання права власності та звільнення майна з- під арешту обгрунтована і підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 317, 319, 321, 391 ЦК України, ст.ст.3, 12, 30, 258-260, 353 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву адвоката Тонкошкур Ігора Васильовича в інтересах ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права власності, зняття арешту з нерухомого майна, - задовольнити.
Визнати право власності за ОСОБА_1 на чверть житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; скасувати арешт, який накладений ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 21.12.2018 року у справі № 523/17963/18, на чверть житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо справу розглянуто за заявою осіб, визначених частиною другою статті 4 цього Кодексу, рішення суду, що набрало законної сили, є обов'язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя В.К. Барвенко