Справа № 640/920/21 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:
Аверкова В.В.
Іменем України
08 грудня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сорочка Є.О.,
суддів Федотова І.В.,
Єгорової Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 да Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «КБ «Український фінансовий світ» Савельєва Анна Миколаївна про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «КБ «Український фінансовий світ» Савельєва Анна Миколаївна, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом у розмірі 190000,00 грн в порядку, передбаченому частиною першою статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;
- стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь позивача гарантовану суму відшкодування коштів за вкладом, розміщеним за договором банківського вкладу № 43261 від 27 червня 2014 року в Публічного акціонерного товариства «КБ «Український фінансовий світ» у розмірі 190000 грн за рахунок бюджетних асигнувань;
- стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у сумі 12966,115 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправною бездіяльністю відповідача щодо невиплати позивачу гарантованої суми відшкодування за вкладом позивача в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ», з підстав проведення досудового розслідування, оскільки грошові кошти позивача не можуть бути речовими доказами в кримінальній справі.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2021 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо невиплати позивачу гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом у розмірі 190000,00 грн в порядку, передбаченому частиною першою статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виплатити на користь позивача гарантовану суму відшкодування коштів за вкладом, розміщеним за договором банківського вкладу № 43261 від 27.06.2014 року в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ» у розмірі 190000,00 грн. У задоволенні стягнення витрат на правову допомогу відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування усіх фактичних обставин у справі. Апелянт вказує, що на момент звернення позивача до суду ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» уже було ліквідовано, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб як ліквідатора ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» припинені, а всі документи передані на зберігання до архіву Національного банку України. Також скаржник наголошував на тому, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не є правонаступником банку, а лише виступає його ліквідатором та не зобов'язаний виконувати судові рішення після ліквідації неплатоспроможного банку. Вказує, що у відповідача була відсутня можливість у порядку, передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», здійснити виплату позивачу суми відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з огляду на наявність кримінальних проваджень №42018101060000066 та № 42017101060000117.
Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що між позивачем та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Український фінансовий світ» 27.06.2014 укладено договір банківського вкладу (депозиту) №43261 «Планер» згідно з яким Банк приймає від клієнта на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 190000,00 грн у тимчасове строкове користування на строк в один календарний місяць та зобов'язується сплачувати проценти за їх використання.
Згідно з платіжним дорученням від 27.06.2014 позивач внесла на рахунок грошові кошти у розмірі 190000,00 грн з призначенням платежу «надходження коштів за депозитною угодою №43261 від 27.06.2014».
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 березня 2020 року по справі №826/26159/15, адміністративний позов задоволено частково: зобов'язано Уповноважену особу фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий Світ» Оберемко Р.А. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Листом від 26.06.2020 вих. №02-036-8416/20 було повідомлено позивача, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» подано документи державному реєстратору юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань для державної реєстрації припинення банку як юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Враховуючи, не виплату відповідачем суми відшкодування за вкладом позивача, останній звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
Суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги виходив з того, що відповідачем не доведено наявність у межах спірних правовідносин обставин, які б перешкоджали виплаті на користь позивача гарантованої суми відшкодування за вкладом ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ».
Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (далі - Закон №4452-VI).
За визначенням ст. 2 Закону № 4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Частиною 1 ст. 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (тут та надалі вказаний Закон зазначається у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом, закріплений у ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 березня 2020 року по справі №826/26159/15, яке набрало законної сили, визнано право позивача на отримання відшкодування коштів за вкладом та включення її до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ».
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Аналогічні норми також містяться у п. 4 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012 року №14.
Згідно з ч. 7 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд завершує виплату гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами у день подання документів для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про ліквідацію банку як юридичної особи.
Зазначені норми визначають дату початку проведення виплати коштів, а також граничний строк протягом якого повинна бути здійснена така виплата.
Згідно розміщеної на офіційному сайті Фонду інформації з 21 листопада 2014 року Фонд розпочав виплати коштів вкладникам ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» у зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду 13 листопада 2014 року рішення № 119 про початок ліквідації даного банку. Виплати гарантованої суми відшкодування здійснюватимуться відповідно до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Документи для державної реєстрації припинення банку ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» як юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було подано 05 червня 2019 року, а запис про припинення державної реєстрації ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» як юридичної особи внесено 14 серпня 2019 року.
Станом на 05 червня 2019 року та на цей час виплату коштів позивачу Фондом не здійснено.
Під час розгляду і вирішення справи колегія суддів виходить з того, що визначальним є наявність у позивача права на отримання відшкодування коштів за вкладом, підтвердженого рішенням суду від 30 березня 2020 року, яке набрало законної сили.
З приводу застосування ч. 7 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» колегія суддів зазначає, що ця норма зобов'язує Фонд завершити виплату гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами до дня подання документів для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про ліквідацію банку як юридичної особи та не є підставою для припинення виплати коштів, у разі невиконання цього обов'язку протягом зазначеного раніше строку.
Також скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що відповідно до ч. 3 ст. 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» 14 серпня 2019 року внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №12661110046007762 про державну реєстрацію припинення ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» як юридичної особи, а отже, ліквідація банку вважається завершеною, а банк ліквідованим. Згідно зі ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вимоги кредиторів до банку, що були незадоволені недостатністю його майна, вважаються погашеними. Таким чином, повноваження Фонду як ліквідатора ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» припинено.
Колегія суддів зауважує, що правовідносини щодо отримання вкладником гарантованого державою відшкодування за рахунок коштів Фонду в межах граничної суми існують між Фондом та вкладником без участі банку-боржника, та у таких правовідносинах Фонд виконує функції з організації виплати гарантованого державою відшкодування за банківським вкладом у межах граничного розміру за рахунок коштів Фонду незалежно від перебігу процедури ліквідації банку (продажу його майна).
Юридичний факт неплатоспроможності банку є підставою для виникнення правовідносин щодо відшкодування вкладникам їх вкладів за рахунок коштів Фонду, проте процес ліквідації має окремий перебіг і не впливає на обсяг гарантованого державою відшкодування вкладникам.
Крім того, припинення банку як юридичної особи не може бути підставою для невиплати позивачу відшкодування, передбаченого законодавством.
Аналогічний правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2021 року у справі № 200/14379/19-а.
Обґрунтовуючи правомірність своїх дій, Фонд, зокрема, посилається на те, що постановою Київської місцевої прокуратури №6 від 21 березня 2018 року, визнано грошові кошти у розмірі гарантованих сум відшкодування фізичним особам за рахунок Фонду, відповідно до сум, які перебували на рахунках фізичних осіб у ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ», зокрема і позивача, речовим доказом у кримінальному провадженні №42017101060000117.
Крім того, 03 травня 2019 року Печерським районним судом м. Києві по справі №757/21167/19-к у вказаному кримінальному провадженні було винесено ухвалу, якою накладено арешт на грошові кошти та рахунки фізичних осіб, вкладників ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ», в тому числі і на рахунок позивача.
Скаржник звертає увагу на те що згідно з п. 11 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд не відшкодовує кошти розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.
Перевіряючи обґрунтованість таких доводів, колегія суддів враховує, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16 грудня 2019 року по справі № 757/61890/19-к, скасовано арешт накладений ухвалою від 03 травня 2019 року по справі № 757/21167/19-к у кримінальному провадженні №42017101060000117 на грошові кошти та рахунки вкладників ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ», зокрема позивача.
Апеляційна скарга відповідача не містить відомостей щодо того, які обставини об'єктивно перешкоджали Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у вказаний період часу виплатити позивачу гарантовану суму відшкодування.
Натомість, вказаний строк є достатнім для виконання відповідачем зобов'язання перед позивачем щодо виплати йому відшкодування коштів за вкладом. Однак, таке зобов'язання не виконане.
Дотримання прав вкладників банків передусім проявляється в законодавчих гарантіях повернення всієї суми вкладу та процентів на неї або доходів у іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором банківського вкладу (ч. 1 ст. 1058 ЦК України). У разі визнання банку неплатоспроможним гарантією забезпечення прав вкладників є поетапне відшкодування, в порядку передбаченому законом, суми за вкладом: Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку; у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом, в порядку загальних правил відшкодування за процедурами ліквідації.
Аналогічна позиція була висловлена Пленумом Верховного Суду України в постанові від 03 липня 2015 року № 13.
Суд першої інстанції вірно вказав, що в матеріалах справи відсутні докази затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ», однак, згідно розміщеної на офіційному сайті Фонду інформації з 21.11.2014 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснює відшкодування коштів вкладникам Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за договорами банківського вкладу незалежно від дати їх закінчення та за договорами банківського рахунку (включаючи карткові рахунки) в межах 200 тисяч гривень засобами Автоматизованої системи виплат Фонду (оголошення розміщено 20.11.2014).
Оскільки початок виплати коштів в межах гарантованої суми неможливий без затвердження реєстру відшкодувань вкладникам для здійснення виплат, то початок процедури виплат свідчить про наявність вказаного реєстру, і залучення до матеріалів справи доказів його затвердження не є необхідним.
Оскільки вказана інформація розміщена на офіційному сайті Фонду, на якому відображено всю інформацію щодо проведення процедур тимчасової адміністрації та ліквідації Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк "Український фінансовий світ», вона є загальновідомою в розумінні частини третьої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язання Фонду виплатити на користь позивача гарантовану суму відшкодування підлягає задоволенню.
Крім того, на підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем не надано суду відповідного документа, що свідчить про оплату витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, не надано акту виконаних робіт та рахунку на оплату, внаслідок чого останнє є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Решта доводів учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2021 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя Є.О. Сорочко
Суддя І.В. Федотов
Суддя Н.М. Єгорова