Справа № 640/29940/20 Головуючий у І інстанції - Пащенко К.С.
Суддя-доповідач - Губська Л.В.
08 грудня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Губської Л.В.,
суддів: Епель О.В., Степанюка А.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 серпня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, в якому просила
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, викладене у листі від 22.06.2020 за № 2600-0304-8/81796, про відмову у проведенні перерахунку її пенсії за вислугою років;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 14.12.2019 здійснити їй перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14.10.2014 в первинній редакції, рішенням КСУ від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)2019, виходячи з розрахунку 80% від розміру місячної заробітної плати зазначеної у довідці прокуратури міста Києва № 18/112 від 27.02.2020, виданої на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 657 від 30.08.2017 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», без обмеження її граничного розміру та виплатити заборгованість, що виникне на день такого перерахунку з урахуванням раніше проведених виплат;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, враховуючи вину органів Пенсійного фонду України у навмисному затягуванні перерахунку та безпідставній відмові, здійснити їй виплату різниці суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією разово та однією сумою, без застосування постанови Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018 «Питання погашення заборгованості пенсійних виплат за рішеннями суду», якою затверджено «Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 у неї виникло право на перерахунок з 13.12.2019 та виплату пенсії згідно з довідкою Прокуратури міста Києва від 27.02.2020 № 18/112.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 серпня 2021 рокуадміністративний позов задоволено частково, внаслідок чого, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, викладене у листі від 22.06.2020 за № 2600-0304-8/81796, про відмову у проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії за вислугою років та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 14.12.2019 здійснити перерахунок та виплату їй пенсії за вислугу років відповідно до ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14.10.2014 в первинній редакції, рішенням КСУ від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)2019, відповідно до довідки прокуратури міста Києва № 18/112 від 27.02.2020, виданої на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 657 від 30.08.2017 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», з урахуванням раніше проведених виплат. В задоволенні іншої частини адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду скасувати в частині відмовлених позовних вимог щодо зобов'язання виплачувати їй пенсію з розрахунку 80% від суми місячного заробітку (грошового забезпечення) та без обмеження її граничного розміру та постановити в цій частині нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що зобов'язавши відповідача провести їй перерахунок пенсії у відповідності до ст. 86 Закону України «Про Прокуратуру» №1697-VIIсуд сам породив правову невизначеність для неї та можливий наступний судовий спір, адже вказана стаття передбачає виплату пенсії у розмірі 60% від грошового забезпечення, у той час як їй призначено пенсію у розмірі 80% місячного заробітку у відповідності до ст. 50-1 Закону України «Про Прокуратуру» 1789-XII. Позивач наголошує, що закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність, тому безпідставним є застосування до спірних правовідносин норм Закону України «Про Прокуратуру» №1697-VII, оскільки вказаний Закон поширює свою дію на прокурорів та слідчих органів прокуратури, яким пенсія призначена та виплачується саме за нормами цього Закону з дати набрання ним чинності. Отже, зміни стосуються саме призначення пенсії, а не її перерахунку. Крім того, позивач зазначає, що суд першої інстанції помилково зазначив суму сплаченого судового збору, що підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в сумі 420, 50 грн, оскільки нею за подання адміністративного позову було сплачено 841, 00 грн.
Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» з 03.12.2013.
13.12.2019 Конституційним Судом України прийнято рішення № 7-р(ІІ)/2019 у справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19), яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
На підставі рішення Конституційного Суду України Прокуратурою міста Києва було складено довідку від 27.02.2020 № 18/112 про те, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-(ІІ)/2019 та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» розмір заробітної плати (грошового забезпечення), з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 06.09.2017 за відповідною (прирівняною) посадою прокурора відділу становить:
посадовий оклад - 5730,00 грн;
надбавка за класний чин - 2000,00 грн;
надбавка за вислугу років - 1719,00 грн;
надбавка за виконання особливо важливої роботи - 7559,20 грн;
премія - 10204,92 грн;
матеріальна допомога (для оздоровлення та вирішення соціально побутових питань) - 2267,76 грн, 2267,76 грн.
Всього - 31748,64 грн.
Позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсі на підставі довідки від 27.02.2020 № 18/112.
22.06.2020 відповідач листом № 2600-0304-8/81796 повідомив, що після 13.12.2019 нормативно-правові акти про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури не приймалися, відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1155, яка прийнята до ухвалення рішення Конституційним Судом України, визначено, що зміна посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно з Законом України «Про прокуратуру».
Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернулась з даним позовом до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що з 13.12.2019, тобто, з дати ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 13.12.2019№ 7-р(ІІ)/2019, у Законі України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, відсутня вимога про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України. При цьому, підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури з 13.12.2019 є підвищення заробітної плати відповідної категорії працівників. У частині позовних вимог щодо відсоткового розміру пенсії відносно заробітної плати та обмеження максимальним розміром, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині, оскільки предметом спору було право позивача на перерахунок пенсії, у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури, а тому така вимога, фактично, є захистом прав позивача на майбутнє.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, з огляду на наступне.
Згідно із положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Так, спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (далі - Закон № 1789-ХІІ), «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VІ (далі - Закон № 3668-VІ), «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІІ (далі - Закон № 1697-VІІ).
Пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих було визначено ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, згідно з ч.ч.1 та 2якої(у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу), прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку. Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.
Частиною 12 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Згідно з ч.17 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються, у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Отже, на момент призначення позивачу пенсії порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у ч.ч.12 та 17 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ.
У подальшому, Законом № 3668-VІ до ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ внесено зміни, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим же Законом зменшено максимальний розмір при призначенні пенсії до 80 відсотків місячного заробітку.
Разом з тим, положення ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо підстав та порядку перерахунку пенсій прокурорам змін, у зв'язку з прийняттям вказаного Закону від 08.07.2011 № 3668-VІ не зазнали. Відбулась лише зміна порядкового номеру частин статті, що регламентували вказаний порядок та підстави.
Так, згідно з ч.ч.13 та 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, в редакції Закону від 08.07.2011 № 3668-VІ, обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсій. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий період може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Надалі, Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» № 76-VІІІ від 28.12.2014 до ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ внесено зміни, зокрема, ч. 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ викладено у наступній редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».
14.10.2014 прийнято новий Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ, який набрав чинності 15.07.2015.
Відповідно до ч.20 ст. 86 цього Закону, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Закону № 1697-VІІ попередній Закон України «Про прокуратуру» зі змінами частково втратив чинність, окрім, зокрема, ч.ч.3, 4, 6 та 11 ст. 50-1 Закону.
У грудні 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення від 13.12.2019 № 7-р(II)/2019, яким визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч.12 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
При цьому, положення ч.12 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII зі змінами, визнані неконституційним, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення № 7-р(II)/2019:
- частина 12 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- частина 12 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
« 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються, у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому ч.ч.2, 3 та 4 цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Системний аналіз наведених правових норм дозволяє стверджувати, що починаючи з 01.01.2015 в Україні жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру», і законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.
Разом з тим, Кабінет Міністрів України впродовж 2015-2019 років не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.
Верховний Суд в постанові від 24.04.2019 у справі № 826/8546/18 звернув увагу, що Кабінет Міністрів України протягом тривалого часу ухиляється від прийняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, необхідність прийняття яких Законом №1697-VІІ покладено саме на уряд.
Суди у зазначеній справі визнали протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо неприйняття порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, як це передбачено ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» та зобов'язали Кабінет Міністрів України протягом 30-ти днів з дня набрання рішенням законної сили вжити заходів та ухвалити рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури.
Проте, рішення суду фактично Кабінетом Міністрів України не виконано.
Відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури зумовило неможливість проведення органами Пенсійного фонду України перерахунку зазначених пенсій, у тому числі, пенсії позивача.
Реалізація цього права була забезпечена саме рішенням Конституційного Суду від 13.12.2019 № 7-р(II)/2019.
Крім того, слід звернути увагу, що постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 є чинною, а тому відсутні підстави для її незастосування. Таке рішення уряду є рішенням про «підвищення заробітної плати прокурорським працівникам».
Разом з тим, ч.12 ст. 86 Закону № 1697-VII (у первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі рішення Конституційного Суду України №7-р(II)/2019 набрала чинності 13.12.2019 та підлягає застосуванню, починаючи з цієї дати.
Аналогічні правові висновки викладені в рішенні Верховного Суду від 14.09.2020, ухваленому у зразковій справі № 560/2120/20.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачка має право на перерахунок її пенсії відповідно до ст. 86 Закону № 1697-VII на підставі довідки Прокуратури міста Києва від 27.02.2020 №18/112.
Щодо дати, з якої пенсійний орган зобов'язаний здійснити перерахунок пенсії позивача, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з урахуванням постанови Верховного Суду у вищенаведеній зразковій справі,що ч.20 ст. 86 Закону № 1697 (в первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі рішення Конституційного Суду України №7-р(II)/2019 набрала чинності 13.12.2019 та підлягає застосуванню починаючи з цієї дати.
Щодо наявності правових підстав для визначення відсоткового коефіцієнту пенсії позивача, колегія суддів зазначає наступне.
Як правильно зазначено судом першої інстанції, ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивача на перерахунок його пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури.
Відповідно, питання щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії є похідним і повинно вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок.
Аналогічні правові висновки викладені в рішенні Верховного Суду від 14.09.2020, ухваленому у зразковій справі № 560/2120/20.
Відповідач у відповідь на заяву позивачки відмовив їй у перерахунку пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури. Відтак, спору щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало. Також, відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.
Також не заслуговують на увагу і відхиляються судом апеляційної інстанції посилання апелянта на помилковість висновків суду першої інстанції в частині стягнення судових витрат, з огляду на те, що частиною 3 статті 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд першої інстанції прийшов до висновку про часткового задоволення позовних вимог, відповідно і судові витрати підлягають частковому стягненню, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відшкодування на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві саме в розмірі 420, 50 грн, тобто 50%.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив питання у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, судом повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі, та колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскарженого рішення суду.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 238, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 серпня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
Головуючий-суддя: Л.В. Губська
Судді: О.В. Епель
А.Г. Степанюк