Справа № 640/23508/20
07 грудня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді- доповідача Сорочка Є.О., суддів Федотова І.В., Єгорової Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2021 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати неправомірними і протиправними дії заступника начальника ГУ Пенсійного фонду України в м. Києві с приводу створення підстав для неврахування обраного періоду з квітня 1978 року по березень 1983 року шляхом внесення неправдивих даних до підсистеми «Звернення»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати пенсію згідно поданої заяви від 24.01.2020 №964
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.04.2021 позов задоволено частково із виходом за межі позовних вимог:
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не прийняття рішення по заяві ОСОБА_1 за призначенням-перерахунком пенсії (щодо здійснення перерахунку з/п з 1978 по 1983 рр.) від 24.01.2020 №964 у відповідності до пункту 5 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві розглянути заяву ОСОБА_1 за призначенням-перерахунком пенсії (щодо здійснення перерахунку з/п з 1978 по 1983 рр.) від 24.01.2020 №964 та прийняти рішення по суті у відповідності до пункту 5 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 від 14.05.2021 залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.04.2021 - без змін.
У подальшому, позивач подав до суду апеляційної інстанції заяву, у якій просив, окрім іншого, роз'яснити:
1. «... під яким вхідним номером зареєстрована ця апеляційна скарга від 14 травня 2021року канцелярією Апеляційного суду»;
2. «... від якого числа і під яким вхідним номером канцелярією Апеляційного суду було зареєстроване це доповнення, яке прийнято до уваги при винесенні постанови»;
3. «... від якого числа і під яким вхідним номером канцелярією Апеляційного суду був зареєстрований цей примірник апеляційної скарги у новій редакції, який прийнятий до уваги судом при винесенні постанови»;
4. «Чому невірно зазначена подана мною заява?»;
5. «... чому в постанові зазначено в усній формі -тоді як в справі (т. 1 ас. 145) наявне рішення №2600-020/-8/25624 від 02.03.2020р. ГУ ПФУ в м. Києві»;
6. «... які саме посадові особи - Директор Департаменту пенсійного забезпечення Охріменко О., заступник Голови правління Ковпашко І., завідуючий Сектору з питань запобігання корупції в пенсійному фонді України Касьянов О. - ці посадові особи, чи якісь інші?»;
7. «Чому невірно зазначена мною подана заява від 24.01.2020р. вх. №964 (щодо здійснення перерахунку пенсії з/п з 1978р. по 1983р.)»;
8. «... чому в постанові зазначено, заява внесена помилково, тоді як ні Позивач, ні Відповідач цього не заявляли»;
9. «... куди із справи зникли докази, а саме: витяг з підсистеми Звернення системи ІКІС, відзов №2600-0903-8/8497 від 20.01.2021р. та рішення №2600-020/-8/25624 від 02.03.2020р.»;
10. «... яка повна назва реєстру, до якого внесено подану мною заяву (щодо здійснення перерахунку з/п з 1978р. по 1983р.) від 24.01.2020 №964»;
11. «... чому оцінки довідки, а не правової оцінки довідки?»;
12. «... чому рішення Головного управління Пенсійного фонду у місті Києві №2600-03-09-8/110165 від 07.07.2021р. не було відображено в постанові Апеляційного суду справа №640/23508/20».
Розглянувши подану заяву, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до частин першої та другої статті 254 КАС за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання
Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання судового рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, без внесення будь-яких змін в існуюче рішення.
Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кількох варіантів тлумачення.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Роз'ясненню в порядку статті 254 КАС підлягає виключно сам зміст рішення, що є незрозумілим учаснику справи, а не спосіб та порядок його виконання.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Звертаючись до суду із заявою про роз'яснення судового рішення, позивач не навів жодних мотивів, які б свідчили про незрозумілість судового рішення суду апеляційної інстанції. Питання, які просить роз'яснити позивач, жодним чином не свідчать про незрозумілість судового рішення.
У свою чергу, у спосіб подання заяви про роз'яснення рішення позивач фактично намагається вступити із судом у дискусію стосовно встановлених судом обставин та документів, які були або ж не були покладені в основу рішення суду.
Водночас, у разі, якщо позивач вважає, що судом апеляційної інстанції неповністю чи невірно досліджені обставини справи, порушено норми матеріального та/або процесуального права, то він вправі звернутися до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову апеляційного суду.
У порядку статті 254 КАС шляхом подання заяви про роз'яснення не здійснюється оскарження судового рішення та ініціювання перед судом питань, які не пов'язані із ясністю ухваленого ним рішення.
Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість заяви ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2021, а також відсутність у вказаній заяві жодних питань, які можуть бути вирішені в порядку статті 254 КАС.
Керуючись статтями 34, 254, 311 КАС, суд
Відмовити у задоволення заяви ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2021.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Є.О. Сорочко
Суддя І.В. Федотов
Суддя Н.М. Єгорова