09 грудня 2021 р. Справа № 520/7079/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2021 (суддя: Бідонько А.В., м. Харків) по справі № 520/7079/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , Міністерства внутрішніх справ України
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі по тексту - відповідач-1, ГУПФУ в Харківської області), Міністерства внутрішніх справ України (далі по тексту - відповідач-2, МВС України), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо зменшення ОСОБА_1 з 01.01.2016 при проведенні нарахування основного розміру пенсії за вислугу років в частині зменшення премії з 10,64 % до 5,95 % від розміру грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та подальшу виплату пенсії у урахуванням премії у розмірі 10,64 % відповідних сум грошового забезпечення починаючи з 01.01.2016, та здійснити виплату недоплаченої частини основного розміру премії однією сумою;
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо не виготовлення ОСОБА_1 довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.09.2019;
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області для перерахунку пенсії з 01.09.2019 довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.09.2019 за рівноцінною посадою, посаді, яку він обіймав на день звільнення, з повною реальною інформацією згідно грошового атестату № 67, постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 та наказу Міністерства внутрішніх справ України № 260 від 06.04.2016 із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення в наступних розмірах: посадовий оклад - 2400,00 грн.; оклад за спеціальним званням майор міліції - 2000,00 грн.; надбавка за вислугу років (35%) - 1560,00 грн.; надбавка за виконання особливо важливих завдань ( 50%) - 1200 грн.; оплата за службу в нічний час (35%) - 1560 грн.; індексація (базовий місяць-січень 2008 року); премія (10.64 %) - 632,02 грн..
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2021 по справі № 520/7079/21 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків,61022, код ЄДРПОУ140344) , Міністерства внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольца, буд. 10, м. Київ, 01024) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його прийняття з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2021 по справі № 520/7079/21 та прийняти нову постанову по справі, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що посилання судом першої інстанції на правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду від 15.02.2018 у зразковій справі № 820/6514/17, є порушенням чинного законодавства та безпосередньо його прав. Кказує, що відповідачем-1 незаконно та неправомірно здійснено зменшення розміру пенсії позивача за вислугу років в частині недоврахування процентів премії з 10,64% на 5,95% від грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії з 01.01.2018. Також зазначив, що вважав Ліквідаційну комісію ГУМВС України в Харківській області частиною системи МВС України, яка керується Міністерством, а тому вказав Міністерства внутрішніх справ відповідачем-2 по справі.
Представники відповідачів правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними в справі матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером МВС України, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з 30.12.2010.
Як вбачається з матеріалів справи, Ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Харківській області на адресу відповідача-1 було надіслано довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 12.06.2017, в якій зазначено розмір премії - 10,64 % .
Після ухвалення КМУ постанови №103, МВС України листом від 28 лютого 2018 №2900/05/22-2018 повідомило Пенсійний фонд України, що нові довідки про розмір грошового забезпечення на підставі списків, наданих органами Пенсійного фонду України, будуть містити розмір премії за січень 2016 року, а також про відсутність підстав для використання довідок про розмір грошового забезпечення, виданих до набрання чинності постановою КМУ від 21.02.2018 №103, для проведення перерахунку пенсії.
У 2018 році пенсію позивача перераховано з 01.01.2016 відповідно до ч.4 ст. 63 Закону № 2262-XII, постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» на підставі довідки, виданої Ліквідаційною комісією ГУМВС України в Харківській області від 24.03.2018 №100/32588-2003008560. Відповідно вказаної довідки розмір премії складає 5,95% - 353,43 грн..
07.12.2020 позивач звернувся до відповідача-1 із заявою, в якій просив перерахувати пенсію з 01.01.2016 на підставі наданої довідки про грошове забезпечення №100/32588-2003008560 від 12.06.2017.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №10735-16381/Д-02/8-2000/20 від 31.12.2020 позивача було повідомлено про те, що не було проведено перерахунок пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, яку надано уповноваженим органом від 12.06.2017 №100/32588-2003008560, оскільки відповідно до листа Міністерства внутрішніх справ України від 28.02.2018 №2900/05/22-2018, розмір грошового забезпечення визначається з урахуванням премії за грудень 2015 року.
Крім того, судом встановлено, що 04.12.2020 позивачем було направлено заяву до Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Харківської області з проханням скласти нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Листом ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Харківської області від 17.12.2020 № Д-136/119 /29/01/29-2-2020 позивачу відмовлено у видачі такої довідки у зв'язку з відсутністю правових підстав.
Вважаючи дії Головного управління ПФУ у Харківській області та бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
З приводу позовних вимог щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо зменшення ОСОБА_1 з 01.01.2016 при проведенні нарахування основного розміру пенсії за вислугу років в частині зменшення премії з 10.64 % до 5.95 % від розміру грошового забезпечення та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та подальшу виплату пенсії у урахуванням премії у розмірі 10.64 % відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2016, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закон № 2262), усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 № 103 (далі-постанова № 103), якою передбачено проведення перерахунків пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до п. 7 Постанови Кабінет Міністрів України 17.07.1992 № 393 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів № 103 від 21.02.2018), перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", проводиться на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) відповідно до пункту 3 цієї постанови проводиться на підставі довідок про розміри грошового забезпечення, поданих Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України до набрання чинності цією постановою, або довідок, додатково оформлених та поданих відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 р., № 45.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 передбачено проведення перерахунку з 1 січня 2016 року пенсій, призначених згідно із Законом № 2262 особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».
Так, абзацом 5 пункту 5 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, визначено, що для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів, зокрема, інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.
Колегія суддів зазначає, що розмір премії визначено у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Отже, вказаний відповідачем у довідці від 24.03.2018 розмір премії є середнім розміром, що фактично виплачено за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою, що узгоджується зі змістом абзацу 5 пункту 5 Порядку перерахунку пенсій, у зв'язку з чим підстав для врахування премії у розмірі, якому отримував позивач, немає.
Вказана позиція узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 12.12.2018 року по зразковій справі №802/2196/17-а.
Разом з тим, слід зазначити, що після ухвалення Кабінетом Міністрів України постанови «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 № 103 (далі-постанова № 103), МВС України листом від 28 лютого 2018 року №2900/05/22-2018 повідомило Пенсійний фонд України, що нові довідки про розмір грошового забезпечення на підставі списків наданих органами Пенсійного фонду України, будуть містити розмір премії за січень 2016 року, а також про відсутність підстав для використання довідок про розмір грошового забезпечення, виданих до набрання чинності постановою КМУ від 21.02.2018 №103, для проведення перерахунку пенсії.
На виконання постанови КМУ №103, Ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Харківській області на адресу відповідача було надіслано змінену довідку про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії №100/32588-2003008560 від 24.03.2018, в якій розмір премії обраховано за показниками січня 2016 року, що склало лише 5.95%.
Перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2016 було здійснено відповідачем у 2018 році після прийняття постанови КМУ №103 та надходження нової довідки.
Таким чином, у 2018 році на момент проведення перерахунку, відповідачем застосовано норми постанови №103, які передбачали врахування премії за січень 2016.
Колегія суддів також враховує правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду від 15.02.2018 у зразковій справі №820/6514/17.
Як вбачається із зразкової справи №820/6514/17 - позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Проте, вказаним рішенням встановлені обставини, які можуть впливати на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі.
Так, у рішенні зазначено, що при застосуванні висновків Верховного Суду в цій зразковій справі суди повинні враховувати те, що довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій з урахуванням грошового забезпечення поліцейських повинні бути отримані з дотриманням Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45. Ці довідки повинні бути чинними.
Судовим розглядом встановлено, що довідка ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Харківській області про грошове забезпечення для перерахунку пенсії від 12.06.2017 №100/32588-2003008560 є недійсною.
Вищевказане підтверджується листами ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Харківській області від 23.03.2018 № 112/119-29-2/01-2018, від 24.03.2018 № 114/119-29-2/01-2018, №115/119-29-2/01-2018, в яких зазначено, що раніше надані довідки слід вважати недійсними.
У листі Міністерства внутрішніх справ №2900/05/22-2018 від 28.02.2018 зазначено про відсутність підстав для використання довідок про розмір грошового забезпечення, виданих до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, для проведення перерахунку пенсій.
Таким чином, у відповідача були відсутні підстави для перерахунку пенсії позивачу на підставі довідки від 12.06.2017 №100/32588-2003008560, у зв'язку з чим, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.
З приводу позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності Міністерства внутрішніх справ України щодо невиготовлення ОСОБА_1 довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.09.2019 та зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області для перерахунку пенсії з 01.09.2019 довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.09.2019 за рівноцінною посадою, посаді, яку він обіймав на день звільнення, із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення, колегія суддів зазначає наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що до МВС України з заявою про видачу довідки про виготовлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії із зазначенням основних та додаткових видів грошового забезпечення, позивач не звертався.
Колегія суддів зазначає, що положеннями статті 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Вказане кореспондується з ч. 1 ст. 6 КАС України.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 щодо порушеного права, за захистом якого особа може звертатися до суду, то це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття охоронюваний законом інтерес. Щодо останнього, то в тому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття охоронюваний законом інтерес означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Конституційний Суд України у рішенні №19-рп/2011 від 14.12.2011, зокрема, зазначив: права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Тобто, Конституційний Суд України визначив залежність виникнення права особи на судовий захист, гарантоване статтею 55 Конституції України, виключно із існуванням порушення, створенням перешкод для реалізації конкретних прав і свобод такої особи. Наведене підтверджується також положеннями частин третьої-п'ятої статті 55 Конституції України, у яких чітко вказано про захист своїх прав і свобод.
Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізує владні управлінські функції стосовно заявника. Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 18.06.2018 у справі №800/587/17.
Також, Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 по справі № 522/3665/17 (провадження № К/9901/38991/18) констатував, що з огляду на вимоги статей 2, 5 КАС України, об'єктом судового захисту в адміністративному судочинстві є не будь-який законний інтерес, а порушений суб'єктом владних повноважень. Також, Верховний Суд встановив, що в контексті завдань адміністративного судочинства (статті 2 КАС України) звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд - встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту. При цьому, заінтересованість повинна мати правовий характер, який виявляється в тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для позивача.
Колегія суддів зазначає, що позивач звертався саме до Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Харківської області із заявою про видачу довідки про розмір грошового забезпечення і саме Ліквідаційною комісії ГУ МВС України в Харківської області було відмовлено у видачі такої довідки.
Разом з тим, позивачем не було надано жодних доказів звернення до Міністерства внутрішніх справ України із заявою щодо складання довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 ..
Враховуючи, що станом на час звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом заява про отримання відповідної довідки до МВС України не подавалась, отже, і не приймалося рішення про відмову в наданні такої довідки, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2021 по справі № 520/7079/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя С.П. Жигилій
Судді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк