01 грудня 2021 р.Справа № 820/4849/16
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Кононенко З.О. , Мінаєвої О.М. ,
за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Слобожанської митниці Держмитслужби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.07.2021, головуючий суддя І інстанції: Рубан В.В., м. Харків, по справі № 820/4849/16
за позовом Приватного акціонерного товариства "НОВИЙ СТИЛЬ"
до Слобожанської митниці Держмитслужби
про скасування рішення та картки відмови,
Приватне акціонерне товариство "НОВИЙ СТИЛЬ" (далі- позивач, ПАТ «Новий Стиль») звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці ДФС (далі- відповідач), в якому просив суд:
- скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 807100000/2016/000061/2 від 19.05.2016;
- скасувати картку відмови Харківської обласної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2016/00471.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2017 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Новий Стиль" залишено без задоволення. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2017 р. залишено без змін.
Постановою Верховного суду від 14.04.2021 року касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Новий стиль" задоволено частково. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 січня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року скасовано. Справу № 820/4849/16 направлено на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду 13.07.2021 року адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Новий Стиль" - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Харківської обласної митниці про коригування митної вартості товарів № 807100000/2016/000061/2 від 19.05.2016 року.
Визнано протиправною та скасовано картку відмови Харківської обласної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2016/00471.
Стягнено з Слобожанської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, буд. 16-Б, м. Харків, 61003, ЄДРПОУ 43332958) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Приватного акціонерного товариства "НОВИЙ СТИЛЬ" (вул. Григорівське шосе, буд. 88, м. Харків, 61020, 32565288) у розмірі 3059 (три тисячі п'ятдесят дев'ять) грн. 61 коп..
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.07.2021 по справі №820/4849/16 та ухвалити нове судове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позову ПАТ «Новий Стиль»
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилається на те, що рішення першої інстанції є законним та справедливим, ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні доказів, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду- без змін.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 10.05.2016 для здійснення митного контролю та митного оформлення представником ПАТ “Новий Стиль” до митного поста Харків - Центральний Харківської митниці ДФС подана електронна митна декларація (далі - ЕМД), №807100000/2016/016400 на товар - S01.360.001 мет. П-опора MEGAN CHROME - 562шт. SO1. 360.001 мет. П-onopa MEGAN CHROME- 561шт. Металеві частини офісних меблів. Торговельна марка: Nowy Styl, Країна виробництва: PL, Виробник: Nowy Styl sp.z о.о., в якій заявлено митну вартість за основним методом - ціною договору 300855,15 грн.
Цей товар надійшов на адресу позивача за контрактом № 01092015/VGH від 01.09.2015, укладеною з контрагентом VGH Steel Trading S.A.
Пунктом 1.1. розділу 1 Контракту передбачено, що Продавець продає, Покупець покупає Товар, на умовах викладених у Контракті п. 1.2. зазначено, що конкретний асортимент Товару кожної партії встановлюються в інвойсах. Відповідно до п. 4.1 розділу 4 Контракту ціна на товар, що поставляється, вказується в інвойсах на конкретну партію товару.
На підтвердження митної вартості товару разом з декларацією та додатково, надано наступні документи, копії яких також містяться в матеріалах справи (а.с. 46-73, 88-96) контракт № 01092015/VGH від 01.09.2015, додаткові угоди до контракту, специфікацію від 05.05.2016 №68, пакувальний лист від 05.05.2016 до інвойсу, документи щодо транспортування товару (контракт № 141970 від 10.12.2014, міжнародну ТТН № А0867516, декларацію країни відправлення 16PL404010Е0035671), сертифікат походження товару EUR.1:PL/MF/AL0064761 від 05.05.2016, лист про непроведення страхування, лист про відсутність взаємозалежності, прайс - лист експортера товарів від 01.05.2016, звіт про оцінку майна № 13/05/2016/01 від 13.05.2016 року.
Під час перевірки правильності визначення митної вартості оцінюваного товару посадовими особами митного поста “Харків - Центральний” спрацював ризик, згенерований автоматизованою системою аналізу управління ризиками: “По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару (орієнтовний показник митної вартості, розрахований відповідно до ПКМУ від 16.09.2015 № 724): Товар № 1 - 4,35 дол. США/кг.; Товар № 2 - 3,36 дол. США/кг.; Товар № 3 - 5,37 дол. США/кг.;Товар № 4 - 3,39 дол. США/кг.; здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 №689 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України”. Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 статті 53 МКУ.”
Указана обставина стала підставою для направлення позивачу запиту про надання додаткових документів, що відображено в електронному повідомленні від 10.05.2016, яке, серед іншого, містило в собі також пропозицію відносно проведення консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявною у кожного з них інформацією та обґрунтування вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна у митниці а.с. 26).
Позивач надав митному органу лист від 17.05.2016р. № 2016/05-17-1 з інформацією та поясненнями стосовно запитаної інформації, а також додатково надав: інвойс на закупівлю товарів № VF 20160500376 від 05.05.2016р., прайс від 01.05.2016р., калькуляція виробника від 13.05.2016 р., звіт про оцінку майна № 13/05/2016/01 від 13.05.2016, запит (повідомлення) митного органу, а також просив здійснити митне оформлення товару за першим методом, уважаючи що в наданих документах містяться всі необхідні відомості, що підтверджують числові складові митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що підлягає сплаті за товари та у повній мірі підтверджують заявлену AT “НОВИЙ СТИЛЬ” митну вартість товару та обраний метод її визначення (за ціною контракту) ( а.с.27).
Позивач звернувся на адресу відповідача з листом від 19.05.2016 №2016/05-19-1 щодо прохання винесення Рішення про коригування митної вартості товарів по ЕМД №807100000/2016/016400 від 10.05.2016 ( а.с.152).
Відповідач зазначив, що разом з листом від 19.05.2016 №2016/05-19-1 позивачем не було надано до Харківської митниці ДФС жодних платіжних документів на підтвердження відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена ним за товар, який надійшов за Інвойсом №ЕХ/3/05/2016 від 05.05.2016, хоча останнім передбачено строк оплати саме 19.05.2016.
Відповідач дійшов висновку, що декларантом заявлені неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, що відповідно до частини першої статті 55 МК України дає право митниці прийняти рішення про коригування митної вартості товару, у зв'язку з чим Харківською митницею ДФС було прийняте рішення про коригування митної вартості 807100000/2016/000061/2 від 19.05.2016 року.
У графі 33 даного рішення зазначено обґрунтування підстав неможливості застосування до товару позивача, заявленого до митного оформлення за ЕМД №807100000/2016/016400 від 10.05.2016, основного методу визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, та застосування другорядних методів, а саме: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України, у зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також у зв'язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також у зв'язку з відмовою в наданні декларантом витребуваних додаткових документів, передбачених пунктом 3 статті 53 МК України; 2) не надана декларантом (відсутня) інформація щодо угод на ідентичні товари; 3) не надана декларантом (відсутня) інформація щодо угод на подібні товари; 4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація: - щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; - відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України; - відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; 5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару: - на матеріал та витрат, понесених виробником в зв'язку з виробництвом товарів; - витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; - прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.
Рішення про коригування митної вартості товарів було прийняте за другорядним (резервним) методом відповідно до положень ст.64 МКУ та заявлену декларантом митну вартість на рівні 1,86 євро/кг, було відкориговане до рівня 2,59 євро/кг.
На підставі Рішення, відповідачем видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2016/00471 ( а.с.16)..
Не погоджуючись із такими діями та рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з протиправності прийняття рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Суд апеляційної інстанції перевіривши оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення на відповідність критеріям, наведеним у ч.2 ст.2 КАС України приходить до висновку, що такі рішення прийнято незаконно, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст. 53 МК України).
На підтвердження митної вартості товару разом з декларацією та додатково, надано наступні документи: контракт № 01092015/VGH від 01.09.2015, додаткові угоди до контракту, специфікацію від 05.05.2016 №68, пакувальний лист від 05.05.2016 до інвойсу, документи щодо транспортування товару (контракт № 141970 від 10.12.2014, міжнародну ТТН № А0867516, декларацію країни відправлення 16PL404010Е0035671), сертифікат походження товару EUR.1:PL/MF/AL0064761 від 05.05.2016, лист про непроведення страхування, лист про відсутність взаємозалежності, прайс - лист експортера товарів від 01.05.2016, звіт про оцінку майна № 13/05/2016/01 від 13.05.2016 року.
Відповідач, не погодившись з заявленою декларантом позивача митною вартістю товару ввезеного на митну територію України, прийняв рішення про коригування митної вартості товарів 807100000/2016/000061/2 від 19.05.2016 року за другорядним (резервним) методом.
Відповідно до ч.1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з ч.6 ст. 54 МК митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Отже, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю та прийняти рішення про коригування митної вартості товару виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару.
Проте, колегія суддів вважає рішення про коригування митної вартості товарів №807100000/2016/000061/2 від 19.05.2016 незаконним, з огляду на наступне.
Відповідно до п. п. 1,2 ч. 5 ст. 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Частиною третьою статті 53 МК встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеній у постанові від 10 червня 2020 року по справі №1.380.2019.004752, яку відповідно до ч.5 ст.242 КАС України колегія суддів враховує при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин.
Отже, витребування додаткових документів можливе у разі наявності обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості.
Прийняттю оспорюваного рішення про коригування митної вартості спірного товару передувала процедура проведення консультацій між митним органом та декларантом. Шляхом направлення електронного повідомлення у позивача було витребувано додаткові документи, передбачені ч.3 ст.53 МК України, на підтвердження складових митної вартості товару.
В обґрунтування таких дій митний орган в апеляційній скарзі посилається на наявність у нього сумніву у правильності визначення декларантом позивача митної вартості товару через те, що декларантом при поданні митної декларації було надано митному органу документи, які містили розбіжності, а саме: відсутність про-форми інвойсу щодо оформлення додаткової угоди від 25 січня 2016 року, якою внесено зміни до контракту від 01 вересня 2015 року №01092015/VGH в частині оплати за товар на умовах відстрочки платежу та не достовірність та неналежність наданих позивачем документів про транспортні накладні.
Враховуючи наведене, відповідач зазначає, що позивачем під час митного оформлення товару митну вартість не підтверджено в повній мірі документально, документи, передбачені ч.2 ст. 53 МК України, що були подані декларантом в підтвердження митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують митну вартість товару.
У відповідності до п.2 ч.4 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана.
Отже, у разі невизнання митним органом заявленої митної вартості товару декларант письмово повідомляється про причини, за яких заявлена митна вартість не може бути визнана.
Згідно до електронного повідомлення від 10.05.2016, митним органом було вказано, що у зв'язку з недостатністю документів для визначення складових митної вартості товарів у відповідності до вимог п. 5 ст,55 та п.4 ст.57 Митного Кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією. Відповідно до вимог статей 52, 58 МКУ декларант або уповноважена ним особа зобов'язані подати митному органу достовірні відомості, що документально підтверджують відсутність: 1) обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; 6) обмежують географічний регiон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) умов або застережень щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) умов, за якими частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем надходить прямо чи опосередковано продавцеві; 4) відносно пов'язаності між продавцем та покупцем, які вплинули на ціну оцінюваних товарів. На виконання вимог статті 54 МКУ та відповідно до вимог статті 53 МКУ в зв' язку з тим, шо документи, зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності, не мiстять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення;8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Між тим, надіслане декларанту електронне повідомлення не містить обґрунтованих відомостей про причини, за яких заявлена декларантом позивача митна вартість не може бути визнана, в повідомленні не зазначено, які саме документи, визначені ч.2 ст. 53 МК України, подані декларантом під час митного оформлення товару в підтвердження митної вартості товару, містили розбіжності щодо митної вартості товару та яких документів не вистачало для визнання заявленої митної вартості товару.
Колегія суддів зазначає, що митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом позивача, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Проте, колегія суддів зазначає, що електронне повідомлення відповідача не містить обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, тобто, не наведено, які недоліки в поданих документах або їх відсутність стали підставою для відмови у митному оформленні за митною вартістю зазначеною декларантом.
При цьому, посилання митниці на відсутність про-форми інвойсу щодо оформлення додаткової угоди від 25 січня 2016 року, якою внесено зміни до контракту від 01 вересня 2015 року №01092015/VGH в частині оплати за товар на умовах відстрочки платежу, колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на таке.
З матеріалів справи слідує, що додатковою угодою від 25.01.2016 р. згідно якої внесено зміни до контракту з фірмою VGH Steel Trading S. А. (Польща) № 01092015/VGH від 01.09.2015р., а саме додано п.5.2.2. сплата за Товар повинна проводитись Покупцем шляхом оплати Товару на протязі 60 календарних днів з моменту поставки Товару Покупцю. Тобто, досягнуто домовленості з Постачальником про сплату за Товар на умовах відстрочки платежу, при такій умові проформа інвойс не виставляється, документ на підставі якого проводиться оплата є інвойс.
Таким чином, оплата між Постачальником та Покупцем за Контрактом № 01092015/VGH від 01.09.2015 р. відбувалась на підставі інвойсу, а відносини про які домовились Сторони не передбачають наявність проформи інвойсу.
Отже, колегія суддів зазначає, що документом на підставі якого проводилась оплата є інвойс. З матеріалів справи слідує, що декларантом було надано інвойс №ЕХ/3/05/2016 від 05.05.2016, який був зазначений у рішенні про коригування митної вартості товарів № 807100000/2016/000061/2 від 19.05.2016 та карткою відмови прийняття митної декларації.
Щодо доводів відповідача в апеляційній скарзі на не достовірність та неналежність наданих позивачем документів про транспортні витрати, колегія суддів зазначає наступне.
На підтвердження вартості перевезення надано документи щодо транспортування (перевезення) товару: контракт№ 141970 від 10.12.2014р.; міжнародну товарно-транспортну накладну № А0867516 від 05.05.2016 р., копія митної декларації країни відправлення 16РЬ404010Е0035671 від 05.05.2016 р.; калькуляція транспортних витрат б/н 05.05.2016р. довідка про транспортні витрати № 05/05/01 від 05.05.2016р.; заявка на перевезення від 28.04.2016р.
Проте, згідно до довідки про транспортні витрати № 05/05/01 від 05.05.2016р зазначено, що вартість транспортних витрат по перевезенню вантажу до місця ввезення на митну територію України за маршрутом м.Кросно (Польша) та відповідно до графи 4 CMR вказано, також, м. Кросно. При цьому відповідно до Специфікації №68 від 05.05.2016 та інвойсу (фактури) інвойс №ЕХ/3/05/2016 від 05.05.2016 зазначено, що поставка товару здійснюється на умовах “FCA JASLO”. Те, що умови поставки «FCA JASLO» не є тотожними умовам поставки «FCA KROSNO» підтверджується тим, що відповідно до п.3.1 контракту в редакції, викладеній відповідно до п.2 Додаткової угоди від 25.01.2016 до контракту №01092015/VGH від 01.09.2015, передбачено здійснення поставки на умовах «FCA KROSNO», або «FCA JASLO».
Отже, вказані документи містять розбіжності, при цьому договір, який визначає умови перевезення надано не було.
Однак, надіслане декларанту електронне повідомлення не містить переліку документів, передбачених ч.2 ст. 53 МК України, яких не вистачало для визнання заявленої декларантом митної вартості товару, зокрема, посилань не достовірність, неналежність, не відповідність у конкретних документах наданих позивачем щодо транспортування товару та відсутності договору про надання транспортних послуг.
Відповідно до розділу ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст. 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:
- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;
- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;
- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Отже, вищезазначені документи відповідно до п. 6 ч.2 ст. 53 МК України є обов'язковими документами, що підтверджують митну вартість товару.
Однак, відповідач зауважив щодо транспортних витрат лише при поданні позову та апеляційної скарги, проте у рішенні про коригування митної вартості та у електронному повідомленні відсутнє дане зауваження.
Колегія суддів зазначає, що відповідачем не доведено, що ним на виконання п.2 ч.4 ст. 54 МК України було вжито заходів щодо повідомлення позивача про причини через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та перелік документів, яких не вистачало для визнання заявленої декларантом позивача митної вартості товару, а тому відповідачем не доведено наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначення митної вартості декларантом позивача, та як наслідок витребування додаткових документів.
При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Враховуючи, що докази щодо відсутності про-форми інвойсу щодо оформлення додаткової угоди від 25 січня 2016 року, якою внесено зміни до контракту від 01 вересня 2015 року №01092015/VGH в частині оплати за товар на умовах відстрочки платежу, а також, не достовірність та неналежність наданих позивачем документів про транспортні накладні не були покладені в основу прийняття оскаржуваного рішення, то відповідач в силу приписів ч.2 ст. 77 КАС України не може на них посилатися в обґрунтування правомірності оспорюваного рішення про коригування митної вартості товару.
На підставі вищезазначеного, колегія суддів вважає, що зміст рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає приписам ч.2 ст.55 КАС України, а тому погоджується з висновками суду першої інстанції про скасування рішення про коригування митної вартості товарів №807100000/2016/000061/2 від 19.05.2016 року.
Відповідно до ч.12 ст. 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.
Враховуючи, що картка відмови у прийнятті митної декларації відповідачем заповнена у зв'язку з прийняттям оспорюваного рішення про коригування митної вартості товарів, яке є незаконним, то колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про незаконність картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо визнання протиправною та скасування картки відмови Харківської обласної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2016/00471
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.
Відповідно до ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення-без змін.
Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Слобожанської митниці Держмитслужби залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.07.2021 по справі №820/4849/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко
Судді(підпис) (підпис) З.О. Кононенко О.М. Мінаєва
Повний текст постанови складено 09.12.2021 року