Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103
03.09.2007
Справа №2-15/10442-2007
За позовом Військового прокурора Севастопольського гарнізону (99011,АР Крим, м. Севастополь, вул. Суворова, 27) в інтересах держави в особі Державного підприємства Міністерства Оборони України «Центральний військовий санаторій «Ялтинський» (98063, АР Крим, м. Ялта, вул. Свердлова, 32)
До відповідача Відкритого акціонерного товариства «Кримзалізобетон» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Монтажна, 3)
Про стягнення 116446827,00 грн.
Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко
представники:
Від позивача - не з'явився
Від відповідача - Нанаров О.О., довіреність б/н від 10.04.2007 р., у справі
Від прокуратури - Пархоменко Д.П., посвідчення № 229
Обставини справи: Військовий прокурор Севастопольського гарнізону звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Державного підприємства Міністерства Оборони України «Центральний військовий санаторій «Ялтинський» з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Кримзалізобетон» про стягнення 116446827,00 грн. пені.
Позовні вимоги прокурор підтримав, мотивуючи тим, що 27 жовтня 2005 року між Державним підприємства Міністерства Оборони України «Центральний військовий санаторій «Ялтинський» (позивач) та Відкритим акціонерним товариством «Кримзалізобетон» (відповідач) укладено договір будівельного підряду № 27/10/0/94.
Згідно умов договору відповідач зобов'язався виконати роботи по ремонту, реконструкції, технічному переоснащенні спального корпусу № 2 Державного підприємства Міністерства Оборони України «Центральний військовий санаторій «Ялтинський», розташованого за адресою м. Ялта, вул. Свердлова, 32.
Пунктом 2.2. договору відповідач зобов'язаний був закінчити роботи 25 грудня 2006 року.
Відповідно до п. 6.5 Договору за прострочення здачі об'єкта відповідно до пункту 5.1 відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від проектної вартості за кожний день прострочення.
Однак відповідачем в порушення вимог договору у визначений договором строк зазначені в договорі роботи виконані не були, об'єкт позивачу не зданий, що і стало приводом на підставі статей 121 Конституції України, 20, 36 Закону України “Про прокуратуру» виникла необхідність надання прокурором дійсного позову.
Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позов заперечує та просить позов залишити без розгляду..
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представника відповідача, суд -
27 жовтня 2005 року між Державним підприємства Міністерства Оборони України «Центральний військовий санаторій «Ялтинський» та Відкритим акціонерним товариством «Кримзалізобетон» укладено договір будівельного підряду № 27/10/0/94. (а.с. 5-9)
Згідно умов договору відповідач зобов'язався виконати роботи по ремонту, реконструкції, технічному переоснащенні спального корпусу № 2 Державного підприємства Міністерства Оборони України «Центральний військовий санаторій «Ялтинський», розташованого за адресою м. Ялта, вул. Свердлова, 32.
Пунктом 2.2. договору відповідач зобов'язаний був закінчити роботи 25 грудня 2006 року.
Відповідно до п. 6.5 Договору за прострочення здачі об'єкта відповідно до пункту 5.1 відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від проектної вартості за кожний день прострочення.
Однак відповідачем в порушення вимог договору у визначений договором строк зазначені в договорі роботи виконані не були, об'єкт позивачу не зданий, що призвело до наслідків, передбачених пунктом 6.5 Договору, була нарахована пеня у розмірі 116446827,00 грн.
Пунктом 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, визначених законом. Відповідно до статті 36 Закону України “Про прокуратуру» підставою представництва в суді держави є наявність порушення або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок противоправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними і державою.
Згідно з частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. В позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому саме полягає порушення інтересів держави і обґрунтовує необхідність їх захисту (часті 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Конституційний суд України в рішенні від 08 квітня 1999 року у справі № 1-1/99 (далі рішення) визначив, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
При цьому інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Пунктом 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України визначено, що під поняття “орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», зазначених в частині 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, треба розуміти орган державної влади або орган місцевого самоврядування, який законом наділений повноваженнями органу виконавчої влади.
В пункті 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України передбачено, що орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, фактично є позивачем у справі, порушених за позовною заявою прокурора і на підставі частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України є стороною в арбітражному процесі, цей орган здійснює процесуальні дії відповідно до вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України.
Тобто, прокурор може бути представником у справі тільки у випадку, коли цією стороною у справі є орган державної влади або орган місцевого самоврядування, наділені повноваженнями виконавчої влади.
Заявляючи позов про стягнення 116446827,00 грн. пені за договором № 27/10/0/94 від 27.10.05 р. Будівельного підряду, укладеним між Державним підприємства Міністерства Оборони України «Центральний військовий санаторій «Ялтинський» та Відкритим акціонерним товариством «Кримзалізобетон» Військовий прокурор Севастопольського гарнізону не обґрунтував у чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.
При цьому треба зазначити, що згідно СТАТУТУ Державного підприємства Міністерства Оборони України «Центральний військовий санаторій «Ялтинський» (пункт 3.6) позивач має право укладати договори, набувати майнових та особистих немайнових прав, нести обов'язки, бути позивачем та відповідачем у суді. (а.с. 43-45)
Згідно пункту 4.2 Статуту майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві повного господарського відання, здійснюючи яке підприємство володіє, коритсується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству України та цьому Статуту.
Підприємство управління господарською діяльністю здійснює через свої органи та посадові особи (стаття 122 Господарського кодексу України) і не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування.
Таким чином, Військовим прокурором Севастопольського гарнізону пред'явлено позов не в інтересах держави, а в інтересах самостійного суб'єкта господарської діяльності, що суперечить змісту статей 20, 36 Закону України “Про прокуратуру».
Державне підприємство Міністерства Оборони України «Центральний військовий санаторій «Ялтинський» є самостійним господарюючим суб'єктом, закрема і щодо договору про будівельний підряд № 27/10/0/94 від 27.10.05 р.
Державне підприємство Міністерства Оборони України «Центральний військовий санаторій «Ялтинський» не позбавлене право звернутися до господарського суду АР Крим з позовом у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Керуючись пунктом 1 статті 81, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Залишити позов без розгляду.
Ухвалу суду направити на адресу сторін та військовому прокурору рекомендованою кореспонденцією
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.