Справа №758/14512/21 Головуючий в 1-й інстанції - Бу ОСОБА_1
Провадження №11-сс/824/6354/2021 Доповідач - ОСОБА_2
02 грудня 2021 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду у складі:
Головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря - ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021100070001862 від 15.10.2021 року, за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком до 13.12.2021 року включно,-
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Львова, українцю, громадянину України, з вищою освітою, військовослужбовцю військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_1 , одруженому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому,
підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України,-
Слідчим відділом Подільського управління поліції ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021100070001862 від 15.10.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.
15 жовтня 2021 року України затримано ОСОБА_7 в порядку ст.208 КПК і цього ж дня ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.
16 жовтня 2021 року слідчий слідчого відділу Поділького управління поліції ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9 за погодженням з прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у військовій та обласній сфері Центрального регіону ОСОБА_6 звернувся до Подільського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи клопотання наявністю здобутих доказів у вчиненні ОСОБА_7 тяжкого злочину, а також існуванням ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, що зазначені в ч.1 ст.177 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2021 року клопотання слідчого задоволено та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 13.12.2021 року включно.
Обґрунтовуючи своє рішення слідчий суддя послався на практику Європейського суду з прав людини та врахування даних, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, наявними доказами та доведеності існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, ч.1 ст.177 КПК України. На даний час не проведено всі необхідні слідчі та процесуальні дії, не допитані всі свідки у даному кримінальному провадженні. Разом з тим, слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_7 є військовослужбовцем та підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення під час проходження військової служби.
На вказану ухвалу слідчого судді захисник підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу в якій не погоджується з ухвалою, вважає, дану ухвалу незаконною та необґрунтованою, через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неповноту судового розгляду та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і практики Європейського суду з прав людини. Зазначає, що оскаржувана ухвала ґрунтується на припущеннях та недопустимих доказах, оскільки не зазначено жодного доказу, на підставі якого суд робив свої висновки про необхідність утримання ОСОБА_7 під вартою. Також, не зазначено мотивів врахування одних і неврахування інших доказів, не наведено обґрунтування неможливості застосування більш м'якого засобу, а отже слідчим суддею не з'ясовано і наявності обставин, що вказують на існування обґрунтованої підозри. Окрім цього, слідчим суддею проігноровано, що матеріали клопотання не надавалися підозрюваному та захиснику, як це передбачено ст.184 КПК України, що є порушенням прав підозрюваного на захист. Також не враховано і особу підозрюваного, а саме наявність у нього міцних соціальних зв'язків, його вік, майновий стан та стан здоров'я, наявність чи відсутність судимостей та інше, що могло суттєво вплинути на прийняття рішення за наслідками розгляду клопотання. Тому, просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого до підозрюваного ОСОБА_7 більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.
Заслухавши:
- доповідача - суддю апеляційного суду;
- підозрюваного та його захисника, які просили задовольнити апеляційну скаргу у повному обсязі;
- прокурора, який просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги захисника, ухвалу слідчого суді просив залишити без задоволення, як законну та обґрунтовану;
- ознайомившись з матеріалами клопотання та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Згідно положень ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності зазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Словосполучення «обґрунтована підозра» передбачає наявність існування фактів або інформації, які б переконали неупередженого спостерігача в тому, що ця особа, можливо, вчинила злочин («Cebotari v. Moldova», п.48).
При оцінці позбавлення свободи будь-кого суд не обмежується проголошеними видимими цілями взяття та тримання під вартою, про які йдеться, але також розглядає істинні наміри та цілі, що стоять за ними («Боцано проти Франції»).
Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
У даному кримінальному провадженні, зв'язок підозрюваного ОСОБА_7 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, сукупність яких дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, є обґрунтованою.
Перевіряючи доводи клопотання сторони обвинувачення на предмет наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, та конкретні обставини кримінального провадження, що у свою чергу дає підстави для застосування до ОСОБА_7 одного з запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, з метою забезпечення кримінального провадження.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам зазначеним у клопотанні
Після спливу певного часу подальше існування обґрунтованої підозри перестає само по собі бути підставою для обмеження свободи, а суди зобов'язані обґрунтувати рішення про продовження обмеження свободи підозрюваної особи іншими підставами, які мають бути чітко вказані, про що неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини.
Як зазначає у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, ризики неналежної процесуальної поведінки підозрюваного з часом зменшуються (справа «Ткачов проти України» від 13.12.2007 p., «Єлоєв проти України» від 06.11.2008р.).
Отже, з практики Європейського суду з прав людини випливає, що суд повинен уважно ставиться до того, що з плином часу продовжуване тримання заявника під вартою потребує більшого обґрунтування і що сторона обвинувачення повинна надавати додаткові підстави щодо цього питання.
Проте з моменту застосування до підозрюваного ОСОБА_7 найбільш суворого запобіжного заходу, сторона обвинувачення не заявляла про нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Задовольняючи клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчим суддею не з'ясовано та не наведено переконливих аргументів на користь того, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти вказаним слідчим у клопотанні ризикам.
Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першоїцієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першоїцієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятоюцієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_7 є військовослужбовцем, має постійне місце проживання на території України за адресою: АДРЕСА_3 , в/ч НОМЕР_1 , НОМЕР_2 бригада охорони Генерального штабу,де характеризується позитивно, до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувався.
Окрім цього слід врахувати його молодий вік, майновий стан та стан здоров'я, а також обставини вчинення злочину, що не ОСОБА_7 , а саме потерпілі були ініціаторами конфлікту, який у подальшому перейшов до грубого порушення громадського порядку.
Таким чином, враховуючи тяжкість покарання за кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , його вік, позитивні характеристики, наявність постійного місця проживання, відсутність судимостей, а також враховуючи, що слідчим доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення та приймаючи до уваги недоведеність прокурором недостатності застосування щодо підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам зазначеним у клопотанні, та враховуючи, що нові ризики не заявлені, а також з урахуванням ролі ОСОБА_7 у вчиненні даного злочину, виходячи з відсутності обставин необхідності обмеження права особи на свободу, що передбачено кримінальним процесуальним законом України та ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та зважаючи на правову позицію Європейського суду з прав людини у справі «Манчіні проти Італії», де зазначено, що за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюється до позбавлення волі для цілей ст.5 §1(с) Конвенціїпро захист прав людини і основоположних свобод, можна зробити висновок, що домашній арешт у нічний час доби цілком може забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього обов'язків.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу захисника підозрюваного слід задовольнити, а тому ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2021 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, заборонивши йому залишати місце свого проживання з 23:00 год. до 07:00 год., наступної доби.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.309, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2021 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком до 13.12.2021 року, включно, скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ Подільського управління поліції ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9 , погоджене з прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у військовій та обласній сфері Центрального регіону ОСОБА_6 , про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , в/ч НОМЕР_1 , НОМЕР_2 бригада охорони Генерального штабу, у період часу з 23:00 години до 07:00 години, наступної доби.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , процесуальні обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
- утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим та прокурором у кримінальному провадженні;
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, крім випадків надання необхідної медичної допомоги;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Строк дії ухвали про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби та обов'язків покладених судом, визначити до 13.12.2021 року, включно.
Негайно доставити підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до місця його проживання за адресою: АДРЕСА_3 , в/ч НОМЕР_1 , НОМЕР_2 бригада охорони Генерального штабу, де звільнити його з-під варти.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_7 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Центрального регіону, а її виконання на орган Національної поліції України за місцем перебування підозрюваного ОСОБА_7 , під домашнім арештом.
У задоволенні заяви ОСОБА_10 про взяття особи на поруки, відмовити.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
_________________ ________________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_11 ОСОБА_4