01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua
Головуючий суддя у першій інстанції: Гарник К.Ю. суддя-доповідач: Епель О.В.
09 грудня 2021 року Справа № 640/11400/21
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Губської Л.В., Карпушової О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 липня 2021 року у справі
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю
«Будівельнна компанія «ДІРЕКТ»
до Державної податкової служби України
про визнання бездіяльності протиправною
та зобов'язання вчинити дії,
Історія справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельнна компанія «ДІРЕКТ» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової служби України (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення №531471207 від 27.06.2019 (форма «Н») про:
- визнання протиправною бездіяльності Державної податкової служби України, що полягає у незабезпеченні автоматичного збільшення суми, на яку ТОВ «Будівельна компанія «Дірект» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних на 101 324,00 грн в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;
- зобов'язання Державну податкову службу України збільшити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Дірект» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в розмірі 101 324,00 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 липня 2021 року позов задоволено повністю.
Постановляючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом мали бути враховані визначені у поданих позивачем розрахунках коригування суми для збільшення суми податку, на яку такий платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки такими розрахунками здійснювалось коригування помилково зазначених раніше у поданих позивачем податкових накладних сум.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ДПС України подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову повністю, посилаючись на те, що СЕА ПДВ є автоматичною системою, враховує лише ту звітність, яка надана ТОВ «БК «ДІРЕКТ» за відповідний звітний період та не допускає ручного втручання в її роботу.
При цьому, апелянт зазначив, що з липня 2017 року відповідний розрахунок здійснюється окремо за кожний звітний період без наростаючого підсумку, тому періоди складання податкових накладних та реєстрації уточнюючих розрахунків коригування до них мають співпадати.
З цих та інших підстав апелянт вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального і процесуального права, а тому просить скасувати таке рішення суду та ухвалити постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2021 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити таку скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, наполягаючи на необґрунтованості доводів апелянта та правильності висновків суду першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.
Обставини справи, установлені судом першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельнна компанія «ДІРЕКТ» (далі - ТОВ «БК «ДІРЕКТ») (ЄДРПОУ 41275170) є юридичною особою та зареєстровано як платник ПДВ.
Позивачем було укладено договір з ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Глобинський свинокомплекс» про надання послуг з монтажу обладнання, за умовами якого позивач взяв на себе зобов'язання здійснювати роботи по виготовленню і монтажу металоконструкцій опор і галерей Замовника.
На виконання умов вказаного договору позивач склав: специфікацію № 1 на суму з ПДВ 323 400,00 грн (додаток № 1 до вказаного договору); специфікацію № 4 на суму з ПДВ 529 725,00 грн (додаток № 4 договору); специфікацію № 6 на суму з ПДВ 235845,00 грн (додаток № 6 договору).
У межах виконання умов вищезазначеного договору, позивачем подано на реєстрацію: 18 серпня 2020 року податкову накладну № 1, де вказано суму ПДВ 40 025,67 грн; 19 серпня 2020 року податкову накладну № 3, де вказано суму ПДВ 19 970,00 грн; 19 серпня 2020 року податкову накладну № 6, де вказано суму ПДВ 41 328,50 грн.
Зазначені податкові накладні отримано і прийнято відповідачем 20 серпня 2020 року, 01 вересня 2020 року та 14 вересня 2020 року відповідно.
У подальшому позивачем виявлено, що податкові накладні № 1 від 18 серпня 2020 року, № 3 та № 6 від 19 серпня 2020 року помилково складені і зареєстровані на іншого контрагента, а саме ТОВ «Глобинський м'ясомолочний комплекс» (код ЄДРПОУ 34815742).
У зв'язку з цим, позивач склав та зареєстрував розрахунок коригування №4 від 01 вересня 2020 року до податкової накладної №3 від 19 серпня 2020 року (на суму -19 970,0 грн); розрахунок коригування №5 від 01 вересня 2020 року до податкової накладної №1 від 18 серпня 2020 року ( на суму -40025,7 грн); розрахунок коригування № 6 від 01 вересня 2020 року до податкової накладної №6 від 19 серпня 2020 року ( на суму -41328,5 грн); а також склав та зареєстрував належні податкові накладні по контрагенту Товариство з обмежено відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Глобинський свинокомплекс», а саме податкову накладну № 7 від 19 серпня 2020 року, де вказано суму ПДВ 19 970, 0 грн; податкову накладну № 8 від 18 серпня 2020 року, де вказано суму ПДВ 40 025,57 грн; податкову накладну № 9 від 19 серпня 2020 року, де вказано суму ПДВ 41 328,5 грн.
У жовтні 2020 року позивач подав уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок.
У ході здійснення позивачем реєстрацій податкових накладних та розрахунків коригувань, реєстраційний ліміт позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних зменшився на 202 648,00, з яких 101 324,00 грн за помилково зареєстрованими накладними.
Листом від 03 листопада 2020 року позивач звернувся до відповідача щодо відновлення/збільшення в даних СЕА ПДВ реєстраційного ліміту останнього на суму 101 324.00 грн.
Листом від 03 грудня 2020 року № 34084/6199-00-04-01-04-06 відповідач повідомив, що у позивача сума перевищення розраховувалась та складає 101 324,00 грн, як різниця між сумою податкових зобов'язань задекларованих за поданою декларації з податку на додану вартість за вересень 2020 року (157 288 грн) та сумою податку на додану вартість за податковими накладними/розрахунками коригування, виписаними у вересні 2020 року та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (55 964,00 грн). Основним принципом функціонування СЕА ПДВ є функціонування виключно в автоматичному режимі з недопущенням ручного втручання. Всі податкові накладні/розрахунки коригування, складені з 01 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних приймають участь в обрахунку реєстраційної суми, а не врахування окремих податкових накладних/розрахунків коригування для визначення реєстраційної суми не передбачено. Таким чином, розрахунок показників у СЕА ПДВ, зокрема, показник сум перевищення по позивачеві повністю відповідає задекларованим останнім показникам податкової звітності та зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахункам коригувань.
Позивач вважаючи протиправною бездіяльності Державної податкової служби України, що полягає у незабезпеченні автоматичного збільшення суми, на яку ТОВ «Будівельна компанія «Дірект» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних на 101 324,00 грн в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Нормативно-правове обґрунтування.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України), Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 (далі - Порядок № 569).
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Пунктами 48.1 - 48.2 статті 48 ПК України встановлено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.
Згідно з пунктом 48.3 ст. 48 ПК України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід'ємною частиною; ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
Підпунктом 48.5.1 пункту 48.5 статті 48 ПК України встановлено, що податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником. Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.
Відповідно до пункту 48.7 статті 48 ПК України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу. Порядок подання податкової звітності до контролюючого органу визначається статтею 49 ПК України.
За правилами пункту 49.1 статті 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Відповідно до пункту 49.3 статті 49 ПК України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Пунктом 49.4 ст. 49 ПК України встановлено, що платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість визначено статтею 2001 розділу ПК України і пунктами 33,34 і 341 підрозділу 2 розділу XX ПК України.
Підпунктом 14.1.242. пункту 14.1. статті 14 ПК України визначено, що у цьому Кодексі поняття вживаються в такому значенні: 14.1.242. технічний адміністратор електронного кабінету (далі - технічний адміністратор) - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, що здійснює заходи із розробки, створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення електронного кабінету, відповідає за виконання всіх етапів життєвого циклу такого програмного забезпечення, за його технічне і технологічне забезпечення, впровадження, функціонування, оновлення, модифікацію, усунення помилок, забезпечення цілісності та автентичності вихідного програмного коду; здійснює технічні та технологічні заходи з надання, блокування та анулювання доступу до електронного кабінету, відповідає за збереження та захист даних цих електронних сервісів.
Згідно з пунктом 200-1.1. статті 200-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 2001.3 статті 2001 цього Кодексу.
Відповідно до п. 200-1.2. ст. 200-1 ПК України платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.
Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" (Порядок №569). Даний порядок визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.
За визначенням пунктом 2 Порядку електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ (далі - електронний рахунок) - це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок. Для кожного платника податку Казначейством відкривається один електронний рахунок.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 569 періодичність, структура та формат обміну інформацією і реєстрами платників податку, необхідними для функціонування системи електронного адміністрування податку, визначаються ДПС та Казначейством.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 569 електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстру платників податку, який ДПС після присвоєння особі /індивідуального податкового номера платника податку надсилає Казначейству. /Датою початку здійснення платником податку операцій з використанням електронного рахунка є дата реєстрації його платником податку (для платників податку, зареєстрованих до 1 лютого 2015 р., - 1 лютого 2015 року).
Реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних здійснюється виключно у межах реєстраційної суми, яка обчислюється за формулою, встановленою пунктом 2001.3 статті 2001 розділу ПК України та пунктом 9 Порядку № 569.
Пунктом 200-1.3. статті 2001 ПК України визначено, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (УНакл), обчислену за такою формулою:
УНакл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах + ?Овердрафт - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ;
де: УНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; Митн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України, крім сум податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв'язку, експрес-перевізником; УПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200-1.2 цієї статті. ?Овердрафт - сума середньомісячного розміру сум податку, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником - сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу; УНаклВид - загальна сума податку за складеними платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; УВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань та результатів перевірок, що проводяться відповідно до цього Кодексу; УПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Показники формули, визначеної цим пунктом, обраховуються з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку показників УНаклОтр та УНаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників УНаклОтр, УНаклВид та УМитн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року.
Під час обрахунку суми УНакл також використовуються показники, визначені пунктами 34, 34-1 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.
За приписами п.13 Порядку № 569 ДПС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що в разі направлення у визначеному законом порядку платником податку рахунку коригування до податкової накладної, вказана у ньому сума має бути врахована контролюючим органом при обчисленні суми податку, на яку такий платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що помилково зареєстровані позивачем накладні №1 від 18 серпня 2020 року, № 3 та № 6 від 19 серпня 2020 року на іншого контрагента були ним самостійно анульовано шляхом розрахунків коригувань № 4, 5, 6 від 01 вересня 2020, які фактично анулювали першу подію (надходження передплати у сумі 101 324,00 грн).
При цьому, колегія суддів відзначає, що в подальшому, для виправлення помилок позивачем виписані та зареєстровані в ЄРПН нові (правильні) податкові накладні за № 7 та 9 від 19 серпня 2020 року із зазначенням ПДВ у розмірі 19 970,0 грн та 41 328,5 грн відповідно та № 8 від 18 серпня 2020 року із зазначенням ПДВ у розмірі 40 025, 67 грн., а також подані уточнюючі розрахунки до декларації з податку на додану вартість за серпень-вересень 2020 року.
Таким чином, позивач, відповідно до вимог п. 50.1 ст. 50 ПК України, самостійного виявивши помилки у своїй податковій декларації реалізував надане йому право на їх усунення та надіслав уточнюючий розрахунок до відповідної декларації у межах законодавчо визначеного строку.
Разом х тим, судова колегія зазначає, що положення пункту 34 підрозділу 2 Розділу XX ПК України не містять жодних обмежень щодо зарахування реєстраційної суми від'ємного значення попередніх звітних періодів (до 01 липня 2015 року) та/або заборон щодо її коригування, відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПК України шляхом подачі уточнюючого розрахунку до податкової декларації внаслідок самостійно виявлених помилок, що складає обов'язок платника податку.
Тож, як було правильно встановлено судом першої інстанції, контролюючим органом мала бути врахована визначена в поданих позивачем розрахунках коригування сума, на яку такий платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки такими розрахунками здійснювалось коригування помилково зазначених раніше у поданих позивачем податкових накладних відомостей.
Крім того, апеляційний суд приймає до уваги й те, що в індивідуальній податковій консультації від 03.10.2017 № 2095/6/99-99-15-03-02-15/ІПК безпосередньо ДФС України роз'яснено, що у податковій декларації з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані у складеній на підставі первинних документів податковій накладній. Тому обсяги постачання товарів/послуг та суми ПДВ, вказані в помилкових податкових накладних і розрахунках коригування до них, не підлягають відображенню у податковій декларації з ПДВ.
Отже, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за звітний період, поданий позивачем до контролюючого органу, є однією з форм податкової звітності з ПДВ, а отже сформовані у ньому позивачем показники мали бути враховані ДПС України при автоматичному збільшенні суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН на суму 101 324,0 грн як наслідок позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Дірект» підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності ДПС України, яка полягає у невжитті заходів щодо усунення незаконного зменшення на 101 324,0 грн у Системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН; зобов'язання ДПС України відновити/збільшити у Системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН на 101 324,0 грн, оскільки система електронного адміністрування податку на додану вартість організована на централізованому рівні ДПС України, на цьому ж рівні відбувається і автоматичне обчислення реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-якого з показників формули.
Водночас, апеляційний суд враховує практику Європейського суду з прав людини, а саме правову позицію, викладену ним в рішенні від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України», в якому Суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.
Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ практику Суду як джерело права.
Доводи апелянта про те, що СЕА ПДВ є автоматичною системою, враховує лише ту звітність, яка надана ТОВ «БК «ДІРЕКТ» за відповідний звітний період та не допускає ручного втручання в її роботу, а також про те, що з липня 2017 року відповідний розрахунок здійснюється окремо за кожний звітний період без наростаючого підсумку, тому періоди складання податкових накладних та реєстрації уточнюючих розрахунків коригування до них мають співпадати, апеляційний суд вважає необґрунтованими та відхиляє з огляду на вищезазначене.
Аналізуючи всі доводи учасників справи, колегія суддів приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову.
Отже, судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційна скарга Державної податкової служби України підлягає залишенню без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 липня 2021 року - без змін.
Розподіл судових витрат.
З огляду на результат розгляду цієї справи, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 липня 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Судове рішення виготовлено 09 грудня 2021року.
Головуючий суддя О.В. Епель
Судді: Л.В. Губська
О.В. Карпушова