КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
07 грудня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні суду в м. Києві, матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 03 листопада 2021 року, відносно
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Галія, Грузія, є громадянином Грузії, має середню освіту, не одружений, офіційно не працює, без місця реєстрації на території України, без визначеного місця проживання, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України,
за участю: прокурора захисника підозрюваного - ОСОБА_8 , - ОСОБА_5 , - ОСОБА_6 ,
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Святошинського управління поліції ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_10 , та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 30 грудня 2021 року включно, з визначенням застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (2270 грн.), що становить 136200 (сто тридцять шість тисяч двісті) грн.
В ухвалі слідчий суддя послався на обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_11 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, та доведеність наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскількипідозрюваний суспільно-корисною працею не займається, не має міцних соціальних зв'язків, джерела доходів, постійного місця проживання та реєстрації на території України, а тому жоден із більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, не може на даному етапі запобігти доведеним ризикам та забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_5 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити ухвалу слідчого судді в частині розміру застави та застосувати відносно ОСОБА_7 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних громадян, що становить 49620 грн. 00 коп.
Апелянт вважає, що встановлений рішенням слідчого судді розмір застави є несправедливим та непомірним для ОСОБА_12 .
Автор апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_13 активно сприяє розкриттю злочину, бере участь у слідчих діях, надав чесні викривальні показання та щиро розкаюється у вчиненому.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали подану апеляційну скаргу і просили її задовольнити, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає,що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, у провадженні слідчого відділу Святошинського УП ГУНП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження за № 12021100080002828, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 листопада 2021 року, в якому ОСОБА_14 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.
02 листопада 2021 року слідчий СВ Святошинського управління поліції ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_10 , звернулась до слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 03 листопада 2021 року, задоволено вказане клопотання та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 30 грудня 2021 року включно, з визначенням застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (2270 грн.), що становить 136200 (сто тридцять шість тисяч двісті) грн.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183, КПК України.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням вищезазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Так, з ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний, вислухана думка прокурора та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.
Під час судового розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав для застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.
Відповідно до ст. 178 КПК України, судом також враховано вагомість наявних доказів про причетність підозрюваного до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, а також дані про особу ОСОБА_6 в їх сукупності.
Слідчий суддя в ухвалі зазначив, що підозра у вчиненні ОСОБА_11 інкримінованого кримінального правопорушення є обґрунтованою та підтверджується вагомими доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження. Зокрема, обґрунтованість підозри підтверджена долученими до матеріалів клопотання доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення; протоколом огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_15 ; протоколами допиту свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ; протоколом затримання ОСОБА_20 у порядку ст. 208 КПК України під час якого було вилучено викрадене майно; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
На об'єктивне переконання і колегії суддів апеляційного суду, сукупність всіх фактичних обставин та даних, зазначених в ухвалі слідчого судді, дає достатні підстави вважати обґрунтованою підозру ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, що є підставою для застосування до підозрюваного відповідних заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою здійснення подальшого розслідування кримінального правопорушення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
За таких умов, слідчий суддя, як вважає колегія суддів, дослідивши, матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів лише щодо пред'явленої підозри - з точки зору достатності та взаємозв'язку, прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки об'єктивно зв'язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане правопорушення.
Крім того, підозрюваний ОСОБА_13 не заперечував свою причетність до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Колегією суддів встановлено, що як у клопотанні, так і в судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які дають підстави для застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та підтверджують недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.
Як правильно вказав в ухвалі слідчий суддя, з чим погоджується і колегія суддів, підозрюваний ОСОБА_13 може переховування від органів досудового розслідування та/або суду, впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, зокрема вік, стан здоров'я підозрюваного, його соціальні зв'язки, майновий стан, колегія суддів приходить до висновку про доведеність слідчим та прокурором у клопотанні ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування, чи вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи характер вчиненого злочину, застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить належної поведінки підозрюваного та може потягнути за собою настання негативних наслідків.
Отже, вимоги апеляційної скарги захисника в цій частині не заслуговують на увагу.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки специфіка вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення та суворість можливого покарання за вчинений злочин не дає підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Застосувавши до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд на законних підставах визначив йому заставу у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 136200 (сто тридцять шість тисяч двісті) грн.
Такий розмір є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Згідно ухвали, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, наявність ризиків у даному кримінальному провадженні, а тому правильно визначив саме такий розмір застави, що відповідає вимогам ч. 5 ст. 182 КПК України.Підстав вважати його завідомо непомірними, як про це вказує захисник, у колегії судді немає.
Слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Таким чином, посилання захисника на те, що відносно ОСОБА_6 можливо застосувати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних громадян, що становить 49620 грн. 00 коп., є безпідставними, оскільки слідчий суддя правильно, з урахуванням вимог закону, а також практики Європейського суду з прав людини, застосував даний запобіжний захід, взявши до уваги тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, а також доведені прокурором ризики неправомірної поведінки підозрюваного ОСОБА_12 .
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу, в тому числі із з застосуванням застави у меншому розмірі, колегія суддів не знаходить.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів не виявлено.
На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що встановлені органами досудового розслідування обставини є виправданими та необхідними елементами, що визначають потребу в обранні підозрюваній особі - ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у встановленому слідчим суддею розмірі.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 03 листопада 2021 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Святошинського управління поліції ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_10 , та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 30 грудня 2021 року включно, з визначенням застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (2270 грн.), що становить 136200 (сто тридцять шість тисяч двісті) грн., -залишити без змін, а апеляційну скаргу захисникаОСОБА_5 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
_______________ _______________ _______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/6745/2021
Єдиний унікальний номер справи - 759/24799/21
Категорія: ст. 183 КПК України
Слідчий суддя у суді першої інстанції - ОСОБА_21
Доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_1