Справа № 638/6071/21
Провадження № 2/638/4038/21
08 грудня 2021 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Рибальченко Л.М.,
за участю секретаря судового засідання Дикарєвої Л.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
встановив:
АТ КБ «Приватбанк» звернулось до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за період з 21.01.2018 по 21.01.2021 року у розмірі 362,84 долари США, що за курсом 28,20, відповідно до службового розпорядження НБУ від 21.01.2021 року складає 10232,09 грн.
В обґрунтуванні своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 10.10.2007 АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір HAG5AN55720104, згідно якого банк зобов'язався надати відповідачу кредит у розмірі 14806.60 долари США на термін до 09.10.2014, а відповідач зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом в строк та в порядку встановленому договором. АТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за договором виконало. Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості, у зв'язку з чим має заборгованість за період з 21.01.2018 по 21.01.2021 у розмірі 362,84 доларів США, яка складається з 3% річних від простроченої суми.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Також зазначив, у разі неявки в судове засідання відповідача на підставі ст. 280 ЦПК України не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.
У відповідності до приписів ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що 10.10.2007 між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № HAG5AN55720104, згідно якого банк надав позичальнику кредитні кошти на строк з 10.10.2007 по 09.10.2014 включно, у вигляді непоновлювальної лінії у розмірі 14806,60 доларів США.
Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості, у зв'язку з чим має заборгованість за період з 21.01.2018 по 21.01.2021 у розмірі 362,84 доларів США, яка складається з 3% річних від простроченої суми.
Позивачем до позовної заяви долучено розрахунок 3% річних. Зазначено, що основна сума заборгованості за договором з 21.01.2018 по 21.01.2021 складає 4027,86 доларів США. Згідно розрахунку за період з 21.01.2018 по 21.01.2021 сума заборгованості 3 % річних становить 362,84 доларів США; з 21.01.2018 до 31.12.2019 - 235,05 доларів США; з 01.01.2020 до 31.12.2020 - 120,84 доларів США; з 01.01.2021 до 21.01.2021 - 6,95 доларів США.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За правилами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями ст. 611 ЦК України передбачено, що, в разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За змістом ст. ст. 524, 533-535 та 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому право кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати.
Ці висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже за змістом наведеної норми закону нарахування 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за весь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
У матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо сплати відповідачем заборгованості за кредитним договором № HAG5AN55720104 від 10.10.2007 року.
У силу положення ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Правилами ч. 2 ст. 625 ЦК України визначено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми.
У кредитора, згідно з частиною другою статті 625 ЦК України, є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат та 3 % річних за період прострочення в оплаті основного боргу.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 910/4590/19 (провадження № 12-189гс19) зобов'язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги.
Оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо сплати відповідачем суми основного боргу, суд вважає, що позивач має право на нарахування трьох процентів річних на суму боргу.
3 % річних, передбачені ст. 625 ЦК України, можуть бути визначені у доларах США та нараховуються, виходячи із простроченої суми, вираженої у відповідній грошовій валюті. У частині другій статті 625 ЦК України прямо зазначено, що 3 % річних визначаються від простроченої суми за весь час прострочення. Тому при обрахунку 3 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України.
Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті. Належним виконанням зобов'язання з боку позичальника є повернення суми коштів саме в тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.
У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні.
У випадку отримання позики в іноземній валюті без обумовленої сторонами у ньому умови такої складової грошового зобов'язання як розмір і порядок сплати процентів від суми позики, положення частини першої статті 1048 ЦК України не можуть бути застосовані, з огляду на відсутність передбаченого ЦК України, іншими законодавчими актами або конкретним договором механізму (формули) їх застосування та нарахування.
Саме така правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 16 січня 2019 року по справі №464/3790/16-ц.
Суд погоджується з розрахунком трьох відсотків річних на суму заборгованості, здійсненим позивачем у позові та проведеним за період з 21.01.2018 по 21.01.2021, що становить 362,84 доларів США та вважає за необхідне стягнути вказану суму з відповідача на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк».
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 4, 10 - 13, 76 - 81 ,263 - 265, 268, 273, 280 - 283, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд-
ухвалив:
Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, адреса: м. Київ, вул. Грушевського 1Д) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором HAG5AN55720104 від 10.10.2007 за період з 21.01.2018 по 21.01.2021 у розмірі 362 (триста шістдесят два) долари США 84 центи.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» суму сплаченого судового збору в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: http://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/ на Офіційному вебпорталі судової влади України.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Cуддя Л.М. Рибальченко