П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
09 грудня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/10956/21
Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року по справі за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи платника податків ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу,-
В червні 2021 року Головне управління ДПС в Одеській області (надалі - позивач, ГУ ДПС) звернулось до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 (надалі - відповідач), в якому просило стягнути з позивача наступний податковий борг:
- по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 10507,14 грн.;
- по військовому збору в сумі 3101,15 грн..
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що за фізичною особою-платником податків ОСОБА_1 рахується заборгованість по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються особами за результатами річного декларування та з військового збору, яка виникла за результатами нарахування по податковим повідомленням-рішенням №0235351305, №0235361305, №0235371305 від 22.05.2018 року та нарахування пені. У зв'язку із несплатою відповідачем заборгованості, податковим органом було винесено податкову вимогу форми «Ф» №70014-17 від 22.06.2018 року, яку було направлено рекомендованим листом на адресу відповідача.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.09.2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовою особою ГУ ДФС в Одеській області у період з 23.03.2018 року по 05.04.2018 року проводилась документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 з питань нарахування та перерахування до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, за результатами якої складено акт від 13.04.2018 року №800/15-32-13-05/ НОМЕР_1 .
У ході проведеної перевірки посадовою особою ГУ ДФС у Одеській області виявлено наступні порушення податкового законодавства:
- пп.162.1.1 п.162.1 ст.162, пп.164.2.10 п.164.2 ст.164, п.179.1 ст.179, п.49.18.4 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, наслідок чого встановлено неподання декларації про майновий стан та доходи за 2016 рік по строку 01.05.2017 року;
- пп.162.1.1 п.162.1 ст.162, пп.164.2.10 п.164.2 ст.164, п.171.2 (б) ст.171, п.179.1 ст.179, п.179.7 ст.179 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, внаслідок чого встановлено несплату до бюджету податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування по строку 01.08.2017 року у сумі 7471,40 грн.;
- п.162.1 ст.162, пп.164.1.3 п.164.1 ст.164, п.171.2 (б) ст.171, п.179.7 ст.179, п.16-1 підрозділу 10 розд.XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, із змінами і доповненнями, внаслідок чого встановлено несплату до бюджету податкового зобов'язання з військового збору по строку 01.08.2017 року у сумі 2241,42 грн..
У зв'язку з виявленими під час проведеної перевірки порушеннями податкового законодавства ГУ ДФС у Одеській області прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
- №0235371305 від 22.05.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «військовий збір» на суму 2241,42 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 560,36 грн.;
- №0235351305 від 22.05.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» на суму 7471,40 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1867,85 грн..
- №0235361305 від 22.05.2018 року, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 170,00 грн..
Вказані податкові повідомлення-рішення надіслані відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою: АДРЕСА_1 .
У зв'язку з несплатою ОСОБА_1 нарахованого контролюючим органом податкового зобов'язання відповідачу було виставлено податкову вимогу форми «Ф» №70014-17 від 22.06.2018 року, відповідно до якої сума заборгованості склала 13608,29 грн..
Відповідно довідки-розрахунку заборгованості до бюджету, станом на 17.06.2021 року, за відповідачем рахується заборгованість по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються особами за результатами річного декларування та з військового збору у сумі 13608,29 грн..
З метою стягнення суми податкового зобов'язання, самостійно нарахованого контролюючим органом платнику податків за результатами проведеної податкової перевірки, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що станом на час виникнення у відповідачки податкового боргу та станом на час прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень та виставлення податкової вимоги, адреса зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 була інакшою, аніж та, що вказана у інформації, що надана ГУ ДПС в Одеській області від 03.07.2020 року №345/11/15-32-51-09-06 та за якою платнику податків надсилалась податкова вимога. А тому позивачем не дотримано умови, за яких ГУ ДПС в Одеській області може бути реалізовано примусове стягнення податкового боргу в судовому порядку, оскільки податкова вимога направлялась ОСОБА_1 не за місцем її реєстрації та без дотримання Порядку №610, а тому вважається такою, що не вручена платнику податків.
Колегія суддів погоджується з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до п.15.1 ст.15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Тобто, статусу податкового боргу набуває лише узгоджена сума грошового (податкового) зобов'язання, не сплачена платником податків у визначений строк.
Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України).
Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до ст.38 ПК України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Пунктом 59.1 статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків.
Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.18).
Главою 9 Розділу ІІ ПК України передбачено погашення податкового боргу платників податків.
Пунктом 95.1 ст.95 ПК України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Таким чином, передумовою для стягнення простроченої заборгованості є надсилання платнику податків податкової вимоги.
Нормами п.42.2 ст.42 ПК України визначено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Зазначене кореспондується з п.6 Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 року №610.
Податковою адресою платника податків - фізичної особи в розумінні ст.45 ПК України визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Матеріалами справи підтверджується, що в акті про результати документальної позапланової невиїзної перевірки відповідача, податкових повідомленнях-рішеннях від 17.04.2019 року №0235371305, №0235351305, №0235361305 вказано податкову адресу відповідача: АДРЕСА_2 .
Також з матеріалів справи вбачається, що вказані вище акт та податкові повідомлення-рішення надсилались відповідачу саме за цією адресою.
При цьому, податкова вимога від 22.06.2018 року №70014-17 була скерована за іншою адресою: АДРЕСА_3 та у зв'язку з не врученням її адресату була повернута органом поштового зв'язку до контролюючого органу (а.с.9-10).
Тобто, як вірно зазначено судом першої інстанції, податкова вимога направлялась на поштову адресу, за якою відповідач не зареєстрована, тобто не за податковою адресою відповідача, а тому позивачем не дотримано умови, за яких ГУ ДПС в Одеській області може бути реалізовано примусове стягнення податкового боргу у судовому порядку.
Судова колегія зазначає, що доводи ДПС України про те, що відповідач повинна була повідомити ДПС про зміну своєї адреси з АДРЕСА_4 на АДРЕСА_2 , але не зробила цього є безпідставними, оскільки і в акті перевірки від 13.04.2018 року і в повідомленні про вручення вказаних податкових повідомлень-рішень зазначено вірну адресу: АДРЕСА_2 (а.с.16).
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Головуючий суддя Кравченко К.В.
Судді Джабурія О.В. Вербицька Н. В.