Справа № 640/20934/20 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко А.І.
08 грудня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б.,
суддів Пилипенко О.Є., Черпіцької Л.Т.,
секретаря Строяновської О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про зобов'язання вчинити дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2021 року, -
У вересні 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась у суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі - відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві) про зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункта «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, проте відповідач безпідставно не визнав її роботу в Київській міській онкологічній лікарні як таку, що належить до робіт із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах входять працівники, які безпосередньо обслуговують хворих в онкологічних закладах (підрозділах), центрах, диспансерах. Оскільки перебування на посаді лікаря - анестезіолога передбачає виконання професійних обов'язків не лише у відділенні анестезіології та реанімації, а в усіх інших відділеннях медичного закладу, з урахуванням спеціалізації такого відповідна робота відноситься до Списку №2.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі пункта 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів уважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, з таких підстав.
Судом установлено, що 06 серпня 2020 року позивач звернулася до ГУ ПФУ в м. Києві з заявою про призначення пенсії за віком за Списком №2.
10 серпня 2020 року відповідач листом відмовив у призначенні пенсії за віком за Списком №2 у зв'язку з тим, що позивач не надала разом із заявою необхідні документи.
Уважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернулась з позовом до суду.
Постановляючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що робота у відділенні анестезіології, реанімації і інтенсивної терапії в Київській міській онкологічній лікарні не належить до робіт Списка №2.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів уважає за необхідне зазначити наступне.
Спір полягає в наявності правових підстав для віднесення роботи на посаді лікаря - анестезіолога у відділенні анестезіології, реанімації і інтенсивної терапії у Київській міській онкологічній лікарні до Списка №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Відповідно до пункта «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ (далі - Закон України №1788-ХІІ) на пільгових умовах право на пенсію за віком незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Статтею 62 цього Закону передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 Порядка застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383) встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Як установлено судом, позивач працювала на посаді лікаря - анестезіолога у відділенні анестезіології, реанімації і інтенсивної терапії у Київській міській онкологічній лікарні, яка у подальшому перейменована у Київський міський клінічний онкологічний центр, який реорганізовано в Комунальне некомерційне підприємство «Київський міський клінічний онкологічний центр».
Відповідно до пункта 2260000ж розділа ХХІV «Установи охорони здоров'я і соціального забезпечення» постанови Кабінета Міністрів України №162 від 11 березня 1994 року «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» право на пенсію за Списком №2 мають - лікарі, середній і молодший медичний персонал у дитячих онкологічних відділеннях, які працюють у відділеннях і кабінетах хіміотерапії онкологічних установ (підрозділів).
Відповідно до пункта 24ж розділа ХХІV «Охорона здоров'я та соціальна допомога» постанови Кабінета Міністрів України від 16 січня 2003 року, право на пенсію за Списком №2 мають працівники, які безпосередньо обслуговують хворих в онкологічних закладах(підрозділах), центрах, диспансерах: лікарі, молодші спеціалісти з медичною освітою, молодші медичні сестри, молодші медичні сестри з догляду за хворими, сестри-господині, зайняті у відділеннях і кабінетах хіміотерапії.
Таку ж саму норму містить абзац 13 розділа ХХІV «Охорона здоров'я та соціальна допомога» постанови Кабінета Міністрів України від 24 червня 2016 року №461.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що робота на посаді лікаря будь-якої спеціалізації, однак саме у відділені та кабінеті хіміотерапії в онкологічному закладі (підрозділі), центрі чи диспансері дає право на отримання пенсії за Списком №2.
З огляду на викладене, твердження позивача про те, що робота в онкологічному закладі на посаді лікаря дає право на отримання пенсії за Списком №2, є помилковим.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення місцевого суду є законним та обґрунтованим.
Відповідно до пункта 1 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено з дотриманням норм чинного матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 33, 34, 243, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Я.Б. Глущенко
Судді О.Є. Пилипенко
Л.Т. Черпіцька