Справа № 640/15369/20 Суддя (судді) першої інстанції: Мамедова Ю.Т.
08 грудня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Кузьменка В.В.,
Василенка Я.М.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 червня 2021 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Йоркер Україна» до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Йоркер України» до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 22.06.2020 № 11/28-05/12.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 червня 2021 р. позов задоволено повністю.
Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу від 22.06.2020 № 11/28-05/12.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2021 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 08.12.2021.
Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, з 09.06.2020 по 12.06.2020 відповідачем на підставі наказу від 25.05.2020 № 1380 та направлення на проведення перевірки від 09.06.2020 № 11/28/02 проведено плановий виїзний захід щодо перевірки характеристик продукції ТОВ «Нью Йоркер України», за результатами якої складено акт перевірки характеристик продукції від 12.06.2020 № 11/28-05/03.
Актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог п. 51 Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2008 № 761 (далі - Технічний регламент № 761), - на продукцію (окуляри сонцезахисні) не нанесений знак відповідності технічним регламентам.
На підставі акта перевірки 22.06.2020, відповідачем прийнято оскаржувану постановку, згідно якої, у зв'язку з встановленням порушення ТОВ «Нью Йоркер України» вимог п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" від 02.12.2010 р. №2735-VI (далі - Закон №2735-VI) - введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, за що передбачена відповідальність, згідно п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону № 2735-VI, позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен артикул продукції (57 артикулів) у сумі 2907000,00 грн.
Вважаючи вказану оскаржувану постанову такою, що прийнята з порушенням вимог законодавства, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що за умови дотримання відповідачем вимог Закону № 2735-VI, штраф на позивача міг бути накладений відповідачем лише у разі невиконання чи неповного виконання позивачем рішення відповідача щодо усунення формальної невідповідності у вигляді відсутності знаку відповідності, що передбачена ч. 3 ст. 29 Закону №2735-VI. При цьому, позивач не може бути притягнутий до відповідальності у вигляді штрафу за формальну невідповідність, на підставі п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону № 2735-VI, оскільки вказаною нормою прямо передбачено, що вона не застосовується до таких порушень.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до абз. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 2735-VI, державний ринковий нагляд - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.
Згідно з абз. 7 ч. 1 ст. 1 Закону № 2735-VI, орган державного ринкового нагляду - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного ринкового нагляду у межах сфери своєї відповідальності, що визначається відповідно до цього Закону (далі - орган ринкового нагляду).
За змістом п. 4 ч. 1 ст. 11 Закону № 2735-VI, з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування).
Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що спірна перевірка характеристик продукції, за результатами якої складено акт перевірки, проведена на підставі наказу від 25.05.2020 р. № 1380 та направлення на проведення перевірки від 09.06.2020 р. № 11/28/02 на виконання Секторального плану державного ринкового нагляду на 2020 рік, затвердженого Державною службою України з питань праці, до якого включено, зокрема, засоби індивідуального захисту. Так, оскаржувана постанова прийнята відповідачем на підставі висновків акта перевірки, у зв'язку з виявленням порушення з боку ТОВ "Нью Йоркер України" вимог п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону №2735-VI, а саме, введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам.
Водночас, за змістом п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону № 2735-VI, до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 та частиною третьою статті 29 цього Закону), - у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом періоду від одного року до трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У силу приписів ч. ч. 3, 4 ст. 29 Закону № 2735-VI, орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність, зокрема, не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом.
У разі, якщо органом ринкового нагляду за результатами аналізу повідомлення відповідного суб'єкта господарювання про виконання ним рішення про приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами чи усунення формальної невідповідності та/або перевірки стану виконання суб'єктом господарювання цього рішення, проведених відповідно до статті 34 цього Закону, встановлено, що невідповідність продукції встановленим вимогам не усунено або усунено частково, орган ринкового нагляду відповідно до затвердженої Кабінетом Міністрів України методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів вживає таких обмежувальних (корегувальних) заходів: обмеження, заборона надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу, відкликання продукції.
Водночас, згідно з п. 3 ч. 4 ст. 44 Закону № 2735-VI, до суб'єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності, визначених частиною третьою статті 29 цього Закону, - у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів.
Відповідно до п. 51 Технічного регламенту № 761, під час проведення оцінки відповідності виробник або його уповноважена особа чи постачальник: складає декларацію про відповідність згідно з додатком, яку пред'являє на вимогу призначених органів державної влади; маркує кожну одиницю засобу захисту національним знаком відповідності згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. N 1599 "Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності".
Національний знак відповідності, який повинен легко читатися і не стиратися протягом передбачуваного строку служби, наноситься на видному місці кожного засобу захисту, що постачається на ринок, та його упаковці.
Колегія суддів бере до уваги, що під час розгляду даного спору в суді першої інстанції позивачем було надано суду відповідну копію декларації про відповідність продукції вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту від 27.01.2020 р., згідно якої спірні сонцезахисні окуляри відповідають Технічному регламенту № 761. При цьому, позивачем не заперечувався факт відсутності на вказаних вище сонцезахисних окулярах знаку відповідності технічним регламентам.
Беручи до уваги наведене, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що за умови дотримання відповідачем вимог Закону № 2735-VI, штраф на позивача міг бути накладений відповідачем лише у разі невиконання чи неповного виконання позивачем рішення відповідача щодо усунення формальної невідповідності у вигляді відсутності знаку відповідності, що передбачена ч. 3 ст. 29 Закону №2735-VI. При цьому, позивач не може бути притягнутий до відповідальності у вигляді штрафу за формальну невідповідність, на підставі п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону № 2735-VI, оскільки вказаною нормою прямо передбачено, що вона не застосовується до таких порушень.
До того ж, про безпідставне накладення відповідачем штрафу на позивача, на підставі п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону №2735-VI, свідчить також надісланий позивачу листом Головного управління Держпраці у Київській області проект рішення відповідача від 23.06.2020 р. № 11/28-05/06 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, яким передбачається застосувати до позивача обмежувальний захід, що полягає в усуненні формальної невідповідності.
Тобто, відповідачем визнається, що виявлене під час перевірки порушення є формальною невідповідністю.
Проте, оскаржувана постанова ґрунтується на іншій нормі, яка передбачає відповідальність за введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, а не за формальну невідповідність, а тому, на переконання колегія суддів, суд першої інстанції цілком обґрунтовано констатував, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем з порушенням вимог Закону № 2735-VI, а тому, є протиправною та підлягає скасуванню. Тож, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Колегія суддів зазначає, що апелянтом не було зазначено у чому саме полягає порушення судом першої інстанції норм матеріального права при прийнятті оскаржуваного рішення, при цьому, лише посилання сторони відповідача на те, що за наслідком перевірочного заходу було виявлено що на сонцезахисних окулярах не нанесений знак відповідності технічним регламентам, не спростовує висновків суду, з яких він виходив при прийнятті рішення.
У цілому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Київській області - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 червня 2021 р. - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді В.В. Кузьменко
Я.М. Василенко