01 грудня 2021 р.м.ОдесаСправа № 400/3283/21
Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,
суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.,
при секретарі Гаврильчук Т.П.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2021 року, ухвалене в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження в м. Миколаєві, по справі за позовною заявою Головного управління ДПС у Миколаївській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості адміністративних арештів майна платника податків, -
У травні 2021 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просив підтвердити обґрунтованість повного адміністративного арешту майна платника податків ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ), застосованого рішенням ГУ ДПС у Миколаївській області від 21.01.2021 № 4/14-29-07- 07/ НОМЕР_1 , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- підтвердити обгрунтованість повного адміністративного арешту майна платника податків ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ), застосованого рішенням ГУ ДПС у Миколаївській області від 21.01.2021 № 5/14-29-07- 07/ НОМЕР_1 , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;
- підтвердити обґрунтованість повного адміністративного арешту майна платника податків ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ), застосованого рішенням ГУ ДПС у Миколаївській області від 21.01.2021 № 7/14-29-07- 07/ НОМЕР_1 , яке знаходиться за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Космонавтів, буд. 104/А;
- підтвердити обґрунтованість повного адміністративного арешту майна платника податків ОСОБА_2 (код НОМЕР_1 ), застосованого рішенням ГУ ДПС у Миколаївській області від 21.01.2021 № 6/14-29-07- 07/272729801321, яке знаходиться за адресою: Миколаївська обл.., м. Миколаїв, вул. Галини Петрової, буд. 6/А;
- підтвердити обґрунтованість повного адміністративного арешту майна платника податків БАРДАН К.Цкод 272729801321), застосованого рішенням ГУ ДПС у Миколаївській області від 21.01.2021 № 8/14-29-07- 07/ НОМЕР_1 , яке знаходиться за адресою: Миколаївська обл.., м. Миколаїв, вул. Космонавтів, буд. 142.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що відповідач відмовила у знятті фактичних залишків товарно - мастильних матеріалів за наявності законних підстав для їх зняття, тому позивач правомірно 21.01.2021 прийняв рішення про застосування арешту майна платника податків відповідно до ст. 94 ПК України
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким заяву задовольнити. Доводами апеляційної скарги зазначено, що податковий орган, звертаючись до адміністративного суду, самостійно визначає порядок такого звернення: в загальному порядку або відповідно до ст.. 283 КАС України з метою термінового розгляду, про що обов'язково зазначається в позовній заяві (заяві).
Відзиву на апеляційну скаргу відповідачем до суду не надано.
Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Згідно ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 16.01.2021 р. Головним управлінням ДПС у Миколаївській області видані накази №21-п, 22-п, 23-п, 24-п про проведення фактичної перевірки відповідача з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тюиюнових виробів, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, пального.
На підставі вищезазначених наказів та направлень співробітники податкової здійснили вихід для проведення перевірки, однак відповідач відмовив у знятті залишків товарно мастильних матеріалів, про що складено відповідні акти.
За результатами розгляду звернення управління податкового аудиту ГУ ДПС у Миколаївській області про застосування адміністративного арешту майна платника податків ФОП ОСОБА_1 в.о. начальника ГУ ДПС на підставі положень статті 94 ПК України прийняті рішення 21.01.2021 р. №4/14-29-07-07/ НОМЕР_1 , №5/14-29-07-07/272729801321, 7/14-29-07-07/272729801321, №6/14-29-0707/272729801321, 8/14-29-07-07/272729801321 про застосування повного адміністративного арешту майна платника податків відповідача.
З метою підтвердження обґрунтованості застосування адміністративного арешту майна на підставі зазначених вище рішень, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ФОП ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування наказів від 16.01.2021 р. №21-п, 22-п, 23-п, 24-п, на підставі яких податковий орган мав здійснити перевірки і як наслідок відповідачем було відмовлено у її проведення (зняття фактичних залишків ТММ). Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.01.2021 р. відкрито провадження за вищезазначеним позов, відтак на даний час накази є спірними, тобто існує спір про право. З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що у Головного управління ДПС у Миколаївській області на теперішній час відсутні законні підстави для проведення перевірки відповідача, а тому позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Також, судом першої інстанції зроблено висновок, що звернення ГУ ДПС до суду із позовом про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна відповідача, накладеного рішеннями заступника начальника контролюючого органу від 21.01.2021, лише 13.05.2021 року (про що свідчить вхідний штамп канцелярії суду на позовній заяві), тобто після спливу строку у 96 годин після прийняття рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків, протягом якого судом має бути перевірена обґрунтованість цього рішення, та припинення застосованого ним адміністративного арешту в силу вимог пункту 94.19.1 статті 94 ПК України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ГУ ДПС.
Обгрунтовуючи такий висновок, суд першої інстанції посилається на правову позицію, яка висловлена у постанові Верховного Суду від 24.04.2020 по справі № 805/4974/18-а.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до п.п. 16.1.9, п.п. 16.1.13 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний: не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи; допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п.п. 20.1.4, 20.1.13 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об'єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов'язані з іншими об'єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до п.81.1 ст.81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Відповідно до п. 94.1 ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Згідно з п. 94.2 ст. 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин:
94.2.1. платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;
94.2.2. фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
94.2.3. платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;
94.2.4. відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;
94.2.5. відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;
94.2.6. платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
94.2.7. платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.
94.2.8. платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).
Згідно з п. 94.3 ст. 94 ПК України арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.
Відповідно до п. 94.6 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається:
94.6.1. платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна;
94.6.2. іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.
Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.
Згідно з п. 94.10 ст. 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном.
Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.
Згідно з п. 94.11 ст. 94 ПК України рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу щодо арешту майна може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
У всіх випадках, коли контролюючий орган вищого рівня або суд скасовує рішення про арешт майна, контролюючий орган вищого рівня проводить службове розслідування щодо мотивів прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про арешт майна та приймає рішення про притягнення винних до відповідальності відповідно до закону.
КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного) (частина перша статті 12).
Відтак, податковий орган має право/обов'язок звернутись до суду в порядку загального провадження з дотриманням загальних строків звернення до суду з позовними вимогами про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. При розгляді вимоги щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків до предмета доказування входить, зокрема наявність підстав та дотримання порядку призначення контролюючим органом перевірки та прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна.
Крім того, КАС України визначено особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ (глава 11) та порядок розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ (§ 2 цієї глави). Статтею 283 КАС України врегульовано особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів на підставі заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Цей порядок є альтернативним загальному порядку розгляду справ.
Відповідно до приписів статті 283 КАС України податковим органом заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі (частина друга). Такою обставиною в цьому випадку є дата прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна.
У разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків. Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів (частина третя).
Відповідно до частини четвертої цієї статті, - суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо: 1) заявлено вимогу, не передбачену частиною першою цієї статті; 2) із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.
Відмова у відкритті провадження за заявою унеможливлює повторне звернення заявника з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку (частина п'ята). Ухвалу про відмову в прийнятті заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 24 годин з моменту її постановлення (частина шоста). Обчислення строку для розгляду заяви судом відбувається в годинах, та суд повинен прийняти рішення по суті заявлених вимог не пізніше 96 годин, відлік якого розпочинається з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду (частина сьома). До цього строку включаються години, що припадають на вихідні та святкові дні.
Рішення суду у справах, визначених пунктами 1 - 4 частини першої цієї статті, підлягає негайному виконанню. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані сторонами протягом десяти днів з дня їх проголошення. Подання апеляційної скарги на рішення суду у справах, визначених пунктами 1 - 4 частини першої цієї статті, не перешкоджає його виконанню (частина восьма).
Крім того, КАС України визначено, що при розгляді цієї категорії термінових справ днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду (частина п'ята статті 270) Розгляд термінової адміністративної справи закінчується проголошенням повного судового рішення (частина перша статті 271). Судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені (частина третя статті 272).
Тобто, податковий орган, звертаючись до адміністративного суду, самостійно визначає порядок такого звернення: в загальному порядку або відповідно до статті 283 КАС України з метою термінового розгляду, про що обов'язково зазначається в позовній заяві (заяві). Законодавцем визначено, що в порядку ст. 283 КАС України податковий орган може звернутись виключно у разі безспірності таких вимог, оскільки в протилежному випадку суд зобов'язаний відмовити у відкритті провадження відповідно до частини четвертої статті 283 КАС України у зв'язку з наявністю спору про право.
Відмова у відкритті провадження відповідно до частини п'ятої цієї статті дає право податковому органу звернутись в порядку загального провадження, але таке звернення можливе і без попереднього звернення до суду в порядку, визначеному статтею 283 КАС України, адже спір про право може виникнути і на етапі застосування адміністративного арешту податковим органом, а тому, звернення до суду з заявою відповідно до статті 283 КАС України в такому випадку може бути недоцільним. В будь-якому випадку спір про право повинен бути не уявним, а реальним, та суду необхідно надати докази про звернення за вирішенням спору в адміністративному чи судовому порядку.
Законодавцем встановлено, що суд повинен перевірити обґрунтованість застосування адміністративного арешту майна, та в разі наявності спору про право, такий розгляд здійснюється в загальному позовному провадженні. Порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 3 КАС України). Відтак, здійснюючи розгляд справи в порядку загального провадження, суд зобов'язаний перевірити дотримання критеріїв, встановлених частиною другою статті 2 КАС України з метою досягнення основного завдання адміністративного судочинства - справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спору у сфері публічно-правових відносин.
Такий правовий висновок викладено у постанові судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26 червня 2020 року у справі № 280/2993/19.
Колегія суддів звертає увагу, що постанова Верховного Суду у справі № 805/4974/18-а, на яку послався суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні вказаного позову прийнята 24 квітня 2020 року, а тому, колегія суддів відступає від правового висновку, який міститься у вказаній постанові та застосовує правові висновки, які викладені у постанові судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду № 280/2993/19, оскільки вона прийнята пізніше, а саме 26 червня 2020 року у справі.
Аналіз наведених приписів податкового законодавства та КАС України свідчить про порушення судом першої інстанції у даній справі норм матеріального та процесуального права, оскільки, податковий орган звернувся з позовною заявою в порядку загального провадження, але суд зазначив, що позовну заяву подано після спливу строку у 96 годин після прийняття рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків, протягом якого судом має бути перевірена обґрунтованість цього рішення. Крім того, суд помилково прийшов до висновку про неможливість звернення податкового органу до суду в загальному порядку.
Щодо висновку суду першої інстанції про те, що у Головного управління ДПС у Миколаївській області на теперішній час відсутні законні підстави для проведення перевірки відповідача, а тому позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню, оскільки ФОП ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування наказів від 16.01.2021 р. №21-п, 22-п, 23-п, 24-п, на підставі яких податковий орган мав здійснити перевірки і як наслідок відповідачем було відмовлено у її проведення (зняття фактичних залишків ТММ) та ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.01.2021 р. відкрито провадження за вищезазначеним позов, а відтак на даний час накази є спірними, тобто існує спір про право, колегія суддів вважає такий висновок помилковим, оскільки на час прийняття рішення у даній справі 19 серпня 2021 р. судом першої інстанції не встановлено, що за результатом розгляду вищезазначеного позову ухвалено рішення, яке набрало законної сили.
Таким чином, у зв'язку з відмовою фахівцям ГУ ДПС у Миколаївській області в знятті залишків товарно-матеріальних цінностей у ГУ ДПС у Миколаївській області виникло право на застосування до платника адміністративного арешту.
З огляду на вищезазначене, судова колегія приходить до висновку, що судове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому наявні підстави для його скасування.
Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області - задовольнити.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2021 року - скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Головного управління ДПС у Миколаївській області - задовольнити.
Підтвердити обґрунтованість повного адміністративного арешту майна платника податків ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ), застосованого рішенням ГУ ДПС у Миколаївській області від 21.01.2021 № 4/14-29-07- 07/ НОМЕР_1 , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- підтвердити обгрунтованість повного адміністративного арешту майна платника податків ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ), застосованого рішенням ГУ ДПС у Миколаївській області від 21.01.2021 № 5/14-29-07- 07/ НОМЕР_1 , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;
- підтвердити обґрунтованість повного адміністративного арешту майна платника податків ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ), застосованого рішенням ГУ ДПС у Миколаївській області від 21.01.2021 № 7/14-29-07- 07/ НОМЕР_1 , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;
- підтвердити обґрунтованість повного адміністративного арешту майна платника податків ОСОБА_2 (код НОМЕР_1 ), застосованого рішенням ГУ ДПС у Миколаївській області від 21.01.2021 № 6/14-29-07- 07/ НОМЕР_1 , яке знаходиться за адресою: Миколаївська обл.., м. Миколаїв, вул. Галини Петрової, буд. 6/А;
- підтвердити обґрунтованість повного адміністративного арешту майна платника податків БАРДАН К.Цкод 272729801321), застосованого рішенням ГУ ДПС у Миколаївській області від 21.01.2021 № 8/14-29-07- 07/272729801321, яке знаходиться за адресою: Миколаївська обл.., м. Миколаїв, вул. Космонавтів, буд. 142.
Відповідно до ст. 329 КАС України постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 09.12.2021 року.
Головуюча суддя: О.А. Шевчук
Суддя: А.В. Бойко
Суддя: А.Г. Федусик