П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
08 грудня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/10116/20
Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н.В.,
при секретарі -Яценюк О.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року по справі за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Полінкс» про підтвердження обґрунтованості повного адміністративного арешту майна,-
В жовтні 2020 року Головне управління ДПС в Одеській області (далі - позивач, ГУ ДПС) звернулось до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Полінкс» (далі - відповідач, Товариство), в якому просило підтвердити обґрунтованість повного адміністративного арешту майна Товариства згідно з рішенням ГУ ДПС від 03.09.2020 року.
В обґрунтування заявлених позовних вимог було зазначено, що посадовими особами Товариства було відмовлено представникам контролюючого органу у допуску до проведення перевірки, а тому заступником начальника ГУДПС в Одеській області було прийнято рішення про застосування повного адміністративного арешту платника податків ТОВ «Полінкс».
Дану справу було розглянуто судом першої інстанції у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.09.2021 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням, ГУ ДПС подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.
З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що відповідно до наказу ГУ ДПС від №4023 від 02.09.2020 року, на підставі пп.19-1.1.14 п.19-1.1 ст.19, ст.40, п.80.2.5 п. 80.2 ст.80 ПК України призначено проведення фактичної перевірки ТОВ «Полінкс» тривалістю 10 діб.
02.09.2020 року ГУ ДПС видані направлення №№2958, 2959 на перевірку Товариства.
02.09.2020 року посадовими особами ГУ ДПС та директором ТОВ «Полінкс» складено акт №493/15-32-32-01 про відмову у допуску до перевірки Товариства з питань здійснення дотримання вимог діючого законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів, порядком здійснення готівкових розрахунків, ведення обліку товарних запасів за дотриманням вимог діючого законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів, порядком здійснення готівкових розрахунків, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв та акт про відмову від підпису у направленні на перевірку.
У зв'язку з цим, начальником управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДПС подано на ім'я заступника начальника ГУ ДПС звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
03.09.2020 року о 15 год. 00 хв. заступником начальника ГУ ДПС було прийнято рішення про застосування повного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «Полінкс».
В той же час, Товариством було оскаржено в судовому порядку наказ ГУ ДПС від №4023 від 02.09.2020 року про проведення фактичної перевірки.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01.02.2021 року по справі №420/11454/20, яке залишено без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2021 року, позов ТОВ «Полінкс» задоволено та визнано протиправним та скасовано наказ ГУ ДПС №4023 від 02.09.2020 року, про проведення фактичної перевірки Товариства.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що правові підстави для обґрунтованості адміністративного арешту майна відповідача відсутні, оскільки наказ ГУ ДПС №4023 від 02.09.2020 року, про проведення фактичної перевірки, було скасовано в судовому порядку, та з моменту прийняття рішення про застосування повного адміністративного арешту майна минуло вже більше 96 годин.
Колегія суддів погоджується з цим висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до п.81.1 ст.81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
Аналіз наведених статтею ПК України доводить, що платник податків має право відмовити у допуску перевіряючих до перевірки виключно у випадках передбачених кодексом.
Відповідно до п.81.2 ст.81 ПК України, у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.
Пунктом 94.1 ст.94 ПК України визначено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Положеннями пп.94.2.3 п.94.2 ст.94 ПК України передбачено, що арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Згідно з приписів п.94.5 ст.94 ПК України, арешт майна може бути повним або умовним.
Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.
Таким чином, рішення про застосування адміністративного арешту майна може бути прийнято за умови наявності законних підстав для проведення перевірки та платником податків відмовлено у допуску проведення такої перевірки.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не було допущено представників контролюючого органу до фактичної перевірки на підставі наказу ГУ ДПС №4023 від 02.09.2020 року.
02.09.2020 року посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області та директором ТОВ «Полінкс» складено та підписано акт №493/15-32-32-01 про відмову у допуску до перевірки ТОВ «Полінкс».
Однак, в рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 01.02.2021 року по справі №420/11454/20, яке залишено без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2021 року, та яким позов ТОВ «Полінкс» задоволено, а наказ ГУ ДПС №4023 від 02.09.2020 року, про проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІНКС», визнано протиправним та скасовано, суд зазначив, що:
«…Судом встановлено, що оскаржуваним наказом на підставі п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України призначено провести перевірку з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення контролю розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів.
При цьому, відсутнє посилання на будь-яку інформацію про порушення вимог законодавства позивачем.
Змістовна конструкція п.80.2 ст.80 ПК України обумовлює висновок про те, що для зазначення підстави для проведення перевірки не достатньо вказати номер підпункту статті Податкового кодексу України. Тобто, підставою для проведення фактичної перевірки є не посилання на положення Податкового кодексу України, а зазначення конкретно-визначених відомостей та/або даних, які відображені на матеріальних носіях або в електронному вигляді, що стали безпосередньою підставою для проведення фактичної перевірки з яких особа, яка знайомиться із наказом, може встановити обґрунтованість її призначення та проведення…».
Отже, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01.02.2021 року по справі №420/11454/20 встановлено факт відсутності законних підстав для призначення/проведення фактичної перевірки на підставі наказу ГУ ДПС №4023 від 02.09.2020 року.
Ну думку колегії суддів така обставина виключає наявність правових підстав для застосування адміністративного арешту майна платника податків відповідно до пп.94.2.3 п.94.2 ст.94 ПК України.
Крім цього, суд першої інстанції правильно зазначив, що згідно п.94.10 ст.94 ПК України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном.
Підпунктом 94.19.1 п.94.19 ст.94 ПК України встановлено, що припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв'язку із відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнанні арешту обґрунтованим.
А тому, за таких обставин, адміністративний арешт майна ТОВ «Полінкс» вважається припиненим, оскільки з моменту прийняття рішення в.о. начальника ГУ ДПС від 03.09.2020 року вже минуло 96 годин.
Повторне накладення адміністративного арешту з підстав накладення першого арешту не дозволяється.
Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність правових підстав для обґрунтованості адміністративного арешту майна ТОВ «Полінкс» на підставі рішення в.о. начальника ГК ДПС від 03.09.2020 року.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Повне судове рішення складено та підписано 09 грудня 2021 року.
Головуючий суддя Кравченко К.В.
Судді Джабурія О.В. Вербицька Н. В.