Справа № 620/4099/21 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:
Падій В.В.
Іменем України
08 грудня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сорочка Є.О.,
суддів Федотова І.В.,
Коротких А.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Седнівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду із позовом до Седнівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Седнівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області щодо несвоєчасного оприлюднення у формі відкритих даних на офіційному веб-сайті http://sednivska.gromada.org.ua/ Седнівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області рішення Седнівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області від 02.12.2020 «Про припинення сільських рад в результаті реорганізації шляхом приєднання до Седнівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області»;
- зобов'язати Седнівську селищну раду Чернігівського району Чернігівської області, відповідно до частини 2 статті 15Закону України від 13.01.2011 №2939-VI «Про доступ до публічної інформації», в межах наданих повноважень невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів з дня затвердження рішень Седнівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області ради, забезпечити оприлюднення на офіційному веб-сайті http://sednivska.gromada.org.ua/ Седнівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області інформації, передбаченої частиною 1 статті 15 Закону України від 13.01.2011 № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації», починаючи з 01.06.2021.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дії відповідача щодо несвоєчасного оприлюднення на веб-сайті рішення про припинення сільських рад є протиправними та такими, що порушують його права.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 червня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування усіх фактичних обставин у справі. Апелянт вказує, що відповідачем не надано жодних доказів оприлюднення рішення Седнівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області від 02.12.2020 «Про припинення сільських рад в результаті реорганізації шляхом приєднання до Седнівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області» на відповідному стенді, що вказує на наявність протиправної бездіяльності.
Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 02.12.2020 Седнівською селищною радою Чернігівського району Чернігівської області прийнято рішення «Про припинення сільських рад в результаті реорганізації шляхом приєднання до Седнівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області».
Вказане рішення оприлюднено на офіційному веб-сайті http://sednivska.gromada.org.ua/ Седнівської громади лише 17.03.2021, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.
Не погодившись із бездіяльністю Седнівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області щодо своєчасного оприлюднення у формі відкритих даних на офіційному веб-сайті http://sednivska.gromada.org.ua/ Седнівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області рішення «Про припинення сільських рад в результаті реорганізації шляхом приєднання до Седнівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області» позивач звернувся до суду із даним позовом.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних виходив з того, що встановлення відсутності матеріально-правової заінтересованості позивача є самостійною і достатньою підставою для відмови у задоволенні позову.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.
Частиною 11 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі Закон №280/97-ВР) встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» (далі Закон №2939-VI) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Пунктом першим частини 1 статті 3 Закону №2939-VI право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.
Згідно з частиною 1 статті 5 Закону №2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема, систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом.
Статтею 12 Закону №2939-VI встановлено, що суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 13 Закону №2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 14 Закону №2939-VI розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами.
Частина 1 статті 15 Закону №2939-VI передбачає, що розпорядники публічної інформації зобов'язані оприлюднювати, зокрема, нормативно-правові акти та акти індивідуальної дії (крім внутрішньо організаційних), прийняті розпорядником, а частина 2 зазначеної правової норми передбачає, що ці акти підлягають обов'язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше 5 робочих днів з дня затвердження документу. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.
З вищевикладеного вбачається, що Закон №2939-VI чітко встановлює порядок, способи та строки оприлюднення нормативно-правових актів та актів індивідуальної дії, до яких відносяться і рішення місцевих рад, та передбачає, що такі рішення підлягають оприлюдненню, невідкладно, але не пізніше 5 робочих днів з моменту їх затвердження, зокрема, на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом.
Разом із тим, у даній справі предметом спору є бездіяльність Седнівської селищної ради Чернігівської області щодо несвоєчасного оприлюднення у формі відкритих даних на офіційному веб-сайті http://sednivska.gromada.org.ua/ Седнівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області рішення Седнівської селищноїради Чернігівського району Чернігівської області від 02.12.2020 «Про припинення сільських рад в результаті реорганізації шляхом приєднання до Седнівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області».
З матеріалів справи встановлено, що 02.12.2020 Седнівською селищною радою Чернігівського району Чернігівської області прийнято рішення «Про припинення сільських рад в результаті реорганізації шляхом приєднання до Седнівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області», яке оприлюднено на офіційному веб-сайті http://sednivska.gromada.org.ua/ Седнівської громади лише 17.03.2021.
Відповідач стверджує, що, на момент прийняття вказаного рішення, офіційний веб-сайт http://sednivska.gromada.org.ua/ Седнівської громади був відсутній і почав функціонувати лише з березня 2021 року.
Натомість згідно розпорядження Седнівського селищного голови від 03.12.2020 «Про оприлюднення публічної інформації» у зв'язку з відсутністю офіційного веб-сайту Седнівської громади та до впровадження веб-сторінки в мережі Інтернет вирішено здійснювати оприлюднення публічної інформації на інформаційному стенді Седнівської селищної ради.
За твердженням відповідача, спірне рішення було оприлюднене на інформаційному стенді Седнівської селищної ради.
Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що матеріали справи не містять доказів оприлюднення рішення на відповідному стенді, проте вказує, що рішення було прийнято 02.12.2020, оприлюднено на офіційному веб-сайті 17.03.2021, тобто на момент розгляду даної справи у судах першої та апеляційної інстанції, дане рішення містилось на офіційному веб-сайті, тому документально підтвердити розміщення рішення на інформаційному стенді на даний час є неможливим.
При цьому, позивачем не вказано, які саме докази має подати відповідач враховуючи зазначені обставини.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що згідно ч.1 ст. 15 Закону №2939-VI відповідна інформація оприлюднюється на веб-сайті лише у разі його наявності у розпорядника інформації.
Натомість, спірне рішення було оприлюднено на офіційному веб-сайті відразу після його створення.
Суд першої інстанції вірно вказав, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у наявності у особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу, встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Заінтересованість повинна мати правовий характер, який виявляється в тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для позивача.
Заінтересованість повинна мати об'єктивну основу. Юридична заінтересованість не випливає з самого факту звернення до суду, а повинна передувати йому. Недостатньо лише твердження позивача, наведеного у позовній заяві, про порушення права, свободи або законного інтересу.
Отже обов'язковою передумовою судового захисту є визначення судом фактичної обґрунтованості тверджень позивача про наявність у останнього порушених відповідачем прав, свобод або законних інтересів.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є самостійною підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи позивача про порушення його прав, викладені в позові, є абстрактними, не містять жодного обґрунтування негативного впливу на його конкретні реальні, індивідуально виражені права, свободи чи інтереси.
Позивач не обґрунтував свій особистий, безпосередній, індивідуальний інтерес, а вказує лише на протиправну бездіяльність Седнівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області щодо несвоєчасного оприлюднення у формі відкритих даних на офіційному веб-сайті http://sednivska.gromada.org.ua/ рішення Седнівської селищноїради Чернігівського району Чернігівської області від 02.12.2020 «Про припинення сільських рад в результаті реорганізації шляхом приєднання до Седнівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області».
Таким чином, позивачем в позовній заяві не наведено обґрунтувань та не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивач безпосередньо зазнав втручання в свої права внаслідок несвоєчасного опублікування рішення відповідачем, та спричинення внаслідок цього суттєвого негативного впливу саме на його права або інтереси та завдання йому реальної шкоди.
Вказане свідчить про відсутність предмету захисту у суді, адже позивач не визначив, з яким конкретним матеріальним або нематеріальним благом пов'язаний його інтерес та що цей інтерес належить саме позивачу фізичній особі, не визначено його права, свободи чи інтереси, які мають бути захищені (поновлені) у судовому порядку, позивач не є потерпілим, він не зазнав жодної реальної шкоди, що фактично вказує на безпредметність заявленого позову.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Решта доводів учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 червня 2021 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя Є.О. Сорочко
Суддя І.В. Федотов
Суддя А.Ю. Коротких