03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Єдиний унікальний номер справи № 755/17748/15 Головуючий у суді першої інстанції - Яровенко Н.О.
Номер провадження № 22-ц/824/13088/2021 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.
08 грудня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді: Яворського М.А.,
суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,
за участю секретаря - Владімірової О.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 14 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука Сергія Павловича, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорнонога Віталія Павловича, треті особи: ОСОБА_4 , Головне управління юстиції України у м. Києві про визнання недійсним заяви-згоди та договору купівлі-продажу квартири, визнання незаконними дій та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, -
У вересні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Приватного нотаріуса КМНО Ковальчука С.П., Приватного нотаріуса КМНО Чорнонога В.П. про визнання недійсним заяви-згоди та договору купівлі-продажу квартири, визнання незаконними дій та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, у якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 18 березня 2019 року (а.с. 159-167, т. 2), просив суд: визнати недійсною заяву-згоду від 14 листопада 2014 року, видану від імені ОСОБА_2 , посвідчену приватним нотаріусом КМНО Чорноногом В.П. 27 листопада 2014 року за реєстровим номером № 1686; визнати незаконними дії приватного нотаріуса КМНО Чернонога В.П. щодо посвідчення заяви-згоди від 27 листопада 2014 року за реєстровим номером №1686; визнати незаконними дії приватного нотаріуса КМНО Ковальчука С.П. щодо посвідчення договору купівлі-продажу квартири від 26 грудня 2014 року за реєстровим номером №10749; визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 26 грудня 2014 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що діяв від імені ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом КМНО Ковальчук С.П., зареєстрований в реєстрі за реєстровим номером №10749; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса КМНО Ковальчука С.П. на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 .
В судовому засіданні 14 липня 2021 року представник позивача ОСОБА_2 - Шевченко О.Ю. заявила клопотання про призначення повторної комісійної судової почеркознавчої експертизи.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 14 липня 2021 року клопотання представника позивача про призначення повторної комісійної судової почеркознавчої експертизи задоволено.
Призначено по справі повторну комісійну судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено питання: чи виконаний підпис від імені ОСОБА_2 у графі «підпис» на заяві від 27 листопада 2014 року, що посвідчена приватним нотаріусом КМНО Чорноногом В.П., зареєстрованій в реєстрі за № 1686 ОСОБА_2 чи іншою особою? чи виконаний підпис від імені ОСОБА_2 у графі «підпис» на заяві від 27 листопада 2014 року, що посвідчена приватним нотаріусом КМНО Чорноног В.П., зареєстрованій в реєстрі за № 1686 ОСОБА_2 видозміненим почерком? чи виконана рукописна частина « ОСОБА_2 » у графі «підпис» на заяві, яка посвідчена приватним нотаріусом КМНО Черноногом В.П. 27 листопада 2014 року, реєстровий номер 1686 цією особою? чи виконаний підпис від імені ОСОБА_2 та рукописна частина « ОСОБА_2 » у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій Справа № 02-33 Том № 1 приватного нотаріуса КМНО Черноногом В.П. 27 листопада 2014 року, у графі реєстраційної дії за номером 1686 цією особою. Проведення експертизи доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз МЮУ (65011, місто Одеса, вулиця Успенська, 83/85). Провадження у справі зупинено до закінчення проведення експертизи.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить апеляційний суд скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування апеляційної скарги, ОСОБА_1 вказує, що задовольняючи клопотання позивача про призначення повторної комісійної судово-почеркознавчої експертизи, суд виходив з того, що висновок експертів КНІСЕ від 11 листопада 2020 року є неповним і таким, що викликає сумнів та суперечить матеріалам справи, зокрема експертному дослідженню №71/19 від 03 червня 2019 року, виконаного в ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива» на замовлення позивача. Проте, таке посилання суду є некоректним, адже вказаний висновок не може вважатись допустимим доказом через те, що термін дії свідоцтва експерта, що проводив дослідження, закінчився ще 16 червня 2014 року та за даними Реєстру атестованих судових експертів на момент дослідження термін його дії не продовжувався, що призводить до недопустимості та недійсності підписаного експертом висновку.
Крім того, в судовому засіданні експерти пояснили, що при дослідженні підпису та прізвища ОСОБА_2 вчиненого у реєстрі реєстрації нотаріальних дій за номером 1686 ними було виявлено достатньо специфічних ознак, які вплинули на категоричність висновку щодо авторства, були виконані згідно методи дослідження, тому у суду були відсутні підстави вважати такий висновок неповним чи недостатнім.
Також звертає увагу апелянт на те, що в мотивувальній частині ухвали суд доручає проведення експертизи експертам Київської незалежної судово-експертній установі, однак в резолютивній частині зазначає виконавцем вже Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз.
ОСОБА_1 вважає, що оскільки на момент укладення спірного договору ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у шлюбі, а тому визнання нею позову є тактичним ходом щодо повернення квартири у власність родини.
Проти доручення проведення дослідження останньою установою заперечували відповідачі, адже експертному дослідженню підлягає оригінал реєстру вчинення нотаріальних дій ПНКМНО Чернонога В.П. , а також оригінал спірної заяви згоди, що перебуває у ПНКМНО Ковальчука С.П . Так як надання матеріалів для проведення експертизи залежить від третіх осіб, то й територіальна доступність має бути збереженою.
Окрім вказаного, в оскаржуваній ухвалі не було обґрунтовано мотивів вибору виконавцем саме Одеського НДІСЕ та не наведено підстав відхилення від науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз.
29 жовтня 2021 року на адресу апеляційного суду надійшов відзив від представника ОСОБА_2 - Шевченко О.Ю. , відповідно до якого вважає оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, оскільки наявні у матеріалах справи висновки експертних установ були проведені на підставі технічної копії заяви-згоди від 27 листопада 2014 року, для проведення дослідження експертам були надані не самим ОСОБА_2 , а його представником та не в оригіналах, а в технічних копіях. Крім того, допитані в судовому засіданні експерти не змогли дати пояснення на поставлені їм питання.
Представник позивача вважає, що судом було вірно встановлено невідповідність висновку судових експертів від 16 листопада 2020 року матеріалам справи та повторно призначено проведення експертизи для вирішення питань та сумнівів
Шевченко О.Ю. вважає хибним твердження апелянта щодо намірів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позовом та його визнанням повернути квартиру у володіння родини, оскільки позивач не вчиняв жодних дій на відчуження майна, своєї згоди на таке відчуження не надавав, а допитана в судовому засіданні відповідачка ОСОБА_3 підтвердила, що позивач не знав про факт укладення нею договору купівлі-продажу і свою згоду на це не давав, надала суду пустий бланк заяви-згоди без підпису ОСОБА_2 , а також листок на якому містяться підписи та рукописний текст від імені ОСОБА_2 , які виконувались не ним та свідчать про спробу підробити його підпис.
Враховуючи наведене, представник ОСОБА_2 - адвокат Шевченко О.Ю. просить апеляційний суд залишити ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 14 липня 2021 року без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Відповідачка у справі ОСОБА_1 , будучи повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, на апеляційний розгляд справи не з'явилася . Причини неявки судом визнані не поважними.
Позивач у справі ОСОБА_2 , та його представник Шевченко О.Ю. заперечили щодо доводів викладених в апеляційній скарзі та просили залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
При цьому зазначили, що не дивлячись на тривалий час розгляду справи Дніпровським районним судом міста Києва до цього часу експертам на дослідження приватним нотаріусом Ковальчуком С.П. не було надано оригінал заяви-згоди на продаж квартиру, що є безпосереднім предметом спору, що позбавляє позивача належними та допустимими доказами довести свій позов. Тому проведення вище вказаної експертизи на підставі постановленої у справі ухвали буде сприяти повному, об'єктивно та всебічному вирішенню спору по суті.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з'явилися на апеляційний розгляд справи, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, суд першої інстанції при розгляді вказаної справи встановив, що ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 07 серпня 2017 року у справі була призначена судова почеркознавча експертиза.
У зв'язку із ненаданням оригіналу заяви від 27 листопада 2014 року, що посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорноног В.П., зареєстрована в реєстрі за № 1686, експертиза проводилась по копії.
Відповідно до висновку за № 66/17 судово-почеркознавчої експертизи складеного 02 березня 2018 року, судовий експерт встановив, що підпис від імені ОСОБА_2 , зображення якого містить в графі «Підпис» у технічній копії заяви від 27 листопада 2014 року, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черноног В.П. та зареєстрований в реєстрі за № 1686 виконаний ОСОБА_2 .
Не погодився із вказаним висновком за № 66/17 судово-почеркознавчої експертизи від 02 березня 2018 року позивачем було отримано рецензію на вказаний висновок, відповідно до якої, вказано на зауваження щодо висновку, а саме: у дослідницькій частині висновку, що рецензується, при наведенні проміжного висновку стосовно виконання спірного підпису у незвичайних умовах, не вказано характер збиваючих факторів, які впливають на характер письма; не проведена перевірка і версія виконання спірного підпису з наслідуванням підпису певної особи; не зазначена можливість природної варіаційності підписного почерку ОСОБА_2 . Крім цього, судовий експерт, у порушення вимог ухвали суду від 07 серпня 2017 року, провів дослідження на підставі технічної копії, незважаючи на те, що ухвалою суду у приватного нотаріуса КМНО Ковальчука С.П. та у приватного нотаріуса Черноног В.П. були витребувані оригінал заяви від 27 листопада 2014 року, що посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорноног Віталієм Павловичем, зареєстрованої в реєстрі за № 1686. Оригінал заяви від 27 листопада 2014 року суду наданий не був, експертиза була проведена по технічній копії. Надалі була проведена почеркознавча експертиза підпису та рукописної частини у реєстрі вчинення нотаріальних дій приватного нотаріуса КМНО Черноног В.П. від 27 листопада 2014 року про нотаріальну дію з посвідчення заяви згоди від 14 листопада 2014 року.
Відповідно до висновку експерта за № 71/19 від 03 червня 2019 року підпис та рукописна частина у реєстрі вчинення нотаріальних дій приватного нотаріуса КМНО Черноног В.П. від 27 листопада 2014 року про нотаріальну дію з посвідчення заяви згоди від 14 листопада 2014 року виконані від імені позивача не позивачем.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2019 року у справі була призначена додаткова судова почеркознавча експертиза, згідно до висновку експертів за результатами проведення додаткової судово-почеркознавчої експерти на перші три питання експерти відповіді не надали з огляду не надання оригіналу досліджуваного документу - заяви від 27 листопада 2014 року, яка посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорноног Віталієм Павловичем і зареєстрована у реєстрі за № 1686.
Вирішуючи питання щодо призначення повторно комісійної експертизи, суд мотивував свою рішення тим, що висновки експертів про те, що підпис та рукописний запис « ОСОБА_2 » у реєстрі реєстрації нотаріальних дій справа № 02-33 том № 1 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорноног В.П за 2014 рік у графі реєстраційної дії за номером 1686 від 27 листопада 2014 року виконані ОСОБА_2 то такі висновки експертів є необґрунтованими, оскільки суперечать іншим матеріалам справи та викликають сумніви у їх правильності. Зокрема, висновки судового експерту за висновком № 7084?7086/20-32 від 16 листопада 2020 року про те, що саме ОСОБА_2 ставив свій підпис та ОСОБА_2 була виконана рукописна частина у реєстрі реєстрації нотаріальних дій нотаріального округу Чорноног В.П. за 2014 рік, у графі реєстраційної дії за номером 1686 від 27 листопада 2014 рік зі зміною ознак свого почерку є необґрунтованими, суперечать іншим матеріалам справи (зокрема висновку експерта № 71/19 від 03.06.2019 року, листку із підписами від імені ОСОБА_2 , чистого нотаріального бланку) і такими, що викликають сумніви у їх правильності. Дослідницька частина висновки № 7084?7086/20-32 від 16 листопада 2020 року не відповідає критеріям викладення висновку, так висновок експерта повинен бути достовірним, категоричним позитивним або категорично негативним тільки у тому випадку, коли всім ходом дослідження встановлена (доведена) неможливість протилежного твердження, а отже не можливо стверджувати, що висновки експертів за цим висновком є категоричними. З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необхідність призначення повторної комісійної судової почеркознавчої експертизи.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
За приписами положень статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. До основних засад (принципів) цивільного судочинства відносяться, зокрема, змагальність сторін та диспозитивність.
Відповідно ч. 1, 4, 5 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Згідно із ч. 1 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України "Про судову експертизу").
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд зберігаючи об'єктивність і неупередженість: роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно із ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.
Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду" №5 від 12 червня 2009 року роз'яснено, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом і просив серед інших вимог визнати недійсною заяву-згоду від 14 листопада 2014 року, видану від імені ОСОБА_2 , посвідчену приватним нотаріусом КМНО Чорноногом В.П. 27 листопада 2014 року за реєстровим номером № 1686; визнати незаконними дії приватного нотаріуса КМНО Чернонога В.П. щодо посвідчення заяви-згоди від 27 листопада 2014 року за реєстровим номером №1686. При обґрунтуванням вказаних вимог є те, що позивач у справі ОСОБА_2 заперечує факт особистого підписання заяви згоди від 27 листопада 2014 року.
З метою доведення вказаних вимог позивачем в порядку положень п.4 ч.5 ст. 12, ст. 116 ЦПК України було заявлено клопотання про проведення почеркознавчої експертизи на предмет належність йому підпису на заяві-згоді від 14 листопада 2014 року, видану від імені ОСОБА_2 , посвідчену приватним нотаріусом КМНО Чорноногом В.П.
Разом із тим із матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що вказана заява - оригінал не була предметом дослідження раніше проведених у вказаній справі експертиз, що в подальшому суті може вплинути на повноту та об'єктивність вирішення спору по суті.
Враховуючи предмет спору та характер спірних правовідносин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для призначення у справі повторної комісійної почеркознавчої експертизи. Саме висновок такої експертизи є одним із доказів, що може встановити обставини справи, на які посилається сторона.
Суд першої інстанції при задоволенні клопотання про призначення судової почеркознавчої та технічної експертизи дотримався положень ст. ст. 103, 104 ЦПК України та вірно застосував їх до спірних правовідносин.
Також судом першої інстанції при визначенні експертної установи обґрунтовано призначив її проведення експертам Одеського науково дослідного інституту судових експертиз, оскільки зазначена експертна установа має технічну можливість проведення такої експертизи в складі відповідної комісії експертів.
Згідно із ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальної дії, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Отже, суд зобов'язаний забезпечити (організувати) дійсно змагальний процес, тобто створити особам, які беруть участь у справі, всі умови для реалізації ними своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов'язків.
Оскільки відповідачка ОСОБА_1 заперечує доводи позивача про не підписання ним вказаної заяви, ставить під сумнів доводи на які посилається позивач в частині нотаріального посвідчення вказаної заяви, суд першої інстанції, виходячи із засад змагальності та рівності сторін у наданні доказів, дійшов обґрунтованого висновку про призначення вище вказаної експертизи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права і правильним застосуванням норм матеріального права, і не може бути скасована з підстав, викладених у апеляційній скарзі.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
У зв'язку з наведеним суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 375, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 14 липня 2021 року, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя : М.А.Яворський
Судді: Т.Ц.Кашперська В.О.Фінагеєв