Постанова
Іменем України
07 грудня 2021 року
м. Київ
провадження №22-ц/824/15661/2021
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Мазурик О.Ф. (суддя-доповідач),
суддів: Кравець В.А., Шкоріної О.І.,
за участю секретаря Ратушного А.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва
від 11 жовтня 2021 року про задоволення заяви про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання
в складі судді Белоконної І.В.
у справі №756/7250/14-ц Оболонського районного суду м. Києва
за заявою Акціонерного товариства «Універсал Банк»
про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання,
заінтересована особа - ОСОБА_1 ,
31 травня 2021 року заявник - Акціонерне товариство "Універсал Банк" (далі - АТ "Універсла Банк", Банк) звернувся до суду із заявою, в якій просив видати дублікат виконавчого листа у справі №756/7250/14-ц (№2/756/596/16) про стягнення з ОСОБА_1 на користь Банку 235 641,80 швейцарських франків та поновити строк пред'явлення до виконання даного виконавчого листа.
Заяву мотивовано тим, що рішенням рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 02.08.2016, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 23.11.2016, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «БМ Банк» заборгованість за кредитним договором №24/8/030908 від 0309.2008 у розмірі 235 641,80 швейцарських франків. Постановою Верховного Суду від 10.10.2018 касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 02.08.2016 та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 23.11.2016 залишено без задоволення. Поновлено виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 02.08.2016. На виконання зазначеного рішення суду було видано виконавчі листи.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 27.01.2021, яка набрала законної сили, у даній справі замінено стягувача ПАТ «БМ Банк» на його правонаступника АТ «Універсал Банк».
Зазначив, що під час перевірки матеріалів наглядової справи виявлено відсутність оригіналу виконавчого листа №756/7250/14-ц (№2/756/596/16) про стягнення з ОСОБА_1 235 641,80 швейцарських франків, що підтверджується актом проведення перевірки оригіналів документів. Додав, що на запит від Оболонського РВ ДВС 05.05.2021 отримав відповідь, в якій останній повідомив про те, що у відділ на примусовому виконанні не перебуває виконавчий лист №756/7250/14-ц (№2/756/596/16) відносно ОСОБА_1 . Тобто, наразі місцезнаходження виконавчого листа стягувачу невідоме.
Заявник, посилаючись на те, що виконавчий лист втрачено, у зв'язку з чим він позбавлений можливості стягнути з боржник заборгованість за рішенням суду, яке є обов'язковим для виконання, просив заяву задовольнити.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2021 року заяву про видачу дублікату виконавчого листа у справі №756/7250/14-ц задоволено та поновлено строк для пред'явлення даного виконавчого листа до виконання.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 , діючи через свого представника ОСОБА_2 , подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, без повного з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення заяви, оскільки застосував норми права без урахування висновків Верховного Суду, щодо застосування таких норм права у подібних правовідносинах.
Суд неправомірно відмовився від безпосереднього дослідження доказів, долучених до матеріалів справи та не надав правової оцінки факту долучення АТ "Універсал Банк" до матеріалів справи підробних доказів.
Суд не врахував, що заявник обрав неналежний спосіб захисту свого порушеного права, оскільки звертаючись до суду з вимогою про видачу дублікату виконавчого листа факт втрати виконавчого листа Банк підтверджує актом про проведення перевірки оригіналів документів від 28.10.2021 та поряд з цим долучає до заяви копію виконавчого листа, де зазначений строк пред'явлення до виконання до 13.12.2019.
На думку скаржника, наданий заявником акт про проведення перевірки оригіналів документів може лише доводити відсутність оригіналу виконавчого листа, а не його втрату, а тому належним способом захисту у даному випадку є звернення до первісного кредитора або до суду з вимогою про зобов'язання щодо виконання сторонами обов'язків за договором про відступлення права вимоги, а не із заявою про видачу дублікату виконавчого листа.
Зауважив, що заява про видачу дублікату підписана заявником 18.05.2021, подана до суду 31.05.2021, а акт про проведення перевірки оригіналів документів складений 28.10.2021, тоді як зазначає сам заявник 28.10.2021 буде/було проведено "перевірку матеріалів наглядової справи". Натомість акт складено "про проведення перевірки оригіналів документів". Такі неточні свідчать про фальсифікацію доказу, наданого заявником до матеріалів справи.
Щодо задоволення судом вимоги про продовження строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання вказав, що АТ "Універсал Банк" набув статусу стягувача 21.10.2020 у виконавчому листі, строк пред'явлення якого закінчився 13.12.2019.
Додав, що з 2016 року стягувач не вчиняв будь-яких дій щодо пред'явлення виконавчого листа до виконання, із заявою про продовження строку звернувся у 2021 році та не зазначив жодної причини пропуску строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Також, як на підставу скасування ухвали суду ОСОБА_1 посилався на те, що суд не дослідив його заперечення з додатками на заяву та взагалі в оскаржуваній ухвалі не зазначив про те, що такі заперечення подавалося.
За наведених обставин, просив скасувати ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2021 року.
Заперечуючи проти апеляційної скарги, АТ "Універсал Банк" подав відзив, в якому посилаючись на те, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та безпідставними, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених в ній.
Представник АТ "Універсал Банк" - Куришко К.В. в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження та вимог, що заявлялися в суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 02.08.2016 у справі № 756/7250/14-ц (№ 2/756/596/16) за позовом Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 23.11.2016 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «БМ Банк» заборгованість за кредитним договором №24/8/030908 від 03.09.2008 у розмірі 235641,80 швейцарських франків, з них.
На виконання вищевказаного рішення суду від 02.08.2016 судом 13 грудня 2016 року видано наступні виконавчі листи:
- виконавчий лист №2/756/596/16 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 235641,80 швейцарських франків, з них: сума заборгованості по кредиту - 204466,02 швейцарських франків; сума заборгованості по процентах - 26806,57 швейцарських франків; сума заборгованості по пені - 4369,21 швейцарських франків, що в еквіваленті до національної валюти за курсом НБУ становить 57110,85 грн;
- виконавчий лист №2/756/596/16 про стягнення з ОСОБА_1 суми сплаченого судового збору у розмірі 3654 грн.
Дані виконавчі листи було направлено на адресу стягувача ПАТ «БМ Банк», які останнім отримано 19 грудня 2016 року. Також копії виконавчих листів містяться у матеріалах ДАНОЇ цивільної справи.
13 вересня 2018 року між АТ «БМ Банк» та АТ «ВТБ Банк» укладено Договір №13092018 Про відступлення прав вимоги грошових зобов'язань за кредитними договорами. Відповідно до вказаного договору АТ «БМ Банк» відступає новому кредитору своє право вимоги, а новий кредитор АТ «ВТБ Банк» набуває права вимоги за Кредитними договорами та Договорами забезпечення (за винятком нотаріально посвідчених договорів забезпечення, право вимоги за якими відступається за окремими нотаріально посвідченими договорами).
21 жовтня 2020 року між АТ «ВТБ Банк» та АТ «Універсал Банк» (новий кредитор) укладено Договір №75-РБ Про відступлення прав вимоги.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 27.01.2021 у цивільній справі замінено стягувача ПАТ «БМ Банк» на його правонаступника АТ «Універсал Банк».
Постановою Київського апеляційного суду від 31 березня 2021 року ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 27.01.2021 залишено без змін.
Постановляючи ухвалу про поновлення строку для пред'явлення його до виконання, суд першої інстанції виходив з того, що наявні правові підстави для задоволення таких вимог.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його правильним з наступних підстав.
Стаття 12 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) встановлює строки пред'явлення виконавчих документів до виконання. Виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Дотримання цього строку є необхідною передумовою прийняття виконавчого документа до виконання.
Так, відповідно до частини четвертої статті 4 Закону, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо, зокрема, пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Поряд з цим, Закон України «Про виконавче провадження» та процесуальне законодавство передбачають можливість поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до частини шостої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідні норми щодо поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання містяться у статті 433 Цивільного процесуального кодексу України.
Стягувач, який просить суд поновити пропущений строк пред'явлення до виконання виконавчого документа, повинен довести, що такий строк пропущено ним з поважних причин, оскільки саме таку умову містить процесуальне законодавство.
В свою чергу, чинне процесуальне законодавство не визначає переліку причин, які є поважними (такими, що не залежали від волі стягувача), та за наявності яких суд може поновити пропущений строк для пред'явлення до виконання виконавчого документа. Такі причини (обставини) повинні бути об'єктивною перешкодою для особи, на користь якої винесено судовий акт, і яка вчиняє дії для отримання виконавчого документа та його пред'явлення до виконання.
Як вже вказувалося вище, виконавчі листи на виконання рішення суду від 02.08.2016, яке набрало законної сили 23.11.2016, Оболонським районним судом м. Києва видано 13.12.2016. У виконавчих листах було зазначено їх строк пред'явлення до виконання до 13.12.2019.
Згідно зворотного поштового повідомлення, виконавчі листи отримані первісним кредитором АТ "БМ Банк" 19.12.2016 (том 4, а.с. 40).
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що в грудні 2016 року первісний кредитор - АТ "БМ Банк" звертався до суду із заявою про виправлення помилок у виконавчих листах (том 4, а.с. 42-50).
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 17 січня 2017 року заяву задоволено. Виправлено описку, допущену у виконавчих листах №2/756/596/16, виданих 13.12.2016, та зазначено дату народження боржника - 02.10.1968 (том 4, а.с. 62).
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 21 березня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, а ухвалу від 17.01.2017 залишено без змін (том 4, а.с. 90).
Матеріали справи не містять доказів, що після постановлення апеляційним судом 21.03.2017 ухвали про виправлення помилок у виконавчих листах стягувач (АТ "БМ Банк") подавав виконавчі листи до органів виконавчої служби.
Натомість, з матеріалів справи вбачається, що в грудні 2016 року боржник ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 02.08.2016 та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 23.11.2016 (том 4, а.с. 96-145). Касаційна скаргу надійшла до суду касаційної інстанції 19.12.2016, тобто в день отримання стягувачем виконавчих листів.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14.02.2017 відкрито касаційне провадження у справі за позовом ПАТ "БМ Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зупинено виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 02.08.2016 до закінчення касаційного провадження (том 4, а.с. 169).
Як вже зазначалося вище, постановою Верховного Суду від 10.10.2018 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Оболонського районного суду м. Києва від 02.08.2016 та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 23.11.2016 - без змін (том 4, 178-184).
Також, постановою Верховного Суду від 10.10.2018 поновлено виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 02 серпня 2016 року.
Наведені обставини вказують на те, що з дня отримання (19.12.2016) виконавчих листів стягувач не мав можливості звернути їх до виконання, оскільки до 10.10.2018 було зупинено виконання рішення суду, на підставі яких видано такі виконавчі листи. А 13.09.2018, тобто на час дії зупинення виконання рішення суду, між первісним кредитором АТ "БМ Банк" та АТ "ВТБ Банк" було укладено договір про відступлення права вимоги за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1 .
З огляду на викладене, колегія суддів вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги, що з 2016 року стягувач не вчиняв будь-яких дій щодо пред'явлення виконавчого листа до виконання.
При цьому, статусу стягувача, який в тому числі має право звертатися до органів виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду, АТ "Універсал Банк" набув на підставі ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 27.01.2021, якою замінено стягувача ПАТ "БВМ Банк" на його правонаступника АТ "Універсал Банк" у виконавчому листі №756/7250/14-ц /2/756/596/16). Ухвала від 27.01.2021 набрала законної сили 31.03.2021 (том 5, а.с. 54-58).
Ураховуючи наведені обставини та положення закону, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав правильну оцінку доводам заявника про визнання причин пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання поважними та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність поновлення такого строку.
Доводи апеляційної скарги, що заявником не наведено будь-якої причини про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання є безпідставними та спростовуються змістом заяви АТ "Універсал Банк" про видачу дублікату виконавчого листа та пред'явлення виконавчого листа до виконання (том 5, а.с. 75-84).
За наведених вище обставин, не можуть бути підставою для скасування ухвали суду доводи апеляційної скарги, що набуття АТ "Універсал Банк" статусу стягувача відбулося після того як строк пред'явлення виконавчого листа закінчився.
Колегія суддів також вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку для наявності правових підстав для видачі дублікату виконавчого листа, з огляду на таке.
Пунктом 17.4 Перехідних положень ЦПК України визначено, що до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Аналіз наведеної норми приводить до висновку, що обов'язковою умовою видачі дубліката виконавчого документа є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання.
В постанові від 21.08.2019 у справі №2-836/11 Велика Палата Верховного Суду висловила правову позицію, згідно якої якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення виконавчого листа до виконання. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Крім того, законодавцем визначено, що дублікатом є документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акту. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
Також, при розгляді питання про видачу дубліката перевіряється чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили.
Звертаючись до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа, АТ "Універсал Банк" посилався на те, що в нього відсутній оригінал виконавчих листів, виданих у даній справі, який ще 13.12.2016 був виданий первісному стягувачу. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
З матеріалів справи вбачається, що 05 травня 2021 року АТ "Універсал Банк" отримав від Оболонського РВ ДВС лист від 28.04.2021 №40428, в якому зазначено про те, що перевіркою відомостей, які містяться в Автоматизованій системі виконавчих проваджень встановлено, що станом на 28.04.2021 виконавчий лист №2/756/596/16, виданий Оболонським районним судом м. Києва щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь АТ "Універсал Банк" до Відділу не надходив та на виконання не перебуває, у зв'язку з чим стягнення не проводилось.
Матеріали справи не містять доказів, що рішення Оболонського районного суду м. Києва від 02.08.2016 виконано ОСОБА_1 у добровільному порядку, а виданий судом на підставі цього рішення виконавчий лист ні у стягувача, ні в органі виконавчої служби на виконанні не перебуває.
З наведеного слідує, що сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його втрачено.
Ураховуючи викладене, а також зважаючи на те, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви в частині поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, колегія суддів вважає й обґрунтованим висновок суду щодо наявності правових підстав для видачі дублікату виконавчого листа.
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 посилався на те, що АТ "Універсал Банк" сфальсифіковано докази, подані разом із заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення його до виконання, оскільки заяву подано 31 травня 2021 року, в якій зазначено, що згідно акту від 28 жовтня 2021 року у Банку відсутній оригінали виконавчих листів.
Колегія суддів вважає, що такі доводи не спростовують висновку суду першої інстанції про наявність правових підстав для видачі дублікату виконавчого листа, оскільки в матеріалах справи містяться інші належні докази, які підтверджують втрату виконавчих листів.
Колегія суддів приймає до уваги доводи апеляційної скарги, що судом в оскаржуваній ухвалі не зазначено короткий зміст заперечень ОСОБА_1 та не надано таким запереченням оцінки.
Дійсно, як вбачається з матеріалів справи, 22 червня 2021 року ОСОБА_1 , діючи через свого представника ОСОБА_2 , подав до суду заперечення на заяву про видачу дублікату виконавчого листа та про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання (том 5, а.с. 97-100).
Водночас, не зазначення судом в ухвалі про зміст цих заперечень та не врахування їх судом при постановленні ухвали не призвело до неправильного вирішення справи, а відтак не може бути підставою для скасування судового рішення.
Більше того, як вбачається зі змісту заперечень, викладені в них доводи є тотожними доводам, викладеним в апеляційній скарзі, які в свою чергу не спростовують вірного висновку суду про задоволення заяви АТ "Універсал Банк".
Інших доводів апеляційна скарга не містить.
За наведених обставин, колегія суддів вважає, що процесуальне питання про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, у зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку про залишення ухвали суду без змін, а скарги без задоволення.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна система дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення.
Обов'язковість виконання рішення суду, яке набрало законної сили, закріплено в ст. 129-1 Конституції України, ст. 18 ЦПК України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».
З матеріалів справи вбачається, що рішення суду від 02.08.2016, яке набрало законної сили, не виконується боржником добровільно більш як п'ять років. При цьому, відсутні докази виконання рішення суду первісному кредитору.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку про залишення ухвали суду без змін, а скарги без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 376, 383, 384, 389 ЦПК України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2021року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Повний текст постанови складено 08 грудня 2021 року.
Головуючий О.Ф. Мазурик
Судді В.А. Кравець
О.І. Шкоріна